Олексій Ярошенко: Чиновнику набагато простіше приховати пожежу

«Коли починає горіти і ще щось можна зробити, усі сподіваються на авось і вдають, що пожеж немає. А коли приховувати правду вже неможливо, виявляється, пізно вживати якихось заходів», — заявив газеті ВЗГЛЯД координатор лісової програми Грінпіс Росії Олексій Ярошенко. За його словами, змін на краще в гасінні лісових пожеж не спостерігається.

Лісові пожежі, які два роки тому стали справжнім кошмаром для москвичів і жителів Центральної Росії, поки що стримуються відносно холодним літом, проте цього разу не пощастило Сибіру. Наступні в черзі — Південь і Поволжя.

Поки що режим НС запроваджено лише в Красноярському краї, а найважче становище складається в Томській області, де, як повідомляє РИА «Новости», через лісові пожежі обласну столицю огорнув щільний смог, а жителі змітають з прилавків магазинів й аптек . Згідно з останніми даними Облкомприроди, на які посилається агентство, вміст чадного газу в повітрі Томська в п'ятницю перевищив норму в 2,4 раза, завислих речовин (пил, сажа) — в 1,1 раза.
Олексій Ярошенко: Лісовий кодекс хибний (фото: greenpeace.org)

Раніше газета ВЗГЛЯД уже писала про заходи, що вживаються в Томській області для боротьби з пожежами та смогом.

Про те, що належить зробити, щоб уникнути повторення московського літа 2010 р. та далекосхідних пожеж 2011 р. і чому вжиті після лиха 2010 року заходи виявилися недостатніми, розповів газеті ВЗГЛЯД кандидат біологічних наук, координатор лісової програми Грінпіс Росії Олексій Ярошенко.

ВЗГЛЯД: Чому ситуація з пожежами в Росії повторюється з року в рік? Томськ зараз як Москва 2010 року.

Олексій Ярошенко: Те саме було й на Далекому Сході минулого року. Взагалі головною причиною того, що в нас нічого вчасно з пожежами не робиться, є лісопожежна брехня. Чиновнику набагато простіше приховати пожежу, збрехати, ніж зізнатися нагору, що в нього сильно горить і йому потрібні додаткові сили для гасіння. Тому що за те, що людина збреше, вона жодної відповідальності не понесе.

«Питання, хто більше винен: громадяни, які, не думаючи, палять траву, чи держава, яка їх на це провокує»
А якщо хтось просить додаткові сили, то його за це, принаймні, на всіх нарадах поласкають і лають. Тому, коли починає горіти і коли ще щось можна зробити, усі сподіваються на авось і вдають, що пожеж немає. Занижують площі в багато разів, звітують про пожежі із запізненням у багато днів. А коли, нарешті, доходить до того, що приховувати правду неможливо, виявляється, пізно вживати якихось заходів.

За надзвичайної пожежної небезпеки за погодними умовами, яка зараз спостерігається в Сибіру, можна було утримувати пожежі з самого початку, треба було кидати всі можливі сили. А зараз, коли пожежі вийшли з-під контролю, загасити їх уже неможливо. Людей у лісі немає, у підсумку виходить, коли розгоряється пожежа, гасити її нікому.

ВЗГЛЯД: Чому ж людей немає?

О. Я.: Раніше лісовим господарством займалися 200 тисяч осіб. Новий Лісовий кодекс скоротив майже вчетверо кількість людей, які працюють у лісовому господарстві, при цьому значно збільшилася частка тих, хто зайнятий підтриманням паперообігу.

ВЗГЛЯД: Не так давно створили добровільну пожежну охорону — це якось позначається на ситуації з пожежами?

О.Я.: ФЗ 100 «Про добровільну пожежну охорону» дірявий, як друшляк, і добре, що він жити не заважає. Діяти нормально він зараз не може, тому що немає підзаконних актів, які зробили б роботу добровільних пожежних повністю можливою. Створюється бутафорія, імітація. У добровільної охорони немає жодної підготовки до гасіння лісових пожеж, тому на пожежах її поява не позначається. Ті добровільні дружини, грінпісівські зокрема, які й раніше займалися гасінням лісових і торф'яних пожеж, у цей закон не вписуються.

ВЗГЛЯД: Але, може бути, проблема не лише в чиновниках, а й у людях, які розпалюють багаття в лісах, а їх за це не карають?

О.Я.: Причиною більшості пожеж, принаймні, в першому півріччі, є пал сухої трави. Він досі активно пропагується державою. Наказувалося проводити контрольоване випалювання сухої рослинності з тією думкою, що краще випалити під контролем, ніж воно згорить само по собі. Оскільки населенню ніхто й ніколи не пояснював, що це і навіщо воно робиться, усі це сприймали як належне: лісники пішли палити траву, і правильно. Сільськогосподарські організації робили те саме, і, дивлячись на те, як державні структури палять траву повсюдно, люди думали, що, якщо палять, то це потрібно. Ось і питання, хто більше винен: громадяни, які, не думаючи, палять траву, чи держава, яка їх на це провокує.

