МВФ продовжує бити по болючому
Останній тиждень пройшов під знаком нових, зовсім не райдужних прогнозів Міжнародного валютного фонду щодо перспектив подальшого розвитку світової економіки. З одного боку, нічого несподіваного, з іншого — все одно неприємно.
На думку Міжнародного валютного фонду (МВФ), причиною зниження оцінок зростання світової економіки стала нездатність влади США та країн Європи впоратися з бюджетними проблемами. Це несе в собі додаткові ризики в ситуації, коли їхні економіки і так здебільшого ледве пересувають ноги, якщо не задкують назад.
У своєму звіті «Перспективи світової економіки» МВФ знизив прогнози зростання на поточний і майбутній роки (вдруге з квітня). За підсумками 2012 року глобальний ВВП зросте на 3,3% (проти 3,5%, які очікувалися в липні). Це — мінімальне зростання з 2009 року. У 2013-му, за оцінками фонду, світова економіка зможе продемонструвати зростання в 3,6% (нижче за липневий прогноз у 3,9%). Проте навіть виконання таких завдань вимагає гігантських зусиль по обидва боки Атлантичного океану.
Щодо США: у поточному році МВФ очікує побачити зростання ВВП на 2,2% (вище за попередній прогноз) і на 2,1% — у 2013-му. Але для досягнення такого результату конгресу США необхідно будь-якими можливими й неможливими способами уникнути «бюджетного урвища» (fiscal cliff). Це ситуація, за якої одночасно спливає строк дії податкових пільг і вмикаються автоматичні заходи скорочення бюджетних видатків. З наближенням кінця 2012 року це питання виникає дедалі частіше, і якщо конгрес не зможе протистояти такому розвитку сценарію, це «з'їсть» близько 4% від ВВП і призведе країну до повторної рецесії.
На цьому тлі міністр фінансів США Тімоті Гайтнер виглядає справжнім патріотом. У вівторок, виступаючи в Нью-Делі, він заявив, що «достатньо впевнений у тому, що Вашингтон може пройти ці бюджетні випробування». На думку чиновника, «США зараз перебувають у набагато вигіднішому становищі, ніж будь-яка інша розвинена країна».
У цьому разі не можна також ігнорувати президентські перегони в США, які продовжують набирати обертів. Протистояння Мітта Ромні й Барака Обами зростає. Кожен із них обіцяє знизити податки в певних сферах економіки, при цьому Ромні планує заощаджувати бюджет за рахунок зниження витрат на утримання держслужбовців на 5%, а Обамі не терпиться скоротити дефіцит бюджету за рахунок податків із багатіїв. Чим закінчаться вибори американського президента в розрізі економічного майбутнього США, сказати складно. Ясно одне: займатися розв'язанням реальних проблем нині не модно, є справи важливіші…
Окрім США, попрацювати доведеться й урядам європейських країн, які поки що нагадують сонних мух і продовжують неповоротко щось робити в боротьбі з фінансовою кризою регіону. Чергове засідання міністрів фінансів країн ЄС, що відбулося цього тижня, не принесло значущих результатів. Можна було б зачепитися за офіційний запуск постійно діючого Європейського механізму стабільності (ESM), проте поки що лишається невирішеним питання про те, чи можуть кошти фонду використовуватися для покриття проблемних активів іспанських та ірландських банків. Коли воно обговорюватиметься — невідомо.
Між тим планується, що першим завданням фонду стане кредитування Іспанії, зокрема йдеться про рекапіталізацію банківського сектору країни. Нагадаємо, що в липні на ці цілі міністри ЄС уже виділили 100 млрд. євро, проте очікується, що Мадрид після нещодавніх тестів іспанських банків на стресостійкість попросить близько 40 млрд. євро. Імовірно, ці кошти можуть надійти до Іспанії вже в листопаді.
Проте це все лише перспектива, а реалії полягають у тому, що МВФ очікує сукупний економічний спад 17 європейських країн на 0,4%. У 2013 році прогнозується слабке, але все ж відновлення на 0,2%, тоді як три місяці тому закладалося зростання на 0,7%. Той самий Тімоті Гайтнер днями заявив, що результат від проведення реформ у Європі «виявить себе лише через роки». Його коментарі стали практично відображенням слів міністра фінансів Канади Джима Флагерті. Минулого тижня він зазначив, що на сьогоднішній день боргова криза в Європі — це «певна й актуальна загроза» світовій економіці.
