Фільм «Увага! Золотушник!» розповість про нову екологічну загрозу (+відео)

Фільм «Увага! Золотушник!» розповість про нову екологічну загрозу (+відео)

Навчальний фільм «Увага! Золотушник!» став доступним для перегляду в інтернеті. Він присвячений новій загрозі для природи Білорусі – золотушнику канадському, який зараз стрімко поширюється територією республіки. За ступенем небезпеки для довкілля та благополуччя людини цей чужорідний вид перебуває в одному ряду з борщівником Сосновського та колорадським жуком, повідомила Ірина Новак, фахівець зі зв'язків із громадськістю проєкту ПРООН/ГЕФ «Біорізноманіття», в межах якого з ініціативи Мінприроди знімався ролик. Переглянути його можна на сайтах проєкту та природоохоронного відомства. Версія фільму з англійськими субтитрами доступна за цим посиланням.

Коментує начальник управління біологічного та ландшафтного різноманіття Мінприроди Наталія Минченко: «Боротьба з інвазивними видами тварин і рослин – одне з основних завдань із забезпечення національної безпеки Республіки Білорусь в екологічній сфері. Золотушник канадський уже сьогодні завдає великої шкоди не лише природі Білорусі, а й лісовому та сільському господарству. Зараз цей процес ще можна взяти під контроль. Тому я звертаюся до землекористувачів: це наше з вами спільне завдання і спільна відповідальність. Якщо ми не зупинимо поширення золотушника канадського сьогодні, то вже за кілька років ця робота вимагатиме від нас незрівнянно більше сил і коштів».

Агресивному поширенню золотушника канадського сприяє кілька чинників. По-перше, у Білорусі він не зустрічає так званих «ворогів» серед рослин-конкурентів і комах. По-друге, кожен кущ золотушника виробляє до 100 000 насінин, які вирізняються дуже високою схожістю – до 95 %. По-третє, корені чужинця виробляють інгібітори – речовини, які пригнічують ріст інших рослин. Услід за цим зникає більшість лучних комах, птахів, дрібних ссавців. Таким чином, займаючи будь-яку ділянку, золотушник повністю змінює її тваринний і рослинний світ.

Усе разом дає картину стрімкого захоплення золотушником нових земель. Становище ускладнюється тим, що тварини, зокрема дикі, не їдять золотушник. Тобто зайняті ним території недоцільно використовувати як сінокісні та пасовищні землі.

Золотушник канадський швидко закріплюється на луках, пасовищах, вигонах, меліорованих болотах, пустирях, лісових узліссях, вирубках. Ще одну загрозу несе заселення ним лісів, де він поширюється по узліссях і вирубках.

Начальник управління лісового господарства Міністерства лісового господарства Республіки Білорусь Валентин Шатравко наголошує: «Прошу поставитися до цієї проблеми дуже серйозно. Якщо ми допустимо проникнення золотушника вглиб лісу, то надалі під час лісовідновлення нам доведеться проводити комплекс додаткових заходів – переорювання, задернування тощо, що спричинить суттєві витрати. Крім того, втрата природної рослинності лісів негативно позначиться на живленні тварин. Тому не допустити проникнення золотушника в ліс – одне з наших основних завдань».

Джерелом насіння золотушника є присадибні ділянки та кладовища, де його вирощують як декоративну культуру. Звідти рослина поширюється на прилеглі ліси й луки. Тому під час створення клумб необхідно замінювати його іншими декоративними видами.

Боротися із золотушником можна хімічними та механічними методами. Скошувати небезпечний бур'ян рекомендується в міру відростання до 15–20 см, тобто 3–4 рази за сезон. Альтернативою може бути одноразове скошування в другій половині серпня до визрівання насіння. У цьому випадку скошені рослини потрібно обов'язково утилізувати – спалити або закомпостувати. Там, де золотушник займає значні площі, ефективним рішенням буде переорювання з підсівом багаторічних злаків.

Менеджер проєкту «Біорізноманіття» Володимир Колтунов зазначає: «У боротьбі із золотушником канадським сьогодні в нас поки ще є невелика перевага, але це лише 3–4 роки. Важливо використати її ефективно й зробити все можливе, щоб узяти золотушник під контроль. Для цього достатньо дотримуватися простого правила – підтримувати порядок на своїй землі».

Довідка:
Золотушник канадський (Сумнiк канадскi, Solidago canadensis), який у народі називають «сумнiкам», «жаўтазелем», «жаўцякамі», – багаторічна трав'яниста рослина, один із видів роду Золотушник родини Складноцвіті. Завезений до Європи з Північної Америки у XVII ст. У Білорусі з'явився в 50-х рр. XX ст. як декоративний вид.

