Глухариний спів – хіт Налибоцької пущі

 Спостереження за птахами на токовищі – напевно, найвражаючий вид «зеленого» полювання. Це один із «молодих» напрямів екологічного туризму. Особливою вдачею вважається можливість спостерігати за током глухаря. Сьогодні чисельність західноєвропейського угруповання цього найкрасивішого виду становить усього кілька тисяч особин. Більша її частина мешкає на території Білорусі, зокрема в Налибоцькій пущі. З 2012 року РУП «Белгосохота» пропонує можливість узяти участь у спостереженнях за глухарем на току та іншими мисливськими видами птахів.

Глухариний струм – від заходу сонця…

Спостереження за глухарем на току починаються ввечері з так званого «підслуху». Місце для нього потрібно обирати по краю току. Бути там краще ще до заходу сонця.

Поява глухарів найчастіше дуже ефектна. У повній вечірній тиші раптом лунає спочатку ледь чутний свист, а потім гучне лопотіння крил. Здається, що птах із великим зусиллям долітає до обраного дерева і, важко сідаючи, видає, ніби вдавившись, гучний хрюкаючий звук на кшталт «у…еу-у». Так продемонстрував свою появу перший глухар. Услід за ним, роблячи те саме, прибувають й інші учасники току.

Сам підліт глухаря – це типово демонстраційний політ, що здійснюється в уповільненому темпі, з підкреслено гучним лопотінням крил. Його чути більш ніж за 300 метрів. Остаточно розмістившись на спеціальних нічних деревах, глухарі, посидівши якийсь час у повній тиші, починають співати один за одним.

На ніч глухарі завжди влаштовуються в кроні дерев або на нижніх гілках. Поступово перед повною темрявою спів і годування припиняються, і птахи поринають у сон.

Тепер можна йти з місця підслуху – заздалегідь підготовленою стежкою і не користуючись ліхтарем. Необхідно пам'ятати, що від глухаря, потривоженого на підслуху, зранку марно чекати пісні.

…і до світанку

Глухарі прокидаються рано, тому для ранкових спостережень на місці току необхідно бути за 2 години до сходу сонця. Токування триває до 6-7 години ранку.

Пісня глухаря починається окремими подвійними клацаннями, які можна передати складами «те-ке». Клацання переходять у шипіння, що нагадує звуки заточування коси. Ця частина пісні так і називається: «точіння». Перш ніж розспіватися, самець досить часто, зробивши перші два-три клацання, замовкає й прислухається. І так буває кілька разів, поки не пролунає, нарешті, вся пісня.

У повному вигляді пісня починається уривчастими подвійними клацаннями в пришвидшеному темпі, поки вони не зіллються в суцільну коротку трель, що раптово обривається гучним головним ударом – «пробковим звуком». Це найгучніший звук пісні, добре розрізнюваний за 200 метрів. Найгучнішою і найгарнішою пробкою вирізняються старі глухарі. Після «пробки» лунає «точіння».

З першими ознаками світанку на токовище прилітають самки. Їхню появу легко помітити за шумом крил і трохи гугнявими покликами «ак…ак…ак…». Вони розсідаються на дерева або опускаються на ділянки раніше обраних самців.
Струм одразу різко пожвавлюється. Глухарі – частина або всі – злітають із дерев і співають на землі. Для токування на землі півні обирають чисті, без валежу та густого підліску ділянки або ж невеликі відкриті горбки, де, виконуючи пісню за піснею, починають кружляти навколо самок, робити короткі токові злети та проганяти суперників зі своїх місць.

Прикордонні сутички здебільшого нетривалі, але бувають і запеклі баталії, коли глухарі, що б'ються, б'ють один одного крилами з таким гуркотом, що здається, ніби падає дерево.

Поступово токування входить у звичне річище. Навколо одного-двох центральних токовиків концентрується по 3-5 самок, тоді як решта самців продовжує токувати в повній самотності. Лідерами току зазвичай бувають глухарі віком 4-5 років, які перебувають у розквіті сил. Такі самці за ранок паруються лише з однією із самок, яка після цього перестає відвідувати струм.

Залишати струм можна тільки після його закінчення, коли всі птахи полетіли.

Як побачити глухариний струм у Білорусі?

З 2012 року РУП «Белгосохота» пропонує всім охочим узяти участь у спостереженнях за глухарем на току та іншими мисливськими видами птахів. Основою для організації орнітологічних турів у Налибоцькій пущі стала співпраця з проєктом ПРООН/ГЕФ «Інтеграція питань збереження біорізноманіття в політику і практику територіального планування в Білорусі», національним виконавчим агентством якого є Мінприроди. У межах проєкту було розроблено наукове обґрунтування вибору майданчика для спостережень за глухарем на току та проведено його облаштування.

На екотуристів, які вирішать помилуватися глухариним током, чекає насичена програма. На в'їзді в Налибоцьку пущу гостей зустріне гід, який супроводжуватиме учасників туру протягом усього його перебігу. Розмістившись у упорядкованому мисливському будинку, мандрівники зможуть узяти участь в екскурсії Налибоцькою пущею, після якої проходять інструктаж і вирушають на підслух. З настанням повної темряви, коли глухарі перестануть співати й годуватися, учасники підслуху повернуться до табору.

Після підслуху на екотуристів чекає заслужена «нагорода» – вечеря з фірмовими налибоцькими стравами та відпочинок.

За кілька годин до світанку працівники заказника «Налибоцький» проведуть додатковий інструктаж учасників туру, розділять їх на групи по 2-3 особи й доставлять до місця глухариного току. Для ранкових спостережень під керівництвом єгеря екотуристи розташовуються в спеціально обладнаних засидках. Так гості не потурбують птаха і зможуть почути найщиріший гімн любові й життя – весняну пісню глухаря.

У третій період токування – наприкінці квітня, коли глухарки перестають відвідувати струм, досвідчений єгер може підвести до співочого птаха одного з екотуристів. Це можливо завдяки біологічній особливості виду – повній глухоті в період виконання другого коліна пісні.

Спостерігати за токуючим півнем найкраще з кінця березня до початку травня. Жодної додаткової підготовки чи обладнання від учасників орнітологічного туру не потрібно. Достатньо лише бути готовим оцінити всю силу і пристрасть, які вкладає глухар у свою весняну пісню.