У Білорусі розроблено нормативи використання лісосічних відходів

Інститут лісу Національної академії наук Білорусі вивчив можливості використання лісосічних відходів в екологічних і паливно-енергетичних цілях. Результати цієї роботи оформлено у вигляді нормативів, які буде впроваджено в практику лісгоспів, розповіла кореспондентові www.wildlife.by старша наукова співробітниця лабораторії проблем ґрунтознавства та реабілітації антропогенно порушених лісових земель наукової установи Наталія Толкачова.

За її словами, проблема порубкових решток є на сьогодні дуже актуальною. Їх під час проведення лісозаготівельних робіт на лісосіках залишається від 10 до 30% від обсягу. Якщо врахувати, що щорічно в лісовому фонді країни заготовляється близько 11 млн м3 деревини, а в осяжній перспективі цей показник планується довести до 12-13 млн м3, то очевидно, що лісова галузь зазнає вагомих збитків. Найчастіше на ділянках відходам від заготівлі деревини не знаходили ощадливішого застосування, окрім як спалити їх, а то й залишити гнити.

«Тому метою нашої роботи було визначити обсяги порубкових решток для всіх типів лісу, які можна зібрати й застосувати як сировину не лише для опалювальних потреб, а й для поліпшення родючості ґрунтів та біологічного різноманіття», – пояснює Наталія Толкачова.

Для цього в Гомельській і Вітебській областях, там, де велися рубки головного та проміжного користування, було закладено 33 дослідні об’єкти: 16 – у хвойних, 10 – у дрібнолистяних і 7 – у широколистяних лісах.

На підставі цих даних розробили нормативи для кожного виду рубок і типу насаджень. Так, для рубок головного користування можливе вилучення порубкових решток у таких обсягах: соснові насадження – від 20 до 40%, ялинові – від 30 до 50%, березових і осикових – від 20 до 40%, дубових – до 20%, чорновільхових – до 100%. Під час проведення рубок проміжного користування рекомендовано залишати в лісі 100% лісосічних відходів.

Було підготовлено також критерії допустимого вилучення порубкових решток – основні та допоміжні. До першої групи віднесли родючість ґрунту, вміст елементів живлення в порубкових рештках, потребу насаджень в елементах живлення, безповоротне вилучення елементів живлення з вивезеною деревиною. Як допоміжні критерії описали тип лісорослинних умов, площу лісосіки, віддаленість від транспортних шляхів і від місця споживання транспортованих порубкових решток.

Наукову роботу виконано на замовлення Міністерства природних ресурсів і охорони навколишнього середовища в рамках програми «Екологічна безпека» у 2008-2010 роках. Наразі нормативи пройшли затвердження в Міністерстві лісового господарства Білорусі й уже почали впроваджуватися у виробництво. Зокрема, нову методику зараз апробують у Скідельському дослідному лісгоспі, зазначила Наталія Толкачова.

Давно цікавиться виготовленням паливної тріски з порубкових решток Речицький дослідний лісгосп. Але проблема в тому, що зараз у країні гостро бракує техніки для переробки біомаси, підсумувала вчена.

Довідка:
Наразі в організаціях Мінлісгоспу функціонує 41 виробництво з випуску паливної тріски. Найбільше підприємство нещодавно відкрилося в Бегомльському лісгоспі Вітебської області. Виробнича потужність заводу – 7 тис. тонн пелет на рік. Їх реалізація здатна приносити 600-700 тисяч євро щороку, що можна порівняти з доходом, який лісгосп отримує від лісопиляння.

Паливні гранули (пелети) на сьогодні є найбільш затребуваним деревним паливом на європейському ринку. Одна тонна цього палива оцінюється там у 95-100 євро. Окрім збільшення експортної виручки, використання відходів від лісопиляння відкриває перед лісгоспами широкі можливості у сфері малої енергетики. Адже в поточній п’ятирічці в різних регіонах республіки передбачено будівництво 161 енергоджерела на місцевих видах палива (тріска, дрова, деревні відходи, торф).

Фото: http://www.chuhloma.ru/