НАУКА — ЛІСОВІЙ ГАЛУЗІ


НАУКА — ЛІСОВІЙ ГАЛУЗІ

Наталія Висоцька:: "Головне завдання у – не втратити керованість лісової галузі та зберегти централізовану систему управління лісовим господарством".

В Україні наукову підтримку лісової га­лузі здійснюють два науково-дослідні інсти­тути – Ук­ра­їнський НДІ лісового госпо­дарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Ви­соцького (м. Харків) та Ук­раїнський НДІ гірського лісівництва ім. П. С. Пас­тернака (м. Іва­но-­Франківськ). З 2004 року УкрНДІЛГА та УкрНДІгірліс мають статус подвійного підпо­рядкування Держлісагентству та НАН України.

Наша розмова із заступником директора УкрНДІЛГА Наталією Висоцькою (на фото) буде, насамперед, про сьогодення наукової та практичної роботи вчених-лісоводів в умовах зміни клімату та реформування лісової галузі.

– Наталіє Юріївно, розкажіть про загальні напрямки роботи лісових наукових установ України.

– Наші науковці вже понад 85 років проводять широкомасштабні дослідження щодо біосферної та екологічної ролі лісів і особливостей господарювання в них. Підвищення природоохоронної ролі лісів України в умовах глобальних змін навколишнього середовища, біологічної стійкості лісів та їх впливу на пом’якшення наслідків зміни клімату, охорони та захисту лісів від пожеж, шкідників і хвороб, вирішення важливих державних проблем, пов’язаних із нагальною необхідністю збільшення лісоресурсного потенціалу, а також лісистості України до оптимального рівня є головною метою діяльності наукових установ Держлісагентсва. Важливо, що нормативна база, яка розроблюється інститутами для функціонування лісової галузі, максимально враховує європейські підходи та міжнародні критерії щодо сталого розвитку лісів.

Сьогодні значення лісів не обме­жується галузевими чи регіональними масштабами, а має загальнонаціональний та міжнародний вимір. Унікальність науково-дослідної мережі зумовлена тим, що установи, підприємства і господарства узгоджено проводять дослідження лісів та захисних насаджень у різних природно-кліматичних зонах країни. Це забезпечує розробку адаптивних систем лісоуправління та охорони природи на основі єдиних методичних підходів, а також дає можливість на системній основі формувати науково-обґрунтовані засади управління лісами та забезпечує наукову підтримку для реалізації державної політики у галузі лісокористування.

– А спеціалісти з яких напрямків діяльності працюють в інституті?

– Наразі в УкрНДІЛГА працюють не лише лісівники за освітою, а й ентомологи, селекціонери й генетики, географи й ґрунтознавці, екологи й біологи, фізіологи і мікологи, економісти та програмісти. Широке коло наукових інтересів дозволяє всебічно дослідити лісову екосистему, яка динамічно змінюється у просторі та часі.

– Над вирішенням яких проблем та завдань зараз працюєте?

– У першу чергу діяльність інститутів спрямована на вирішення практичних завдань лісової галузі відповідно до «Тематичного плану наукових досліджень Державного агентства лісових ресурсів України». Теоретичні та прикладні розробки стосуються широкого кола лісівничих питань та мають довготривалий характер (до 5 років). Наразі в інституті опрацьовується 10 науково-дослідних тем. До 2020 року, за умов належного фінансування, маємо отримати понад 20 нових вихідних документів, які регламентують діяльність лісового господарства. У 2014 році було розроблено 30 вихідних документів.

Щорічно готуємо аналітичний звіт для міжнародних інституцій щодо лісів України та моніторингу їх стану, а також проводяться роботи, пов’язані з виконанням вимог Кіотського протоколу. Значна кількість завдань стосується реформування лісової галузі.

Крім вирішення практичних завдань лісової галузі, науковці УкрНДІЛГА приділяють увагу фундаментальним питанням. Це, зокрема, моделювання впливу глобальних змін клімату на ріст, продуктивність і стан лісових екосистем, розробка наукових підходів щодо селекції лісових деревних порід для створення насаджень різного цільового призначення, вивчення питань біорізноманіття рослин, розробка методів мікроклонального розмноження цінних генотипів лісових деревних рослин.

– Наталіє Юріївно, багато розмов лунає навколо проведення лісівниками необхідних для лісів робіт, пов’язанних з рубками. На вашу думку, відповідає чинна нормативна база, яка регламентує рубки, сучасному стану лісів і якщо ні, то що потрібно зробити для вдосконалення в цьому напрямку?

– Сучасний аналіз стану лісових насаджень та структури лісозаготівель свідчить про необхідність внесення змін у чинні нормативні документи, пов’язані з веденням лісового господарства.

