Ліси України в режимі онлайн


Ліси України в режимі онлайн

Эта статья подготовлена специально для конкурса ПРОФОР. Её автор искренне обеспокоен ситуацией в лесном хозяйстве и деятельно пытается способствовать её нормализации... Почитайте. М.П.

З розвитком Інтернету ми звикаємо до легкого доступу до публічної інформації. Сучасне громадянське суспільство в Україні все голосніше вимагає чіткого розуміння дій держави і відносно лісової галузі зокрема.

У статті 7 Лісового кодексу зазначено, що українські ліси є власністю українського народу. За відомчим підпорядкуванням, найбільша площа лісових земель (близько 73%) перебуває у користуванні лісогосподарських підприємств Державного агентства лісових ресурсів України (далі Держлісагентство). Воно, в свою чергу, підпорядковується Міністерству аграрної політики, втілюючи державну політику у сфері лісового та мисливського господарства. В такій ситуації відкрита інформація є запорукою довіри.

Останніми роками тема законних та незаконних вирубок лісів стала болючою як для громадськості, так і для працівників Держлісагентства. Заради внесення прозорості у діяльність лісокористувачів, Держлісагентство ініціювало розміщення на сайтах державних лісгоспів планів рубок за поточний та минулі роки. Ось такий вигляд має таблиця з даними на сайті Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства, розділ ДП “Тернопільський лісгосп”:

Пересічна людина не зрозуміє скорочення в цій таблиці і без спеціальних знань не відрізнить в лісі квартальний стовпець від діляночного стовпця. 

Якщо цю табличку створили з метою пришвидшення виявлення лісопорушень, то розшифрувати її мають змогу або спеціалісти лісової галузі, або громадські інспектори, або ж активісти, які пройшли тренінг “Лісова варта” від Дунайсько-Карпатської програми Фонду дикої природи в Україні. Для того, щоб розібратися у законності вирубок міг кожен охочий, потрібно створити візуальний онлайн інструмент із зрозумілими позначеннями.

Таким інструментом може стати Публічна Електронна Мапа Лісів України (далі ПЕМЛУ), яка полегшить стосунки між зацікавленою громадськістю та працівниками лісової галузі.

Пошукавши в Інтернеті картографічні матеріали про ліси, ви ймовірно також натрапите на проект дочірньої організації Держлісагентства - ВО “Укрдержліспроект” (далі Ліспроект) - сайт WEB URL. Проте ви на нього не зайдете через обмежений доступ, який надається лише лісокористувачам за відповідну оплату.

Скріншот із ознайомчого відео про сайт WEB URL

У висновку маємо незручну для користування табличку і закритий непублічний сайт, де міститься необхідна інформація про ліси України. Постає перше питання: чому склалася така ситуація і чи можливо зробити сайт з електронними мапами лісів загальнодоступним?

Для пересічної людини марно подавати запит на отримання інформації щодо картографічних матеріалів, лісовпорядкування, схем лісів і т.п., бо доступ до цих документів закритий Наказом Держлісагентства №196 від 26.05.2011 року (далі - Наказ) з грифом ДСК (для службового користування). Друге питання звучить так: чи не стане цей Наказ на заваді створення ПЕМЛУ?


скріншот із сайту Держлісагентства

Відповідь на ці питання дають фахівці лісової галузі, активісти та екологи. Найбільш ґрунтовно відповідає Ревуцький Володимир - головний спеціаліст відділу лісового господарства Державного агентства лісових ресурсів України.

На запитання чи можливо створити в найближчі 1-2 роки ПЕМЛУ, Ревуцький Володимир відповів ствердно. Держлісагентство вже займається цим питанням, надавши відповідне доручення Ліспроекту. Також він підтвердив, що Ліспроект володіє платним сайтом WebURL, який використовують лісівники. На його основі можна створити електронні мапи лісів для інформування громадськості. Окрім того, на сайті з ПЕМЛУ будуть умовні позначки, щоб показати де і яка порода дерев зростає, її вік, тощо.