І з багаттями те саме. Щойно виникає високий рівень небезпеки, одразу регіони намагаються запровадити заборону на відвідування лісів. Виходить, якійсь шпані, яка газет не читає, ця заборона не заважає, а люди законослухняні, які поводяться акуратно, а при нагоді могли б ще й загасити кимось кинуте багаття, до лісу не потраплять. У підсумку ці заборони лише підвищують рівень пожежної небезпеки в лісах.

ВЗГЛЯД: Але ж Лісовий кодекс, який ви згадували, було змінено. Нова редакція якось допоможе боротися з пожежами?

О. Я.: Лісовий кодекс було змінено, але він не став ефективним. Усі зміни змінили словесне обрамлення того, що відбувається з пожежами. По суті, у ньому нічого не змінилося. З'явилися деякі гарні слова й змінилися вимоги до паперообігу. Не було розв'язано жодної з базових проблем. Ліси як були безхазяйними, так і залишилися. Від того, що в документі з'явилися слова «лісова охорона», нічого не змінилося, тому що нових людей не побільшало.

ВЗГЛЯД: Отже, потрібно коригувати Лісовий кодекс?

О. Я.: Його не можна коригувати, тому що він хибний концептуально. Його треба повністю переписувати.

ВЗГЛЯД: Можете докладніше обґрунтувати вашу критику кодексу?

О.Я.: Це економічно абсурдний документ. Він перетворив лісове господарство на чиновницьку галузь, яка повністю залежить від бюджету. Можливості людям чи лісогосподарським організаціям працювати в лісі та за рахунок своєї господарської діяльності годувати себе він не передбачає. Люди, які зараз працюють у лісі, це тимчасовики з контрактом на строк менше року. Якщо немає економічної основи лісового господарства, то немає самого лісового господарства, немає людей, які працюють у лісі. А тієї кількості людей, яких здатен утримувати бюджет, достатньо лише для того, щоб тримати під контролем ситуацію за середнього рівня небезпеки. За надзвичайної ситуації ця система не функціонує.

ВЗГЛЯД: Які заходи ще вживаються для контролю ситуації?

О. Я.: Наприклад, закупили нову лісопожежну техніку минулого року. Але техніку закупили не ту, яка потрібна для запобігання пожежам, а важку, яка потрібна для ліквідації наслідків. Мабуть, хотіли вбити одразу двох зайців: і техніку купити, і підтримати вітчизняних виробників автототлу. У підсумку ця техніка утримати пожежі під контролем не допомогла, а, коли ситуація вийшла з-під контролю, її все одно виявилося замало, та й працювати на ній нікому. Усі заходи вживаються непрофесіоналами, які не слухають думку людей, що працюють на практиці.

ВЗГЛЯД: Як це позначається на ситуації з пожежами в Сибіру? Яких машин не вистачає?

О.Я.: Коли пожежі доходять до того рівня, який зараз у Сибіру, впоратися з ними вже неможливо. Те, що зараз там Бе-200 літають, слугує для заспокоєння телеглядачів. А максимум, що можна зробити зараз, — це відбивати населені пункти, щоб вони не згоріли. Щоб не було такої ситуації, їх треба не допускати до такого масштабу, виявляти якомога раніше. А для цього потрібні люди й легка техніка — те, що називається мобільні лісопатрульні комплекси. Звичайний УАЗик із найпростішим пожежним обладнанням.

ВЗГЛЯД: А що з Центральною Росією? Можна більше не побоюватися? З торфовищами розібралися?

О.Я.: З торфовищами ситуація благополучна, тому що вони зараз насичені водою. Якщо нічого з ряду геть не станеться, диму від торф'яних пожеж у нас не буде. А питання з лісами зовсім неоднозначне. Може спалахнути. Думаю, найближчими днями ситуація може скластися дуже небезпечна.

ВЗГЛЯД: Що потрібно робити, щоб упоратися з щорічною проблемою пожеж у Росії?

О. Я.: До запровадження нового Лісового кодексу в Росії існувала одна з трьох найсильніших у світі служб авіаційної охорони лісів, може бути, навіть найсильніша. Вона зараз розорена й зруйнована. Те, що зараз Рослісгосп хвалиться створенням федерального резерву авіаційної лісової охорони, це доволі жалюгідна спроба відновити те, що було зруйновано новим Лісовим кодексом. У нас є авіалісоохорона, але вона розбита на регіональні структури. Залишилася центральна база з мізерним фінансуванням із федерального бюджету. Рослісгосп намагається організувати так званий федеральний резерв, але це така віртуальна структура, що складається з регіональних лісопожежних служб, які за необхідності перекидають з одного регіону в інший. Навіть те, що Рослісгоспу вдалося зібрати за останні роки, — це лише залишки колишньої розкоші.

Не можна виправити проблему лісоуправління, не визнаючи помилок, які до цих проблем призвели. А в нас виходить, що серйозні помилки уряд боїться визнавати. Тому, я думаю, вже можна точно сказати, що за такого ставлення ми з гарантією отримаємо пожежну катастрофу і 2013 року.

Джерело: Взгляд

http://www.vz.ru/society/2012/7/28/590611.html

Автор: Надія Журба
Джерело: rtkorr.com, 29.07.2012