Готується проєкт Програми розвитку БТМР до 2015 року /Інтерв'ю з новим головою БТМР М.П./

На з'їзді РГГО «Білоруське товариство мисливців та рибалок», що відбувся наприкінці жовтня, було обрано нового голову, ним став Юрій Іванович Шумський, який раніше працював директором ДЛГУ «Березинський лісгосп». 

Для багатьох не залишилося непоміченим, що кандидатуру Ю.І. Шумського запропонував не хто інший, а присутній на заході заступник прем'єр-міністра Республіки Білорусь Валерій Іванов, який охарактеризував претендента як гідного керівника та високоосвіченого фахівця, який добре знає мисливську справу: лісомисливське господарство Березинського лісгоспу міцно займає передові позиції в системі Мінлісгоспу.

Редакція Wildlife.by зустрілася з новим головою найстаршого в нашій країні громадського об'єднання – адже зовсім нещодавно БТМР, що налічує у своїх лавах понад 60 тисяч осіб, відсвяткувало 90-річчя.

– Юрію Івановичу, прийміть щирі вітання з обранням на таку відповідальну посаду – і від редакції сайту, і від наших численних читачів.
– Дякую. Вітань справді надійшло чимало, і не лише від друзів і знайомих. Дзвонили зовсім незнайомі мені люди, висловлювали свою підтримку, пропозиції щодо поліпшення діяльності БТМР. А це зараз дуже важливо – конкретні побажання, конструктивні ідеї. Буквально за лічені дні, після 20 листопада, у Раді Міністрів відбудеться перша зустріч з обговорення проєкту Програми розвитку РГГО «БТМР» на період до 2015 року.
Щиро дякую всім, хто виявляє зацікавленість у реальному поліпшенні стану справ у БТМР.

Наприклад, ось цей Кубок переможців відкритого чемпіонату Республіки Білорусь у змаганнях гончаків по зайцю мені передала на зберігання наша збірна, яка в підсумковому заліку змогла обійти команди Росії, України. Але учасники змагань прийшли з серйозною розмовою – вони в деталях змалювали майже критичну ситуацію з розведенням у нас мисливських собак із хорошим родоводом, дипломованих. Після змін Правил полювання багато в чому зник стимул розвивати в республіці якісне собаківництво. Хоча це може бути одним із значних джерел фінансових надходжень. До того ж серед усіх видів традиційних полювань найзахопливішою та найкрасивішою є саме полювання з гончаками, нею захоплювалися класики російської літератури Тургенєв, Некрасов, Толстой. Привабливість полювання з собаками – не в здобичливості, а у відчуттях, які переживає мисливець. Окрім усього, це ще й збереження традицій, культури полювання, і ці питання сьогодні також актуальні.
Невипадково я розповів про свою зустріч із мисливцями-гончатниками читачам вашого сайту. Проблеми в БТМР існують, і їх, на жаль, накопичилося немало.
Допомога досвідчених мисливців, мисливствознавців, єгерів, знаючих фахівців сьогодні нам дуже потрібна. Готовий вислухати всі думки та ділові ініціативи щодо реорганізації діяльності БТМР – телефонуйте, приходьте.
Тел. приймальні – (017) 280-69-56.
Для листів: rgooboor@mail.ru

– Вашу кандидатуру на з'їзді представив прем'єр-міністр за пропозицією Ради Міністрів, погодженою з Президентом Республіки Білорусь. Це говорить про серйозні та відповідальні завдання, що належить вам розв'язати.

– Я розумію й відчуваю цю відповідальність, знаю також про бажання змін у первинних мисливських колективах, які нарікають на те, що їхня роль останніми роками суто формальна.

Передусім хочу сказати, що робота районних організацій будуватиметься з урахуванням регіональних особливостей, за індивідуальними планами та підходами. У когось, можливо, успішно організувати полювання лише на копитних, а десь – великі угіддя, отже, тут добуваються і птах, і кабан, і заєць, і хутровий звір... У кожному випадку важливо правильно врахувати місцеві реалії.

