Лісові пожежі: що робити і хто винен?

У кримських лісах оголошено надзвичайну пожежну небезпеку. Палають ліси, при в'їздах до заповідників дорогу туристам перегороджують шлагбауми та суворі охоронці. Хто винен у тому, що згоряють зелені «легені» півострова? Чи зможуть, через ситуацію, що склалася, відпочивальники потішити себе прогулянкою в горах? На ці та інші запитання відповідає голова Республіканського комітету АРК з лісового та мисливського господарства Ігор Кацай.

- Ігорю Олександровичу, з початку серпня в Криму через високий ступінь пожежної небезпеки заборонено відвідування гірсько-лісової зони. Дощі, які пройшли на півострові, якось змінили ситуацію?

- На жаль, дощі ситуацію не змінили. Лісова підстилка не промокла до землі, тому пожежонебезпечна ситуація залишається вкрай високою.

- Посилена охорона заповідних лісів, шлагбауми, патрулі, міліція. Це повна заборона на відвідування лісів чи все-таки є місця, куди можуть потрапити туристи?

- Місця, куди зможуть піти організовані групи туристів навіть у період надзвичайної пожежної небезпеки, є.

- У Криму було оголошено п'ятий, вищий, за офіційною термінологією, клас надзвичайної пожежної небезпеки – це стандартна ситуація в теплий період на півострові чи в усьому винне нинішнє спекотне літо? Яких збитків цього року завдали пожежі в лісах «зеленим легеням» півострова?

- Спека цього року хоч і не побила рекордів, але починаючи з перших чисел травня й донині, мабуть, не збирається «збавляти» градус. Посушливе літо без дощів було і в минулі роки. Тому надзвичайна пожежонебезпека - стандартна для нас ситуація. Щорічно в такий небезпечний період кримському лісу завдається шкоди від пожеж. Цього року вона становила 1, 273 мільйона гривень. На території лісогосподарських підприємств сталося 30 лісових пожеж, загальна площа яких 27,03 гектара, зокрема площа верхових пожеж - 1,5 гектара.

- Чим викликані, крім погодних умов, часті пожежі?

- Часті пожежі викликані насамперед безвідповідальним ставленням відпочивальників до збереження лісових багатств. Низькою індивідуальною культурою поведінки в лісовій зоні. Споживацьким ставленням до природи.

- Щороку туристи отримують докладний інструктаж про те, як поводитися в лісі, проте пожеж через необережність невдалих любителів відпочинку на природі менше не стало. Може, штрафи низькі?

- Від туристів – «пішоходів» пожеж майже не виникає. Лісові пожежі спалахують від необережного поводження з вогнем «дикунів», які відпочивають біля моря. Закортіло посмажити шашлик, пішли до найближчої лісової зони. Вогнище розвели й залишили без нагляду або, як часто буває, шашлик поїли й пішли з пікніка, не погасивши вогонь. А от штрафи за такі промахи справді низькі. Сьогодні порушників штрафують на суму від 17 до 51 гривні. Думаю, дієвіше було б збільшити штрафи, щоб вони були хоча б від 500 до 1200 гривень. Тоді, можливо, люди будуть обачнішими.

- Давайте все-таки ще раз нагадаємо туристам, що категорично не можна робити в лісі в пожежонебезпечний період.

- Насамперед утриматися від відвідування лісу в 4 і 5 класи пожежної небезпеки, залишати без нагляду вогнище й кидати палаючі сірники чи недопалки. Вогнища можна розпалювати лише в установлених місцях для вогнищ на територіях місць масового відпочинку з дотриманням усіх необхідних заходів протипожежної безпеки. Головне, потім не забути засипати вогнище землею або залити водою до повного припинення тління. А тим, хто любить подорожувати автомобілем, не варто забувати, що в лісі небезпечно заправляти пальним паливні баки автомобілів за працюючих двигунів, палити чи користуватися відкритим вогнем поблизу машин. А якщо турист виявив пожежу в лісі й не зміг її загасити підручними засобами, негайно треба повідомити про те, що сталося, працівників лісового господарства, зателефонувати черговій службі МНС, до міліції або повідомити місцеві органи влади.

   Кримська правда.

Відкриті для відвідування туристів у період високої пожежної небезпеки: Місця масового відпочинку: «Аян-Дере», «Веселий будиночок», «Фінарос», «Алімова балка», «Бешик-Тау», «Сарабей», «Коккозка», «Мангуп-Кале», «Челтер-Коба», «Залізний міст», «Галявина», «Колиба», «Шах-Мурза», «Джерельце», «Ак-Су», «Чабан-Коле; Гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Хапхальський»;

Заповідні урочища місцевого значення: «Долина р. Сотера», «Мис Алчак».

Ландшафтні заказники: «Аю-Даг», «Великий Каньйон Криму».

Геологічні пам'ятки природи «Урочище «Демерджі» та «Кизил-Коба».

Ботанічний заказник «Новий Світ».

Еколого-просвітницькі об'єкти: «Печера Триокa», «Печера Ялтинська», «Печера Геофізична», «Водоспад Учан-Су», стежка «До зубців Ай-Петрі»;

Природні заповідники: Карадазький, Кримський, «Мис Мартьян»;

Комплексна пам'ятка природи «Гора-відторженець Мангуп-Кале» ;

Регіональний ландшафтний парк «Тиха бухта»;

Водоспади: «Купіль «Молодості» (урочище «Поворотне»), «Ускутські каскади», «Срібні Струмені», «Арпатські водоспади» (урочище «Панагія»).