Громадськість не згодна з політикою Світового банку в лісовому секторі

Світовий банк поширив інформацію за результатами зустрічі представників програми ENPI-FLEG з громадськістю, яка відбулася 12 квітня. У соціальних мережах з'явилися відгуки учасників, які свідчать про те, що інформація не відображає висловлену громадськістю позицію щодо політики СБ у лісовому секторі Вірменії.

Міжнародна програма ENPI-FLEG спрямована на боротьбу з незаконними рубками та на проведення реформ у лісовому секторі, і реалізується в 6 країнах, зокрема й у Вірменії. Партнерами програми ENPI-FLEG є Світовий банк, Міжнародний союз охорони природи IUCN, Всесвітній фонд дикої природи WWF.

Зустріч відбулася на прохання громадськості. У ній взяли участь регіональний директор ENPI-FLEG Ендрю Мітчелл, консультант Світового банку Нілс Юнге, координатор ENPI-FLEG від Світового банку у Вірменії Артавазд Акопян, а також представники громадськості Назелі Варданян (НУО «Вірменські ліси»), Акоп Санасарян (Союз зелених Вірменії), Аїда Іскоян (Центр екологічного права), Долорес Капанцян (Асоціація «За сталий людський розвиток»), Асмік Асланян (Асоціація «Шогер»), Гоар Казінян (Єреванський офіс ОБСЄ), Маріам Сухудян, активістка зеленого молодіжного руху, Інга Зарафян (Інформаційна НУО «ЕкоЛур»).

Головна суперечність у позиції громадськості та СБ у тому, що СБ хвилює виключно проблема незаконних рубок і приховані від податків кошти за лісокористування. При цьому, як вважає СБ, якщо довести приховані від податків обсяги лісових рубок до реальних обсягів, то завдання буде вирішено.

Громадськість же вважає, що головне завдання – не допустити знищення лісів, які у Вірменії виконують виключно захисну функцію і не є лісами виробничого призначення. Отже, потрібно розробити такі механізми, які дали б змогу врахувати потреби людей, які вимушено користуються лісом як паливом, але не допустити знищення лісу з метою бізнесу.

Акоп Санасарян висловив думку, що проблема, сконцентрована на узаконенні рубок, штучна і що вона не відображає реальної проблеми – захисту лісу. «Ви даєте мільйон доларів на створення нового Кодексу про надра, але ці гроші йдуть на шкоду лісам. Оскільки в новому кодексі лісові землі можуть бути віддані гірничорудній промисловості без труднощів. Це одна й та сама рука, яка збільшує рубки і зменшує лісові площі».

Назелі Варданян порушила питання про реальні механізми сталого лісокористування. «Уже 10 років, як ми знаємо, як ці проблеми потрібно вирішувати. Ми ухвалили Лісову політику й стратегію, Національну програму з лісів, Лісовий кодекс, робили пропозиції щодо зміни митних зборів на ввізну та вивізну деревину, але документи не працюють, пропозиції не приймаються. Потрібно зробити все, щоб нами ж ухвалені документи діяли».

Гоар Казінян зазначила, що необхідно провести моніторинг кредитної програми «Управління природними ресурсами та зниження бідності», реалізованої за підтримки СБ, відповідно до якої було ухвалено менеджмент-плани лісових територій, зокрема й на особливо охоронюваних територіях – у національних парках «Севан» і «Дилижан».

Маріам Сухудян порушила питання про діяльність Центру лісового моніторингу. «Ми робили разом із центром перевірки в Гугарку і виявили понад 200 незаконно зрубаних дерев. Але місцеві представники центру разом з поліцією чинили на нас тиск, щоб ми не заявляли про ці цифри». У відповідь Артавазд Акопян повідомив, що людей було звільнено із займаних посад і що зараз польові групи моніторингу розпущено.

За словами Ендрю Мітчелла, участь громадськості і є показник того, як треба боротися з незаконними рубками. На це Гоар Казінян зауважила: «Виходить, що державні служби не можуть боротися, і замість них це мають робити активісти». Ендрю Мітчелл підкреслив, що така сама ситуація в багатьох країнах, і ситуацію треба поліпшувати поступово.

Громадськість не влаштовує те, що СБ розглядає навколишнє середовище як потенційні ресурси. Ендрю Мітчелл зазначив: «Ми діємо так, щоб мати стале управління лісами. Неможливо, щоб ми переслідували іншу політику, якщо це не стале управління. І нам цікаво, чи є якісь проблеми, які сприяють нестабільному управлінню незаконним рубкам».

А проблеми, безумовно, є. Боротьба з незаконними рубками у Вірменії набуває дивного характеру. З одного боку, посилюються заходи покарання. Розміри штрафів такі, що лісник, відповідальний за збереження лісу, може позбутися річної зарплати за кілька зрубаних дерев, а то й потрапити під статті Кримінального кодексу РА. З іншого боку, уряд щороку скорочує фінансування ДНКО «Армліс» з держбюджету, і Армліс забезпечує своє існування за рахунок продажу лісу.