Збережімо ялинники для нащадків

У останній час у деяких лісгоспах Білорусі посилилися негативні тенденції, викликані всиханням ялинових насаджень. Тому журналіст «БЛГ» зустрівся з головним спеціалістом Мінлісгоспу Вірою Філіпович, попросив розповісти про історію цієї проблеми, причини та про те, що робиться в лісах Білорусі для її вирішення.

— Масове ослаблення й періодичне всихання ялинових насаджень — явище для європейських лісів не нове. З цією проблемою спершу зіткнулися в Західній Європі. Вперше всихання ялинників на території сучасної Білорусі було відзначено в ХIХ столітті в Біловезькій пущі. Потім цей процес повторювався періодично 4—5 разів за 100 років. Проте останнє всихання, що розпочалося 1996 року, має свої особливості, оскільки відбувається на тлі глобального потепління, посух, що періодично повторюються, нерівномірного випадання опадів, ураганних вітрів і ослаблення дерев під впливом кореневих гнилей. Тому воно виявилося наймасштабнішим з усіх зафіксованих у нас раніше.

Аналіз показує, що головною причиною всихання ялинників є, як правило, зміна водного режиму, викликана як посухою, так і діями людини. Зниження ентомостійкості (ослаблення) окремих дерев і насаджень загалом зумовлює масове розмноження стовбурових шкідників (короїда-типографа), що прискорює процес загибелі дерев. Необхідно зазначити, що всиханню зазнають насамперед ялинники старші за 50 років, добре зростаючі, високопродуктивні природні насадження й культури I-II бонітетів. Причому пік всихання було відзначено 2003 року (19,7 тис. га і 4557 тис. кубометрів деревини).

Загалом же за період 1996—2011 рр. у лісах Мінлісгоспу загинуло 91 тис. га ялинових насаджень із запасом деревини 22,7 млн кубометрів, що зумовило проведення суцільних санітарних рубок. Важливо зазначити, що за цей період всихання ялинових лісів двічі припинялося: у 1998—1999 (355 тис. і 414 тис. кубометрів відповідно) та в 2006—2010 роках (100—200 тис. кубометрів щороку). Пов'язано це з настанням прохолоднішої й вологішої погоди, за якої генерація короїда-типографа не встигає завершити свій розвиток і гине.

Проте в другій половині 2010 року внаслідок впливу стійко аномально високих літніх температур і нестачі опадів знову почали розвиватися процеси всихання ялинників, переважно в Оршансько—Могильовському лісорослинному регіоні, який, через вікову структуру й значні площі, зайняті ялинниками, більшою мірою схильний до всихання. А урагани, які останніми роками з завидною постійністю шматують наші ліси, також є додатковим чинником їхнього ослаблення, оскільки наявність вітровально-буреломної деревини забезпечує стовбурових шкідників достатнім кормовим запасом.

Природно, що за склалої ситуації Мінлісгосп не міг залишатися сторонім спостерігачем. Починаючи з 1996 року, для збереження й раціонального використання ялини його організаціями здійснюється комплекс заходів, спрямованих на мінімізацію шкоди від всихання ялинових насаджень. У межах Національної системи моніторингу довкілля в Республіці Білорусь організовано й проводиться моніторинг стану лісів. Для цього на 417 пунктах постійно відстежується динаміка стану ялинників, насамперед за ознакою дефоліації. Крім цього, на всій площі вирощування ялинових насаджень було організовано лісопатологічний моніторинг за іншими ознаками. У 71 лісгоспі Білорусі на площі понад 70 тис. га ведеться феромонний нагляд із застосуванням сучасних методів контролю чисельності короїда-типографа. Для цього використовуються вітчизняні синтетичні феромони (2—4 тис.), які були розроблені вченими Білдержуніверситету. Окрім лісопатологічного моніторингу, в усіх лісгоспах, де є ялинові насадження старші за 40 років, проводяться щомісячні рекогносцирувальні та детальні обстеження ялинників з метою виявлення уражених ділянок для вжиття оперативних заходів щодо їх оздоровлення.