Щодо присутності картографічної інформації про ліси державної власності інших міністерств та відомств, лісів комунальної власності на сайті з ПЕМЛУ, то на частину таких лісів інформація в Ліспроекті присутня і на ці ліси також може бути виготовлена карта.

Головний спеціаліст розповів про механізм створення електронної мапи для одного лісництва. Все розпочинається з того, що працівники Ліспроекту щорічно виїжджають на польові роботи в певні області відповідно до затвердженого плану. При цьому здійснюється лісовпорядкування всіх підприємств, які розташовані в області. Під час цих робіт таксатор (працівник Ліспроекту) заходить в кожен виділ (ділянка лісу з визначеними межами, однорідна за господарським значенням та характеристиками), описує його (яка порода там росте, її вік, висота, діаметр, запас деревини, повнота, бонітет, інші показники) і призначає господарський захід, який необхідно провести на цій ділянці.

Це можна назвати атрибутивною (описовою) складовою бази даних. Але ж є ще і картографічна складова. Ліспроект має в наявності сучасну ГІС (геоінформаційна система), яка поєднує картографію та атрибутивну інформацію, яка присутня в цій базі даних.

Тож для створення ПЕМЛУ необхідно мати два компоненти: картографічну і атрибутивно-описову частини.

Якщо з атрибутивно-описовою частиною все зрозуміло, бо її наповненням займаються працівники Ліспроекту, то як бути з картографічною? Ревуцький Володимир пояснив, Держлісагентство щорічно звертається до Держгеокадастру і Ліспроект отримує в цифровому вигляді ортофотоплани (фотографічний план місцевості на точній геодезичній основі), на які можна буде накласти інформацію з баз даних Ліспроекту.

Окрім того, можна скористатися міжнародною програмою Планета Земля (GoogleEarth), на якій створити шар з інфоданими. Тобто, спочатку йде збір всіх необхідних даних про лісові ділянки, потім вноситься в базу і з неї програмним шляхом отримується різноманітна інформація. Наприклад, інформація про площу лісів України, запас деревини кожного лісництва тощо.

Атрибутивно-описова частина заповнена на 100%, але враховуючи тимчасово окуповані території Крим, Севастополь та ОРДЛО (окремі райони Донецької та Луганської областей), інформація щодо стану лісів на тих землях є застарілою. Справа в тому, що в цю базу даних постійно вносять зміни: десь створюються лісові культури, десь відбуваються вирубки і інформація поновлюється для того, щоб база була актуальною на кожен рік.

Що стосується картографічної частини, то вона створена майже на всю територію України, окрім Івано-Франківської, Львівської та Херсонської областей. Це пов’язано з недофінансуванням Ліспроекту в останні роки. Чиновники з Держлісагенства зверталися до Міністерства фінансів України, щоб в державному бюджеті передбачалися кошти на ці роботи.

"Ми порахували, що десь приблизно 300 людино-днів треба для того, щоб виготовити електронні карти на всі ліси, які належать до сфери управління Держлісагенства. Тобто, за рік-два це можна зробити. Перші результати можуть бути раніше, але все залежить від фінансування"- каже Ревуцький Володимир

Хоч держава і не фінансує Ліспроект, проте роботу по створенню ПЕМЛУ вже розпочато. Керівництво Держлісагенства надіслало Ліспроекту відповідного листа.

Щодо Наказу (про нього згадувалося вище), Ревуцький Володимир зазначив, що Наказ ніяким чином не перешкоджає виготовленню ПЕМЛУ. До Держлісагентства уже зверталися деякі громадські організації і навіть подавали позов до суду. Суд постановив залишити в цьому Наказі все без змін. Наприклад, топографічні карти Держлісагенство не виготовляє самостійно, а отримує від Держгеокадастру. Після зняття Держгеокадастром грифу ДСК із своїх матеріалів, які використовуються для виготовлення лісових карт, Держлісагентство зможе внести відповідні зміни до свого наказу.

Варто зазначити, що для кращого сприйняття та розуміння громадянами України про стан вирубок лісів науковцями харківського науково-дослідного інститутом лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького разом з Ліспроектом розробляється геопортал «Ліси України». Це буде публічна карта, на якій кожен зможе відслідковувати, де і яка відбувається рубка.

