Боротьба з єнотоподібною собакою в Данії

Європа розгорнула широкомасштабну боротьбу з інвазивними (не рідними, прийшлими) видами рослин і тварин. В Україні цьому напряму робіт поки що приділяють недостатньо уваги: у країні ще є що ділити, у зв'язку з чим  у влади є справи важливіші. Проте існують журналісти, школярі, студенти, аспіранти, любителі природи, а також  професіонали «старого гарту», які щиро турбуються за стан природи рідної країни. Їм досвід роботи інших країн з боротьби з інвазивними видами , сподіваюся, буде цікавий. Подібні матеріали саме для них.

Єнотоподібна собака: дрібний хижак - велика загроза

Єнотоподібна собака є потужним і універсальним хижаком, що становить серйозну загрозу для багатьох, зокрема й найрідкісніших та охоронюваних видів Європи. У Данії хижак особливо небезпечний у приморських, прибережних районах , що слугують місцями гніздування багатьох видів птахів. Проте й на невеликих озерах з її приходом у місцевих птахів і амфібій з'являється новий ворог, який, на відміну від лисиці, не боїться промокнути.

Крім того, єнотоподібна собака є носієм небезпечного стрічкового черв'яка Echinococcus multiloculus, який у гірших випадках може бути смертельним для людини. Єнотоподібна собака для Данії є інвазивним видом: вона не належить до природної природи цієї країни. Є небезпека імміграції цього виду з Німеччини. Крім того, вже зараз у Данії, особливо в її південній частині, є достатня кількість єнотоподібних собак, які, імовірно, є нащадками одомашнених тварин, що втекли з неволі.

Для довідки

Єнотоподібна собака родом зі Східної Азії. До Європи її вперше завезено в 1928 році в межах експерименту з акліматизації цінних промислових хутрових тварин, що проводився в СРСР. У повоєнні роки, - 1948-55 понад 9 тисяч єнотоподібних собак було випущено в західній частині тодішнього СРСР з метою збагатити мисливську фауну регіону. Будучи універсальним і всеїдним хижаком, який легко пристосовується до різного середовища існування та швидко розмножується, єнотоподібна собака стала динамічно розширювати свій ареал на новій батьківщині. Із західних регіонів СРСР вона поширилася: на захід, - зайнявши всі країни Східної Європи та Німеччину; на південь – до північної частини Австрії та Угорщини; а також на північ, освоївши всі країни Балтії, Фінляндію, частини Швеції та Норвегії. В Україні цей вид є всюди, за винятком Криму. Досвід інших країн показує, що єнотоподібна собака швидко стає домінантним видом, який становить велику загрозу для рідкісних і зникаючих видів аборигенної фауни. Пристосованість єнотоподібної собаки до проживання у водно-болотних угіддях додає нового агресивного хижака в райони та місця існування, де аналогічні місцеві види, наприклад, - лисиці, ніколи не промишляли. Є всі підстави припускати, що потрапивши до Данії, єнотоподібна собака швидко розмножиться. Умови для її існування тут оптимальні: приємний клімат і відмінна кормова база, здебільшого представлена різними видами птахів, що гніздяться на землі та на мілководді.

У Німеччині та Фінляндії виявлено ділянки з щільністю до 10 пар єнотоподібних собак на 1000 га. До цього числа слід додати молодих особин, які ще не мають своєї території, багато подорожують і, таким чином, полюють у межах уже зайнятих  територій. Приносячи в середньому 8 цуценят на рік, єнотоподібна собака швидко розмножується: за рік її чисельність зростає майже на порядок. Не дивно, що:

• в окремих районах Фінляндії щільність єнотоподібної собаки підскочила до 300 особин на 1000 га;

• з 1935 по 1984 рік єнотоподібна собака розселилася в Європі на площі 1,4 млн кв. км
• усього за 15 років єнотоподібна собака розселилася по всій території Польщі (1955-1970)

Стратегія боротьби з єнотоподібною собакою

Проаналізувавши ситуацію, Агентство охорони природи Данії ухвалило рішення про недопущення поширення єнотоподібної собаки територією країни. Для його виконання:

• заборонено купувати та утримувати єнотоподібних собак як домашніх тварин, а також розроблені спеціальні правила їх утримання в неволі

• розроблено план дій, націлений на ліквідацію до 2015 року всіх єнотоподібних собак, що мешкають у природних умовах. Над його реалізацією активно працюють Агентство охорони природи та мисливці Данії

Купувати єнотоподібних собак у Данії заборонено. Усі датчани, які вже мають тварин, мають їх зареєструвати (із зазначенням реєстраційного номера, віку, статі та адреси проживання) і позначити чипом. Під час переміщення (окрім поїздок до ветеринара), а також у разі смерті тварини власник зобов'язаний повідомити про це Агентство охорони природи. Усі цуценята, що народилися після ухвалення відповідних правил (з 1 липня 2011 року), мають бути вбиті. З цього ж моменту заборонено ввезення єнотоподібних собак на територію Данії.