Крім цього лісопатологічною партією РУП «Белгослес» щороку проводиться повиділове обстеження ялинових деревостанів. Зокрема, 2011 року така робота була проведена в Могильовському, Горецькому та Чауському лісгоспах, а нинішнього — в Оршанському. Їхні результати стали підставою для вжиття заходів щодо стабілізації стану ялинників.

Вище вже говорилося, що черговий етап посилення всихання ялинників розпочався в другій половині 2010 року. Минулого року його було зафіксовано в 49 лісгоспах, а найбільший обсяг ураження відзначено в Могильовському та Вітебському ДЛГО. У результаті суцільні санітарні рубки довелося проводити на площі 2559 га із запасом деревини 791 тис. кубометрів. При цьому найбільші обсяги всихання відзначено в Могильовському (252 тис. кубометрів), Оршанському (122 тис.), Чауському (73,2 тис.), Горецькому (71 тис.), Костюковицькому (51 тис. кубометрів) лісгоспах. На території Брестської та Гродненської областей ураження ялинників мінімальні й склали 1,8 і 6,2 тис. кубометрів відповідно. За підсумками 2011 року обсяг нерозроблених ялинових насаджень, що підлягають суцільним санітарним рубкам, склав 208 га (59 тис. кубометрів).

Для зниження чисельності короїда-типографа проводяться й інші заходи. Наприклад, щороку здійснюється викладення ловчої деревини (4—5 тис. кубометрів) і вибірка зелених дерев у межах проведення вибіркових санітарних рубок (5—5,5 тис. кубометрів).

Для вирішення проблем, пов'язаних із всиханням ялинників, Мінлісгоспом залучено практично всі провідні наукові установи лісового профілю Білорусі. За цей час було виконано вісім наукових досліджень і розробок, за результатами яких було внесено зміни й доповнення до технічних нормативних правових актів, а також до регламентів лісозахисних заходів. Наприклад, ДУ «Беллісозахист» розроблено «Програму робіт і рекомендації щодо підвищення ефективності санітарно-оздоровчих заходів у ялинових насадженнях Могильовського, Толочинського, Оршанського та інших лісгоспів на 2005 рік», яка реалізовувалася в усіх лісогосподарських установах, де було відзначено ялинники, що всихають.
Станом на 1 липня 2012 року в Білорусі виявлено 1632 га (504 тис. кубометрів) ялинових насаджень, які потребують проведення суцільних санітарних рубок, і 7435 га (122 тис. кубометрів) — вибіркових. З урахуванням торішнього залишку на цю дату було вирубано 481 тис. кубометрів (95%) суцільними санрубками. Вибірковими санітарними рубками пройдено 6788 га й отримано 105 тис. кубометрів (86%).

Необхідно зазначити, що основні обсяги всихання ялинників виявлено в Могильовському (297 тис. кубометрів, або 59% обсягу всихання по Мінлісгоспу) та Вітебському ДЛГО (132 тис. кубометрів, або 26%). У Гомельському, Мінському, Гродненському ДЛГО ці процеси не такі значні — 6%, 7%, 2% відповідно, а в Брестському — практично відсутні.
Відомості про стан ялинових насаджень і заходи, що вживаються щодо їх оздоровлення, перебувають під постійним контролем Мінлісгоспу. Факти свідчать, що темпи розроблення пошкоджених ялинових насаджень відповідають темпам їх всихання, осередки пошкодження ліквідуються, як правило, протягом місяця, а накопичення ділянок, які потребують проведення санітарно-оздоровчих заходів, не допускається.

Питання, пов'язані з ялинниками, що всихають, були детально проаналізовані наприкінці червня на черговій колегії Мінлісгоспу. Колегія Мінлісгоспу постановила, що «відведення в рубку розладнаних і пошкоджених ялинових насаджень, що підлягають суцільним санітарним рубкам, і отримання дозволу здійснювати протягом 7 днів після виявлення їх неблагополучного стану». А розроблення пошкоджених насаджень має проводитися протягом місяця після постановки їх на облік.
Усе сказане свідчить про те, що ялинові насадження, які всихають, перебувають під постійним контролем керівництва галузі, і можна не сумніватися, що ця проблема не вийде з-під контролю.