Близький родич поширеного в нас золотушника звичайного. Добре відрізняється від останнього дрібними (3–4 замість 13–14 мм у діаметрі) та численними кошиками з квітками, через що суцвіття здається таким, що складається з жовтих «кульок». Заввишки сягає 2 метрів. Розмножується насінням і кореневищами. Легке насіння з «чубчиком» переноситься вітром і має дуже високу схожість.

Вкрай невибагливий у виборі місць зростання. Активно проникає в багато екотопів, зокрема луки, пасовища, вигони, перелоги, лісові узлісся, вирубки, меліоровані болота, пустирі тощо.

Непридатний як корм для худоби.

Згідно з Концепцією національної безпеки Республіки Білорусь, затвердженою указом президента РБ від 9 листопада 2010 р. № 575, а також Стратегією зі збереження та сталого використання біологічного різноманіття на 2011–2020 роки, підписаною постановою Ради Міністрів від 19 листопада 2010 р. № 1707, однією із загроз національній безпеці в екологічній сфері є проникнення в довкілля інвазивних чужорідних видів диких тварин і дикорослих рослин.

З метою реалізації стратегічних документів у Республіці Білорусь розроблено й виконується комплекс заходів з боротьби з інвазивними видами, сформовано необхідну нормативну правову базу. Зокрема, в Законі Республіки Білорусь «Про рослинний світ» передбачено проведення заходів з регулювання поширення та чисельності дикорослих рослин окремих категорій (отруйних, тих, що містять наркотичні речовини, інвазивних тощо) з метою охорони життя та здоров'я громадян, охорони та захисту об'єктів тваринного світу та середовища їх існування, об'єктів рослинного світу та середовища їх зростання, охорони водних об'єктів, а також охорони довкілля загалом.

Регулювання поширення та чисельності дикорослих рослин має здійснюватися землекористувачами способами, що забезпечують запобігання заподіянню шкоди іншим об'єктам рослинного світу та збереження середовища їх зростання.

Перелік видів дикорослих рослин, поширення та чисельність яких підлягають регулюванню, а також порядок проведення заходів з регулювання їх поширення та чисельності визначаються Міністерством природних ресурсів і охорони навколишнього середовища Республіки Білорусь за погодженням з Національною академією наук Білорусі.

Такий порядок установлено постановою Мінприроди від 10 січня 2009 р. № 2. Зазначеною постановою визначено також перелік видів дикорослих рослин, які справляють шкідливий вплив та (або) становлять загрозу біологічному різноманіттю, життю та здоров'ю громадян. До них належать борщівник Сосновського, борщівник Мантегацці, золотушник канадський, клен ясенолистий, ехіноцистис часточковий.

Останніми роками велика увага приділяється боротьбі з борщівником Сосновського як із рослиною, небезпечною не лише для місцевої флори, а й для здоров'я людей. Зокрема, на рівні Уряду схвалено:

міжвідомчий План заходів із запобігання та мінімізації шкоди від інвазії агресивних чужорідних видів диких тварин і дикорослих рослин на 2006–2010 роки;
міжвідомчий План дій із запобігання та мінімізації збитків від поширення шкідливого чужорідного виду рослини – борщівника Сосновського на 2008–2011 роки.
У 2008–2009 роках Мінприроди за безпосередньої участі НАН Білорусі було розроблено рекомендації, типові плани заходів і заходи з боротьби з борщівником Сосновського, а для 12 адміністративних районів із найбільш загрозливою ситуацією з інвазією цього виду – розроблено деталізовані плани заходів з обмеження поширення цієї рослини.

З 2011 року на основі типового плану, розробленого Мінприроди, у 119 адміністративних районах і 6 містах республіки затверджено плани заходів і засобів боротьби з борщівником Сосновського щодо кожного користувача земельної ділянки чи водного об'єкта, на території якого росте борщівник Сосновського. Ці плани реалізуються в межах виконання регіональних заходів з наведення порядку на землі та благоустрою населених пунктів.

Для підвищення ефективності контролю за проведенням заходів з боротьби з борщівником Сосновського Мінприроди 2011 року затвердило комплекс заходів з контролю за регулюванням поширення та чисельності борщівника Сосновського в республіці.

Ще один вид, який сьогодні не повинен залишатися без уваги екологів і землекористувачів – це золотушник канадський. Неконтрольоване поширення золотушника канадського призводить до пригнічення і навіть повного витіснення з природних екосистем аборигенних для Білорусі (місцевих) видів рослин. У заплавних лучних угрупованнях золотушник несе загрозу популяціям багатьох рідкісних і зникаючих видів рослин.