У волинському лісі – сотні поховань, за якими постійно доглядають лісівники


У волинському лісі – сотні поховань, за якими постійно доглядають лісівники

Я не придерживался правильного порядка размещения фотографий... Извините ....Близкие перечитают исходный материал, на сайте Волынского ОУЛМГ, а остальным важно осознать масштаб трагедии ...и важность памяти...Важность для живых...Часто натыкался в лесу на солдатские могилы и на Винничине, и на Волыни...и на Киевщине...Они всегда ухожены...и это заслуга как лесников, так и местных жителей...Честь им и хвала...М.П.

У волинських лісах – сотні, якщо не тисячі могил часів Першої та Другої світових воєн. Кожного року, зокрема, у поминальні великодні та травневі дні, їх упорядковують працівники лісогосподарських підприємств Волині. Під їх опікою – багато військових кладовищ, братських та поодиноких могил, де лежать солдати різних армій, повстанці, червоні партизани, мирні жителі. Кожну із них майстри лісу стараються обгородити, впорядкувати хрест чи інший пам’ятний знак, що його встановили на похованні раніше. А ще свято бережуть пам’ять про тих, хто лежить у могилах, передають історії своїх попередників про ці поховання новим поколінням.

– На нашій землі, крім українців, знайшли спочинок люди багатьох націй, – кажуть лісівники. – Всіх помирила волинська земля.

І це правда. Адже часто неподалік одне від одного лежать непримиренні за життя супротивники, а ще цивільні, які потрапили у вир збройного протиборства. Зрідка до них навідуються рідні або ж представники того народу чи ідейного руху, у якому перебували загиблі. Лісівники ж приходять до всіх, не ділять ні за національністю, ні за приналежністю до тої чи іншої армії, або збройного формування чи якоїсь професії… Як є нагода, закликають до могил духовенство.

 

Одне з таких дивом врятованих кладовищ місцеві жителі відновили біля с. Боровичі Маневицького р-ну. Історія цього місця навіть містична. Тут похоронені повстанці. Місце їхніх поховань не раз зрівнювали з землею, але люди знову і знову відновлювали.

Біля 11 повстанських могил з боку села Боровичі росте калина. Біля скромного лісового повстанського меморіалу – завжди квіти й вінки, на центральному хресті – вишиті рушники.

Зараз повстанським меморіалом опікується сільська рада, але лісівники постійно долучаються до облаштування та збереження лісових могил. На плитах написи: «Слава Україні! Героям слава!», «Героям, полеглим за волю України від рук НКВД», «Героям-односельчанам, полеглим за волю України».

 

На території Колківського лісгоспу є також велике поховання євреїв, що були розстріляні у роки війни, а ще польський цвинтар, що залишився на місці колишніх польських поселень. Зараз це лісові угіддя, що знаходяться на території Куликовичівської сільської ради. До всіх приходять працівники лісгоспу.

Такі поховання є по всіх лісах. Та чи не найбільше їх у зоні діяльності ДП «Маневицьке ЛГ», ДП «Цуманське ЛГ», ДП «Горохівське ЛМГ», ДП «Турійське ЛГ», ДП «Ковельське ЛГ», ДП «Ратнівське ЛМГ»…

«На території держлісфонду ДП «Горохівське ЛМГ» знаходиться 21 поховання, – повідомляє головний лісничий лісомисливського господарства Володимир Філюк. – Одне – у лісових угіддях Бужанівського, два – Берестечківського, три – Коритницького, одне – Ново-Зборошівського, чотирнадцять – Садівського лісництв».

Директор ДП «Ковельське ЛГ» Володимир Данилюк називає дев’ять місць, з них – два цивільного населення у 49 кварталі Скулинського та 50 кварталі Кашівського лісництв, шість поховань невідомих воїнів у 21 та 23 кварталах Зеленівського, 14 кварталу Углівського лісництв, одне єврейське поховання у 42 кварталі Ковельського лісництва. Ними опікуються місцеві територіальні та релігійні громади, а лісгосп надає матеріали (огорожа, фарби) для облагородження та підтримання захоронень у належному стані.

Маневицькі лісівники разом з місцевими громадами опікуються цвинтарем польських легіонерів, де захоронено 12242 військовців періоду Першої світової війни. Це кладовище знаходиться у 15 кварталі Вовчецького лісництва. Сюди часто навідуються делегації з Польщі. Зокрема, минулого року 21 квітня побувала і делегація Регіональної дирекції державних лісів у Щеціні, серед яких були перший заступник директора з розвитку Регіональної дирекції державних лісів у Щеціні Марія Бжозовська, головний лісничий лісгоспу в Берлінику Славомір Гіберт, начальник відділу лісгоспу в Берлінику Маріуш Боровскі, Себастян Комаровскі, директор відділу лісового транспорту в Горзові Великопольському Мар’ян Таргос, директор відділу лісового транспорту в Яроціні Річард Міцек, начальник відділу маркетингу Павел Куприч, директор лісгоспу Стефан Міколайчук, директор Польсько-українського клубу бізнесу у Луцьку Надія Садовська… Разом з польськими колегами пам’ять полеглих легіонерів вшанували і українські лісівники, перед цим посадивши символічні дерева дружби на алеї біля Польського центру у с. Костюхнівка Маневицького р-ну.