Основними лісогосподарськими заходами щодо оптимізації структури лісів, підвищення їх продуктивності та стійкості є рубки. Тому важливо, щоб системи рубок відповідали наближеному до природи лісівництва. Лісове господарство країни все ще недостатньо широко впроваджує поступові та вибіркові системи рубок. Тому будуть поглиблені дослідження, пов’язані з розробленням програмно-цільових методів лісовирощування, еколо­гічно орієнтованих технологій і систем лісогосподарських заходів, спрямованих на збереження й відновлення природних лісостанів, їхнього біологічного різноманіття, а також водозбірних засад організації та ведення лісового господарства.

Чинні правила рубок не повністю враховують зміни законодавчих та нормативно-інструктивних документів, прийнятих у лісовому господарстві за останні роки. Тому необхідно переглянути й удосконалити системи та технології проведення рубок, розробити нормативні документи, які б їх регламентували відповідно до вимог Лісового кодексу України. Потребують внесення змін Правила рубок головного користування, Інструкція з рубок формування та оздоровлення лісу, а також необхідно надати сучасну Економічну оцінку віків стиглості лісів України.

– Міжнародні зобов’язання України передбачають необхідність проведення моніторингу лісів. Як із цим питанням справа?

– Ця діяльність є обов’язковою для країн Європи, але в Україні вона не відповідає загальноєвропейським вимогам. Визначаються не всі обов’язкові показники моніторингу лісів, переважають окомірні оцінки, не збирається інформація щодо рівня забруднення лісів екзогенними речовинами тощо. Сьогодні науковці лабораторії моніторингу та сертифікації лісів під керівництвом кандидата сільськогосподарських наук Ігоря Букші працюють над розробкою нормативних документів щодо удосконалення організаційної структури інвентаризації та моніторингу лісів України. Виконання досліджень буде здійснюватися за допомогою систем глобального позиціонування, сервісів веб-карт (WMS) сучасних аналітичних та вимірювальних приладів. Уже розроблено Інструкцію з проведення інвентаризації лісів та Методичні рекомендації з організації та проведення польових робіт на ділянках моніторингу лісів І рівня. Робота триває.

– На думку науковців, якою має бути реформа лісової галузі і що роблять вчені для успішного їі проведення?

– Актуальним питанням сьогодення і предметом тривалих дискусій наразі є реформування лісової галузі. Науковці лабораторії економіки УкрНДІЛГА переконані, що у сучасних умовах необхідно зберегти централізовану державну систему управління лісовим господарством України. Оскільки майже в усіх розвинених країнах світу функціонує вертикаль управління лісами на державному та регіональному рівнях. За прикладом Польщі, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви доцільно розмежувати управлінські, господарські та контрольні функції шляхом створення державної лісогосподарської структури з підпорядкованими їй державними об’єднаннями та підприємствами у різних територіально-адміністративних одиницях України.

Фінансово-економічний аналіз діяльності лісогосподарських підприємств усіх регіонів країни дав змогу обґрунтовано визначити механізм фінансування лісової галузі шляхом створення Спеціального лісового бюджету (за прикладом Польщі). Розрахунки переконливо свідчать про можливість самофінансування витрат на здійснення лісогосподарських робіт та заходів у галузі за дотримання таких умов: підприємства лісоресурсних регіонів країни (Полісся, Лісостеп, Карпати) здійснюють ведення лісового господарства за рахунок власних коштів; у зазначених підприємствах запроваджується норматив відрахувань до спеціального фонду фінансування лісового господарства України у розмірі 5-10% коштів, що отримуються лісгоспами від реалізації лісогосподарської продукції. Це дасть змогу ефективно планувати доходи та видатки господарської діяльності, визначати обсяги фінансових дотацій підприємствам, у першу чергу, малолісних (степових) регіонів. Створення спеціального фонду фінансування лісового господарства України дасть можливість запроваджувати принципи самофінансування галузі при виконанні лісогосподарських робіт, залишаючи за Державним бюджетом (як у інших країнах) фінансування виключно суспільно значущих заходів (охорони лісу від пожеж і захисту від шкідників та хвороб; боротьби з ерозією ґрунтів; управління природно-заповідним фондом; будівництва лісових доріг; лісовпорядкування, обліку, інвентаризації та моніторингу лісів; освіти і науки).
Зазначені дії не можливі без Національної лісової політики України. Навіть у багатьох європейських країнах, які були адаптовані до ринкових умов значно краще, ніж Україна, реформи в лісовому секторі економіки відбувалися протягом 10 і більше років. Тому такі реформи повинні здійснюватися послідовно в декілька етапів. Головне завдання при цьому – не втратити керованість лісової галузі та зберегти централізовану систему управління лісовим господарством.

