Фумігація лісоматеріалів: необхідність чи чергова афера?

На наш сайт анонімний кореспондент надіслав матеріали про необхідність фумігації круглого лісу та пиломатеріалів, що експортуються до Туреччини. Реагуючи на невисловлене прохання, ми розміщуємо ці матеріали й пропонуємо їх обговорити. /Додав карту карантинних районів і злив дві замітки на одну тему. Поки що жодної реакції від державних підприємств немає. Чи стосується їх ця новація?/ М.П.

Інформація до роздумів

Очевидно, що ініціатором фумігації є не турецька, а українська сторона. Як бенефіціарій виступає приватна фірма з Одеси Едельвейс південь (директор Ніколаєв Геннадій Валерійович), яка бере 1 долар США за фумігацію кожного кубометра деревини. 

Після консультації з провідним ентомологом України, завідувачкою відділу захисту лісу УкрНДІЛГА, доктором наук, професором Валентиною Львівною Мешковою нам вдалося з'ясувати такі факти:

•  із наведеного в листі списку шкідників в Україні мешкають лише вусачі роду Monochamus
•  представники цього роду поширені повсюдно, у зв'язку з чим незрозуміло, за якими критеріями відібрано підприємства, продукція яких потребує фумігації (створюється враження, що обрано ті райони, в яких розміщені підприємства, які постачають до Туреччини великі обсяги лісопродукції)
• ареал вусачів, наведених у листі, охоплює Туреччину, у зв'язку з чим сенс включення їх до списку карантинних організмів незрозумілий
• личинок вусачів немає в пиломатеріалах і окореному круглому лісі, фумігація яких не має сенсу
• українська деревина, заготовлена в період з 1 жовтня по 1 червня, гарантовано не містить личинок вусачів, у зв'язку з чим її обробка також не має сенсу

З огляду на викладені факти, з великою часткою ймовірності можна припустити, що кількість охочих заробити на українських постачальниках лісопродукції продовжує зростати. До маркетингових послуг, радіоактивного аналізу на стронцій, різних сертифікатів і довідок «спритні хлопці» збираються додати й фумігацію. Зважаючи на специфіку українського лісового бізнесу, цілком можливо, що за цією ініціативою стоять високопоставлені державні чиновники, а отже її проштовхнуть "за будь-яку ціну".

М.Попков

Лісові шкідники Homo sapiens
18/08/2012 - 52 перегл.
 Давно мовчазний, але завжди цікавий сайт Караван також розмістив матеріали про фумігацію та коментарі до них. Нижче я наводжу лише текст коментарів, оскільки лист із додатками вже розмістив. М.П.

Взагалі-то лісових шкідників дуже багато, і всі вони мають латинські назви. Лише ентомологи можуть якісно в них розбиратися, тому не будемо відбирати чужий хліб. Як не дивно, до згубної діяльності шкідливих лісових комах нині долучилися окремі представники Homo sapiens. На відміну від своїх менших братів за промислом, останні гризуть не деревну масу, а виключно грошову. При цьому як апетитом, так і шкідливими наслідками Homo значно перевершують комах завдяки своєму sapiens. Найцікавіше, що ці Homo комахи розплодилися не деінде, а в надрах самої карантинної служби, яка, здавалося б, має з ними боротися. Але, як кажуть, із ким поведешся, від того й наберешся.

Ось, наприклад, є такий вусач чорний сосновий (Monochamus galloprovincialis), давній мешканець українських лісів, який до Червоної книги ще не потрапив, що свідчить про його звичайність і малозначущість. Ентомологи стверджують, що цей жук водиться і в лісах Туреччини, та й у багатьох інших лісах світу. Можливо, лісові експортери ніколи б і не дізналися про його існування, та «нещастя» допомогло просвітницькій справі. До цього «нещастя» руку доклала безпосередньо карантинна служба, видавши малозрозумілий циркуляр.