У боротьбі з дефіцитом бюджету лідери європейських країн продовжують закликати Іспанію та Грецію до більшої економії, навіть попри суттєвий спад національних економік. Обидві країни стануть основною темою для обговорення на саміті ЄС, який відбудеться наступного тижня. Директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард продовжує наполягати на тому, щоб надати Греції два додаткові роки на реалізацію програми зі скорочення до необхідного рівня дефіциту бюджету країни. Неможливість досягти поставлених цілей не дозволяє поки що Афінам отримати черговий транш допомоги міжнародних кредиторів.
Пані Лагард закликала Німеччину не протистояти ідеї збільшення строку виконання пред'явлених Греції умов, а також підтримала рішення Єврокомісії надати Іспанії додатковий рік для того, щоб привести дефіцит своєї країни до 3% від ВВП. Глава МВФ вважає, що піти на компроміс із периферійними країнами єврозони — зараз найкращий варіант, ніж просто вимагати від них більшого затягування поясів.
Щодо глобальної економіки сьогоднішня дилема, на думку МВФ, полягає в тому, що складно розпізнати, чи перебуває вона в черговій зоні турбулентності, з якої можна вийти зі слабким і непевним відновленням економіки (але все ж відновленням!), чи це затяжний спад активності. Відповідь на це запитання, знову-таки, залежить зокрема й від результативності подальших дій американських і європейських чиновників.
У своєму звіті МВФ розкритикував уряди провідних країн, заявивши, що вплив на темпи зростання економік систематично недооцінювався, зокрема, це стосується ефекту від підвищення податкового пресу й посилення заходів економії бюджетних коштів. Насправді показники економічної активності можуть виявитися ще гіршими.
Між тим економічна невизначеність продовжить тримати в напрузі як розвинені, так і країни, що розвиваються. Винятком може стати хіба що Китай, який в умовах загального безладу залишається локомотивом глобальної економіки, попри певний спад. Оцінки зростання економіки Піднебесної на цей і наступний роки були переглянуті в бік зниження з 8,2 до 7,8%. Проте МВФ упевнений, що загалом перспективи Китаю, так само як і всього азійського регіону, обнадійливі. До того ж нещодавні заходи Народного банку Китаю зі збільшення ліквідності фінансового сектору країни можуть принести свої плоди вже в осяжному майбутньому.
Центральні банки держав, що розвиваються, прийняли, мабуть, близько до серця нещодавнє застереження МВФ про те, що світова економіка «подає тривожний сигнал». Напередодні виходу звіту МВФ центробанки двох країн — Бразилії та Південної Кореї — знизили свої основні облікові ставки. До них протягом кількох місяців до такого рішення приходили регулятори ПАР, Угорщини, Колумбії, Китаю та Туреччини.
Що ж стосується України, то МВФ залишив прогноз щодо зростання ВВП за підсумками 2012 року на рівні 3%, а в 2013-му — 3,5%. Згідно з оцінками рейтингового агентства Fitch, у 2013 році зростання прогнозується на рівні 3,1% (після сповільнення в нинішньому році до 0,5%).
У своєму звіті МВФ зазначив, що на українську економіку також значний вплив чинить глобальне сповільнення економічного зростання. У разі поглиблення кризи в єврозоні економічна ситуація в Україні теж ризикує погіршитися. Проте що нам МВФ і Fitch, якщо наш уряд бачить зростання країни в 2013 році на рівні 4,5%?
На думку експертів, для забезпечення такого зростання світові ринки мають розпочати відродження не пізніше другого, максимум третього кварталу наступного року. Крім того, державні програми зі стимулювання внутрішнього ринку також мають почати приносити свої плоди вже у другому-третьому кварталі, а не на початку 2014 року, як очікують економісти. Звісно, це все за умови, що після майбутніх виборів швидко вляжеться політична нестабільність, буде швидко сформовано новий уряд і своєчасно ухвалено бюджет наступного року. І хоча надії, що все станеться саме таким чином, не такі вже й сильні, у нинішній ситуації, схоже, тільки сподіватися й лишається.
Автор: Елена Злобина. Джерело: «Зеркало недели. Украина» №36