Опушкінські казки

Щиро симпатизую Олені Середі, але... Коли мої фрази з опублікованих робіт розтягують працівники системи Держлісагентства, я не реагую: звик... Проте, коли це робить шановна журналістка, причому приписуючи мої слова  деревообробникам, що побажали зберегти інкогніто, або анонімним представникам  Держекоінспекції, мені стає сумно. Напевно, Олена таким чином намагається захистити мене від гніву керівництва. Поспішаю її заспокоїти: я в цьому не потребую... Тим більше що  керівництво мою позицію знає й завжди ставилося і, сподіваюся, ставиться до мене хоч і без любові, але з повагою..., і це, до речі, попри всі зусилля сексотів із середньої та нижчої ланки управління, число  яких  на Шота Руставелі, на жаль,  не зменшується. М.П.

Перевірка лісгоспів — справа виснажлива, хоча й вельми корисна для здоров'я. Увесь день на свіжому повітрі, у приємному спілкуванні. Взагалі, лісники дуже люблять гостей, особливо тих, що приїжджають із позаплановими перевірками.

Тим більше що, згідно з постановою Кабміну №665 від 23.07.08 р. “Про затвердження тарифів для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу”, про будь-яку ревізію лісгоспи мають бути попереджені за 10 днів, і в них завжди є час підготуватися до прийому гостей.

Атмосферу ті, кого перевіряють, намагаються створити завжди найнепринуджену, тому намагаються починати процес не із сухих звітів, жорстких цифр і виснажливих рейдів, а з легкого сніданку чи обіду. Кореспонденти БІЗНЕСу разом із представниками відділу екологічного контролю біоресурсів і екомережі Держекоінспекції Вінницької області потрапили на вельми непогані шашличок, смажену картоплю, різні соління, що супроводжували скромні, але вельми бадьорі аперитиви.

Втім, ця традиція сягає корінням далеко в радянську, а може, й у дореволюційну давнину, коли застілля не лише передували, а й замінювали будь-яку перевірку. Але цього разу закуска не скасувала й не замінила перевірку.

Проте надто гладенькими виявилися результати інспектування: вдалося виявити лише пару-трійку відносно свіжих пеньків, на яких красувалися печатки лісгоспу, що перевіряється.

“Підготувалися”, — пожартував Ігор Осадчук, начальник згаданого вище відділу. За словами представників Держекоінспекції, за 10 днів, які минають із моменту сповіщення лісгоспу до початку перевірки, пеньки, що залишилися від незаконно зрубаної деревини, можуть викорчувати або закопати.

На щастя, в екоінспекції є люди, які не один рік пропрацювали в лісгоспі й знають, як приховати порушення і як його знайти. Екоінспектори шукають зрубані дерева не під ногами, а пробігаючи поглядом по кронах. Адже дерево займає певну нішу в лісі, якщо його прибрати, то утворюється просвіт, який набите око швидко помітить. Знайшовши просвіт, інспектор уже починає шукати пеньок і дуже дивується, якщо не виявляє його на шуканому місці.

А паралельно частина бригади контролерів перевіряє документи й постійно передзвонюється з колегами, які сканують місцевість. І в разі виявлення згаданих вище пеньків одразу виникло запитання: а що ж за рубки проводив лісгосп? Щоправда, відповідь у представників лісгоспу знайшлася негайно: “Це рубки догляду”. Тобто санітарні рубки, які лісгоспи проводять на свій розсуд з метою очищення лісу від хворих і мертвих дерев (про ставлення Держекоінспекції до рубок догляду див. “Бліц-інтерв'ю”).

До речі, при ближчому розгляді один пеньок справді виявився трухлявим, але відсутність відповідного стовбура (стовбури після санітарних рубок дуже часто безслідно зникають), вивезеного, щоб не заражати ліс, викликала сумну усмішку тих, хто перевіряв.

“У Європі будь-який школяр знає, що мертва деревина — необхідний і найважливіший компонент здорового лісу, з яким пов'язане існування майже третини організмів, занесених до Червоної книги. Мертву деревину треба залишати в лісі, це корисно для його здоров'я”, — прокоментував постфактум цю ситуацію деревообробник, який побажав залишитися неназваним.