Розібравшись у процесі створення публічних мап лісів, залишається відкритим питання чи потрібні такі мапи громадськості? На нього відповів громадський активіст Тарас Матвіїв, один із координаторів групи «Стоп лісоцид», яка займається протидії незаконним рубкам на Львівщині:

Ми вважаємо, що без належної, прозорої, доступної для громади кадастрової карти лісів України, порядку у цій сфері не буде. Зараз люди мають право знати про своє природне багатство, зокрема про свої ліси. Тому це одна із основних вимог, над реалізацією якої ми б’ємося весь час від моменту створення руху “Стоп лісоцид”.” 

У дослідженні теми щодо створення ПЕМЛУ, варто зазначити велику роль Карабчука Дмитра - уповноваженого представника громадської організації «Дунайсько-Карпатська Програма» (представника WWF в Україні). 

На питання чи Україна рухається до більшої прозорості у сфері лісової галузі і створення ПЕМЛУ, Дмитро Юрійович відповів ствердно. Також він зазначив, що такі онлайн мапи допоможуть знизити той рівень конфліктності, який є між лісівниками і громадянським суспільством. 

«Це можливість для лісових підприємств засвідчити про прозорість своєї діяльності, щоб люди орієнтувалися де і який ліс росте, і планується до вирубування, а ще це допоможе деревообробникам планувати свої бізнес-проекти з точки зору розвитку переробки деревини в Україні», - наголосив Дмитро Карабчук.

Екологи вважають, що ця мапа потрібна як і громадянам, так і бізнесу, так і лісівникам, щоб засвідчити свою відкритість і бажання співпрацювати зі всіма зацікавленими сторонами.

А от щодо Наказу, пан Дмитро визнає дискусійність даного питання. Якщо дивитися на історію цього документу, то його змінили кілька років тому і зараз карти лісонасаджень (плани) лісництв не є закритими для громадськості. Вони вже не мають грифу ДСК. Плани лісонасаджень, на основі яких і буде робитися ПЕМЛУ, мають кольорове забарвлення залежно від видів тих порід дерев, які там ростуть. Тому ці плани мають таку цінність. Публікуванню у відкритий доступ електронних мап ніякого законодавчого бар’єру не існує. Проблема може полягати тільки в технічних можливостях, які має Держлісагенство та окремі лісокористувачі, але на думку Дмитра Карабчукацю проблему легко вирішитиза бажання самих лісокористувачів або політичної волі чиновників. 

Більш скептичну думку щодо електронних мап та Наказу має людина, яка власне була ініціатором позову в суд на Держлісагенство - Степаненко Олександр - виконавчий директор громадського об’єднання “Зелений світ” (м. Чортків, Тернопільська область).

 

Організація займається захистом прав на екологічну інформацію. У 2012 саме вони подали позов проти Державного агентства лісових ресурсів.

“За нашими оцінками Держлісагенство було і залишається досить закритою державною установою, від якої дуже тяжко отримати інформацію про стан довкілля”, – розповів Олександр Степаненко

Українське законодавство в базових документах – у Конституції, в Лісовому Кодексі – засвідчує свою чіткість, але на рівні підзаконних актів права громадян часто порушуються. Зокрема, право знати як держава та державні підприємства використовують природні ресурси, як їхня діяльність впливає на довкілля і т.п.

На думку активістів громадської організації, кілька пунктів цього переліку суперечили і законам України, і Орхуській конвенції, і Конституції України. З одного боку народ України є власником природних ресурсів (в тому числі і лісових), а з іншої – отримати деякі матеріали (такі як інформацію державного лісового кадастру, матеріали державного обліку лісів, картографічні матеріали про лісовпорядкування на рівні підприємств і держави в цілому) практично неможливо. Державне лісове відомство закрило доступ до них. Саме тому організація “Зелений світ” вирішила у 2012 році змінити ситуацію.

