Штраф для «термінатора». Самозахоплення, браконьєрство, пожежі нищать кримські ліси
На землях державного лісового фонду Криму налічується 62 самозахоплення площею 118 гектарів, 26 з яких площею 9,8 гектара - на території Ялтинського гірсько-лісового заповідника. Друге місце за кількістю самозахоплень (13, площею 17 гектарів) посідає Сімферопольський район. По 8 самозахоплень у Ленінському районі та Алушті. Але не лише посадовці місцевих органів влади, які свого часу жваво роздавали землі там, де це заборонено законом, завдали шкоди кримським лісам. Озброєні бензопилами та рушницями браконьєри нищать дерева й чагарники цінних порід і вбивають тварин. Протистоять свавільникам кримські лісники.
Заповіднику - держакт
Як розповів нашій газеті голова Рескомітету з лісового та мисливського господарства Криму Ігор КАЦАЙ, на півострові працює 15 лісомисливських підприємств, одне з яких - Ялтинський гірсько-лісовий заповідник - є об'єктом вищої категорії охорони лісів. Природний фонд заповідника, в якому є унікальні породи дерев, наприклад, корабельні сосни, страждає від двох бід: лісових пожеж і самозахоплень земельних ділянок. Причини і першого, і другого - людське недбальство. Забув турист загасити багаття в суху погоду - пожежа. «Забув» місцевий посадовець, що землі заповідного фонду не підлягають відчуженню, ось тобі й чергове самозахоплення.
- Як правило, самозахоплення відбуваються на межі заповідника, на землях селищних рад. А адже в заповіднику без дозволу профільного екологічного відомства навіть гілку спиляти не можна. Раз і назавжди зняти проблему самозахоплень зможе лише держакт на землю, якого Ялтинський гірсько-лісовий заповідник домагається вже багато років. Прокуратура проводить перевірку за всіма фактами самозахоплень. Понад місяць тому було виявлено самозахоплення, на які були дозволи місцевих органів влади. На деяких ділянках вириті котловани під фундаменти, є капітальні паркани. Щоб захопити ділянку, багато часу не знадобиться, а ось щоб звільнити, потрібні роки ходіння судовими інстанціями, - констатує Кацай.
Браконьєрів - під рушницю
Не менш серйозна проблема - браконьєрство. Мисливську діяльність на території держлісфонду ведуть дев'ять підприємств. На півострові зареєстровано 41 користувача мисливських угідь: клуби, громадські організації, державні підприємства. Для полювання вони використовують як землі держлісфонду, так і землі колишніх колгоспів і радгоспів, місцевих органів влади, водно-болотні угіддя.
Урядом автономії створено робочу групу з перевірки ефективності використання мисливських угідь. А Держагентством з лісового та мисливського господарства України розроблено пропозиції щодо змін до закону про полювання та мисливське господарство, зокрема для впорядкування обсягів коштів, які користувачі мисливських угідь повинні вкладати в їх відтворення, і посилення відповідальності за браконьєрство.
- Сьогодні браконьєр, якого просто «застукали» в лісі з рушницею, відбудеться лише 340 гривнями штрафу. Збільшили ж штрафи за керування автомобілем у нетверезому стані. І одразу багато з тих, хто раніше дозволяв собі подібне, різко кинули згубну звичку. Так і тут: буде штраф у дві-три тисячі гривень, буде й порядок, - зазначає Кацай.
Два роки тому Верховна Рада Криму ухвалила постанову про порядок реєстрації відстрільних карток. За словами Кацая, це «сильний засіб боротьби з браконьєрством, що не дає змоги свавільничати аферистам від полювання».
- Раніше мисливське товариство, за яким не були закріплені мисливські угіддя, могло виготовити «ліві» відстрільні картки і продавати їх направо й наліво. Тепер усі картки проходять реєстрацію в Рескомітеті з лісового та мисливського господарства Криму. Якщо реєстрація відсутня, картка автоматично вважається незаконною, а її власник несе відповідальність сповна, - пояснює співрозмовник.
