Земельний банк наповнять ділянками

Президент дозволив передати йому державні землі сільськогосподарського призначення. Фото: ВІКТОР ЧУМАЧОВ

Президент узаконив створення Земельного банку, і тепер уряд має запропонувати порядок формування його статутного капіталу за рахунок уже передбачених у держбюджеті 120 млн грн і державних земель сільськогосподарського призначення. Уже наступного року банк планує кредитувати аграріїв під 10% річних. Аграрії визнають, що оскільки охочих узяти дешеві кредити в держбанку буде багато, отримають їх далеко не всі.

Учора президент Віктор Янукович підписав зміни до закону "Про банки і банківську діяльність", ухвалені парламентом 18 вересня, чим полегшив уряду створення Земельного банку. Його статутний капітал буде сформовано за рахунок 120 млн грн, закладених у бюджеті, і держземель сільськогосподарського призначення. Раніше Верховна Рада надала Кабміну право розпоряджатися державними землями й передавати їх до капіталу Земельного банку. За прогнозом заступника голови Держагентства земельних ресурсів Євгена Бердникова, протягом тижня уряд визначиться з порядком формування статутного капіталу. "Проте говорити про те, який обсяг земель увійде до капіталу, ще рано. Теоретично в нас 10,5 млн га держземель сільськогосподарського призначення, з них 5 млн га — орні землі. Передаватися землі будуть вельми вибірково, бо деякі з них непридатні до використання, ще частина перебуває в постійному користуванні державних сільськогосподарських підприємств, і їх виганяти ніхто не буде. Питання вибору конкретних об'єктів потребує глибокого опрацювання",— додає пан Бердников.

У Мінагрополітики стверджують, що робота Земельного банку дозволить знизити кредитні ставки з 20-25% до 10% за рахунок ресурсів, які спрямовуються з держбюджету на компенсацію ставок кредитів, узятих у приватних банках. За даними директора департаменту фінансово-кредитної політики міністерства Баграта Ахіджанова, на ці цілі в бюджеті закладено 417 млн грн (обмеження ставки — 19%), що дозволяє виробникам брати позики на 7 млрд грн. У проєкті бюджету на 2013 рік міністерство пропонувало передбачити 1,5 млрд грн на компенсацію ставок при гривневому кредитуванні. Якщо ж Земельний банк залучить кошти на зовнішньому ринку, компенсація не знадобиться, оскільки валютні ресурси коштують дешевше, ніж 10%. "Ми поки говоримо про концепцію, а умови залучення обговорюватимуться на переговорах",— каже він. Раніше пан Ахіджанов заявляв, що кошти можна буде залучити "під добру заставу — сільгоспземлю" за ставкою 4-5% плюс операційні витрати.

Віце-президент Асоціації фермерів і приватних землевласників Микола Стрижак називає запропонований закон казкою, адже небезпека не в змінах законодавства, а в механізмах їх реалізації. "Як фермер зможе заставити орендовану землю? — дивується експерт.— Нотаріус ніколи не погодиться підписати договір, якщо заставою буде така земля". До того ж якщо банк кредитуватиме не лише під заставу землі, а й під майбутній урожай, охочих отримати позику буде так багато, що дешевих ресурсів не вистачить на всіх. "Отримає кредит той, хто наближений до банку. Так було завжди",— підсумовує пан Стрижак. Заступник голови правління Райффайзен Банку Аваль Віктор Горбачов зазначає, що Земельний банк не зможе забезпечити всіх сільгоспвиробників дешевим кредитним ресурсом, тому вони не бояться втратити таких клієнтів.