Обережно, перший сорт!

Чудова стаття адміністратора сайту Караван. Висновок очевидний: нам давно треба переглянути свої ГОСТи. Складається враження, що така робота йде в межах Міжнародного комітету з лісоматеріалів, але в умовах глибокої секретності. У чому суть їхніх пропозицій, ніхто не знає й не ясно, до кого звернутися із запитанням. Може, до Кенії чи Малайзії?  А може, вчинимо простіше? Наприклад, поляки якраз зараз змінюють свої правила класифікації та обміру деревини хвойних порід. Давайте переведемо їхні правила  на державну мову й затвердимо. Втім, і перекладати не треба. У межах  роботи за програмою ФЛЕГ вони давно перекладені, адже "кероване пересортування" — одна з поширених форм тіньового лісового бізнесу. Якщо комусь моя пропозиція  цікава, — звертайтеся, і я одразу виставлю переклад  на УЛ. М.П.

Мова в цій статті піде про перший сорт соснового пиловника. Класифікація будь-якого товару за якістю, зокрема й пиловника, визначається державними стандартами. У нас досі використовується ГОСТ 9463-88 (Лісоматеріали круглі хвойних порід. Технічні умови) як для внутрішнього, так і для експортного ринку.

У Європі керуються EN 1927 — «Класифікація за якістю круглих хвойних лісоматеріалів», що складається з трьох частин:
Частина 1: «Ялина та ялиця»
Частина 2: «Сосна»
Частина 3: «Модрина та дугласова ялиця»

Наш ГОСТ визначає три сорти — 1, 2, 3. Є, щоправда, ще добірний — комлеві колоди столярної якості, але він ніде толком не прописаний, хоча всі й так знають, що це таке. Європейська класифікація передбачає чотири класи якості — А, В, С, D.

У європейській класифікації сортування за якістю проводять на чотири класи, що ґрунтуються на таких основних описах:

Клас якості А
Першокласні лісоматеріали, що в основному відповідають комлевим колодам з чистою деревиною, без вад або з мінімальними дефектами й з мінімальними обмеженнями щодо використання.

Клас якості В
Лісоматеріали від середньої до першої якості, без спеціальних вимог до чистоти деревини. Сучки допускаються такою мірою, яка є середньою для кожної породи.

Клас якості С
Лісоматеріали від середньої до низької якості, допускаються всі характеристики якості, що незначно знижують звичайні характеристики деревини.

Клас якості D
Лісоматеріали, які можуть бути розпиляні з корисним використанням деревини, які за своїми характеристиками не відповідають класам А, В, С.

Нормування якості круглих лісоматеріалів здійснюється за найважливішими ознаками, більшу частину яких у нашій країні називають вадами деревини. Термін «вада» за своїм змістом уже є негативною характеристикою для об'єкта. Тому для характеристики всіх властивостей продукції застосовують загальніший термін — ознака. Ознака — якісна або кількісна характеристика однієї або кількох властивостей продукції, у цьому разі — круглих лісоматеріалів.

Єдиним нормативним документом, що використовується під час розпізнавання та вимірювання вад під час контролю якості круглих лісоматеріалів, є стандарт на вади деревини — ГОСТ 2140-81 (Вади деревини. Класифікація, терміни та визначення, способи вимірювання). Стандарт поширюється одночасно на вади круглих лісоматеріалів, пиломатеріалів і шпону. Він містить класифікацію, визначення та способи вимірювання вад. Класифікація передбачає поділ вад круглих лісоматеріалів на 85 різновидів. З них сортовизначальними є лише близько 10. Так, у ГОСТ 9463-88 сортність визначається такими ознаками:
сучки, тріщини, кривизна, грибні забарвлення та гнилі, червоточина, механічні пошкодження.

З усіх зазначених ознак розглянемо лише сучки як головну сортовизначальну ознаку, під час оцінювання якої найчастіше й допускаються помилки.

Перший сорт у нашому розумінні — доволі розпливчасте поняття, що дозволяє кожному тлумачити його по-своєму. До речі, в застарілому ГОСТ 9463-72 було передбачено заготовляти чотири сорти, як і в європейській класифікації. Так от, за цим ГОСТом, як і за європейською класифікацією, до першого сорту належать безсучкові та малосучкові колоди, що зазвичай вирізаються з нижньої (комлевої) частини стовбура. Комлева колода — перша від пня колода, заготовлена з товстішої частини стовбура. Ознакою комлевої колоди є закомелистість — різке збільшення діаметра біля нижнього торця комлевої колоди.

