ЄС рубають

Тема важлива, але далеко не з усіма висловленими  думками я згоден. Тому не втримався й залишив деякі коментарі поруч із текстом. Вони виділені синім кольором. М.П.

У березні набув чинності Деревний Регламент ЄС №995/2010 від 20.10.10 р., покликаний перешкоджати торгівлі незаконно заготовленою деревиною на ринку ЄС.

Це означає, що постачальники необробленої деревини, столярних виробів, меблів, збірних будинків з дерева тощо зобов'язані застосовувати системи належної сумлінності (duediligence), що відповідають вимогам Регламенту.
«Це може мати суттєві наслідки для ринку імпортованої до ЄС деревини, а саме стати причиною перерозподілу ринку між країнами-постачальниками», — каже Віталій Сторожук, експерт програми «Удосконалення систем правозастосування та управління в лісовому секторі країн східного напряму Європейської політики добросусідства та Росії».

Як розповів БІЗНЕСу Руслан Деречинський, директор компанії «Цунамі», преса Німеччини, зокрема журнал EUWID (EuropдischerWirtschaftsdienst — Європейське Економічне Видавництво), уже пише про скорочення постачань деревини з Росії та Китаю, а також продукції деревообробки з Кореї, оскільки постачальники не змогли довести, що деревина для цих постачань була отримана внаслідок санкціонованих рубок. /Журнал ЕUWID ситуацію на ринках відстежує із запізненням на 1-2 місяці. Не зрозуміло,  як він міг повідомляти  про скорочення постачань у зв'язку з Регуляцією, якщо вона набула  чинності лише 3 березня? Чи країни ЄС висунули свої вимоги Росії та Кореї раніше офіційного терміну?  /

За оцінками експертів, 30-50% деревини, що постачається на ринок ЄС, походило з країн, де існують проблеми з її нелегальною заготівлею. 

При цьому постачальники деревини «обходили» питання легальності походження продукції за допомогою різних схем (наприклад, під один пакет документів вивозилося кілька партій деревини, для перевезення використовувалися підставні фірми-посередники, зареєстровані в благополучних з погляду заготівлі деревини країнах, тощо). І проблем у них не було, оскільки в країнах ЄС до 3 березня цікавилися останнім постачальником у ланцюзі постачання, а не всім ланцюжком.

Упровадження

Але поки що, зазначає Павло Кравець, національний представник громадської організації ForestStewardshipCouncil в Україні (FSC), багато європейських компаній, що ввозять деревину та продукцію деревообробки до ЄС з України, належним чином самі не підготувалися: «Тому, незважаючи на те що Регламент уже набув чинності, фактично він упроваджуватиметься поступово і, швидше за все, матиме прецедентний характер».

За словами ж пана Сторожука, чиновники ЄС теж не поспішають «закручувати гайки» за всіма напрямами. Своєю чергою деревообробники кажуть, що багато європейських компаній просто не знають, як задовольнити вимоги Регламенту, не розуміють, чого від них чекають.

Хоча саме компанії ЄС несуть відповідальність за ввезення незаконно заготовленої деревини та продукції з неї, і саме їх за це штрафуватимуть (а вони вже, як наслідок, викреслюватимуть зі списку своїх постачальників тих, хто підігнав їм неперевірений товар; див. на www.business.ua БІЗНЕС №43 від 24.10.11 р., стор.76-78).

За словами деревообробників, винятком серед країн ЄС є якраз згадана Німеччина, де відповідні органи надали своїм компаніям чіткі роз'яснення щодо вимог до постачання легальної деревини. «А поки що більшість європейських операторів чекають розвитку подій і працюють, як працювали», — каже пан Деречинський. /Якщо в Цунамі є ці вимоги Німеччини, то ми їх із задоволенням опублікуємо. Країни ЄС, імовірно,  дотримуватимуться спільних підходів до виконання вимог duediligence, і подібна публікація буде корисна для всіх./

Наші

Але скоро можуть виникнути проблеми з постачаннями української деревини до ЄС, оскільки як благонадійного експортера цього продукту нашу країну там не визнають /Голослівне твердження. Хто не визнає? Де про це «невизнання» написано?/.

