Рубацькі байки

Уже два місяці міжвідомча робоча група (створена відповідно до доручення Кабміну №40145/0/1-11 від 17.08.11 р. та наказу ГоловКРУ №224 від 26.08.11 р.) перевіряє, як дотримується законодавство у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів. Зокрема, вона розслідує обсяги та причини незаконних рубок у лісових господарствах України.

Перевірка ще триває, але попередній висновок можна зробити: чинне законодавство хай не сприяє, але й не надто перешкоджає незаконним вирубкам. Щоправда, згідно з офіційною статистикою, незаконні рубки в загальному обсязі заготовленої деревини не перевищують 0,2% — 2010 р. заготовили близько 15 млн куб. м лісу, при цьому нелегально спиляли лише 30 тис. куб. м. Але навіть за таких показників, за оцінками Держстату, шкода від незаконних рубок 2010 р. оцінювалася приблизно в 51 млн грн.

Проте, на думку експертів, наведені вище цифри далекі від істини. Вони вважають, що сказати, скільки конкретно деревини вирубується незаконно в українських лісах, неможливо. Не існує ні економічних методик, ні способів об'єктивної оцінки незаконного ринку деревини. Оцінити тіньовий ринок лісу можна лише умовно, непрямими методами, зокрема за допомогою соціологічних опитувань.

“Чиновники воліють не давати об'єктивних оцінок. Логіка зрозуміла: визнати будь-які серйозні масштаби незаконної діяльності всередині галузі — це означає розписатися в серйозних прорахунках в управлінні цією галуззю та недоліках системи контролю”,— каже Олег Сторчоус, експерт програми FLEG (Forest Law Enforcement and Governance — “Вдосконалення систем правозастосування та управління в лісовому секторі”; міжнародна програма, покликана вдосконалити механізми боротьби з незаконними лісозаготівлями та тіньовим обігом деревини; з 2004 р.).

Те, що маємо

Низка експертів і чиновників запевняють, що головна причина незаконних рубок — низький рівень життя населення, яке краде ліс переважно для власних потреб (опалення осель, заготівлі будівельних матеріалів для дрібних споруд і поточних ремонтів тощо). До слова, чинним законодавством за незаконні рубки передбачено покарання аж до позбавлення волі на строк до 3 років. Щоправда, на практиці цей захід у незалежній Україні ніколи не застосовувався.

Але є й інша думка. Фахівці Держекоінспекції при Мінприроди підрахували, що незаконні рубки, які здійснюються громадянами та комерційними структурами для власних потреб, продажу та переробки заготовленої деревини, становлять менше 30% загального щорічного обсягу незаконних рубок.

Решта 70% — на совісті лісгоспів (або комерційних структур, що діють з відома та під контролем лісгоспів), які проводили рубки на підставі дозвільних документів, оформлених із грубими порушеннями чинних правил.

Як результат, з'являється неврахована та неправильно врахована деревина. До таких порушень належать рубки без лісорубного квитка, перевищення дозволеного розміру лісосіки (зокрема заготівля за межами відведених лісосік), отримання надлишків ділової деревини за неправильного відводу лісосік, незаконна заготівля деревини високої якості під час проведення санітарно-вибіркових рубок тощо (про те, як Держекоінспекція перевіряє лісгоспи та що вона думає про їхню діяльність, див. на стор. 78, 79).

Недосконалість

На думку юристів, щоб розв'язувати проблему незаконних рубок, передусім потрібно внести зміни до законодавства, де навіть немає чіткого визначення, що ж таке незаконна рубка. Поки це поняття прописано лише в роз'ясненнях Верховного Суду, що мають рекомендаційний характер, і в парі постанов уряду. На практиці, як правило, під незаконними рубками лісники, екологи та громадяни розуміють кожен своє.

