О ПОРЯДКЕ РЕАЛИЗАЦИИ ДРЕВЕСИНЫ

Оце прочитав дану публікацію і стало якось прикро за стан справ як у державі в цілому так і у нашому лісовому господарстві.
      Ну чому, ми українці, живучи 18 років у незалежній державі не бачимо і не маємо навіть дороги по якій потрібно йти, щоб почувати себе людьми. Все як то у нас робиться, що в політиці, що в економіці, вибачте, через одне місце, а не через голову та здоровий глузд. Ми не хочемо реально мислити, а бездумно виконуємо те, що кажуть в основному політики - які є в основному непрофесіоналами, а демагогами і працюють лише на себе на свій імідж та збереження свої партій, і їх мета доступ до влади та грошей.
    Ну доки ми самі себе будемо обманювати і це приймати за істину?
Проте політику залишимо для політиків - їм там видніше, тож нехай вони за її проведення і відповідають, а перейдемо ближче до лісового господарства- для чого цей сайт власне і створено.
          Особисто я дуже вдячний тим хто створив такий сайт, і особливо М.Попкову, бо є можливість висловити власну думку в проблемних питаннях лісового господарства і почути інші думки колег, подескусувати, своєчасно отримувати новини. Це дійсно чудово, що є така можливість, бо є багато небайдужих лісоводів які дійсно вболівають за свою справу.
            Взяти наприклад захисне лісорозведення - кинулися бездумно доводити лісистість в Україні до оптимальної, хоча що це таке в цілому для країни толком ніхто не може пояснити - бо бачте у країнах Європи вона вища ніж у нас, а нам потрібно йти туди, а кому ми там потрібні коли лісів мало. Нікого не цікавить ні розподіл країни по лісо рослинних зонах і те, що в Європі зовсім інші ці лісо рослинні умови- проте ми бездумно кричимо в степу потрібно посадити ліс, нікого не цікавить що землі уже давно в Україні розпайовані і так далі. Встановили з «гори» показник для держави, потім його «розбили» по областям, а далі що? Ну чим не політичне рішення? А що це дасть і що ми втратимо. Цього напевне ніхто не запитав ні у професійних лісоводів ні у екологів і взагалі чи реально це виконати та чи потрібно це робити? 
         Логічно було б забезпечити оптимальну лісистість на якійсь відповідній території - тобто там де дійсно для цього є сприятливі природно-кліматичні умови, а також є в наявності землі для цих цілей тобто там де є здоровий глузд. А це створення нових насаджень вздовж русел річок, ставків, по ярах, на непридатних для сг виробництвах землях і так дальше. Тож напевне щоб визначити оптимальну лісистість України і потрібно було починати саме з низу, визначивши оптимальність окремих територій з урахуванням вище сказаного, а потім все це звести до рівня областей і держави в цілому. Це було б куди реальніше і піддавалося виконанню та контролю.
          Інший напрямок - створення об’єктів ПЗФ. Справа також потрібна, але самі підходи до її вирішення іноді шокують. Чомусь створення ПЗФ базується в основному на землях лісового фонду. Може і це вірно- бо в лісі найбільше різноманіття рослин, тварин інших живих організмів що потребують захисту та збереження. Проте нерідко створення ПЗФ Мінекології проводиться лиш для того щоб виконати завдання по підвищенню відсотків. І тоді вже дійсно починається комедія- території під ПЗФ узгоджуються без будь якого системного та наукового підходу, нерідко навіть меж їх не можуть вказати. Кількість об’єктів така, що важко контролювати дотримання в них режиму заповідної території. В натуру об’єкти не виносяться, компенсацій землекористувачам у зв’язку з включенням їх земель в об’єкти ПЗФ не передбачаються і так далі. Тож може мати в державі 10-ок об’єктів загально-державного значення та в них дійсно забезпечить відповідний режим заповідання, чим створювати таких об’єктів сотнями і нічого там не робити. Все ми на когось рівняємося.
            Тепер безпосередньо що стосується цієї публікації. Ну чому в наших сусідів і братів по крові білорусів все навіть у питаннях торгівлі деревиною має якийсь системний та державницький підхід та має логіку в діях?.В нас же в Україні торгівля деревиною стараються поставити з ніг на голову. Що в нас продають лісгоспи на аукціонах. Всі знають – віртуальну деревину в сортиментах. А для чого це робити виникає питання? Як це можна продавати ліс в сортиментах з лісосік на пні? Як можна встановити при ростучому лісі вид сортименту і його якість по сортам? Так для чого ж тоді діючі ГОСТи на круглі лісоматеріали? Хто ж цей «хрещений батько» українських аукціонів торгівлі деревиною, що всіх заганяє на аукціон? І вибору в нас немає- а в Білорусіє є. Я думаю, що в Білорусії Лукашенко не дозволив би створення такої структури що існує в нас при Держкомлісгоспі якою є ДП «Торговий дім «Крона». То може це одна із причин?

