Торги особливого призначення

У січні на Білоруській універсальній товарній біржі вперше відбулися торги з продажу лісозаготівельних послуг.

І хоча тендери з продажу послуг проводилися в Білорусі й раніше, реалізація через біржовий механізм права заготовити ту чи іншу лісосіку стала для лісозаготівельників справжньою подією. Насамперед тому, що торги забезпечують рівний і відкритий доступ до ресурсу всім учасникам ринку. Про перспективи нового способу реалізації послуг і можливі підводні камені розповів начальник відділу торгів лісопродукцією ВАТ «БУТБ» Євген МАЛИШЕВ.

— Євгене Степановичу, як і до всього нового, до біржових торгів послугами деякі учасники ринку поставилися з насторогою, про що можна судити з невисокої активності покупців на перших торговельних сесіях. Ви можете розвіяти їхні побоювання?

— Нові торги — це серйозний крок Мінлісгоспу з розвитку підрядних лісозаготівельних послуг у нашій країні. Попри те що продаж і купівля послуг не є товаром, обов'язковим для реалізації на біржових торгах, керівництво міністерства зайняло принципову позицію: якщо ми хочемо створити ринок лісозаготівельних послуг, то лісгоспи мають виставляти свої лісосіки через біржу. Традиційний механізм проведення конкурсів хоч і працездатний, але можливості його значно обмежені, оскільки простежити всі тендери, що проводяться в різних регіонах країни, не видається можливим. Біржова ж торгівля надає можливість лісозаготівельнику легко вивчити пропозицію на моніторі комп'ютера й вибрати найзручнішу для себе лісосіку в будь-якому регіоні країни. Якщо охочих виконати роботи на конкретній ділянці кілька, перемагає той, хто запропонує найменшу вартість послуг. Це забезпечує відкритість, рівний доступ, набагато більше коло учасників торгів. Багато покупців зорієнтувалися й відчули переваги вже на перших торгах. Примітний той факт, що навіть ліспромгоспи, які традиційно не працюють на послугах, були серед покупців. Очевидно, за цим майбутнє, і той, хто поки що працює за старою схемою, обов'язково прорахує всі плюси й прийде купувати право на надання послуг на біржу.

— Серед недоліків покупці відзначають відсутність можливості підняти ціну послуги. У зв'язку з чим запроваджено таке обмеження?

— Мета нових торгів — знайти підрядну організацію, готову виконати лісозаготівельні роботи за найменшою ціною. Для держави це вкрай важливо, оскільки чим вищі витрати на заготівлю, тим дорожчою буде деревина, а отже, і вироблений із неї кінцевий товар. Але це не означає, що підрядник має працювати зі збитком. У стартову ціну лісгоспи мають закладати необхідний рівень рентабельності. Якщо лісозаготівельна компанія працює ефективно, вона зможе запропонувати найменшу вартість за виконання робіт і при цьому отримає добрий прибуток. Малоефективні підприємства, звісно, не витримають конкуренції. У цьому й полягає ринкове регулювання. Якщо ж дозволити підвищувати ціну лота, можуть виникнути різні зловживання з «накручування» ціни. І це підтвердили перші торги, де така можливість була надана.

— Послуги не лише новий, а й досить специфічний товар?

— Напевно, це найскладніший товар, який реалізовується на біржі. Тому під час реалізації лісу на пні зазначається не лише обсяг, а й координати лісосіки. Передбачається часовий проміжок, щоб клієнт міг виїхати на місце і подивитися, які там умови, чи достатньо в нього технічних можливостей і, зрештою, чи цікаво йому економічно виконання цієї роботи. І, звісно, дуже важливі терміни заготівлі й вивезення деревини.
— Частка підрядних організацій у загальному обсязі заготівлі деревини в лісгоспах поки що відносно невелика — близько 9 %. Чи може ситуація кардинально змінитися найближчим часом?

— Мінлісгосп зайняв дуже правильну позицію, заявивши про намір сприяти розвитку в нашій країні сфери послуг. Постійно нарощувати лісозаготівельні потужності й створювати величезний парк техніки лісгоспи не зможуть. Завдання полягає в тому, щоб створити умови для розвитку сфери послуг, а ринок сам визначить, хто на ньому працюватиме. І не важливо, приватні це будуть компанії чи державні. Усі наші сусіди пішли таким шляхом і отримали цілу низку переваг. І найголовніше — держава на цьому не втратила. У Білорусі біржові торги лісозаготівельними послугами мають стати важливим інструментом у формуванні рівного для всіх доступу до ресурсу, а це головний стимул для розвитку підрядних послуг.

— За умовами проведення торгів продавець і покупець не знають одне одного, визначальну роль відіграє лише ціна за послугу. Чи не вийде так, що перемагати в торгах будуть ті лісозаготівельники, які виконують роботи дешево, але з невисокою якістю?

— Від цього ніхто не застрахований. Купуючи будь-який товар, зокрема й деревину, трапляється так, що хтось недобросовісно виконує свої договірні зобов'язання. Для відстеження таких ситуацій у нас є спеціальний відділ, який контролює кожен біржовий договір. До порушників ми можемо застосовувати адміністративні заходи — призначати штрафи. У нас на повну потужність працює арбітражна комісія, яка нарівні з господарськими судами розглядає спори щодо виконання біржових договорів. Але найдієвіший захід — обмеження доступу на біржові торги. Для компанії, що працює в лісовій сфері, це означає практично повну зупинку роботи. Тому механізмів для підтримання порядку на торговельному майданчику у нас достатньо. Є ці механізми і в лісгоспах. Якщо роботи виконуються неякісно, замовник має право їх не прийняти або виставити штрафні санкції. Безсумнівно, у процесі роботи складнощі виникатимуть. Але головне — біржовий механізм дозволяє раціонально використовувати лісові ресурси. Отже, користь буде не лише для продавців і покупців, а й для держави.