Нам належить організувати роботу таким чином, щоб дохідна частина від реалізації полювання для іноземців стала підмогою для розвитку районних і низових структур. Як поєднати інтереси іноземного мисливця й місцевого? Повторюся, усе лише з урахуванням територіальних особливостей, наявності грамотних фахівців, ініціативних мисливськокористувачів, тобто індивідуальний підхід щодо кожного мисливського господарства. При цьому є загальні тенденції. Іноземні мисливці здебільшого – трофейники, їм важливі роги, ікла. Місцеві ж найчастіше бачать результатом своєї вилазки в ліс здобич м'яса, і в цьому разі зростаюча кількість дикого кабана-сеголітка цілком задовольнить їхні запити: це недорого і це смачно.

Жодним чином не хочу образити тут наших білоруських любителів трофейного полювання, їх небагато, тому їм – і наша увага, і особлива честь.
Знайти компроміс між інтересами місцевих мисливських колективів та іноземних мисливців можна й потрібно, адже всі мають розуміти, що сьогодні ми живемо в ринкових умовах і фінансова складова дуже важлива для будь-якої організації.

Але є ще один суттєвий, з моєї точки зору, нюанс. Не можна будувати фінансові плани, ґрунтуючись лише на добуванні звіра. Необхідно ширше розвивати додаткові послуги – з надання транспорту, розміщення, харчування, будувати бази відпочинку та тренувальні тири, пропонувати клієнтам екологічні та туристичні програми. Не «малювати повітряні замки», а почати з малого. Повсюди сьогодні у віддалених селах можна знайти добротні порожні будинки. Після ремонту такі «лісові готелі» за помірну плату будуть затребувані і мисливцями, і рибалками, яких, до речі, за чисельністю більше, ніж мисливців, але для яких поки БТМР надає набагато менше можливостей.

Доходи від надання додаткових видів послуг реально мають становити не менше 50%. Сьогодні це безперечно: ефективність ведення мисливських господарств дедалі більшою мірою залежить від розвитку інфраструктури, від розширення переліку додаткових послуг, що приносять до бюджету немалий дохід.

– На нашому сайті деякі читачі порушували питання про ймовірність передачі функцій самоврядування в первинні структури БТМР.

– Не заперечуватимемо той факт, що кожен мисливець хоче мати можливість полювати в рідних для нього місцях, у безпосередній близькості від дому. Фахівцями обговорюється стратегія розвитку так званих «місцевих мисливськогосподарських зон». Хтось бачить у цьому мало не панацею від усіх проблем у мисливськокористуванні та звіророзведенні.

Думаю, в експериментальному порядку сьогодні можливо створити кілька самоврядних мисливських колективів, закріпивши за кожним певну ділянку. Але це має бути продумана, відповідальна ініціатива знизу, коли є і грамотні люди, і їхня готовність не просто «правильно» полювати, а й організувати підгодівлю, побудувати вишки, брати участь у біотехнічних заходах. Коли мисливці самі несуть відповідальність за наявність і примноження ресурсів мисливських видів на довіреній їм території. Подібний досвід оренди мисливських угідь існує в низці європейських країн: Польщі, Литві. Приживеться така практика в нас, можна буде й далі розвивати ідеї самоврядування.

– Отже, якщо сьогодні десь у регіонах з'являться ініціативні люди, готові до самостійності, вони можуть звертатися до вас?

– Звичайно. Обов'язково будуть розглянуті всі варіанти.
На жаль, у структурах БТМР сьогодні є питання щодо кадрів, не вистачає грамотних фахівців, єгерів, мисливствознавців. Є, безумовно, успішні колективи, які вже перейшли на самофінансування, працюють на перспективу, але є й такі, де ні до чого не прагнуть, сидять собі тихенько та чекають «підтримки». Тому серед найважливіших питань, що стоять у нас на порядку денному, – навчальні семінари для працівників підрозділів РГГО «БТМР».

