Гомільшанський національний парк — святиня, яку вбивають?

Днями в Харкові відбулося засідання Науково-технічної ради Національного природного парку «Гомільшанські ліси» — природоохоронної території, затвердженої Указом Президента України та яка є перлиною не лише Харківщини чи України, а й усієї Європи.

Перші думки про охорону природи в районі Гомільші належали Петру І. Схоже, серед наших сучасників знайшлися люди з протилежними думками (або відсутністю думок як таких)… Щодня як на вулкані Позачергове засідання Науково-технічної ради парку відбулося через кричущу ситуацію: з початку квітня в парку немає керівника. Науково-технічна рада — це орган, що об'єднує вчених, які вивчають природу цього унікального куточка, чиновників різних державних органів (Держуправління охорони навколишнього природного середовища, Обласного управління лісового та мисливського господарства тощо), фахівців самого парку (лісників, наукових співробітників тощо), громадських активістів, які домагалися створення нацпарку довгі роки.

Усі сім років існування парку (який було створено 2004 року Указом Президента України) саме Науково-технічна рада розглядала всі проблемні питання, що виникали перед молодою природоохоронною організацією, і допомагала колективу знаходити їх вирішення. А ще — ретельно контролювала життя й роботу парку, стежила за станом біорізноманіття, за виконанням ухвалених рішень. Чого гріха таїти, життя парку ніколи не було простим. Як, утім, і історія його створення (докладніше дивіться http://timeua.info/290909/8637.html, http://www.sq.com.ua/rus/article/fotoreportazh/acionalnyj_prirodnyj_park...). 

Кожен рік його існування був боротьбою. Боротьбою з браконьєрством, із бажанням сильних світу цього збудувати щось на його території, боротьба з апетитами найрізноманітніших людей: мисливців, яким до зарізу кортіло повбивати заповідних тварин, лісозаготівельниками, що зазіхають на багатовікові дуби, дачниками, яким припали до смаку землі Гомільші. Лише 2008 року в парку неймовірними зусиллями вчених і природоохоронців вдалося зупинити полювання та суцільні рубки дерев (http://www.mediaport.ua/news/city/65652). Лише після цього на території Гомільшанських лісів почали з'являтися рідкісні види кажанів, комах, птахів, рослин, що зникають з лиця Землі саме через повсюдну бездумну вирубку старих дубів.

Перлина України -- Гомільшанські ліси 2010 рік — новий виклик. Група осіб, яку активно підтримує голова Зміївської райдержадміністрації Євген Мураєв, організовує серію громадських слухань, мета яких — налаштувати місцеве населення проти Національного природного парку (http://zmievforum.com/index.php?showtopic=862). У хід ідуть збори підписів під листами-кляузами на адресу природоохоронної території, а ідеологи нападок на природу збирають у лави своїх прихильників браконьєрів і забудовників-нелегалів. У хід іде все: поширення неправдивих чуток, підтасовування фактів, навіть підробка документів. Але затія зірвалася: на громадських слуханнях відбувся повноцінний діалог, керівництво нацпарку, вчені та представники громадських організацій (зокрема й «Зеленого фронту») домоглися можливості виступити й розповіли правду про діяльність Національного парку, про вигоду для місцевих жителів від збереження унікальної природи. І навпаки, селяни дізналися, що чекає на них у разі, якщо забудовники-порубники-браконьєри доможуться свого й отримають на розграбування заповідні землі. Не було меж обуренню селян, які зрозуміли, що їх намагалися втягнути в неправедні дії та, фактично, пограбувати. Переважна більшість присутніх на слуханнях проголосували за Національний природний парк «Гомільшанські ліси» і проти будь-яких спроб знищення природи (http://www.zmiev.com/news/regionnews, http://www.mediaport.ua/news/city/72580, http://pryroda.in.ua/lystopad/komu-zavazhaye-nacionalnij-park/).