Як розповів пан Кравець, є п'ять категорій оцінки ризику постачань деревини: незаконно заготовлена; заготовлена з порушенням традиційних і громадянських прав; заготовлена в лісах, де господарська діяльність несе загрозу для лісів, що становлять особливо високу цінність; заготовлена в лісах, які після цього були перетворені на плантації або нелісові землі; з лісів, де вирощуються генетично модифіковані дерева. Так от, за чотирма першими категоріями Україна входить до числа країн з невизначеним ризиком. /Павло забуває повідомити, що це особисто його оцінка (або групи, яку він очолює). Це його група не визнає Україну благонадійним експортером. Проте свою оцінку він ні з ким не погоджував, не обговорював і не доводив. У його  звіті даних про аналогічну думку в ЄС не наводиться. Наприклад, на мій особистий погляд,  оцінка пана Кравця  вельми спірна./

«Оскільки в нашій країні лісокористувачами є понад сімсот підприємств, які підпорядковуються майже трьом десяткам міністерств і відомств, зібрати інформацію, потрібну для проведення оцінки ризику, виявилося складно. Мав місце низький рівень довіри до наданої інформації та, власне, до державних інститутів влади. Тому, керуючись принципом обережності, робоча група назвала ризик невизначеним», — пояснює позицію FSC в Україні пан Кравець.
Причому діяльність Держлісагентства — основного лісокористувача, у розпорядженні якого близько 70% усієї лісової площі країни, робоча група FSC оцінила не набагато вище: невизначеним було визнано ризик заготівлі деревини за першими трьома категоріями. /Добрий «комплімент» політиці керівництва Держлісагентства, підприємства якого, судячи з оцінки, можуть заготовляти деревину не законно, порушуючи громадянські права мешканців і залазячи в заповідні ліси. Взагалі до методики оцінки є багато питань. Було б непогано, щоб Павло розповів про неї лісовому сектору/

Зазначимо, що на позицію робочої групи не вплинуло впровадження підприємствами Держлісагентства дорогої системи електронного обліку деревини. На жаль, у самому Держлісагентстві відмовилися коментувати оцінку FSC в Україні. /Швидше за все, там просто її не бачили, хоча я й розміщував її на Українському лісоводі. Що стосується електронного обліку, то Держлісагентство розглядає його як найважливіший захід забезпечення легальності. Якщо Павло і Бізнес із цим не згодні, то треба аргументувати/ Швидше за все, вона вплине на рішення більшості європейських компаній щодо подальших постачань української деревини. «А якщо оцінку FSC в Україні буде взято європейським оператором за основу, то від українських постачальників їхні європейські партнери, очевидно, вимагатимуть додаткові документи. Плюс вітчизняні підприємства очікують аудиторські перевірки з боку представників європейських компаній», — вважає пан Кравець. /На місці Павла я б не хвалився цією оцінкою, яка, по-перше, не об'єктивна, а по-друге, справді може принести багато неприємностей лісовому сектору України/. Іншими словами, до України будуть висунуті ті самі вимоги, що й до операторів із країн з високим рівнем ризику у сфері постачань незаконно заготовленої деревини. / Маючи 0,02% (офіційних) нелегальної заготівлі, ми опинилися в числі країн з високим рівнем ризику. Я повторюю своє запитання... Ура?/

Проблема

Додатковий ризик для українських постачальників полягає в тому, що в країні сертифіковано за стандартами, які визнаються в ЄС, лише 1,5 млн га лісових угідь, або 14% усієї лісової площі країни. А це в кращому разі означає, що під час закупівлі деревини з решти 86% лісів європейські компанії або зажадають від постачальників додаткові документи, або взагалі вирішать дочекатися, поки відповідну ділянку угідь не буде сертифіковано. /Жодних вимог щодо сертифікації в Регуляції немає. Для повного задоволення її вимог партнерам підприємств Держлісагентства чи агролісгоспів буде достатньо копії лісорубного квитка. Тим, хто купує деревину через посередників, буде складніше/ Принаймні всі лісові угіддя на території ЄС (звідки постачається деревина) сертифіковані. /Брехня. Деревина заготовляється в усіх лісах ЄС, де це дозволено законом, але далеко не всі ліси країн ЄС сертифіковані. Взагалі в статті багато відвертої реклами сертифікації FSC. Проте замовчується про те, що наявність сертифіката не звільняє від прояву «належної сумлінності». Підприємств Держлісагентства проблема Регуляції №995 взагалі не торкнеться, незалежно від наявності в них сертифіката: вони продають деревину, самостійно заготовлену на своїй території  і легко можуть підтвердити її походження та легальність. Сертифікати ланцюжків постачань можуть допомогти деревообробникам, але їх можуть собі дозволити далеко не всі. Наприкінці лютого FSC змінило свої вимоги до сертифікації ланцюжків постачань, з тим, щоб вони відповідали вимогам Регуляції №995. Це саме збираються зробити й решта систем сертифікації. Схоже, головний український «сертифікатор» поки що не в курсі й не читав роз'яснень ЄС щодо Регуляції/

Тим часом в Україні цей процес проходить вкрай повільно. За останні 2,5 року було сертифіковано лише близько 1 млн га угідь. Водночас у Білорусі практично 100% лісів сертифіковано. Деякі експерти вважають, що з цієї причини європейські партнери можуть незабаром відмовитися від української продукції деревообробки на користь білоруської. /Недобросовісна реклама. У зв'язку з Регуляцією №995 говорити тут можна лише про сертифікацію ланцюжків постачань експортерами-деревообробниками. Наявність сертифіката сталого управління FCS і будь-якої іншої системи у лісових підприємств на виконання вимог duediligence не впливає, і це прямо вказано в роз'ясненнях ЄС. Про Білорусь — взагалі мовчу...Як кажуть, «залишаю ці оцінки й прогнози на совісті автора...», який просто не знає структуру лісового експорту наших країн /

Наслідки

На думку деяких гравців, уже цього року скоротиться експорт продукції деревообробки з України до Євросоюзу, оскільки сертифікувати та задокументувати весь власний ланцюжок постачання деревини встигли лише великі підприємства.