План дій забезпечує спільну основу для сторін, які беруть участь у кампанії. Насамперед це Агентство охорони природи та Асоціація данських мисливців, які мають партнерські відносини в реалізації низки дій, передбачених планом.

План являє собою документ на 43 сторінки, розроблений на основі скандинавського (здебільшого шведського)  досвіду боротьби з єнотоподібною собакою, адаптованого до умов Данії. На відміну від українських документів подібного роду,  він  дуже конкретний, зрозумілий  і зорієнтований на виконавців.

Основні рекомендації з боротьби з єнотоподібною собакою зводяться до :

• Створення системи раннього сповіщення про вторгнення в країну тварин цього виду
• Цільового інформування про єнотоподібну собаку та пов'язані з нею проблеми
• Рекомендацій щодо дій, спрямованих на реалізацію плану 
• Розширення повноважень організацій, задіяних у реалізації плану
• Використання нових технологій для забезпечення результату
• Використання широкого спектра різних методів, спрямованих на досягнення мети
• Забезпечення співпраці Скандинавії та Німеччини в досягненні мети

У Данії на національному рівні визнано те, що єнотоподібна собака шкідлива для природної природи і її присутність на території країни категорично неприпустима. Це означає, що єнотоподібних собак оголошено «поза законом» і можуть бути ліквідовані в будь-яку пору року. Кожен датчанин може впіймати єнотоподібну собаку в пастку затвердженого типу (Пастка описана в рекомендаціях. За конструкцією вона подібна до «живоловок», які використовують в Україні для відлову та розселення кабанів. Застосування капканів, петель та інших способів відлову - карається за законом), але лише мисливці, які мають спеціальні ліцензії, можуть вести відстріл. 

У межах співпраці з Асоціацією данських мисливців Агентство охорони природи організувало спеціалізоване навчання полюванню на єнотоподібних собак. Зокрема, мисливці навчалися встановленню пасток, камер спостереження та міток для GPS навігації.

Кордон з Німеччиною на замку

Імміграція єнотоподібної собаки до Данії може здійснюватися лише з території Німеччини. У зв'язку з цим Агентством охорони природи створена система «раннього сповіщення», що складається з 30 відеокамер, розміщених як на державних, так і на приватних землях, уздовж кордону з Німеччиною. Камери оснащені датчиком руху та дають змогу вести зйомку в ІЧ-діапазоні. Вони розміщені на ділянках, позначених секретом (запахом) лисиць, оскільки встановлено, що всі хижаки, зокрема й єнотоподібна собака, обираючи маршрут, орієнтуються за запахом, а під час руху залишають на ньому свої мітки. Експерти Агентства та Мисливці Асоціації періодично перевіряють карти пам'яті, щоб виявити початок «вторгнення». Якщо це станеться, - полювання на єнотоподібних собак у цьому регіоні буде активізоване.

Крім того, 50 камер розміщено в інших районах країни: здебільшого в Ringkøbing Fjord, де єнотоподібні собаки вже зафіксовані та потенційно можуть завдати особливо великої шкоди. Поодинокі камери встановлюються в різних районах, де є підозра на присутність небажаного виду. Фіксація єнотоподібної собаки на камеру є сигналом для початку її відлову.

На фото: Камера зафіксувала єнотоподібну собаку в Західній Ютландії. /У густонаселеній Данії єнотоподібна собака - нічна тварина, хоча на території Зони відчуження мені часто доводилося бачити їх удень М.П./

Дуже гарні знімки єнотоподібних собак у Зоні відчуження ЧАЕС за допомогою фотопастки зробив Сергій Гащак. Нижче я розміщую кілька його фотографій.

Знімки відмінні... але... Погодьтеся, фотополювання та охорона державного кордону від вторгнення це дещо різні заходи, як за цілями, так і за масштабом...

П'ята колона або «Юда в шкурі»

«Зрадити можуть лише свої». Ця вистраждана народна мудрість покладена в основу методу виявлення місць мешкання єнотоподібних собак, що використовується в Данії.

Вчені Скандинавії довели, що найкраще єнотоподібних собак знаходять інші єнотоподібні собаки. Взявши це знання за основу, фахівці Агентства охорони природи та Асоціації мисливців Данії відловили 20 єнотоподібних собак, забезпечили їх GPS-мітками та випустили в дику природу. Завдання єнотоподібних «агентів» у тому, щоб знайти собі подібних. За характером переміщень спостерігачі виявляють момент, коли особина знаходить собі пару, і приступають до її упіймання. 

Перед випуском у природу всіх «юд» стерилізують, щоб не дозволити  їм залишити потомство. /Добрий метод для боротьби із зрадниками ... наприклад,  «тушками» у ВР України М.П./ Знову впіймані тварини також стерилізуються, забезпечуються нашийниками та випускаються в нові місця.

