Чи принесли користь українському лісовому господарству кошти ЄС?

Не можу не розмістити цей текст, який сьогодні з'явився в блозі шанованої мною Ольги Власової на сайті журналу Кореспондент. Щоправда, незрозуміло, що це за публікація: офіційна точка зору Держлісагентства, яку виражає керівник його прес-служби, чи особиста думка фахівця з роботи з громадськістю (і, здається, гендерних відносин у середньовічній Європі). Час покаже. Питання в мене лише одне: Ольго, невже Ви самі це все написали? Услід за Станіславським хочеться сказати, - НЕ ВІРЮ!!! М.П.

Питання нелегальних рубок набули широкого обговорення з 1993 року. Уже на початок 2004 року рух FLEG («Вдосконалення систем правозастосування і управління в лісовому секторі країн східного напрямку Європейської політики») ініційований Євросоюзом, мав декі

FLEG країн Південно-східної Азії, FLEG країн Африки і FLEGT країн Європейського союзу. Метою цього переговорного процесу є розробка багатосторонньої стратегічної програми, спрямованої на вдосконалення системи лісоуправління і забезпечення додержання законності у галузі використання лісових ресурсів, попередження незаконних рубок, створення умов для прозорого ринку деревини.

У червні 2011 року завершився офіційний термін реалізації регіональної програми «Удосконалення систем правозастосування та управління у лісовому секторі країн східного напрямку Європейської політики добросусідства та Росії». Регіональна програма впроваджувалась на території Вірменії, Білорусі, Азербайджану, Грузії, Молдови, Росії та України за фінансової підтримки Євросоюзу. З боку ЄС на ці цілі було виділено 6 млн євро!!!. Чи були ефективними ці інвестиції зокрема в Україні? На жаль відповідь лише частково схвальна.

Заходи програми впроваджувались в Україні Світовим банком у співпраці з Міжнародним союзом охорони природи (IUCN) та Всесвітнім фондом дикої природи (WWF) при чому левова частка фінансування була виділена Світовому банку. Проаналізуємо декілька складових реалізації програми:

1. Ефективність реалізації програми в Україні. Питання, що конкретно можна зробити для запобігання нелегальним рубкам в Україні маючи міжнародну допомогу у розмірі біля 1 млн. євро, виявляється дуже цікавим. Наприклад, можна б було щонайменше на пілотних територіях допомогти у удосконаленні обліку лісопродукції, контролі руху лісопродукції та її реалізації, удосконаленні статистичної звітності. Це було б можливим, якщо б аналітичні розробки не перевищували 30% всього обсягу робіт за програмою, а основний напрямок робіт був би направлений на впровадження розробок на пілотній території та проведення розширених тренінгів для спеціалістів. Але все відбувалось зовсім не так. В рамках програми розроблена низка керівництв та аналізів, використовуючи дуже якісну поліграфію опубліковані результати, але, на жаль ефективність не вимірюється кількістю витраченого паперу та часу виконавця. Допомога ефективна коли вона своєчасна та затребувана. Як правило експерти Світового банку, не налагодивши дієвого контакту із відповідним органом влади і не приймаючи участь у підготовці та обговоренні розроблених Державним агентством лісових ресурсів проектів нормативних документів, надавали свої зауваження широкому загалу після того як розробка та прийняття нормативних документів було завершено. Це складає враження направленості процесу не на конкретний результат поліпшення ситуації з нелегальними рубками, а на виконання роботи ради самої роботи, в результаті чого велика імовірність того, що ідеї, відірвані від практики реального процесу законотворчості, так і залишаться ідеями.

2. Основні результати. Можна зауважити, що основні вагомі досягнення у процесі протидії нелегальним рубкам з 2008 року здійснені Державним агентством лісових ресурсів без жодного втручання експертів регіональної програми: удосконалена нормативна база, удосконалено процес видачі сертифікату походження деревини, на підприємствах галузі впроваджується система електронного обігу деревини, збільшені обсяги сертифікації лісів, тощо. Багатосторінкові звіти експертів так і залишаться звітами на сайті регіональної програми звідки їх можна завантажити та прочитати з екрану монітора.

3. Аналіз об’єктивних та суб’єктивних чинників. При бажанні надання ефективної допомоги лісовому сектору необхідно чітко розуміти стримуючі фактори, а саме:

· Не всі проблеми можна вирішити в раках лісового сектора і вирішення багатьох проблем лежить поза межами компетенції Держлісагентства – регулювання ринку деревини, підпорядкування всіх лісів держави одному органу державного управління, поліпшення соціального стану місцевого населення, тощо.

· Обмежені можливості фінансування робіт. На жаль багато напрямків удосконалення ситуації не можуть бути реалізованими внаслідок браку відповідних коштів на їх реалізацію, а зміни у нормативно-правову базу не підтримуються владними структурами якщо вимагають збільшення бюджетного фінансування.

· Суттєвого скорочення державних службовців та штату лісогосподарських підприємств може лише ускладнити ситуацію, що склалась.