Який начальник його підписав, карантинна братія мовчить. Сказали начальник, отже начальник не лише над комахами, а й над усіма навколишніми їм суб'єктами. Не менш незрозумілий і сам додаток на 4 аркушах, який згадується в листі. Додаток всупереч усім бюрократичним канонам не має ні назви, ні підпису, ні будь-яких приміток. Просто перелік якихось комах із зазначенням їхнього ареалу.

Документом наведені вище аркуші назвати не можна навіть із натяжкою. Якась груба робота. Щоб уникнути можливих проблем, до лісників його не доводили. Ті хоч і не ентомологи, але в лісових шкідниках усе ж розбираються, оскільки постійно з ними борються. Наведений лист було розіслано виключно бізнес-структурам, портам і карантинним установам при портах. З таким самим успіхом у таблиці можна було б навести назву сонечка латиною і надати йому статусу шкідника. Бізнесменам длубатися в довідниках ніколи, а латиною звучить цілком науково й поважно, може, пройде. І ось пройшло. За вказаним абстрактним листом і на його основі було розроблено вже цілком конкретний лист.

Найважливіше, щоб навіть дурневі було зрозуміло, виділено жирним шрифтом — фумігація. Заради неї, власне, весь город і городили. І процес пішов. Замість того, щоб послати «фумігаторів» разом з їхніми карантинними натхненниками якнайдалі, експортери безропотно платять фумігаторам гроші. У Білгород-Дністровському морському торговому порту збирачем «фумігаторських податків» є фірма «Едельвейс».

Дивує єзуїтська позиція самої державної карантинної служби, яка однією рукою видає лісгоспам за плату карантинні сертифікати (300 грн/сертифікат на транспортну одиницю), у яких сказано, що жодних шкідливих комах у партії лісоматеріалів, що відвантажується, немає, а другою бере за знешкодження того, чого немає. Ласкаве карантинне теля двох маток ссе. Та так присмокталося, що не відірвати.

Ліс на експорт відвантажується свіжозрізаний і окорений, у якому жодних личинок і жуків немає. Якщо й були, то їх усіх було видалено разом із корою. Те саме можна сказати і про пиломатеріали. Карантинні сертифікати, що супроводжують лісоматеріали, це підтверджують. Що там фумігує за ставкою 0,96 USD/м3 «Едельвейс і Ко», знають лише вони. Але їхню працю сізифовою не назвеш. Лише через Білгород-Дністровський порт перевалюється на Туреччину близько 1,5 млн куб. м лісоматеріалів на рік.

Але карантинні поневіряння експортерів у боротьбі з комахами не закінчуються. Доять їх з кожного приводу, а буває, що й без жодного приводу. Скажімо, відвантажив вантажовідправник лісопродукцію без карантинного сертифіката, оскільки відвантаження проводилося у вихідні дні. Сертифікати в таких випадках ішли навздогін і надходили до порту іноді після прибуття вантажів до порту. До недавнього часу це особливих проблем не викликало. Але тут знову хтось надумав на цьому заробити. Вагон ставиться на простій до прибуття сертифіката, а за простій накладається штраф на ... вантажоодержувача. Точніше, просто віднімається від отриманої від експортерів передоплати. З вантажовідправниками ж судитися треба, та й що візьмеш з держпідприємств. А тут грошики вантажоодержувачів уже на рахунку, тільки встигай відщипувати. І щипають марно. Хоча питання можна було б вирішити й кардинально: немає карантинного сертифіката — не приймати вантаж до перевезення.

Справедливості заради слід зазначити, що наша карантинна служба не є винятком. Усі наші служби діють аналогічно, змагаючись одна з одною в непомірно зростаючих поборах. Ні, зараз банальних хабарів майже не беруть, а от нав'язування різних непотрібних платних послуг процвітає. Усі раптом кинулися в маркетинг. Це як комахи латиною — піди розберися, що це таке. Тож Вусач сосновий, він же Monochamus galloprovincialis, на тлі Homo sapiens chinovnikus виглядає цілком безневинно. Ну, майже як сонечко, і лише волею долі став героєм фумігаторського серіалу, кінця якому поки не видно. Але ж усе минає, і це мине, коли бізнесмени звернуться теж до свого sapiens.

 Автор: http://www.lesovod.org.ua/node/14847