Причина любові місцевих жителів до парку зрозуміла: він став народною гордістю. І через прекрасну природу, і через жорстку позицію з її охорони, і через постійний творчий пошук. Саме на території НПП «Гомільшанські ліси» виникла традиція відзначати в Україні День бабака (http://www.day.kiev.ua/156767/, http://vecherniy.kharkov.ua/news/60378/, http://www.new-day.com.ua/?id=856, http://gazeta.ua/ru/post/103764/comm), саме керівництвом парку придуманий і «запущений» всеукраїнський фестиваль «Гомільшанський екотоп», що не має аналогів у країні (http://timeua.info/270911/47786.html, http://www.zfront.org/gomolshanskiy-ekotop-sobiraet-druzey/, http://atn.ua/newsread.php?id=53979).

Яких тільки проблем не було за ці вісім років у колективу «Гомільшанських лісів»! І спроби роздачі заповідної землі в оренду (http://maidan.org.ua/static/news/2007/1220396523.html), і браконьєрські набіги (http://m.kp.ua/kharkov/pda/articles/240710/236843/, http://kharkov.comments.ua/news/2010/01/28/174656.html), і бюрократичне свавілля районної влади, яка досі не спромоглася передати колективу акт на землю, підготовлений Бозна-коли. Але практично з усіма проблемами працівники парку справлялися, причому успішно, професійно, злагоджено. Не раз на допомогу парку приходила громадськість, журналісти, екологи не лише всієї України, а й інших країн світу.

Так було, наприклад, коли в бюджеті країни на 2012 рік «забули» про фінансування національних природних парків, підпорядкованих лісовому відомству (http://forumspaskiev.org.ua/databox/2012/01/19664.php, http://www.zfront.org/vidkrite-zvernennya-hogo-zeleniy-front/, http://www.greenparty.ua/ru/news/news_26093.html). Гомільшанський "Екотоп" — фестиваль на природі Тісний контакт учених і громадськості, практиків і чиновників, вправне керівництво парком з боку його директора Олександра Мотляха принесли відчутні результати. Природний парк було визнано одним із найкращих в Україні. Він — єдиний з українських національних природних парків отримав високу нагороду — диплом від однієї з найбільших польських природоохоронних організацій — товариства «Для користі всіх живих істот» (http://pracownia.org.pl/), причому цей диплом був іменним, його було виписано особисто на директора — Олександра Мотляха, чий внесок у справу охорони природи польські колеги визнали «визначним», а також відзначили в дипломі «реальні досягнення в інтеграції природно-заповідного фонду України в систему європейських стандартів охорони природи» (http://vecherniy.kharkov.ua/news/60378/).

Крім Олександра Дмитровича цю нагороду в Україні отримав лише Карпатський заповідник. Неодноразово Олександр Мотлях отримував нагороди та заохочення відомчого, обласного та районного рівня: почесні грамоти, грамоти, подяки.

Як грім серед ясного неба

Ініціатори позачергових зборів Науково-технічної ради — вчені Харківського національного університету ім. Каразіна, Українського НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Висоцького та низки інших наукових центрів — у своєму виступі перед присутніми висловилися одностайно: непродовження контракту з директором НПП «Гомільшанські ліси» стало для них «громом серед ясного неба».

Кандидат біологічних наук, доцент кафедри мікології та фітоімунології ХНУ імені Каразіна, Заслужений працівник освіти України Олександр Акулов зазначив, що уважно переглянув усі офіційні повідомлення Державного агентства лісових ресурсів, що стосуються роботи Національного природного парку «Гомільшанські ліси» (парк підпорядковується саме цьому органу державного управління). Жодного критичного зауваження на адресу парку чи його керівника жодного разу не було зроблено — навпаки, Агентство не раз підкреслювало, що пишається природною перлиною Харківщини, вважає її роботу взірцевою та правильною (http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=92820&ca..., http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=86751&ca..., http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=80725&ca..., багато інших). «Тому мені цілком незрозуміла причина того, що Олександр Мотлях перестав бути керівником Національного природного парку!» — констатував фахівець. Виступає Олександр Акулов Один за одним слово брали вчені, які присвятили свої багаторічні дослідження Гомільшанським лісам, усі вони висловилися в унісон: за час їхнього спостереження за природою Гомільші (а для деяких фахівців це — десятиліття) ніколи не було такого прогресу, як за останні вісім років.