Подальше без коментарів:
Витяг із сайту Український Лісовод за 12 /09/2009 «КРУ в Житомирській області "накопало" порушень на загальну суму 34,3 млн гривень, 19 /09/2009 Зміна стратегії чи піар-хід?
«…..Серед порушень, які призвели до втрат фінансових ресурсів внаслідок неефективних управлінських рішень, слід відзначити факти систематичної оплати підприємствами лісової галузі вартості нібито отриманих від ДП «Торговий дім «Крона» та ДП «Український інформаційно-координаційний центр аналізу ринку лісопродукції» маркетингових послуг, надання яких будь-якими документами, крім актів здачі-приймання робіт не підтверджується, при наявності власних штатних працівників, які фактично і займаються питаннями реалізації та експорту лісопродукції….»
Всього 11 підприємств області за ІІ півріччя 2007 та 2008 роки перерахували ДП «Торговий дім «Крона» та ДП «Український інформаційно-координаційний центр аналізу ринку лісопродукції» за маркетингові послуги 905 тис. грн»

Орієнтир — до 2015 року заліснення України повинна сягнути 20% всієї території (нині цей показник складає 15,7%). Причому Ю.Тимошенко вважає, що реальним є завдання в достатньо стислі терміни укрити лісами 25—30% просторів нашої країни. Початок має бути закладений в Держбюджеті на 2010 рік, однак прем'єрка не пояснила, яким чином це зробити, якщо навколо головного фінансового документу країни нині тривають запеклі політичні бої. Із її слів, навіть за скромними оцінками, для втілення згаданої програми потрібно 22 млрд. грн. Від цієї суми 65% може дати сама лісова галузь, але за умови, якщо буде продавати значно більше продукції глибокої переробки. Необхідна також серйозне технічне переозброєння, тому що 90% техніки, яку використовують лісівники, застаріла. Серед заходів, втілення яких уже готується, здешевлення відсотків по банківських кредитах на придбання нової техніки через спеціальний лізинговий фонд і за рахунок погашення державою їх певної частини,
Що викликає запитання? Не факт, що насаджені паростки, навіть на великих площах, автоматично стануть лісом. Автору в різних місцях доводилося спостерігати, що багато з них гине у перші роки після висадки в грунт. Про це знають фахівці. І прокурорські перевірки, які неодноразово проводилися в області, фіксували, що внаслідок поганого догляду на нібито заліснених площах реально виростають лише поодинокі дерева. А якщо, не дай Бог, виникнуть масштабні пожежі, то амбітні і, безумовно, необхідні показники можуть не стати дійсністю. Не виключений і такий варіант, що взагалі будуть складатися фіктивні акти про заліснення. Тобто знову ліси, як це було вже не раз, існуватимуть лише на папері. Знаючи повадки наших чиновників, які вже розробили не одну схему перекачки державних коштів у власні кишені, є достатньо підстав вважати, що знайдеться багато бажаючих на великі суми, які планується направити в галузь. У такому разі гряде «великий дерибан». Рядовим трударям лісів від нього дістануться лише крихти. І тоді їм простіше буде красти ліс самим або за певні суми давати це робити іншим.