 

У 1 кварталі Галузійського лісництва зберігся склеп польської лікарки Софії Дунін-Вольської, яка лікувала місцевих жителів і партизанів. У 30 кварталі Карасинського лісництва є захоронення жінки та дочки офіцера радянської Армії, яка рятувала від хвороб місцемешканців поблизьких сіл під час ІІ Світової війни.

 У 12 кварталі Оконського лісництва розташоване кладовище села Собятин, жителів якого вивезли під час проведення операції «Вісла». У 28 кварталі Маневицького лісництва знаходиться братська могила на місці масового розстрілу євреїв у 1942 році.

Доглядають за лісовими похованнями і лісівники Ратнівщини: у Гірниківському лісництві – за могилами воїнам УПА, Героя Радянського Союзу рядового 160-ї стрілецької дивізії Газіну Василя Петровича, що загинув 18 липня 1944 р.; невідомим радянським пілотам (загинули у 1944 р.), у Кортеліському ؘ– невідомому партизану та сім’ї партизана Козака Йосипа Семеновича (його з дружиною Оксаною Іванівною, синами Іваном та Андрієм розстріляли німецько-фашистські загарбники у 1943-му).

Могили Кондратюку Пилипу Гнатовичу, що поліг 12 квітня 1944 р., українським повстанцям та червоним партизанам є і на території лісових угідь Турійського лісгоспу. А ще там знаходиться колиска УПА – урочище Вовчак, де з допомогою лісівників і патріотів почалося відновлення Повстанської Січі, створення меморіального музею. Є на території цього урочища і повстанські могили.

Буває, що лісівники беруть на себе турботу про відновлення пам’яті про загиблих у роки війни. Три роки тому саме так сталося у ДП «Цуманське ЛГ». Його працівники на 9 травня у лісовому урочищі, що на межі Рівненської і Волинської областей між селами Скреготівка і Яківці, відкрили пам’ятний знак кавалеристам, які загинули там 30 січня 1944-го. Всі ці роки правда про той трагічний бій замовчувалася. Солдатські могили запали у землю, а саме військове кладовище загубилося між ялин і сосен. І якби не вчителька історії Грем’ячинської ЗОШ І-ІІІ ст. Оксана Арендарчук із юними пошуківцями, з часом про них і зовсім могли забути.

Та завдяки їм у 2004 році на околиці села встановили пам’ятну дошку, згодом на святі козацької звитяги заговорили і про забуте солдатське кладовище.

Цуманчани доглядають і за могилою червоних партизанів у Лопатенському лісі, де діють музеї партизанської слави і Волинського лісу.

Пам’ять про полеглих українських повстанців лісівники ДП «Цуманське ЛГ» відновили також у лісовому масиві між с. Липне та Холоневичі Ківерцівського р-ну. Завдяки їм тут було встановлено пам’ятний хрест на місці загибелі одного з останніх провідників ОУН і УПА тодішнього Цуманського р-ну Василя Чепелюка. Тим самим було започатковано поминальні прощі до цього пам’ятного місця.

Це не перший благородний чин лісівників. Раніше такий пам’ятний хрест працівники Колківського лісництва ДП «Колківське ЛГ» встановили в лісовому урочищі Барвінок, де було закатовано повстанців. Подорожні бачать обгороджені могили або ж пам’ятні хрести і вздовж доріг по всій області. Часто зупиняються, щоб дізнатися, хто там похований, і знаходять скупу інформацію…

Зокрема й на трасах Луцьк – Ковель, «Луцьк – Рівне, Любомль – Шацьк, Ковель – Ратне… По всіх дорогах… А скільки їх у лісових угіддях Ківерцівського, Шацького, Старовижівського, Любешівського, Володимир-Волинського, інших лісогосподарств Волинського ОУЛМГ…

Щоправда, багато останків загиблих у післявоєнні роки було перезахоронено у братських могилах або ж на кладовищах міст і сіл…

 

Правда про українських повстанців, що гинули часто без свідків, або ж були поховані таємно чи свідомо, аби не знали про них рідні, лиш тепер привідкривається… Лісничий Скулинського лісництва ДП «Ковельське ЛГ» Леонід Лисюк каже, що свого часу у їх лісах квартирувала золота сотня повстанців, по галявинах було багато могил, то ж аби рідні не блукали лісами, при в’їзді до села спорудили пам’ятник повстанцям, де вписані імена усіх загиблих і всі бажаючі можуть вшанувати їх пам’ять… Цим повстанським меморіалом особисто опікується лісничий.

Є могили і навіть цілі кладовища, які буквально вростають у ліс. Один із довоєнних, вочевидь, єврейських цвинтарів переходить у вічність в передліссі біля смт Любешів. На його сторожі і пам’яті похованих тут – дерева і напівзруйновані часом плити з написом на івриті…

Про збереження усіх цих могил, цвинтарів, кладовищ дбають лісівники… Вони доглядають сотні лісових могил відомих і невідомих героїв різних воєн і часів, цивільних жертв. А ще допомагають утримувати у належному стані і сучасні братські могили, меморіали по всій Волині.

 



Автор: Прес-служба Волинського ОУЛМГ
Источник: lis.volyn.ua, Травень 15, 2017

Останні коментарі

Оформлення лісгоспів (Каталог 2016 року)

Сайти лісової галузі

Пошук

Вхід

bigmir)net TOP 100 службы мониторинга серверов Яндекс.Метрика Разработка сайта