Це необхідно для боротьби з браконьєрами, які промишляють заготівлею м'яса для ресторанів, кафе й шалманів, розкиданих усюди. Не меншим попитом у забігайлівках користуються і дрова, які браконьєри теж добувають незаконним шляхом. Машина дров коштує приблизно 1200 гривень. Щоб уберегти від лісників незаконний заробіток, «заготівельники» ставлять їм палиці в колеса: щоб не потрапити на гарячому, вганяють у землю шипи, прокалюючи таким чином шини автотранспорту. Проте лише за фактами незаконної вирубки ялівцю порушено чотири кримінальні справи.
А ще лісники пропонують посилити відповідальність для тих, хто спричиняє лісові пожежі.
- Порушник пожежної безпеки, який кинув у лісі запалений сірник або не загасив багаття, заплатить штраф від 17 до 510 гривень. А збитки від лісових пожеж можуть обчислюватися десятками тисяч гривень. А так заплатив би кругленьку суму і більше ніколи не ставився б до лісу легковажно, - вважає Кацай.
Торік порівняно з 2009-м площа пожеж скоротилася в чотири рази.
- У 2009 році пожежі охопили 46 гектарів лісового фонду (136 випадків), у 2010 році - трохи більше 11 гектарів (69 випадків). Але, на жаль, ми нікуди не подінемося від необережного поводження з вогнем, - констатував головний лісник Криму.
Лісосмугам - господарів
Але якщо навіть кримські ліси підпалюють і рубають на дрова, то лісосмуги взагалі опинилися покинутими.
- Лише 20% смуг, що захищають поля від суховіїв і пилових бур, які виносять родючий шар ґрунту, мають юридично позначених власників. Свого часу за лісосмугами доглядали колгоспи й радгоспи. Однак після їх розпаду земля перейшла до рук створених недержавних сільськогосподарських підприємств і фермерів, і лісосмуги залишилися безгосподарними. Навіть у профільному сільськогосподарському міністерстві ліквідували управління лісового господарства, яке відповідало саме за лісозахисні смуги. Нині лісосмуги перебувають на землях запасу місцевих Рад, - каже Кацай. - У лісосмуг є граничний вік, дерева старіють. Тому лісосмуги потрібно охороняти, висаджувати нові дерева, вирубуючи старі.
Один із варіантів вирішення проблеми - передача місцевою владою лісосмуг в оренду землекористувачам.
- Раніше в лісосмугах висаджували абрикоси, волоські горіхи, шипшину, був навіть науково обґрунтований перелік порід дерев і чагарників. Потрібно показати інтерес орендаря в утриманні лісосмуги. Реалізували врожай волоських горіхів і абрикосів - заробили гроші на утримання й охорону лісосмуги. Цим мають займатися місцеві органи влади. А наші фахівці готові їм у цьому допомагати, - резюмував Кацай.
Офіційно
У квітні фахівці Південно-Кримського регіонального управління спільно зі співробітниками Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника під час перевірки Оповзневого лісництва виявили факт нецільового використання земель заповідника. За інформацією Рескомітету АРК з охорони природного навколишнього середовища, на площі 0,48 га в заповіднику невідомими особами ведеться будівництво будинків. Фахівцями Південно-Кримського регіонального управління підраховано збитки, завдані навколишньому природному середовищу. Матеріали направлено до прокуратури Ялти.
Тоді ж Прокуратура АРК внесла апеляцію на вирок Ялтинського міського суду щодо колишнього селищного голови Лівадії. Як повідомила пресслужба відомства, підставою для подання апеляції стали невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування кримінального закону. На думку прокуратури, суд необґрунтовано виключив з обвинувачення епізод про незаконне розпорядження землями Ялтинського гірсько-лісового заповідника та неправильно оцінив дії обвинуваченого під час укладання договору оренди майна лівадійського пляжу, тому прокуратура наполягає на скасуванні вироку.
Автор: Алексей Ермолин. Крымская правда. 25 мая 2011 года. Джерело: Рескомлес АР Крым, 1.05.2011