Торг доречний. Парламент розблокує земельні аукціони

А як бути з “довгостроковим тимчасовим” користуванням лісами та мисливськими угіддями? Теж аукціони? Чи поки що обійдемося взагалі без  законодавчо затвердженої процедури? Адже прості громадяни їх не беруть: беруть  тільки дуже заслужені. А їм без процедури  навіть зручніше, та й дешевше буде... Ось тільки, чи не визнають згодом усі ці угоди незаконними?  М.П.

Прописана процедура публічніша, прозоріша й дозволить підвищити вартість земельних ділянок
 

Верховна Рада може проголосувати за механізм проведення аукціонів із продажу та здавання в оренду комунальних і державних земель. Затвердити його не вдавалося протягом останніх десяти років, внаслідок чого всі торги проводилися на підставі тимчасових правил, які встановлювалися місцевими органами влади. Це неминуче породжувало корупційні схеми з відчуження земель і призводило до нескінченних судових тяжб.

Учора було оприлюднено законопроєкт № 10231 народного депутата Володимира Толстенка (Партія регіонів) із поправками до Земельного кодексу, якими встановлюється процедура проведення земельних аукціонів. Слід зазначити, що, згідно з чинним законодавством, порядок здійснення реалізації земель на торгах має бути прописаний у кодексі. Проте за останні 10 років парламент так і не зміг його затвердити. Як пояснив "Комерсант" пан Толстенко, органи місцевого самоврядування "проводять аукціони на власний розсуд", і завжди є ризик, що через суд права власності на землю чи оренди можуть бути скасовані. У Держагентстві земельних ресурсів підтверджують, що місцеві влади розробляють тимчасові порядки "під себе", проводячи фіктивні торги з підставними учасниками.

Новий законопроєкт передбачає ліцензування суб’єктів господарювання — виконавців земельних торгів, які у своєму штаті повинні мати не менше двох лицитаторів. Останні повинні будуть мати вищу освіту та кваліфікаційне свідоцтво Держзему, яке необхідно буде підтверджувати кожні два роки. "Ліцензування цієї діяльності — світова практика. У цій галузі необхідний контроль з боку держави", — розповіли "Комерсант" у Держагентстві земельних ресурсів. Планується, що винагорода виконавцю торгів встановлюватиметься в розмірі 5 % від вартості купівлі-продажу ділянки або половини річної суми її оренди, але не більш як 3,5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен лот (до 60 тис. грн). Учасникам торгів доведеться сплатити реєстраційний (встановлює виконавець, але максимальний його розмір не повинен перевищувати 50 % мінімальної зарплати на дату підписання договору про проведення торгів) і гарантійний внески (10 % стартової ціни лота або розміру річної оренди). Останній внесок у разі програшу повертатиметься.

Підготовка до аукціону, згідно з документом, передбачає безкоштовне оприлюднення інформації про ділянку. Зокрема, місцезнаходження, кадастровий номер, план, площу та цільове призначення ділянки. Торги після цього мають відбутися не раніше ніж через 30 і не пізніше ніж через 90 днів. Крім того, законопроєкт прописує покрокові дії лицитатора й учасника аукціону вже безпосередньо під час його проведення та процедуру проведення повторних торгів щодо конкретної ділянки, якщо попередні було визнано такими, що не відбулися. Таку саму конкурсну процедуру застосовуватимуть і після зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. "Прописана процедура публічніша, прозоріша й дозволить підвищити вартість земельних ділянок, — каже співрозмовник "Комерсант" у Держземі. — Ми підраховували, що якщо механізм запрацює, то вже цього року місцеві бюджети зможуть додатково отримати до кількох мільярдів гривень".

Слід зазначити, що на сайті Держагентства земельних ресурсів остання інформація про продаж земельних ділянок на аукціонах була оприлюднена в травні 2010 року. Внаслідок усіх торгів, що пройшли в Україні, було отримано лише 15 млн грн, або 6,5 % від обсягу коштів, отриманих від продажів і оренди земель у країні. Член комісії з питань земельних відносин, містобудування та архітектури Київради Тетяна Мелихова ("БЮТ-Батьківщина") підтримує цю ініціативу, оскільки в Києві останній земельний аукціон проводився 2007 року. Тоді двоє з трьох його учасників виявилися підставними. "Це розблокує процес. У Києві знайдеться до 1 тис. га, які можна продати, і охочі їх купити є", — каже вона. У Криму перші аукціони було проведено минулого року на підставі ухваленого Радою міністрів автономії тимчасового положення. "Було сформовано перелік із 72 земельних ділянок загальною площею 936,7 га для продажу у власність і надання прав оренди на них. Проведено чотири земельні аукціони, за підсумками яких до бюджетів різних рівнів надійшло 20,5 млн грн", — повідомили в пресслужбі Держзему в Криму.

Заступник голови парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Валерій Бевзенко (Партія регіонів) погоджується з необхідністю ухвалення цього законопроєкту. Проте, за словами Володимира Толстенка, зараз у фракції Партії регіонів обговорюється, чи будуть внесені поправки до Земельного кодексу, чи парламенту запропонують ухвалити окремий закон, що регулює порядок проведення аукціонів.