Екологія: Не божий «кульбабка» борщівник...+
Ми постійно розміщуємо матеріали сусідів, і не лише, про інвазивні види, насамперед через те, що в Україні про них пишуть мало і влада дуже повільно усвідомлює те, що вони становлять реальну й дуже серйозну небезпеку. Нещодавно фотографував багатогектарні зарості квітучого борщівника на півночі Київської області... Їх вигляд вражає, але не радує.... М.П.
Пам'ятаєте, як співається в одній пісні: «Якщо друг виявився раптом…»? Нещодавно до розряду таких друзів-недругів потрапили кілька видів рослин, які досить часто побачиш на дачах і в палісадниках, — золотушник канадський, ехіноцистис часточковий (або просто — «скажений огірок»), робінія псевдоакація та клен ясенолистий. А починалося-то все з добрих намірів…
Кілька років тому «в опалу» потрапив борщівник Сосновського. Завезли його на простори нашої неозорої тоді країни як кормову культуру. Як така борщівник виявився непридатним (молоко стає гірким). Але ось, маючи властивість легко здичавіти й не маючи природних ворогів, ця рослина стала розширювати свої «володіння». Усе було б нічого, але невдовзі з'ясувалося, що борщівник виділяє отруту, яка викликає найсильніші й довго не загоювані опіки на тілі людини. З незнання в пастку «кульбабки», на яку борщівник Сосновського схожий, щоправда, у сильно збільшеному вигляді, потрапляють найчастіше діти.
Фото борщівника Сосновського — Олексія НАРЕЙКА.
— І якщо з борщівником Сосновського посилено стали боротися чотири роки тому, то інші рослини — золотушник канадський, ехіноцистис часточковий, робінія псевдоакація та клен ясенолистий — до розряду «небажаних» потрапили лише зараз, — розповідає головний спеціаліст Гомельської міськрайінспекції природних ресурсів і охорони навколишнього середовища Євген Дєдков.
Провівши численні дослідження, співробітники Інституту експериментальної ботаніки НАН Республіки Білорусь дійшли висновку, що ці рослини завдають шкоди іншим, корінним «жителям» наших лісів і лук. Опад клена ясенолистого, наприклад, перегниваючи й потрапляючи в ґрунт, негативно впливає на кореневу систему дубів. Золотушник канадський, північноамериканський вид, проник до Європи через ботанічні сади та колекціонерів екзотичних рослин. Він «завинив» тим, що виявився сильним алергеном, змінює структуру екосистем. Ехіноцистис часточковий, який являє собою ліану з плодом, що нагадує їжака, обплутує кущі, ріки та прибережні зарості.
фото з сайту Пелюсток (Україна)
За прогнозами вчених, якщо не застосовувати заходів боротьби з цими заморськими «гостями», то в перспективі ми позбудемося багатоманітності наших лісів і лук, де комфортно почуватимуться лише 10 – 15 видів рослин. Бездіяльність обходиться дорого — за рік площі цих агресивних рослин-загарбників збільшуються на 15 – 20 відсотків.
Рада Міністрів РБ ухвалила програму з боротьби з борщівником. Долучилися до неї й фахівці міськінспекції.
— Усім землекористувачам — юридичним особам, сільвиконкомам, головам садово-городніх товариств — роз'яснено, серед інших питань, необхідність боротьби з цими рослинами. Щотижня під час рейдів, коли виявляються ділянки, де росте борщівник Сосновського, порушникам видається припис про викошування цієї ділянки. У разі невиконання цього припису на порушників складається протокол, винні сплачують штраф. Таких випадків цього року було 4, решта вчасно виконують необхідні дії.
НА ЗНІМКАХ: борщівник Сосновського та ехіноцистис часточковий.
Кількість популяцій борщівника Сосновського в Мінській області зросла на 13 %
Про це повідомив начальник відділу державного контролю за охороною та використанням земель, рослинного й тваринного світу та поводженням з відходами Мінського обласного комітету природних ресурсів і охорони навколишнього середовища Олександр Добрицький.
«Під час детальних обстежень районів Мінської області виявляються дедалі нові місця зростання борщівника, що говорить про те, що землекористувачі недостатньо працюють над знищенням цієї небезпечної інвазивної рослини», — сказав Олександр Добрицький.
Загалом на території сільгоспугідь столичної області, в населених пунктах і вздовж доріг зареєстровано 1043 місця зростання борщівника Сосновського на площі 396,6 га. Від початку поточного року загальна кількість популяцій борщівника збільшилася на 34,9 га, або на 137 місць. У тому числі площа зростання підступної рослини в Смолевицькому районі збільшилася з 5,1 га до 15,3 га, у Дзержинському районі — з 4,2 га до 12,7 га, у Червенському районі — з 0,97 га до 2,98 га. Найсильніше заселені борщівником території Логойського, Мінського, Узденського, Слуцького, Несвізького, Пуховицького та Дзержинського районів.
У центральному регіоні країни в першому півріччі поточного року борщівник Сосновського знищено на площі 365,5 га. Над цим працювали 986 землекористувачів (94 % тих, де такі заходи необхідні). Співрозмовник зазначив, що недостатньо активно ця робота проводилася в Борисовському, Мінському та Логойському районах. Найбільшу увагу знищенню небезпечної рослини приділяють у Березинському, Воложинському, Клецькому, Любанському, Мядельському, Несвізькому, Солігорському, Стародорозькому районах.
Територіальні органи Міністерства природних ресурсів і охорони навколишнього середовища в січні–червні поточного року видали 294 приписи землекористувачам про необхідність вжиття заходів зі знищення борщівника, складено 93 адміністративні протоколи на загальну суму Br36,6 млн.
Борщівник Сосновського — трав'яниста рослина родини зонтичних, росте на берегах водойм, пустирях, смугах відведення доріг, необроблюваних ділянках полів, не боїться заморозків і спеки, може сягати заввишки 4 м. Його батьківщиною є Кавказ. У Білорусі та Росії рослина з'явилася в середині минулого століття. Борщівник негативно впливає на біорізноманіття, руйнує природні екосистеми та завдає господарствам серйозної економічної шкоди. Крім цього, він небезпечний для здоров'я людини. Усі частини рослини містять фурокумарини — речовини, що різко підвищують чутливість організму до ультрафіолетового випромінювання. У разі потрапляння соку на шкіру необхідно якомога швидше промити уражену ділянку водою з милом і потім не допускати потрапляння на неї сонця протягом 48 годин. Для найчутливіших ділянок шкіри протягом наступних місяців рекомендується використовувати крем від засмаги. Якщо сік потрапив в очі, їх потрібно промити водою й носити сонцезахисні окуляри. У будь-якому разі не зволікайте звернутися за порадою до лікаря.
БЕЛТА
Автор: Ирина ГРОМЫКО. Джерело: sozhnews.info, 22.07.2013