“Наприклад, лісники такими називають самовільні рубки, тобто рубки без лісорубного квитка, хоча, по суті, незаконні рубки — це набагато більший спектр порушень”, — каже Олег Сторчоус. Крім того, необхідно навести лад у постановах Кабміну, якими регулюється обчислення шкоди від незаконних рубок.

“Склалася абсурдна ситуація, коли штраф за рубку дерев на територіях природно-заповідного фонду у 3-3,5 раза нижчий, ніж за рубку дерев, що ростуть в “звичайних” лісах. За незаконну рубку плакучої верби біля річечки за селом із діаметром пня, до прикладу, 40 см порушник заплатить близько 3 тис. грн, а за вирубку товарного дуба такого самого діаметра в заповідному лісі стягнення становитиме лише близько 1,3 тис. грн”, — зазначає пан Сторчоус.

Експерти також наполягають на необхідності на законодавчому рівні розмежувати матеріальну відповідальність за нелегальні рубки. Зокрема, знизити рівень такої відповідальності для лісгоспів. З одного боку, ця вимога здається абсурдною, адже та сама Держекоінспекція підрахувала, що саме лісгоспи нерідко здійснюють або “кришують” незаконні рубки.

Але, з іншого боку, є логіка і у вимозі експертів. Іноді екоінспекція на території свого лісового фонду виявляє пні, що утворилися внаслідок самовільної вирубки, проведеної невідомими, після чого пред'являє позови до лісгоспу, де виявлено рубку. Передбачається, що коли винних знайдуть, то вони оплатять витрати лісгоспу, але на практиці цього ніколи не відбувається…

“Уявіть, що шкоду від будь-якої крадіжки мала б компенсувати міліція, зокрема за рахунок дільничних міліціонерів, а вже потім шукати злодіїв, щоб покрити свої збитки. Наша лісова система відшкодування матеріальної шкоди за незаконні рубки побудована несправедливо, і це не стимулює до чесності та відкритості… Скоріше, навпаки…” — каже працівник лісгоспу, який побажав залишитися неназваним. Водночас логічно, що лісгоспи несуть відповідальність за те, що не вберегли підвідомчий їм ліс.

А у відповідь на претензії анонімного лісника так само анонімний представник Держекоінспекції заявив: “Екоінспекція перевіряє ефективність роботи служби державної охорони лісів, яка дуже часто “не помічає” незаконних рубок і не передає інформацію до міліції, тобто сторож не бачить крадіжки. Запитується,
чому?”.

При цьому посилювати кримінальну відповідальність за незаконні рубки та навіть збільшувати штрафи експерти вважають недоцільним. “Ні в одній країні це себе не виправдало. Навіть Росія з її колосальними обсягами незаконних рубок була змушена знизити санкції в Кримінальному кодексі за цей злочин. Вітчизняне законодавство окрім кримінальних санкцій передбачає великі розміри матеріальної відповідальності. Але суди часто зменшують розміри відшкодування шкоди для винних осіб, серед яких багато пенсіонерів, молоді, безробітних”, — каже пан Сторчоус.

Крім того, юристи рекомендують підвищити ступінь взаємодії правоохоронних органів і лісгоспів. “Лісова охорона зазвичай не знає, які документи необхідні міліції та прокуратурі. У міліції ж трапляється, що матеріали від лісгоспів щодо незаконних рубок просто футболять або ж необґрунтовано виносять постанови про відсутність складу злочину. Іноді самі лісники обмежуються формальною відправкою паперів до міліції, своєчасно не вживаючи заходів для пошуку винних”, — розповідає пан Сторчоус.

Щоб розв'язати цю проблему, експерти пропонують підпорядкувати лісову охорону міліції. Мовляв, у Польщі є воєнізовані підрозділи лісової охорони, які навели там лад із незаконними рубками. До слова, у Польщі в державних лісах обсяг незаконних рубок не нижчий, ніж в Україні. 2010 р. таких було зафіксовано 27 тис. куб. м. При цьому в 86% випадків шкоду було відшкодовано, в Україні ж компенсується 6-10% шкоди від “лівих” рубок.

