Як Гітлер будував автобани

У 2012 році лісники мають збудувати 1000 км лісових доріг. Ця робота входить до одного з чотирьох пріоритетів галузі: створення нових лісів, електронний облік, лісові дороги, аукціонні торги. У цьому зв'язку досвід інших країн може бути цікавим. Ми вже розповідали, як будували дороги в США.  Може, щось вдасться почерпнути  з досвіду Гітлера? М.П.

На фото. Будівництво автобану біля Франкфурта

У Державному архіві Мюнхена 3 березня відкрилася виставка, присвячена будівництву імперських автобанів у Баварії, — доріг, які завдяки пропаганді Геббельса стали справжньою легендою нацистської Німеччини.

Будівництво цих автомагістралей супроводжувалося поширенням сотень тисяч пропагандистських плакатів і поштових листівок. На одному з таких плакатів, представлених на виставці «Імперський автобан у Південній Баварії», можна бачити фюрера, який кидає символічну «першу лопату» на церемонії початку будівництва траси. Напис на плакаті: «Дороги Адольфа Гітлера».

Нацистська пропаганда породила два головні міфи про німецькі автобани. Перший приписує авторство ідеї Гітлеру, а другий стверджує, що внаслідок програми будівництва доріг вдалося досягти швидкого зниження рівня безробіття в країні.

На пропагандистських фотографіях нескінченні автобани тягнуться через усю Німеччину. Але автомобілі на них, як правило, відсутні або присутні лише зрідка й у незначній кількості, як на цьому відрізку автобану Берлін—Мюнхен біля Фрьоссена, Тюрингія

Як повідомляє щоденна газета Die Welt, представлені на мюнхенській виставці фотографії, конструктивні креслення та інші оригінальні документи свідчать: досі живі нацистські міфи не відповідають історичній правді. Ідея будівництва автобанів аж ніяк не належить Гітлеру — першою трасою без однорівневих перехресть була «Дорога для автомобільного руху та вправ» у Берліні (більш відома як AVUS), спорудження якої розпочалося ще 1913 р., а урочисте відкриття відбулося 1921 р. Перший автобан, справді запланований як шлях сполучення, було відкрито 1932 р. обер-бургомістром Кельна Конрадом Аденауером, який згодом став першим федеральним канцлером.

У цей час було заплановано й першу автомагістраль далекого сполучення, що дістала назву HaFraBa, — її авторство безсоромно приписав собі націонал-соціалістичний уряд.

Окремі відрізки німецьких автострад наприкінці 1930-х років використовувалися як гоночні траси для машин і мотоциклів

Урочисте відкриття ділянки автобану Франкфурт—Гайдельберг, вересень 1935 р.

Хоча сам Гітлер роз'їжджав Німеччиною, як правило, автомобілем, до приходу до влади він не виявляв інтересу до будівництва автобанів. На представлений йому в грудні 1932 р. проєкт будівництва «державних автомагістралей» голова НСДАП узагалі не відреагував, а автори проєкту отримали відмову від економічного теоретика нацистської партії Готфріда Федера.

Але справедливості заради варто визнати — Гітлер згодом зробив свій внесок у реалізацію програми будівництва автомагістралей. Фюрер скасував обговорення, які неминуче забирають багато часу в правовій державі. Результат цих новацій — помітні успіхи в будівництві.

Кілька десятків кілометрів автобанів, уведені в експлуатацію 1932/33 рр., до кінця 1938-го перетворилися на 3046 км.

Але на рівень безробіття ці гігантські проєкти істотно не вплинули. У спорудженні автобанів ніколи не брало участі понад 130 тис. робітників — а ж наприкінці 1932-го в Німеччині налічувалося 6 млн безробітних. Значно важливішими чинниками у зменшенні безробіття виявилися розпочате нарощування озброєнь і витіснення працюючих жінок з ринку праці. У результаті вже 1935 р. кількість безробітних становила 2,7 млн осіб, а майже повна зайнятість у Третьому райху була досягнута незабаром після запровадження загальної військової повинності 1938 р.

До речі, надзвичайно цікава виставка в Мюнхені триватиме до 30 квітня.