Оскільки основу фінансової системи, яка забезпечує відтворення лісових ресурсів, складатимуть платежі за лісові ресурси, що утворюють лісовий дохід, науковці лабораторії економіки зараз працюють над розробкою Науково-практичних рекомендацій щодо оцінки ефективності використання лісових ресурсів на основі комплексного визначення їх потенціалу в розрізі регіонів. У результаті буде створено інформаційно-розрахункову базу в розрізі областей по грошовій оцінці лісових ресурсів за її основними складовими, а саме: запасів деревини на корені; другорядних лісових матеріалів; побічних лісових користувань тощо.

– Протягом останніх років спостерігається значне збільшення обсягів всихання лісів. Це природний процес чи наслідки втручання людини?

– Однєю з причин погіршення стану лісів є розбалансованість їхньої вікової структури. В Україні вже майже не лишилось лісів, які б росли без втручання людини. Ліси теж старіють і відмирають, а якщо вони є чистими за складом та одновіковими, то ці процеси відбуваються одночасно і масштабно. Більш стійкими є різновікові та мішані ліси. Активізація патологічних процесів відбувається у зв’язку з кліматичними флуктуаціями, зокрема суттєвим підвищенням температур у вегетаційний період останнього десятиліття та посухами.

Щорічно всихає майже 8 тис. га ялинників та близько 3 тис. га соснових та дубових деревостанів. Подібні процеси відбуваються й з ясеном, березою, кленом. У розумінні причин появи та розвитку негативних процесів у лісах України необхідно перш за все прослідкувати їхню динаміку в різних регіонах України в розрізі біологічних особливостей лісових порід, екології та клімату, умов місцезростання та змін, що зазнали деревостани внаслідок антропогенного та кліматичного впливу.

Це дає можливість прогнозувати появу тих чи інших патологічних процесів та, відповідно, попередити їхній розвиток. Найбільш реальну картину глобальних змін стану лісів України дає лісопатологічний моніторинг на базі даних стану насаджень державних лісогосподарський підприємств, на основі яких в УкрНДІЛГА, починаючи із 1993 року, формується динаміка змін стану лісів в розрізі регіонів, порід, господарств… Цими питаннями керує завідувач лабораторії підвищення стійкості лісів Іван Усцький, який зазначає, що масштаби патологічних процесів будуть із кожним роком зростати разом із обсягами санітарно-оздоровчих заходів.

– В УкрНДІЛГА сформовано потужну наукову школу лісових ентомологів. Над чим зараз вони працюють?

– Під керівництвом професора Валентини Мєшкової зараз сформувалась активна група науковців, які протягом 2010-2014 рр. підготували Нормативи кількісних показників впливу шкідливих комах на стан дерев сосни і дуба в деревостанах рівнинної частини України та гірського Криму і Рекомендації щодо визначення якісного та кількісного впливу шкідливих комах і збудників хвороб на стан лісових культур, створюваних на великих згарищах.

Використання «Нормативів…» під час обстеження насаджень дасть змогу об’єктивніше оцінити загрозу їхнього пошкодження та уникнути зайвих витрат на обробку насаджень інсектицидами. Зазначені рекомендації затверджено Науково-технічною радою Держліс­агентства, ознайомитися з ними можна на сайті УкрНДІЛГА.
Зараз ця група вчених розроблює інтегровану систему нагляду, обліку та прогнозування шкідників і хвороб лісу для рівнинної частини України.

– Гостро стоїть питання щодо агролісомеліоративних насаджень – захисних лісосмуг, їхнього стану та правового статусу. Як вбачає інститут вірішення цієї проблеми?

– Понад 20 років у лісосмугах різного цільового призначення господарські заходи щодо забезпечення функціональних властивостей насаджень майже не проводилися. Наразі захисні лісові смуги, в зв’язку з відсутністю у них лісівничих заходів, перебувають у вкрай незадовільному санітарному стані, перегущені або пошкоджені самовільними рубками та пожежами, деградують, і, як наслідок, не виконують свого цільового призначення.

Окрім занедбаних лісосмуг, в Україні існує ще одна проблема – накопичення значних площ земель, порушених гірничими розробками корисних копалин, що знаходяться на балансі гірничих підприємств та місцевих органів управління. Зараз ці землі заростають малоцінною деревною та чагарниковою рослинністю, часто пошкоджуються низовими пожежами. Зараз домінує тенденція створення на таких територіях рекреаційних зелених зон, мисливських угідь, облаштування під проведення спортивних змагань із вело- та мотокросу тощо. Однак у всіх випадках передує їхнє залісення.

– Нині значну частку у задоволенні енергетичних потреб багатьох країн світу складає біомаса деревини, яка продукується на біоенергетичних плантаціях. Які напрацювання має УкрНДІЛГА?