На думку фахівців, парк розвивається в повній відповідності до наукових вимог і вимог вітчизняного та міжнародного природоохоронного законодавства. Незаперечні успіхи парку за всіма напрямами його діяльності: природоохоронним, еколого-просвітницьким, рекреаційним.

Виступає Юрій Гамуля.

Тому Науково-технічна рада одностайно ухвалила рішення звернутися за роз'ясненнями щодо причин фактичного звільнення Олександра Мотляха з посади директора до Національного агентства лісових ресурсів України. Друге рішення — підтримати кандидатуру висунутого колективом парку Сергія Коломійчука, який нині виконує обов'язки керівника НПП «Гомільшанські ліси». Сергій Васильович із 2005 року працює в парку головним лісничим і головним природоохоронником, він — один з ентузіастів заповідної справи, знає її специфіку, має вищу профільну освіту. Члени ради заслухали кандидата в директори, поставили йому цілий ряд гострих запитань. Зрештою переконалися — на посаду претендує справді професійна, захоплена роботою людина, яка ставить на чільне місце національні інтереси: збереження унікальних лісів України. Сергій Коломійчук, фахівець, якого рекомендує Рада.

Тут хочеться представити склад Науково-технічної ради парку: кандидат біологічних наук, доцент кафедри мікології та фітоімунології ХНУ імені Каразіна, Заслужений працівник освіти України Олександр Акулов, старший викладач кафедри зоології та екології тварин ХНУ ім. Каразіна кандидат біологічних наук Тетяна Атемасова, доцент кафедри ботаніки та екології рослин, куратор гербарію ХНУ ім. Каразіна кандидат біологічних наук Юрій Гамуля, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік Лісівничої академії наук України, завідувачка лабораторії УкрНДІЛГА ім. Висоцького Валентина Мешкова, заступник директора НПП «Гомільшанські ліси», головний науковий співробітник нацпарку, кандидат біологічних наук Сергій Влащенко, низка інших фахівців зі світовим ім'ям. 

Одностайно вирішили члени Ради звернутися до Президента та Кабміну з проханням про перепідпорядкування «Гомільшанських лісів» Міністерству екології та природних ресурсів України. На думку низки тих, хто виступав, саме подвійне підпорядкування призводить до таких катаклізмів, як безпідставне звільнення керівника, постійні спроби відчуження територій і чехарда з фінансуванням.

У роботі Ради беруть участь учені зі світовим ім'ям. 

Ще одне рішення пов'язане з цькуванням Національного природного парку, що розпочалося в середині квітня. Саме тоді голова Зміївської райдержадміністрації Сергій Мураєв дозволив собі виступити в ЗМІ з низкою дурних заяв, що свідчать лише про низький рівень екологічної освіченості цього керівника. Зокрема, він звинуватив нацпарк у тому, що на його території «занадто багато тварин» і «не ведуться рубки дерев». Науково-технічна рада вирішила звернутися до Президента України, а також до засобів масової інформації з спростуванням недостовірної інформації, поширеної некомпетентною людиною та такої, що дезорієнтує громадськість Харківщини та України загалом, зводить нанівець багаторічну екопросвітницьку роботу українських учених. Також було ухвалено цілий ряд технічних рішень, що стосуються подальшого життя нацпарку.

Парку — бути!

Вітчизняний природоохоронний рух знав чимало періодів гонінь і заборон. Але щоразу, коли думка вчених ігнорувалася, природа жорстоко карала порушників її законів. Кажуть, що лише дурень може двічі наступати на одні граблі. Наше суспільство наступало на граблі ігнорування екологічних законів десятки, навіть сотні разів. І завжди за цим стояла несамовита жадібність землекористувачів, лісорубів, мисливців та інших «діячів». Але збитки від наслідків завжди були вищими за уявні сьогочасні вигоди, якими заманювали ініціатори непродуманих акцій, які не бачать далі власного носа. Саме тому в усьому світі й в Україні є вимоги до екологічної грамотності керівників усіх рівнів і всіх напрямів. На жаль, пане Мураєв, який зараз організував наступ на парк, схоже, незайманий щодо екологічних знань і навичок раціонального природокористування. Наприклад, на його особистому сайті розміщено статтю, що показує, що цей чиновник зовсім не розуміє принципи формування та витрачання спеціальних екологічних фондів, створених у нашій країні (http://muraev.idua.org/evgeniy-muraev-zakonodatelstvo-v-sfere-ekologii-t...). Горе-керівник пропонує кошти цих фондів витрачати… на харчування, заняття спортом і… «багато іншого». Як кажуть, навмисне не вигадаєш. І це не анекдот, а реальна публікація на особистому сайті державного службовця!

