Рада дала добро на продаж лісів і полів іноземцям і, сама того не розуміючи, позбавила вітчизняних юрособ прав власності на землі сільгосппризначення

У першому читанні 233 голосами ухвалено законопроєкт N11128 про внесення змін до Земельного кодексу України щодо набуття права власності на землю. Про це повідомляє ДеПо.

У законопроєкті вносяться зміни до Земельного кодексу, якими уточнюється й розширюється коло осіб, які можуть набувати у власність ділянки земель державної та комунальної власності.

Так, пропонується ст. 82 викласти в новій редакції. Водночас Головне науково-експертне управління ВР зазначає, що запропонована заміна терміна "юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України)" на слова "юридичні особи, засновані за законодавством України" означає, що до цієї категорії юрособ належать як юрособи, створені в установленому законодавством України порядку за участю громадян України та/або юрособ України, так і "спільні підприємства", які практично зрівнюються в правах на набуття права власності на земельну ділянку (крім права власності на землі сільгосппризначення) .

Така заміна означає, що всі зазначені вище підприємства підпадають під широко застосовуваний у Кодексі термін "юридичні особи" при набутті ними у власність, наприклад, земель лісового фонду, водного фонду, що призведе до виникнення розбіжностей при тлумаченні й застосуванні відповідних термінів.

Крім того, якщо керуватися запропонованою редакцією частини першої та четвертої статті 82, то вітчизняні юрособи будуть позбавлені права власності на землю сільськогосподарського призначення. Водночас Земельний кодекс України надає їм таке право.

Ще одна зміна викликає запитання: зі статті 82 вилучено слова про мету використання землі - "для здійснення підприємницької діяльності". Таким чином, формується невизначеність цього питання й створюється загроза використання землі на власний розсуд. Тоді як одним з основних обов'язків власників земельних ділянок як фізичних, так і юридичних осіб є забезпечення використання за цільовим призначенням.

Головне науково-експертне управління вважає, що за результатами розгляду в першому читанні проєкт потрібно направити на доопрацювання з урахуванням зроблених зауважень.