Бліц-інтерв'ю

“Основні збитки державі завдають лісогосподарські підприємства”, — стверджує Сергій Комарчук (50), начальник відділу екологічного контролю природно-заповідного фонду, рослинного та тваринного світу Держекоінспекції України

— Хто винен у тому, що кількість незаконних рубок росте?

— Основна причина — наявна система галузі лісового господарства, а також наявність умов для незаконного вилучення ресурсу та можливість його реалізації. Ніхто не може непомітно вивезти з лісу будь-який суттєвий обсяг деревини, тим більше такий факт не може бути згодом не виявлений лісовою охороною.

Сьогодні всі лісові дороги на обліку, в'їзди в ліс закриті, а обсяги незаконно добутої деревини, судячи з даних наших перевірок, збільшуються. Незаконно добута невідомими особами деревина — це мала частина проблеми, основні збитки державі завдають лісогосподарські підприємства.

— Наведіть, будь ласка, приклади системних порушень.

— За останні два роки різко збільшився обсяг санітарних та інших рубок. У деяких областях деревини під час таких заходів вирубується в 3 рази більше, ніж за рубками головного користування (тобто комерційними, що здійснюються з метою заготівлі деревини. — Авт.). Адже плани рубок головного користування складаються на 10 років підприємством “Лісопроект” (підпорядковане Держлісагентству. — Авт.), і обсяги їх, мабуть, замалі для лісгоспів.

Взагалі, згідно з правилами ведення лісового господарства, співвідношення рубок головного користування та інших рубок, зокрема санітарних, має бути на користь рубок головного користування, а в нас у Карпатському регіоні санітарні вдвічі перевищують рубки головного користування (співвідношення рубок головного користування та інших рубок, згідно з науковими рекомендаціями з ведення лісового господарства в Україні, має становити 54% і 46% відповідно. У Європі, мабуть, ліси якісніші: у них рекомендоване науково обґрунтоване співвідношення 80% і 20% на користь рубок головного користування. — Авт.).

— Виходить, у всьому винні лісгоспи?

— Без погодження з обласними управліннями лісового та мисливського господарства такого б не було. По суті, майже завжди за “безлад” відповідальне керівництво обласних управлінь. Вони видають дозволи на рубку.

При цьому Держлісагентство недоторканне. Якщо ми не впорядкуємо роботу “середньої ланки”, то через 20-30 років у Карпатах рости буде зовсім інший ліс або його взагалі не буде. Там уже не рідкість “місячний пейзаж”.

— А хіба можна скасувати обласні управління?

— Сьогодні керівні функції Держлісагентства дублюються обласними управліннями. На утримання обласних управлінь на рік витрачається близько 30 млн грн, сума нарахованої шкоди державі від їхньої діяльності цього року становила близько 45 млн грн.

Загалом із січня по листопад 2011 р. у лісогосподарських підприємствах було виявлено порушень більш ніж на 300 млн грн. Скасування дозволить значно скоротити витрати державного бюджету. Але скасовувати чи ні обласні управління, мають вирішувати МінАП і Держлісагентство, це їхні структури.

— Які зміни в законодавстві мають бути розроблені, щоб перешкоджати незаконним рубкам?

— На законодавчому рівні необхідно заборонити використання так званих невикористаних фондів. Сьогодні, якщо рубка головного користування була освоєна не повністю, то вона доосвоюється через 8-9 років за дозволом того самого обласного управління лісового та мисливського господарства. При цьому вже відсутні матеріали, що підтверджують “невикористаність” фонду, оскільки зберігаються вони лише три роки. Крім того, рубка при цьому проводиться не в передбачених 9 років тому місцях, а в інших.

Тобто там, де краща деревина, там і рубають. Наполягаю, потрібно обнуляти наприкінці року всі невикористані фонди, а також змінити методику розрахунку збитків, зокрема диференціювати санкції залежно від породи незаконно зрубаної деревини, її цінності.

Це абсурд, але сьогодні нараховуються аналогічні штрафи на зрубані дуб і тополю, якщо діаметри дерев збігаються. Необхідно передбачити санкції за неправильний відвід дерев у рубку, за порушення під час рубки тощо.