Як працює прокуратура в нових реаліях

Екс-прокурор Волинської та Житомирської областей Микола Франтовський розповів «Коментарям», що зараз відбувається з українськими силовиками

Влада задекларувала курс на вдосконалення діяльності прокуратури, яка з органу, покликаного захищати законні інтереси суб'єктів господарювання та громадян, стала перетворюватися на дубинку, яку використовують для тіньового перерозподілу активів або покарання неугодних. Як змінили роботу прокуратури нові закони, «k:» розповів партнер юридичної компанії «Франтовський і Ковалевський» Микола Франтовський, який пропрацював у цій структурі близько чверті століття (обіймав посади прокурора Волинської та Житомирської областей, заступника прокурора Дніпропетровської області)

У грудні минулого року набули чинності зміни до Закону «Про прокуратуру», згідно з якими прокуратура позбулася можливості виносити обов'язкові до виконання акти, суттєво урізали документ і повноваження прокурорів під час проведення перевірок. Яким чином ці новації відбилися на діяльності прокуратури?

– Казати, що ці новації сильно ускладнили виконання прокуратурою своїх функцій, було б неправильно. Якщо прокуратура вважає, наприклад, що робота того чи іншого підприємства завдає шкоди життю та здоров'ю громадян або екології, закрити його нескладно. Раніше це робилося за приписом прокуратури. За новими правилами призупиняти роботу суб'єкта господарювання можна лише через суд. Для того щоб отримати відповідне судове рішення, прокуратура має надати суду достатні аргументи неправомірної діяльності підприємства. Проте, на моє переконання, прокуратуру слід повністю виключити з вирішення цього питання, оскільки в цього органу на практиці залишається достатня кількість повноважень для впливу на діяльність судової гілки влади. Так, прокурор має право ініціювати перевірку судді, а заступник генерального прокурора та генпрокурор — кримінальне провадження щодо судді. Крім того, з метою посилення задекларованої владою незалежності суддів такі повноваження органів прокуратури також слід переглянути, передавши право відкриття кримінальних проваджень виключно Верховному суду України. Не виникає в прокуратури й особливих труднощів, якщо є потреба провести перевірку на підприємстві, що потрапило в поле її зору. Для цього достатньо організувати спільну перевірку з контролюючими органами, які також не відмовлять у такому проханні.

За новими правилами, якщо в суді профільний держорган, який за законом відповідає за регулювання та нагляд, відмовляється від раніше висунутих позовних вимог, то прокурор має право вимагати подальшого судового розгляду цього позову по суті. Як часто і в яких випадках прокуратура користується цим правом?

– Мені не відомі випадки, коли б позиції контролюючого органу й прокуратури настільки розходилися. Проте якщо державний орган відмовляється підтримувати позовні вимоги, заявлені прокурором, останній зобов'язаний довести необхідність подальшого розгляду справи з метою захисту інтересів держави, дітей, інвалідів. В інших випадках втручання прокуратури є недопустимим.

За новим Кримінальним процесуальним кодексом прокурор став процесуальним керівником досудового розслідування. Які переваги та недоліки вже проявилися під час практичного застосування цієї норми?

– З одного боку, це дуже прогресивна норма. Адже під контроль прокуратури поставлено всі дії слідчого. Прокурор нарівні зі слідчим бере на себе відповідальність за якість і правомірність слідчих дій. Проте нові повноваження сильно перевантажили прокурорів. Адже зараз розслідування починається автоматично з реєстрації заяви про те чи інше порушення. Хоча, скажімо, таку заяву може написати на свого сусіда скривджений ним громадянин.

Проігнорувати її ми не маємо права — починається слідство. У результаті зараз, наприклад, на кожного київського прокурора припадає по 400–500 справ. Про який якісний контроль може йтися в цьому випадку? Напевно, правильніше було б залишити за прокуратурою нагляд за розслідуванням кримінальних діянь, а не процесуальне керівництво, що узгоджується з нормами Конституції.

Останніми кількома роками представники бізнесу дедалі частіше скаржаться на те, що прокуратуру використовують для тіньового переділу власності. Мовляв, добре натиснувши на підприємство, прокурор може домогтися того, щоб активи перейшли до зацікавленої особи, наближеної до влади, опозиція говорить про використання прокуратури для розправи з політичними опонентами. Наскільки виправдані такі звинувачення, чи знаєте ви про такі випадки?

– Випадки, про які ви говорите, не таке поширене явище, як це виглядає збоку. Враження масштабності цього явища створюється тому, що кожен подібний факт стає надбанням громадськості, тиражується ЗМІ, і, навпаки, повсякденна робота прокуратури, коли їй справді вдається відстояти законні інтереси громадян і підприємств, залишається «за кадром». Проте ви маєте розуміти, що прокуратура ніколи не прийде на підприємство, яке придбавалося в межах закону й веде бізнес прозоро. Якщо прокуратура зацікавилася господарською діяльністю компанії, отже, ця діяльність виходить за межі закону, те саме стосується окремих осіб — прокуратура перевіряє факти допущених порушень і лише. Те, що факти порушень розслідуються вибірково, означає, що одні з них потрапляють у поле зору прокуратури, інші — ні, і це вже інше питання.

Згідно з Перехідними положеннями Конституції прокуратура продовжує виконувати функції нагляду за дотриманням законодавства та попереднього слідства лише до затвердження законів, що регулюють роботу профільних контролюючих структур і системи досудового слідства. В Україні вже створено понад вісім десятків контролюючих органів, проведено судову реформу, ухвалено новий Кримінальний процесуальний кодекс. Але замість того щоб переглянути «тимчасові» функції прокуратури, влада, навпаки, їх удосконалює. Чому держава так уперто хоче зберегти їх за прокуратурою?

– Відповідь на це запитання лежить на поверхні: будь-яка влада в нашій країні хоче мати у своєму розпорядженні впливовий силовий орган із широкими повноваженнями, який дасть їй змогу розв'язувати свої завдання. Нинішні функції прокуратури вже неодноразово ставали об'єктом критики міжнародної громадськості. Жорсткої критики посольства США зазнали й останні правки, внесені до Закону «Про прокуратуру», які набули чинності в грудні минулого року. Зараз в Адміністрації Президента розробляється новий профільний закон. За моїми відомостями, уже в жовтні він може бути поданий на розгляд до Ради та на експертизу до Венеційської комісії. Формально документ розширює громадський контроль над роботою прокуратури й сприяє підвищенню професійного рівня її співробітників. Проте в ньому закладено й норми, що дають змогу зберегти нинішній стан речей. Наприклад, до функцій прокуратури віднесено представництво інтересів громадянина та держави в суді. Щоб виконувати їх, за прокуратурою може бути залишено право проведення перевірок підприємств, привід — необхідність мати достатньо фактів для представництва в суді. Формально обмежується вплив Президента на роботу прокуратури. Згідно з проєктом закону глава держави зможе звільнити Генерального прокурора України у зв'язку з неналежним виконанням ним своїх функцій лише на підставі висновку спеціальної комісії. Але отримання потрібного висновку в наших реаліях буде простою формальністю. Адже до складу комісії входитимуть, зокрема, голова КСУ, ВС, Вищої ради юстиції, які зараз дослухаються до думки Банкової.
Читайте новини Comments.UA в соціальних мережах facebook і twitter.
Джерело фото: М. Солодкий