Активісти кілька разів зверталися до керівництва Держлісагенства і переконували їх в тому, що відомчий Наказ суперечить законам і Конституції. Проте щоразу отримували відписки. Тоді вони звернулися до адміністративного суду, оскаржили декілька пунктів Наказу, які на їхню думку містили згадку саме про екологічну інформацію (п.3.1- 3.10). Суд програли на всіх етапах починаючи з першої інстанції, закінчуючи касацією.

Олександр Степаненко зазначає, що за останніх 5 років деякі державні відомства внесли суттєві зміни в свої відомчі накази. Наприклад, Державне агентство земельних ресурсів. При чому, державний земельний кадастр зараз є відкритою інформацією, навіть існує публічний сайт. А от державний лісовий кадастр і державний облік лісів все ще під грифом ДСК.

Щодо планів Держлісагенства створити ПЕМЛУ, еколог висловлює скептичну думку:
«Останнім часом ми чуємо, що керівництво Держлісагентства хоче створити таку публічну карту, через яку у форматі онлайн кожен громадянин України начебто зможе ознайомитися із ситуацією у лісовому господарстві і станом лісів. Це більше нагадує якусь піар-акцію. Якщо залишиться незмінним зміст переліку про лісовпорядну інформацію та господарську діяльність з віднесенням до службової, то ситуація не зміниться.»

На думку еколога не варто чекати якогось дива, оприлюднення і розкриття інформації про стан лісів через публічну онлайн-карту. А потрібно знову звертатися до керівництва Держлісагенства і аргументувати, що їхній відомчий документ суперечить Закону і Конституції. У випадку відмови оскаржувати цей Наказ в суді ще раз. Активісти гадають, що найближчим часом це треба робити.

Дійсно, стаття 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлює, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону лише при дотриманні сукупності деяких вимог. Наприклад, виключно в інтересах національної безпеки, для охорони здоров'я населення, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно або ж коли шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Пункти 3.1-3.10 Наказу варто переглянути, бо цифрова картографічна інформація з горизонталями й так знаходиться у вільному користуванні (онлайн карти Google, Yandex тощо). А Ліспроектпродукує цифрові карти повидільної і картографічної бази даних і електронний таксаційний опис за кошти державних лісогосподарських підприємств. Створена відділом алгоритмізації і програмування інформаційно-обчислювального центру Ліспроекту система WebULR вже дозволяє забезпечити роботу з комплексом програм обробки лісовпорядної інформації через мережу Internet.

Частина громадських активістів вважає, що скасування деяких пунктів Наказу та публічні електроні мапи лісів України потрібні для формування громадянського суспільства на місцевому та регіональному рівнях, ефективного контролю за виконанням відповідних програм, наукової діяльності, у природно-заповідній справі, при здійсненні громадянського контролю у сфері охорони та використання лісових ресурсів. Без цих інструментів лісова галузь може так і залишитися однією із найзакритіших в Україні.
 



Автор: Кузьменко Оксана, м. Тернопіль
Источник:

Стаття на конкурс «Правозастосування та управління....

В качестве комментария размещаю письмо Оксаны бессменному организатору конкурсов журналистов ФЛЕГ, а теперь и ПРОФОР - Юлии Зелинской. Меня восхищает то, что автор вникает в суть действительно трудных вопросов  и .действует ...Это дорогого стоит...

Размещаю адрес Оксаны  - o.kuzmenkom@gmail.com и прошу специалистов занимающихся цировыми лесными картами высказаться...М.П

"Вітаю, Юліє! Я Вам телефонувала нещодавно і запитувала чи можуть "нежурналісти" брати участь у конкурсі. Ви сказали, що можуть і попросили скинути статтю та інформацію про себе.

Напишу навіть, з Вашої ласки, невеликого мотиваційного листа чому мені так необхідно потрапити на цей конкурс.

Все почалося у червні минулого року, коли я потрапила на Закарпаття і побачила неймовірну кількість лісовозів, які проїжджали повз мене у селі Дубове (глухий куток Тячівщини). На той час мені здавалося, що найкращий метод привернути увагу до проблеми це відзняти відео квардрокоптером і розповсюдити його в Інтернеті. Після довгих пошуків команди і квардрика для цього дійства (добиратися з Тернополя), я познайомилася із громадськими активістами "Вільні люди". Наприкінці жовтня ми втілили задумане і відео викликало чималий резонанс. Лісівники "Брустурянського лісгоспу" давали відповідь на цей матеріал через свою прес-службу.