Олександр ЦИБУЛЬСЬКИЙ У останній час у деяких лісгоспах Білорусі посилилися негативні тенденції, викликані всиханням ялинових насаджень. Тому журналіст «БЛГ» зустрівся з головним спеціалістом Мінлісгоспу Вірою Філіпович, попросив розповісти про історію цієї проблеми, причини та про те, що робиться в лісах Білорусі для її вирішення.

— Масове ослаблення й періодичне всихання ялинових насаджень — явище для європейських лісів не нове. З цією проблемою спершу зіткнулися в Західній Європі. Вперше всихання ялинників на території сучасної Білорусі було відзначено в ХIХ столітті в Біловезькій пущі. Потім цей процес повторювався періодично 4—5 разів за 100 років. Проте останнє всихання, що розпочалося 1996 року, має свої особливості, оскільки відбувається на тлі глобального потепління, посух, що періодично повторюються, нерівномірного випадання опадів, ураганних вітрів і ослаблення дерев під впливом кореневих гнилей. Тому воно виявилося наймасштабнішим з усіх зафіксованих у нас раніше.

Аналіз показує, що головною причиною всихання ялинників є, як правило, зміна водного режиму, викликана як посухою, так і діями людини. Зниження ентомостійкості (ослаблення) окремих дерев і насаджень загалом зумовлює масове розмноження стовбурових шкідників (короїда-типографа), що прискорює процес загибелі дерев. Необхідно зазначити, що всиханню зазнають насамперед ялинники старші за 50 років, добре зростаючі, високопродуктивні природні насадження й культури I-II бонітетів. Причому пік всихання було відзначено 2003 року (19,7 тис. га і 4557 тис. кубометрів деревини).

Загалом же за період 1996—2011 рр. у лісах Мінлісгоспу загинуло 91 тис. га ялинових насаджень із запасом деревини 22,7 млн кубометрів, що зумовило проведення суцільних санітарних рубок. Важливо зазначити, що за цей період всихання ялинових лісів двічі припинялося: у 1998—1999 (355 тис. і 414 тис. кубометрів відповідно) та в 2006—2010 роках (100—200 тис. кубометрів щороку). Пов'язано це з настанням прохолоднішої й вологішої погоди, за якої генерація короїда-типографа не встигає завершити свій розвиток і гине.

Проте в другій половині 2010 року внаслідок впливу стійко аномально високих літніх температур і нестачі опадів знову почали розвиватися процеси всихання ялинників, переважно в Оршансько—Могильовському лісорослинному регіоні, який, через вікову структуру й значні площі, зайняті ялинниками, більшою мірою схильний до всихання. А урагани, які останніми роками з завидною постійністю шматують наші ліси, також є додатковим чинником їхнього ослаблення, оскільки наявність вітровально-буреломної деревини забезпечує стовбурових шкідників достатнім кормовим запасом.

Природно, що за склалої ситуації Мінлісгосп не міг залишатися сторонім спостерігачем. Починаючи з 1996 року, для збереження й раціонального використання ялини його організаціями здійснюється комплекс заходів, спрямованих на мінімізацію шкоди від всихання ялинових насаджень. У межах Національної системи моніторингу довкілля в Республіці Білорусь організовано й проводиться моніторинг стану лісів. Для цього на 417 пунктах постійно відстежується динаміка стану ялинників, насамперед за ознакою дефоліації. Крім цього, на всій площі вирощування ялинових насаджень було організовано лісопатологічний моніторинг за іншими ознаками. У 71 лісгоспі Білорусі на площі понад 70 тис. га ведеться феромонний нагляд із застосуванням сучасних методів контролю чисельності короїда-типографа. Для цього використовуються вітчизняні синтетичні феромони (2—4 тис.), які були розроблені вченими Білдержуніверситету. Окрім лісопатологічного моніторингу, в усіх лісгоспах, де є ялинові насадження старші за 40 років, проводяться щомісячні рекогносцирувальні та детальні обстеження ялинників з метою виявлення уражених ділянок для вжиття оперативних заходів щодо їх оздоровлення.