Значну частину об'єму комлевих колод займає безсучкова зона (зона А), що утворилася після заростання тонких сучків у молодого дерева. Лінії а-а відокремлюють безсучкову зону від зони сухих сучків (зона В). Зона сухих сучків є найменш якісною, оскільки сухі сучки не мають міцного зв'язку з навколишньою деревиною стовбура.

З безсучкової зони комлевої колоди виходить безсучкова дошка

Ліворуч комлева колода

Так виглядає деревина в безсучковій зоні комлевої колоди

Але й у комлевій колоді нерідко трапляються гнилі сучки

Серединна безсучкова колода з "наплавами" (здуттями) у розрізі

Розтин показав, що безсучкова колода може мати всередині непередбачувані сучки

Серединна колода із сухими сучками в розрізі

Лінії b-b відокремлюють зону сухих сучків від зони здорових зрослих сучків (зона С). Сучки, розташовані вище виходу цієї лінії на поверхню стовбура, є здоровими, оскільки належать живим гілкам, що ростуть.

Сучки мають сильний вплив на якість пиломатеріалів, шпону та фанери, тому їх нормують у пиловника, фанерного кряжу та деяких інших сортиментів.

Якість пиломатеріалів і шпону, одержуваних із серединних і вершинних колод зі здоровими сучками, передбачувана. Ці сучки в стовбурі дерева мають форму конуса з вершиною в серцевині та з діаметром основи, видимим на бічній поверхні.

Менш передбачувана якість колод із заплилими сучками. Вони можуть мати суттєво різне ураження сучками, що проявляється під час розпилювання. У комлевих колод сучки дрібні, глибоко залеглі, що забезпечує досить великий вихід високоякісних безсучкових пиломатеріалів. Проте під час переробки серединних безсучкових колод можна отримати багато пиломатеріалів із сухими сучками, що випадають після сушіння.

У загальному обсязі сировини пиловник першого сорту в природі становить 10-12%. На подив, в експортних поставках наші лісгоспи досягли видатних результатів — 40%, а окремі ударники перевищили й цей показник, подолавши 70% планку. Якщо цих новаторів не зупинити, то їм і 100% рубіж цілком під силу. Рух цей далеко не стихійний, а цілком організований, оскільки планом згори лісовими батьками-командирами встановлено норму відвантаження першого сорту для лісгоспів у межах 32%. Якщо хтось не виконує цей показник, то багато інших лісових стахановців його значно перевиконують, створюючи благодатну картину в лісовій галузі. За такої постановки справи першим сортом пішли не лише комлеві колоди, а й серединні із заплилими та сухими, а часто й з тютюновими сучками, про що вже згадувалося на цьому сайті.

Споживачам же нічого не залишалося, як відмовитися від удаваного першого сорту, як це зробили нині багато імпортерів лісу.

Що ж робити споживачам лісу? Як зупинити брак у поставках? Потрібно посилити якість приймання й категорично відмовлятися від серединних колод із заплилими та сухими сучками, що продаються під виглядом першого сорту й «гнилу сутність» яких видно на наведених фотографіях. Недарма за європейською класифікацією для першого сорту не допускаються ні здуття, ні сухі сучки. Перший сорт — товар штучний, і приймати його потрібно поштучно. Тоді й цифри, що відображають обсяги поставок першого сорту, будуть земними, а не захмарними. «І цю серйозну справу не можна довіряти нікому», — як співається в одній відомій пісні. У розумінні, має бути персональний приймальник лісу від споживача, посада якого завжди окуповується й дозволяє суттєво заощаджувати на сировині.

Наші лісники люблять посилатися на ГОСТи, коли їм це вигідно. Коли їм не вигідно, то вони теж посилаються на ті самі ГОСТи. Мовляв, там цього не зазначено. Звідси випливає, що потрібно переходити до роботи з постачальниками за зразками, узгодженими обома сторонами й неодмінно прописаними в контрактах. Тоді й браку в поставках буде набагато менше, і взаєморозуміння між продавцем і покупцем буде повним.