– Лабораторія серелекції УкрНДІЛГА під керівництвом Світлани Лось опрацьовує питання отримання нових сортів лісових деревних рослин та випробування їхніх потомств у різних кліматичних і лісорослинних умовах, в тому числі й для потреб біоенергетики. Нині Україні існує близько 30 клонів та гібридів тополь та 8 сортів верб, над якими працювали тривалий час селекціонери УкрНДІЛГА. Ці сорти нині вирощуються в різних природно-кліматичних і ґрунтових умовах України.
Опрацьовуються сучасні технології розмноження цінних форм і сортів в умовах in vitro з використанням біотехнологічних методів. Увага приділяється як основним лісоутворювальним аборигенним видам, швидкорослим видам, так і видам з цінною деревиною та їх гібридам. Продовжуються роботи за замовленням лісогосподарських підприємств зі створення постійної лісонасінєєвої бази основних лісоутворювальних порід у різних регіонах України.

– Які сучасні технології штучного лісовідновлення та лісорозведення про­понують впроваджувати науковці?

– Використання садивного матеріалу із закритою кореневою системою гарантує високу приживлюваність і енергію росту в перші роки після садіння. Ці технології широко використовуються в розвинутих країнах світу. На науково-експериментальній базі ДП «Харківська ЛНДС» науковцями УкрНДІЛГА та співробітниками станції опрацьовано та апробовано технологію вирощування сіянців дуба звичайного, сосни звичайної і сосни кримської із закритою кореневою системою та закладено низку дослідних лісових культур із застосуванням зазначеного садивного матеріалу, частка яких уже переведена у вкриті лісовою рослинністю землі.

На складних для лісорозведення ділянках створюванню лісових культур мають передувати комплексні ґрунтові обстеження. Лабораторія ґрунтознавства УкрНДІЛГА відповідно до ДСТУ і атестованих методик, крім запланованих хімічних і фізико-хімічних аналізів, які дають змогу максимально знизити ризик загибелі лісових культур, виконує роботи на замовлення лісгоспів, надає консультації з методів аналізів ґрунтів, вод і рослин.

– Які наукові розробки виконує УкрНДІЛГА з мисливської тематики?

– Мисливську тематику зараз пророблюють науковці Степового та Поліського філіалів УкрНДІЛГА – Ігор Шейгас та Ігор Гулик. Уже розроблено Рекомендації щодо організації та ведення мисливського господарства в Україні та Атлас форм технічної документації, обов’язкових для ведення мисливськими господарствами всіх форм власності. Наразі науковці працюють над удосконаленням методів обліку чисельності мисливських тварин. Розробляють Інструкції з методів обліку чисельності мисливських тварин.

У 2016 році науковці взяли участь у виконанні мисливської частини українсько-європейської Програми «Правозастосування та управління в лісовому секторі Східного регіону дії Європейського інструменту сусідства і партнерства – 2» (ФЛЕГ-2) та заключному засіданні «Проекту законодавчих пропозицій щодо реалізації моделі реформування і розвитку мисливського господарства України».

– Які нові інформаційні технології може запропонувати наука для лісового господарства?

– Протягом останнього десятиріччя зроблено значний крок у напрямі розвитку систем управління геобазами даних, геоінформаційних систем як платних, так і безкоштовних. Існує значна кількість WEB-технологій для публікації галузевих даних у мережі Internet. Наразі фахівці лабораторії нових інформаційних технологій під керівництвом кандидата економічних наук Анатолія Полупана працюють над впровадженням прототипу Геопорталу «Ліси України».Із принципом його роботи можна ознайомитися на каналі YouTube.

Використання геопорталу сприятиме підвищенню ефективності електронного врядування у лісовому господарстві, а для єдиної державної лісогосподарської структури забезпечить уніфіковану електронну систему доступу з подальшою відмовою від паперового документообігу.

– Що потрібно для широкого впровадження геопорталу?

– Геопортал «Ліси України» готовий до розгортання на території всієї України. Для цього потрібно залучити наявні дані лісовпорядкування і забезпечити процес їх поновлення.

– Наталіє Юріївно, дякую за цікаву розмову. Успіхів вам і колективу інституту у роботі!



Автор: Сергій Гвоздецький
Источник: ЛВ. №3-4. 2017

Ссылка на геопортал "Леса Украины"

Для тех кого заинтересовала информация Натальи Ваысоцкой:

http://forestry.org.ua/

Останні коментарі

Оформлення лісгоспів (Каталог 2016 року)

Сайти лісової галузі

Пошук

Вхід

bigmir)net TOP 100 службы мониторинга серверов Яндекс.Метрика Разработка сайта