Поки ж експерти та чиновники прогнозують лише збільшення кількості незаконних рубок, насамперед через скорочення працівників у лісгоспах на 30% для оптимізації витрат, що відбулися та що чекають попереду. “Тепер один майстер лісу має контролювати в середньому не 400 га, а вже близько 600 га лісу”, — розповідає Ігор Осадчук, начальник відділу екологічного контролю біоресурсів та екомережі Держекоінспекції у Вінницькій області.

"У цьому випадку бездумне скорочення штату співробітників на місцях означає збільшення обсягів незаконних рубок, лісових пожеж, погіршення процесу відновлення лісів тощо”, — упевнений пан Сторчоус.

Запозичити

Велику надію українські чиновники покладають на високі технології контролю за вирубками лісів, зокрема супутникове зондування. І в найближчому майбутньому Держекоінспекція сподівається впровадити відповідне програмне забезпечення (ПЗ), щоб отримати доступ до міжнародної бази даних супутникових знімків.

На думку представників Держекоінспекції, порівнюючи супутникові знімки лісу хоча б піврічної давності, можна робити висновки про незаконні рубки, зміну ландшафту тощо. Є ймовірність, що лісогосподарські підприємства будуть відповідальніше підходити до своєї роботи, коли ПЗ буде впроваджено в Держекоінспекції. Справа за малим — профінансувати цю затію. Втім, за словами експертів, програми космічного моніторингу давно використовуються в Росії, але незаконних рубок від цього там менше не стало.

Крім того, у деяких країнах у лісах застосовуються системи відеоспостереження. Щоправда, у низці вітчизняних лісгоспів відеоспостереження вже ведеться, але, на думку їхніх працівників, воно більше допомагає в боротьбі з пожежами, ніж з незаконними рубками. Справді, камері легше зафіксувати недопалок, кинутий невдахою-туристом, ніж бригаду лісорубів, що випилює гектар лісу.

Чиновник — про концентрацію

Віктор Сівець (41), голова Державного агентства лісових ресурсів України:

— Головні причини незаконних рубок — це соціальна незахищеність населення, наявність комерційних структур, що скуповують крадену деревину, і відсутність належного покарання лісопорушників. Тому цю проблему неможливо розв'язати лише силами лісової охорони підприємств і відомств, що ведуть лісове господарство.

Держлісагентство вважає необхідним об'єднати зусилля органів лісового господарства, правоохоронних, природоохоронних органів, судової гілки влади для недопущення цього негативного явища в лісах України. Що ще необхідно зробити для зменшення незаконних рубок? По-перше, забезпечити дотримання вимог лісового законодавства всіма юридичними та фізичними особами, які працюють у лісі, а також населенням.

Особливо це стосується тих лісів, які не мають господаря (ліси на землях запасу, ліси колишніх колективних сільгосппідприємств). По-друге, правоохоронним органам і судам потрібно дотримуватися принципів невідворотності покарання за вчинені лісопорушення та відшкодування завданих збитків. По-третє, необхідно позбавляти прав функціонування комерційні структури, що скуповують крадену деревину, і притягати їх до встановленої законом відповідальності.

По-четверте, створити правовий механізм для матеріального стимулювання працівників державної лісової охорони за виявлені лісопорушення (до 2001 р. 60% суми штрафів за виявлені лісопорушення спрямовувалися на заохочення інспекторів).

І по-п'яте… З 2011 р. розпочалося запровадження електронного обліку деревини по всій країні, що дозволить суттєво скоротити незаконні рубки завдяки маркуванню та обліку кожного законно зрубаного дерева (див. на www.business.ua БІЗНЕС №43 від 24.10.11 р., стор. 76-78. — Ред.). Усі незаконно зрубані дерева не будуть марковані чипами, отже, будуть конфісковані лісовою охороною та міліцією.