Крім цього лісопатологічною партією РУП «Белгослес» щороку проводиться повиділове обстеження ялинових деревостанів. Зокрема, 2011 року така робота була проведена в Могильовському, Горецькому та Чауському лісгоспах, а нинішнього — в Оршанському. Їхні результати стали підставою для вжиття заходів щодо стабілізації стану ялинників.

Вище вже говорилося, що черговий етап посилення всихання ялинників розпочався в другій половині 2010 року. Минулого року його було зафіксовано в 49 лісгоспах, а найбільший обсяг ураження відзначено в Могильовському та Вітебському ДЛГО. У результаті суцільні санітарні рубки довелося проводити на площі 2559 га із запасом деревини 791 тис. кубометрів. При цьому найбільші обсяги всихання відзначено в Могильовському (252 тис. кубометрів), Оршанському (122 тис.), Чауському (73,2 тис.), Горецькому (71 тис.), Костюковицькому (51 тис. кубометрів) лісгоспах. На території Брестської та Гродненської областей ураження ялинників мінімальні й склали 1,8 і 6,2 тис. кубометрів відповідно. За підсумками 2011 року обсяг нерозроблених ялинових насаджень, що підлягають суцільним санітарним рубкам, склав 208 га (59 тис. кубометрів).

Для зниження чисельності короїда-типографа проводяться й інші заходи. Наприклад, щороку здійснюється викладення ловчої деревини (4—5 тис. кубометрів) і вибірка зелених дерев у межах проведення вибіркових санітарних рубок (5—5,5 тис. кубометрів).

Для вирішення проблем, пов'язаних із всиханням ялинників, Мінлісгоспом залучено практично всі провідні наукові установи лісового профілю Білорусі. За цей час було виконано вісім наукових досліджень і розробок, за результатами яких було внесено зміни й доповнення до технічних нормативних правових актів, а також до регламентів лісозахисних заходів. Наприклад, ДУ «Беллісозахист» розроблено «Програму робіт і рекомендації щодо підвищення ефективності санітарно-оздоровчих заходів у ялинових насадженнях Могильовського, Толочинського, Оршанського та інших лісгоспів на 2005 рік», яка реалізовувалася в усіх лісогосподарських установах, де було відзначено ялинники, що всихають.

Станом на 1 липня 2012 року в Білорусі виявлено 1632 га (504 тис. кубометрів) ялинових насаджень, які потребують проведення суцільних санітарних рубок, і 7435 га (122 тис. кубометрів) — вибіркових. З урахуванням торішнього залишку на цю дату було вирубано 481 тис. кубометрів (95%) суцільними санрубками. Вибірковими санітарними рубками пройдено 6788 га й отримано 105 тис. кубометрів (86%).Необхідно зазначити, що основні обсяги всихання ялинників виявлено в Могильовському (297 тис. кубометрів, або 59% обсягу всихання по Мінлісгоспу) та Вітебському ДЛГО (132 тис. кубометрів, або 26%). У Гомельському, Мінському, Гродненському ДЛГО ці процеси не такі значні — 6%, 7%, 2% відповідно, а в Брестському — практично відсутні.

Відомості про стан ялинових насаджень і заходи, що вживаються щодо їх оздоровлення, перебувають під постійним контролем Мінлісгоспу. Факти свідчать, що темпи розроблення пошкоджених ялинових насаджень відповідають темпам їх всихання, осередки пошкодження ліквідуються, як правило, протягом місяця, а накопичення ділянок, які потребують проведення санітарно-оздоровчих заходів, не допускається.

Питання, пов'язані з ялинниками, що всихають, були детально проаналізовані наприкінці червня на черговій колегії Мінлісгоспу. Колегія Мінлісгоспу постановила, що «відведення в рубку розладнаних і пошкоджених ялинових насаджень, що підлягають суцільним санітарним рубкам, і отримання дозволу здійснювати протягом 7 днів після виявлення їх неблагополучного стану». А розроблення пошкоджених насаджень має проводитися протягом місяця після постановки їх на облік. Усе сказане свідчить про те, що ялинові насадження, які всихають, перебувають під постійним контролем керівництва галузі, і можна не сумніватися, що ця проблема не вийде з-під контролю.