А чого вартує війна пана Мураєва з ще однією святинею Зміївського району — Зміївським краєзнавчим музеєм, який здавна став відомий своєю колекцією далеко за межами України. Районний керівник вирішив виселити музей… за територію міста Зміїва! Пізніше районний голова вирішив розмістити музей у лазні. А саме музейне приміщення, за чутками, було призначене для комерсантів (хоча офіційно спершу відходило спортшколі). І лише багатоденні мітинги та пікети місцевих жителів, а також підготовка ними створення місцевої організації за типом «Зеленого фронту» зупинили ці варварські плани (http://www.objectiv.tv/190610/43156.html, http://atn.ua/newsread.php?id=58366, http://www.sq.com.ua/rus/news/kultura/16.06.2010/akciya_protesta_po_nedo..., http://timeua.info/240610/21408.html, сотні інших публікацій). І хоча напади на музей зараз ніби припинилися, цей унікальний культурний центр, як і Національний парк, живе як на вулкані, відчуваючи постійну «зацікавленість» районного керівника, вочевидь, не звиклого зупинятися на досягнутому.

Днями до Харкова приїжджала найпредставницькіша делегація журналістів і редакторів провідних ЗМІ Німеччини. Німців дуже цікавила культура Харківщини, її природа, традиції. З величезним подивом дізналися німецькі гості, що ні наша перлина Гомільшанський національний парк, ні Зміївський краєзнавчий музей не включені до переліку об'єктів, рекомендованих до відвідування гостям Євро-2012. Це ж як треба ненавидіти культуру і природу рідного краю, щоб ховати найкращі їхні зразки від гостей нашої країни! А адже Національний парк веде активнішу роботу із залучення туристів, тут розроблено унікальні маршрути для людей, які цікавляться природою, а також екскурсії археологічними пам'ятками різних епох. Парк брав участь у цілому ряді туристичних ярмарків, подавав свої пропозиції щодо прийому вболівальників Євро-2012, готував буклети та пропозиції… Сьогодні в Європі «зелений туризм» є суперпопулярним, мільйони людей захоплюються таким його напрямом, як «Bird watch» (спостереження за життям птахів), який особливо поширений у Голландії. На жаль, жодного природного об'єкта до переліку, що пропонується вболівальникам, не включено, за винятком кількох пам'яток садово-паркового мистецтва, що, погодьтеся, аж ніяк не одне й те саме, адже ліс і парк мають великі відмінності. Автор цих рядків спільно з німецькими колегами, здається, змогли переконати харківських туристичних діячів про необхідність включення до цього переліку Національного природного парку «Гомільшанські ліси», але чи встигнуть вони це зробити за дні, що залишилися, — велике питання.

На щастя, українське законодавство зробило Національні природні парки непідвладними місцевим чиновникам — рішення про їхню долю ухвалюються на найвищому державному рівні, а зобов'язання з їх збереження Україна взяла в низці міжнародних конвенцій і договорів. Але небезпека для природи Гомільші все-таки існує: за чутками, директором парку хочуть поставити саме того громадянина, який, об'єднавши 2010 року браконьєрів і порубників, намагався зібрати підписи й провести слухання зі знищення природоохоронної території. Також за наявною в автора конфіденційною інформацією, уже готові плани забудови заповідної землі котеджами, створення на території дрімучого лісу, що стояв на берегах Сіверського Дінця задовго до появи на Землі першої людини, нових вулиць і доріг. А отже, попереду — боротьба, боротьба за збереження природи, що триває з часів Петра Першого і не припиняється ні на день! Олег Перегон, «Зелений фронт»