На початку реалізації автори програми пережили багато розчарувань у зв'язку зі швидкою загибеллю особин, забезпечених GPS-мітками: перша тварина загинула вже через кілька днів після випуску. Проте зараз накопичені нові знання про поведінку та пересування єнотоподібних собак у пошуку пари, у зв'язку з чим імовірність успіху значно збільшилася.

На картах, розташованих вище, добре видно відмінності в переміщеннях особини, що перебуває в пошуках партнера, та особини, що живе сімейним життям. Після випуску на волю єнотоподібні собаки з нашийниками обстежують значні  території, здійснюючи при цьому далекі переходи в різних напрямах. Вельми характерно, що при цьому вони періодично повертаються до місця випуску на волю і знову починають «танцювати від печі». Створивши пару, особини втрачають потяг до подорожей і живуть осіло, що добре видно за маршрутами їхніх переміщень.

Агентство охорони природи постійно відстежує шляхи переміщення тварин з GPS, щоб за зміною характеру маршрутів знайти слушний час для відлову «Юди в шкурі» та його нового партнера.

Агентство охорони природи може в будь-який час отримати координати місцезнаходження кожної з позначених тварин . На малюнку показано їх локалізацію на 19 квітня 2012 року. У режимі реального часу переміщення не відстежуються, але карта місцезнаходження «особин-Юд»  регулярно оновлюється. 

Міжнародне співробітництво

Проблема єнотоподібної собаки має загальноєвропейський характер. Зокрема, особливо гостро вона стоїть у Скандинавії. У зв'язку з цим ще в 2010 році в межах програми LIFE і за підтримки ЄС почав працювати міжнародний проєкт, спрямований на боротьбу з єнотоподібною собакою як інвазійним видом, у чотирьох скандинавських країнах – Данії, Швеції, Норвегії та Фінляндії.

Загальна інформація про проєкт наведена за розміщеним нижче посиланням

http://ec.europa.eu/environment/life/project/Projects/index.cfm?fuseacti...

Сайт проєкту
http://www.jagareforbundet.se/mardhundsprojektet/

На сайті проєкту Ви можете завантажити плани управління чисельністю єнотоподібних собак у всіх чотирьох країнах і багато іншої інформації, корисної фахівцям.

Довідка. Єнотоподібна собака – зовнішній вигляд і особливості біології

За розмірами єнотоподібна собака схожа на лисицю: довжина -50-80 см (без хвоста), висота близько 20 см, вага до 10 кг. 

Короткі ноги не дозволяють єнотоподібній собаці розвинути велику швидкість, зате вона дуже добрий плавець. Забарвлення неоднорідне: рудо-палеві та сірі тони на боках поєднуються з чорними на спині та плечах. Хутро густе й довге. Відмінною особливістю є великий і пухнастий хвіст.

Єнотоподібну собаку часто плутають з єнотом і іноді з борсуком. Проте в єнота зовсім інший хвіст з вираженими темними кільцями та чорні «мотоциклетні» окуляри на морді. У єнотоподібної собаки чорні лише щоки, тоді як сама морда й чоло світлі. Борсук більший, у нього зовсім інша форма тулуба та голови, а також дуже характерне забарвлення морди з темними поздовжніми смугами з обох боків. 

Сліди єнотоподібної собаки наведені на фото нижче. /У Данії видано буклет, що дає змогу навчитися відрізняти сліди єнотоподібної собаки від слідів усіх інших звірів/.

На мій погляд, визначити сліди єнотоподібної собаки дуже легко. Зі слідами єнота та борсука їх сплутати просто неможливо: єнотоподібна собака має чотири пальці, тоді як єнот і борсук по п'ять.

Порівняно зі слідами  лисиці  і звичайної собаки (див. малюнок) слід єнотоподібної собаки (перший ліворуч) виглядає як «розкритий віяло». Відстані між пальцями дуже великі, що одразу видає тварину, яка живе поруч з водою і добре плаває.

Єнотоподібна собака веде нічний спосіб життя. Звір дуже невибагливий у виборі схованки і може оселятися в покинутих норах лисиць і борсуків , дуплах на рівні землі, підпіллях покинутих будинків , ямах тощо. Єнотоподібна собака, єдиний вид псових, здатний впадати в сплячку. Це означає, що вона може жити в районах із суворими зимами та легко переносити періоди бескормиці. Загалом вид мало чутливий до клімату і мешкає в широкому його діапазоні.

Єнотоподібна собака, у разі загрози, часто прикидається мертвою. Це може статися, наприклад, під час зіткнення з мисливським собакою або під час спроби її зловити.

Єнотоподібна собака всеїдна. Вона їсть комах, рослини, фрукти, амфібій, дрібних тварин і птахів, а також падло. У Європі єнотоподібна собака не надто страждає від природних ворогів, до числа яких можна віднести лисицю, рись, вовка, а також пугача,  беркута і, ймовірно, деяких інших великих денних хижих птахів. Жертвами здебільшого стають цуценята й молодняк.

М. Попков /за матеріалами Агентства охорони природи Данії та інших джерел/
 

Ще в рубриці «Природа і заповідники»

Усі матеріали →