Так як просто відео не вирішувало ситуацію з вирубками, мені прийшла ідея створити Кадастрову онлайн мапу лісів. І з цією задумкою я їздила у Луцьк на конкурс стартапів EGAP, де презентувала її. На жаль чи на щастя, виграли інші проекти. На заваді створення мапи міг би стати один Наказ із Держлісагенства (про це йдеться у статті), тому я почала шукати шляхи вирішення проблеми.

Разом з хлопцями ми пішли далі і познайомившись із Дмитром Карабчуком (WWF в Україні), пройшли тренінг "Лісова варта". Їздили по області і шукали в лісах лісопорушення. І ось тут я натрапила на Ваш конкурс і зрозуміла, що це чудова нагода донести всім свою ідею про мапу.

Власне, мені хотілося б знайти однодумців, якби цю статтю опублікували в "Лісоводі" незалежно від виграшу/програшу. Бо не знаю чи зможу скласти конкуренцію професійним журналістами.

Дякую за увагу! Бажаю гарного дня.

З найкращими побажаннями,
Кузьменко Оксана, м. Тернопіль
громадська активістка і фрілансерка "

У "Ліспроекта" є як мінімум в

У "Ліспроекта" є як мінімум в растровому вигляді всі плани лісонасаджень. Викласти їх на сайт чи на гугл.диск це питання максимум 1-2 днів роботи 1 працівника. Чи хоча б надавати їх у відповідь на запити. Це значно спростить роботу багатьох і активістів, і контролюючих органів, і органів влади. Та навіть самим лісгоспам буде легше, бо можна буде краще проектувати об'єкти ПЗФ, враховуючи і інтереси лісників. Аби не виходило що в заказники включать абсолютно типові штучні середньовікові соснові монокультури.

Але чомусь люди і в Києві, і в Ірпені,  і на місцях в лісгоспах думають що якщо хтось "з сторони" отримає доступ до планів лісонасадження то таксаційних описів - то станеться якась страшна трагедія. І тому, коли я звертаюсь за цією інформацією як просто громадянин або активіст екоНУО - то мене просто ігнорять, чи розповідають про "ДСК".

А от коли я представляюсь як помічник нардепа, або коли написав якусь критичну статтю про лісгосп - то мені і плани, і таксацію дають, і самі дзвонять просять приїхати. Де логіка?

 

 

 

Причина дещо в іншому.

На мою думку причина того, що картографічна база не лісовпорядкування "не дуже" відкрита для вільного перегляду всім бажаючим криється дещо в іншому. Коли хто з фахівців її бачив, то звернув увагу на не зовсім високу якість виконання картографічних робіт при базовому лісовпорядкуванні. Основний недолік - не співпадання меж виділів, а то і цілих урочищ з натурним зображенням місцевості (знімком). Через це на переважну кількість ділянок, що відводяться у рубку лісгоспи мусять складати , такі собі, Акти розбіжності з матеріалами лісоапорядкування. Ну і ще трапляються випадки, коли на знімку незімкнуті лісові культури, а повидільна база стверджує, що то насадження віком 90 років і т.п. 

Кому потрібні критичні відгуки громадян про їхню роботу...?

Есть и другой аспект...

Прежде, чем спрашивать результат,  надо поставить задачу и обеспечить её выполнение (финансово, технологически  и кадрово)... Никто никогда задачу высокоточной оцифровки и геопривязки лесной картографии перед Гослеспроектом не ставил... Это задача на годы...

Что касается планшетов, выполненных в условных координатах, то для целей контроля они не пригодны...особенно в горных условиях...

Останні коментарі

Оформлення лісгоспів (Каталог 2016 року)

Сайти лісової галузі

Пошук

Вхід

bigmir)net TOP 100 службы мониторинга серверов Яндекс.Метрика Разработка сайта