Слід зазначити, що наші ГОСТи були написані ще за розвинутого соціалізму й більше відображають інтереси постачальників, ніж споживачів. Європейські стандарти, навпаки, більше відображають інтереси споживачів лісу. У них жорсткіші вимоги щодо тих самих сучків. Так, у класі А (аналог нашого добірного сорту) не допускаються здорові зрослі, сухі та гнилі сучки, а також здуття (заплилі сучки). У нашому ГОСТі в першому сорті не допускаються лише тютюнові сучки, здуття взагалі не регламентуються.

Крім того, в європейських стандартах відображаються не лише вади, а й споживчі властивості деревини. Наприклад, такі як приріст і будова деревини. У наших ГОСТах подібного й близько немає, але це не означає, що деревопереробники не повинні їх ураховувати у своїй практиці. Тим паче що закордонний споживач звертає на це увагу досить часто.

На одному торці лісоматеріалу позначають якомога довший відрізок прямої, перпендикулярний до шарів росту. Підраховують кількість шарів росту на цій лінії. Повторюють те саме на іншому торці. На ділянці до 25 мм від серцевини вимірювання не проводять. Суму довжин відрізків на двох торцях ділять на загальну кількість шарів росту, отримують показник приросту, який є середньою шириною шарів росту в міліметрах (див. рис. вгорі).

Приріст — непрямий показник механічних та естетичних властивостей деревини. Чим менший приріст, тим вищі фізико-механічні показники й красивіша текстура деревини. Крім того, приріст є основною ознакою територіальної відмінності деревини. За європейськими стандартами хвойні лісоматеріали вищих сортів повинні мати приріст не більше 4 мм. Російські лісоматеріали мають приріст у середньому 1-3 мм. Як справи з приростом у нас, можете оцінити самі за наведеною нижче фотографією, клацнувши по якій можна розглянути її в повному розрізненні.

Випадкова соснова колода Тетерівського лісгоспу.

Наявні недоліки в наших ГОСТах щодо визначення якості лісопродукції часто викликають нерозуміння в закордонних партнерів і слугують постійним джерелом різноманітних рекламацій. Україна прагне в Європу. Одного тину з горщиками там мало. Потрібен «євроремонт» в усьому, але в першу чергу в стандартах і нормативних документах.

А поки що перший сорт пиловника вигідніше продавати, ніж купувати. Лісники (лісгоспи), як ніхто знаючи природу лісу, давно так і чинять. Більше того, розпилювання лісу першого сорту в лісгоспах прирівнюється до службового злочину. Практика деревопереробників свідчить, що з придбаного пиловника 1-го сорту вихід готової пилопродукції першого сорту в середньому становить 10-15%. Приблизно такий самий вихід виходить і з пиловника 2-го сорту, а цінова різниця між цими сортами становить щонайменше 15%. Тому, купуючи ліс першого сорту, ви завжди отримуєте кота в мішку. Скільки ліс не добирай — усе одно помилитеся. Але звести помилки до мінімуму — ось головне завдання для споживача.

Корисні поради:
Не допускайте спільного відвантаження лісу першого та інших сортів в одній автомобільній або вагонній партії. Полегшуючи життя постачальнику, ви створюєте зайві проблеми собі щодо подальшого сортування лісу на своєму складі.
Не беріть у першому сорті колоди із заплилими, сухими (незрослими) та гнилими сучками, якими б вони за розміром не були. В іншому разі й першосортного пиломатеріалу не отримаєте, і зайві гроші втратите.
У нас два види першого сорту: добірний (комлеві колоди) і 1-й за ГОСТом (в основному серединні колоди). Добірний сорт фактично й є вищим (першим) сортом, що приблизно відповідає класу якості А за європейським стандартом. Перший гостівський сорт — це поліпшений другий сорт, що відповідає більше маркетингу продавця, ніж споживчим властивостям покупця. Хто не вірить — може на собі перевірити, але урок коштує дорого.
Ліс першого сорту потрібно відбирати на складі продавця й робити на ньому своє маркування ще до відвантаження. Легше запобігти, ніж лікувати. У кожного свої інтереси. Чому хтось має вболівати за ваші інтереси.