Семінари проводитимуться як на базі найкращих, передових наших підприємств, так і на базі ЛМГ Мінлісгоспу, приватних мисливських господарств. Адже в лісі ми – сусіди, у нас багато спільних кордонів, а отже, всі кревно зацікавлені в поліпшенні ситуації зі звіророзведенням. Практикуми, дискусії, спілкування – усе це сприятиме руху вперед, пошуку рішень.

Крім того, передбачаються поїздки з вивчення досвіду в сусідні країни – Литву, Польщу, Україну, Росію.
Велике прохання до читачів сайту Wildlife.by: якщо у вас є конкретні адреси цікавого досвіду у сфері організації мисливськогосподарської діяльності, з вдячністю приймемо вашу підказку.

– Розкажіть трохи про себе. Як давно ви особисто перебуваєте в БТМР? Який у вас досвід мисливця?

– Перший квиток члена БТМР «Без права полювання» я отримав ще в школі, у 14 років, у Світлобірській «первинці» Пуховицького району, за активну природоохоронну діяльність. Моє рідне село перебувало на розливах Свіслочі та Волми, ми навіть до школи їздили навесні на човнах. Старшокласники стежили за дотриманням правил рибальства, а мені, окрім іншого, дуже подобалося спостерігати за прольотом птахів, поведінкою бобрів та інших тварин. Годинами просиджував на тетеревиному току, милуючись співаючими півнями.

1988 року мені, вже студентові 3 курсу лісогосподарського факультету БТІ ім. Кірова, вручили справжній, з правом полювання, квиток члена БТМР. Власне мисливський стаж – понад 20 років. Захоплююся полюванням із собаками, брав участь у чемпіонатах із болотної дичини серед легавих: тепер у мене чистокровна дратхаар, привезена з Німеччини.

Останнім часом дедалі частіше, вирушаючи до лісу, беру із собою фотоапарат. Природа зачаровує, і хочеться поділитися баченою красою з іншими.
Можливо, тому я так упевнений, що поряд із полюванням на наших базах слід розвивати екологічний туризм, фотополювання. Побудувати, наприклад, курінь для спостережень за бобрами – адже поїдуть любителі природи родинами, з дітьми. І це дуже важливо – навчити покоління, що підростає, бачити красу навколишнього світу, своєї країни, цінувати й берегти рідну природу.

Важливо посилити природоохоронну діяльність БТМР та її інформаційну складову. Прикро, коли сьогодні у ЗМІ згадують про мисливців, передусім розповідаючи про випадки браконьєрства. Формується негативне ставлення до людей, які в реальності багато роблять для примноження природних багатств. Мало пишеться й знімається фільмів про красиві полювання, з грамотними коментарями єгерів. Мисливські свята проходять непомітно. І в інтернеті ми ще мало заявляємо про себе. Нам потрібно створювати електронний каталог мисливських господарств і активніше рекламувати наші послуги, зокрема для рибалок, послуги з відпочинку на природі, спостереження за тваринами, фототури.

– Очевидно, що ви вже багато проаналізували в діяльності БТМР, накреслили низку важливих проєктів. Яке питання, на вашу думку, об'єктивно потребує найсерйознішої уваги?

– Удосконалення системи обліків диких тварин. Настав час зібратися за «круглим столом» усім зацікавленим фахівцям – з Національної академії наук, профільних вишів, міністерств і відомств – і виробити єдину методику, використовуючи зарубіжний досвід і сучасні технології.
Усі пропозиції та побажання щодо вдосконалення діяльності БТМР можна надсилати письмово за адресою:

220012 м. Мінськ, пров. Калініна, 16 Голові РГГО «БТМР» Ю.І. Шумському.
Тел. приймальні: (017) 280- 69- 56
Ел. пошта: rgooboor@mail.ru