«Ураховуючи умови Регламенту щодо «невизначеності ризику», «необхідності надання документа на право заготівлі» та вимогу «відстежувати ланцюг постачань до місця заготівлі», можна очікувати, що європейські оператори вибудують свої системи duediligence, починаючи від вимоги отримувати копію лісорубного квитка і закінчуючи наданням документів про проходження митних процедур», — каже пан Сторожук. /Правильно. Але хто дав ці оцінки «невизначеності ризику»? Чи згоден із ними сам  Віталій Сторожук?/

Іншими словами, системи duediligence будуть досить докладними, а накладні витрати, пов'язані з наданням різної документації про походження деревини з боку українських експортерів, вельми суттєвими. /Якщо Держлісагентство продумає й організує систему подання документів, що підтверджують походження та легальність, то особливих витрат не буде, — пара зайвих папірців разом із сертифікатом походження, або додавання номера лісорубного квитка в сертифікат і оприлюднення в МЕРЕЖІ бази лісорубних квитків. Як із ялинковими бирками. Давно треба було зайнятися...Ми ж пропонували.../

Середні й дрібні деревообробники можуть опинитися або за бортом ринку ЄС, або другорядною ланкою в ланцюжку постачань своїх європейських партнерів. /Що означає середні? У нас великих лісопильних підприємств взагалі немає. Найбільші українські лісопильні заводи — «середні». Виходить, уся лісопильна продукція буде за бортом ринку? Це колапс, а для Західних областей навіть пі-пі-пі.../

Втім, на думку пана Кравця, незабаром відбудеться диференціація учасників ринку. Зацікавлені в роботі на українському ринку компанії підштовхуватимуть до сертифікації тутешні лісогосподарські підприємства.

«Вони намагатимуться забезпечити виконання мінімальних вимог ЄС. Там, де оператори будуть не в змозі самостійно налагодити цю роботу, з'явиться консалтинг, який займе нішу відповідних послуг. Це питання ціни», — каже пан Кравець. Не виключено, що деякі середні й дрібні гравці почнуть об'єднуватися та укрупнюватися, щоб не втратити ринок ЄС. /У більшості країн-експортерів підготовка до виконання вимог ЄС ведеться на державному рівні. Цілком зрозуміло, чому Павло цього не бачить: його заробіток — сертифікація FSC, у майбутньому, можливо, консалтинг...Будемо сподіватися, що все це буде ще професійнішим/

Серед можливих наслідків оператори та експерти називають зменшення кількості посередників у ланцюжках постачань деревини до ЄС. А деякі деревообробники прогнозують, що значно скоротиться експорт продукції деревообробки з тропічних країн, де більшість рубок незаконні.

Відповідно, плутанина, яка виникне найближчим часом на ринку ЄС, сприятиме не зменшенню, а навпаки, збільшенню обсягів експорту з України. Не виключають деревообробники й того, що на ринок ЄС вийдуть нові українські постачальники. Щоправда, не всі експерти впевнені у можливостях місцевих деревообробників./Не зрозумів, на чому ґрунтуються ці прогнози?  Чому плутанина? Які нові постачальники?/ 

Якщо деревообробник знав ринок ЄС, був націлений на нього, то в нього, безумовно, з'явиться можливість реалізувати свої плани. Але, на жаль, багато вітчизняних експортерів, зокрема лісогосподарські підприємства, займають пасивну позицію, мовляв, ми маємо цінну сировину, і європейські партнери самі знайдуть нас», — нарікає пан Кравець. /Вельми безвідповідальна заява. Павло просто не знає, як організована експортна торгівля. Запевняю його і в Держлісагентстві, і в Асоціації Меблідревпром, і в регіональних асоціаціях деревообробників ринок ЄС чудово знають... Про окремі фірми я взагалі мовчу, — вони отримують інформацію, яку наші вчені менеджери в очі не бачили.../

БІЗНЕС №11 (1050) від 18.03.2013

Чесно кажучи, тема не розкрита. У статті немає елементарно необхідних і легкодоступних даних. Не поставлені необхідні запитання державним чиновникам. Запитання про оцінку FCS — некоректне (про неї ніхто в Україні не знає: вона зроблена для ЄС), треба було питати про підготовку до введення в дію регуляції ЄС...