Відкритий лист Володимира Борейка Президентові України

Цікаво, чи буде реакція на це послання й радикальну концепцію? Можливо, його варто було б закінчити безсмертною фразою з пісні Висоцького: "Якщо Ви не відгукнетеся, — ми напишемо в Спортлото..."? Взагалі дуже сумно: в екологічному русі — дуже гідному в багатьох аспектах своєї діяльності, практично немає фахівців, які розбираються в лісовому господарстві... Щоправда, у Держлісагентстві їх теж стає дедалі менше... М.П.

Президентові України В.Ф. Януковичу

Шановний Вікторе Федоровичу!

Звернутися до Вас мене змусила турбота про наш український ліс, який зараз нещадно вирубується лісниками. На мій погляд, лісова галузь в Україні є анахронізмом, тому що ліс далі рубати не можна — природних лісів у країні залишилося менше 10 % території, решта 5 % — це лісосмуги та соснові монокультури, що не мають особливої цінності. Таким чином, в Україні
ми маємо лісистість 15 %, тоді як у Європі вона становить 27 %.

Українська лісова галузь є повністю збитковою — у 2003 р. вона дала до бюджету 58 млн гривень, а на її утримання було виділено вдвічі більше — 108 млн гривень. При цьому вартість продукції лісового господарства становила 0,2–0,4 % сукупного валового доходу, а частка деревини в загальному експорті України — 1,5 %. Таким чином, від лісників немає жодної економічної
 вигоди. Вони працюють лише на себе, будучи паразитами. У зв’язку з цим раціональніше не рубати ліс на продаж, а отримувати дивіденди за ліс за Кіотським протоколом, ратифікованим Україною, це щорічно 2,5 млрд доларів.

На мій погляд, Державне агентство лісових ресурсів України потрібно закрити як непотрібне й шкідливе, а природні ліси, що належали лісникам, передати у відання Мінприроди для створення там заповідників і національних парків, розвиваючи в останніх екотуризм.

Для покриття потреб народного господарства в деревині слід почати на невикористовуваних орних землях вирощувати, як це успішно робиться в Китаї, Узбекистані та Туреччині, плантації монокультур швидкорослих порід (особливо для цього підходить тополя). Цим може займатися окремий підрозділ, створений у системі Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Докладніше свої погляди я виклав у Радикальній концепції з охорони українського лісу, яку додаю до цього листа. Прошу доручити Кабінету Міністрів України розглянути мої пропозиції по суті.

З повагою, директор Київського еколого-культурного центру, Заслужений
природоохоронець України Вл. Борейко

http://ecoethics.ru/prezidentu-ukrainyi-v-f-yanukovichu/#more-5859

Радикальна концепція з охорони українського лісу

В.Є. Борейко, Київський еколого-культурний центр, м. Київ

Сучасний стан проблеми

Україна посідає одне з останніх місць у Європі за площею лісів, при середньоєвропейському показнику 27 %, лісистість України становить усього 15,7 %. При цьому, якщо прибрати зі статзвітності різні лісосмуги та соснові монокультури, то площа природних і “навколоприродних” лісів становитиме лише близько 10 %. Частка заповідних лісів в Україні близько 2 %, при
цьому заповідні території в Україні займають 5,4 %, а в Європі — 15 %.

Українська лісова галузь є повністю збитковою, у 2003 р. до держбюджету від лісників надійшло 58 млн гривень, тоді як на утримання лісової галузі з держбюджету виділили вдвічі більше, тобто 108 млн гривень. При цьому вартість продукції лісового господарства України становила 0,2–0,4 % сукупного валового доходу, а частка деревини в загальному експорті України — 1,5 % (Дзеркало тижня, 27.03.2004, № 14).

Натомість екологічна шкода від рубок лісу величезна, вона полягає у знищенні середовища існування та еволюції видів диких тварин і рослин, зневодненні річок, збільшенні кількості повеней у Карпатах тощо. Водночас, за Кіотським протоколом, підписаним Україною, ліс може
 приносити Україні щорічно 2,5 млрд дол. у вигляді квот на викиди парникових газів.

Тому з погляду екології, етики, економіки та надання екосистемних послуг населенню весь збережений в Україні природний і “навколоприродний” ліс має бути збережений шляхом припинення в ньому будь-яких рубок, зокрема й санітарних.

Будь-яке реформування лісової галузі, зокрема й пропозиції деяких недалекоглядних екологів щодо її косметичного ремонту, неможливі з огляду на стовідсоткову корупцію, консерватизм і явно виражену антиекологічну спрямованість українських лісників. Ці ідеалістичні пропозиції рівноцінні порадам почистити зуби дракону замість того, щоб
його вбити. 

Мета концепції

Збереження всіх решти українських природних і “навколоприродних” лісів.

Шляхи вирішення

1. Вилучення з відання Державного агентства лісових ресурсів України всіх природних і “навколоприродних” лісів, передача їх до Мінприроди України та створення на їхній території природних заповідників, національних природних парків і регіональних ландшафтних парків з обслуговуючим персоналом. Що, у свою чергу, дозволить Україні довести показник своєї заповідності до європейських 15 %.

2. Розформування Державного агентства лісових ресурсів України та його органів на місцях як непотрібних і шкідливих.

3. Створення в системі Міністерства аграрної політики та продовольства України нового Департаменту, до завдань якого входитимуть:

а) вирощування монокультурних плантацій швидкорослих порід дерев для промислових і побутових потреб (на спеціально відведених для цього орних землях запропоновано тополю, яка за 12 років досягає діаметра стовбура 40 см і її можна везти на пилораму. Подібним шляхом забезпечили свій народ деревиною Туреччина, Узбекистан і Китай.

б) створення та догляд за лісосмугами.

в) залісення ерозованих територій.

4. Усі лісові виші, технікуми та НДІ перепрофільовуються відповідно до завдань,
зазначених у пункті 3.

5. Внесення відповідних змін до Лісового кодексу України та підзаконних
актів, пов’язаних із лісовим господарством.

http://ecoethics.ru/radikalnaya-kontseptsiya-po-ohrane-ukrainskogo-lesa-2/