Через ліс до щедрих урожаїв

Хижацька вирубка рукотворних лісів і лісосмуг на Херсонщині набуває дедалі загрозливіших масштабів. Лише цього року, згідно з даними обласного управління лісового господарства, на «дармові» дрова населення степової Таврії пустило насаджень майже на півмільйона гривень.

Але це лише прямі збитки: через масове знищення дерев, що захищають поля від суховіїв, аграрії лівобережжя Дніпра можуть залишитися без урожаїв. А оскільки держава ефективно захистити «зелені легені» від браконьєрської навали не може (на кожного лісника в місцевих лісгоспах припадає цілих сім тисяч гектарів насаджень), допомогу їм добровільно надають найактивніші селяни.

Так, біля села Чернянка на межі Каховського та Цюрупинського районів Херсонщини браконьєри взялися систематично винищувати акацієві лісосмуги вздовж пшеничних полів і Південно-Кримського каналу, засмічуючи магістраль, що постачає питну воду до Криму. Дійшло вже до того, що на окремих ділянках тут залишилося більше пеньків, ніж живих дерев. А на угіддях, що межують із насадженнями, виявилося неможливо працювати тракторам, оскільки їх просто завалили «барикадами» зрубаних гілок! Тому в фермера з Чернянки Бориса Альошина просто урвався терпець: дійшовши висновку, що через браконьєрів, які безупинно проріджують ліси, він щороку втрачає значну частку врожаїв, Борис Борисович просто був змушений за свій кошт найняти шістьох охоронців саме для збереження державних зелених насаджень.

— Свій хліб охорона їсть недарма: днями біля каналу затримали цілу групу лісокрадів із бензопилами й трактором, які винищили акацій майже на 12 тисяч гривень. Проте слід зазначити: після того, як ми взяли лісосмуги під варту, браконьєрів менше не стало — просто вони змінили тактику, — каже Борис Альошин. — Раніше в ліс серед білого дня заїжджали цілими «командами» з тракторами й вантажівками, а тепер діють не так нахабно, але значно швидше: залітають у лісосмугу на мотоциклі з причепом, похапцем зрізають одне дерево, очищають стовбур від гілок, вантажать його на причіп і якомога швидше тікають. Вчинення екологічного злочину займає щонайбільше годину, тож якщо впродовж цієї години охоронці не встигли перехопити лісокрада, потім його вину вже практично неможливо довести.

Прикладу Бориса Альошина тепер наслідують чимало фермерів у Голопристанському, Новотроїцькому, Чаплинському та інших південних районах краю, де лісосмуги є життєво важливим захистом від «чорних бур». Проте добровільні захисники лісу нарікають на те, що українська Феміда надто поблажлива до браконьєрів: найчастіше їх штрафують на кілька сотень гривень і відпускають додому. Багато фермерів переконані, що санкції за вчинення подібних правопорушень мають бути набагато суворішими: щоб, заплативши штраф уперше, вдруге вже не хотілося лізти в ліс із сокирою чи пилкою. Але правоохоронці до таких пропозицій все ж ставляться скептично: вони нагадують, що багато лісокрадів не мають постійної роботи й живуть настільки бідно, що заплатити будь-який штраф не в змозі, та й цінностей, на які державна виконавча служба могла б накласти арешт для забезпечення таких виплат, просто не мають.