Щоб Дністер не став мертвою річкою

«Енергетики діють усупереч здоровому глузду», – переконаний Іван Русєв.Фото автора.

Останніми роками Нижньодністровському національному природному парку завдається з низки причин велика шкода, через яку в Дністер перестає заходити на нерест риба. Не хочуть тут зупинятися й перелітні птахи, віддаючи перевагу сусідній Румунії, стверджують одеські екологи.

А міністри «не чухаються»

ДВА РОКИ тому голова Кабміну Микола Азаров доручив Міністерству екології та природних ресурсів спільно з Міністерством енергетики та вугільної промисловості терміново вивчити й відреагувати на екологічну ситуацію, спричинену падінням рівня води в дельті Дністра. При цьому він заявляв, що, відстоюючи свої інтереси, кожне відомство має пам'ятати: загальнодержавні інтереси вищі за це. Назвавши екологію пріоритетним інтересом, Азаров підкреслив, що Національний природний парк у дельті Дністра не повинен постраждати за жодних умов.

Проте в середині минулого літа сталася справжня катастрофа на одному з найбільших заплавних озер дністровської дельти

– Путріно, що правило за «пологовий будинок» для сотень мільйонів мальків риби. Практично всю його акваторію від дна до поверхні зайняли каламутні зелені та синьо-зелені водорості. В озері почали масово гинути мальки риби, молюски, жаби… Екологи вважають, що Одещині просто дивом вдалося уникнути серйозних епідемій.

– Руйнування унікальної природної екосистеми дельти Дністра з вини Дністровського каскаду ГЕС – найбільша екологічна катастрофа в басейні річки за останні десятиліття, – каже кандидат біологічних наук, член ради міжнародної організації «Екотирас» Іван Русєв. – Керівництво цього комплексу протягом багатьох років зовсім не враховує природні екологічні закони річки Дністер та його гирлової зони. Ось і отримали ми цілу серію екологічних криз, під час яких відбувалися тривалі, 70–150-денні техногенні осушення річкової дельти. Останні сталися в 2011 і 2012 році.

 Іван Трифонович розповідає, що низка видів птахів – коровайка, косар, жовта чапля, бугай великий, гуска сіра, норець сірощокий – уже на межі вимирання у зв'язку з перерозподілом природного стоку. Раніше в дельті Дністра стабільно гніздилося 2500–3000 особин коровайки, що є найрідкіснішим видом ібіса. У 1988– 2002 роках чисельність гніздових коровайок у дельті коливалася від 100 до 350 особин. Останніми роками ці показники скоротилися до кількох десятків особин. І головна причина в тому, що значна частина дельти нагадує в весняно-літній період пустелю.

Згубна енергетика

–КЕРІВНИКИ Дністровського каскаду ГЕС не дослухаються до рекомендацій екологів, – продовжує Іван Трифонович. – Ми їм уперто торочимо, що перший весняний репродуктивно-екологічний попуск води має проводитися в період з 20 квітня по 20 травня, принаймні протягом 25-ти днів, а другий попуск (літній, санітарний) – з 20 червня до 30 липня. Причому для весняного попуску існує лише одна оптимальна мінімальна екологічно обґрунтована витрата води в діапазоні близько 550 кубометрів на секунду. Лише за таких умов можна вкрити дельту Дністра шаром води, необхідним для розмноження всіх мешканців і підтримання біоекологічних процесів екосистеми водно-болотних угідь.

  Торік одеські екологи, виснажені кризовою ситуацією 2011 року, пропонували енергетикам розпочати екологічний попуск з витратами води від 600 кубометрів на секунду з двадцятих чисел квітня, коли температура води в Дністрі буде не нижчою за 16-ти градусів Цельсія. Проте чиновники знову не дослухалися до рекомендацій фахівців. Скидання розпочали вже 10 квітня, коли температура води в річці Дністер ледь досягла одинадцяти градусів. Причому це скидання було нестабільним і не відповідало екологічним вимогам дельти. Виконували його суто «для галочки».

– Усупереч здоровому глузду, – підкреслює Іван Русєв, – керівники Дністровського каскаду ГЕС різко зменшують річковий стік у весняно-літній період, коли відбуваються найважливіші біологічні процеси в екосистемах, і збільшують його в осінньо-зимовий період, коли велика вода природному середовищу вже не потрібна. Причому Дністровський каскад ГЕС дуже часто практикує у весняно-літній період скидання води з витратами до 350–450 кубометрів на секунду. Але вони не сприяють поліпшенню ситуації. Уся ця вода проходить руслом річки, зовсім не заливаючи дельтову заплаву, в якій має відбуватися відтворення живих організмів.

Останнім часом у три-п'ять разів скоротилася чисельність гніздової чаплі нічної квакви. Різко погіршилися й умови для нересту різних видів риб. Гирлова область Дністра продовжує залишатися в зоні екологічного лиха. З 1986 року вперше в історії Дністра в ньому стали масово розвиватися токсичні для всього живого синьо-зелені водорості. Процес повторюється в спекотні літні періоди. Ці водорості роблять мільйонну Одесу, яка отримує воду з Дністра, заручницею небезпечної ситуації.

Одеса.