4. Експерти програми. Питання вибору експертів є дуже цікавим. Одна група фахівців складається із працівників лісового господарства та природоохоронців. Але в цьому зв’язку виникає питання чому ці фахівці, отримуючи заробітну плату в державних установах лісового сектору, за гроші ЄС займаються неконструктивною критикою системи лісового господарства? Чому ці фахівці не приймають участі у своєчасному та конструктивному обговоренні проектів нормативних документів? З іншого боку експерти представлені фахівцями інших секторів економіки, які не мають жодного уявлення про специфіку лісового господарства. На жаль впродовж довгого періоду часу як серед українців так і громадян інших держав склалась хибна думка, що в лісівництві немає нічого складного або особливого і для того щоб виносити судження щодо необхідності того чи іншого лісівничого заходу спеціальна підготовка зовсім непотрібна. Тому запросити експертом міжнародної програми ту чи іншу людину, що має досвід міжнародної співпраці але не має жодного уявлення про специфіку лісової галузі і проігнорувати думку професіоналів, для міжнародних організацій, що надають Україні так звану технічну допомогу, не є чимось надприродним. Проте кожна галузь має свою специфіку. Як би добре ми не розумілися медицині, фахового лікаря замінити неможливо. Тому навіть у проведенні соціологічних досліджень в лісовому секторі необхідна порада фахівця лісового господарства, оскільки у залежності від коректності поставленого питання залежить достовірність отриманих висновків.

5. Стиль роботи. На жаль конструктивного діалогу щодо вирішення проблем та дієвої співпраці між експертами програми та спеціалістами практиками за три роки дії програми в Україні не налагоджено. Експертами програми писались численні звіти, які без обговорення і врахування думки спеціалістів-практиків презентувались громадськості. Для порівняння, в Республіці Білорусь за оцінкою експертів налагоджена конструктивна співпраця, що дозволила пришвидшити розробку та удосконалення відповідної нормативної бази на 1-2 роки, а всі звіти програми затребувані. У випадку України робота експертів програми та Державного агентства лісових ресурсів йде паралельно і призводить лише до накручування негативного ставлення суспільства до проблем лісової галузі.

6. Наслідки роботи на національному та міжнародному рівнях. Реалії сьогодення значно відрізняються від реалій соціалістичного минулого, коли преса лише вихваляла дії державних органів влади. Тепер мас-медіа в більшості випадків цікавить негативні або гострі інформаційні приводи. Тому експертам, зацікавленим у постійності фінансової підтримки з боку ЄС, необхідно постійно підтримувати підвищену увагу з боку суспільства шляхом штучного накручування значущості проблем. Одна справа, коли ситуація нагнітається всередині країни і зовсім інша, коли перекручена ситуація підхоплюється іноземними інформагентствами. У цьому випадку здебільшого незаслужено страждає імідж держави. Нещодавно побачила світ стаття у відомій німецькій газеті де всі зроблені Державним агентством лісових ресурсів кроки, що були зроблені ще до початку реалізації програми, були приписані самій програмі, яка повинна вирішити серйозну проблему «неконтрольованої вирубки лісів та експорту української деревини». Також в статті говориться, що лісистість України за останні роки скоротилась на 5%, в той час як Україна одна з небагатьох країн Європи що щорічно реально збільшує площу лісів. Для представлення обсягів зауважимо, що німецькі журналісти припустили, що площа українських лісів скоротилась за останні роки на 2,8 млн га! Інша англомовна публікація нещодавно вийшла в газеті Київпост. Цього разу пересічний англомовний іноземець прочитавши статтю із дуже вдалими позитивними висловами фахівців негативно інтерпретованими автором, отримає враження, що регламент ЄС щодо походження деревини ставить непереборні перепони для українських експортерів хоча значна частина діяльності Державного агентства лісових ресурсів націлена саме на забезпечення прозорості ринку деревини з метою унеможливлення нелегальних рубок та пов’язаної з ними торгівлі.

Ми готові продовжувати роботу по реалізації процесу FLEG і удосконалення правозастосування в країні, залучивши для цього різні державні і недержавні структури та громадськість, але в основі цієї роботи та дискусій повинен бути професійний комплексний підхід, який враховуватиме інтереси всього українського суспільства у використанні деревних ресурсів. Також повинні зважено враховуватись основні складові сталого розвитку лісового господарства – екологічної, економічної та соціальної. Такий підхід є традиційним для всіх європейських країн. Лісові ресурси, досвід вирощування яких в Україні має більш як вікову історію, повинні розумно використовуватись суспільством.

Звісно не можна повністю і беззаперечно відкинути всі напрацювання програми. Ми намагаємось лише вказати, що кошти ЄС могли б принести користь для українського лісового господарства у разі налагодження конструктивного діалогу із центральним органом виконавчої влади з питань лісового та мисливського господарства та більшого врахування інтересів та потреб лісової галузі у питаннях унеможливлення нелегальних рубок та пов’язаної з ними торгівлі. Є порушення, є незаконні рубки, але аналізуючи цю проблему, що має зовсім не такі обсяги поширення як пропагується регіональною програмою, ми повинні говорити про реальні масштаби та причини цих порушень, які спонукають людей до скоєння подібних злочинів. Чинне лісове законодавство в повній мірі дозволяє покінчити з цим ганебним явищем, але для цього треба щоб все суспільство і державні органи поважали закон і виконували його.