Електронна ера земельного кадастру

З 1 січня цього року набрали чинності Закон України «Про Державний земельний кадастр» та постанова Кабміну «Про затвердження порядку ведення Державного земельного кадастру», які передбачають останнє не лише на паперових, а й на електронних носіях. Про особливості запровадження в Україні так званої публічної карти розповідає директор департаменту технологічного забезпечення Державного земельного кадастру Центру ДЗК Ігор ВАСИЛЬЄВ.

— Ігоре Анатолійовичу, в чому ж полягають переваги системи електронного земельного кадастру?
— У тому, що вона забезпечує он-лайн-доступ до публічної кадастрової карти. З її допомогою можна одержати відомості про кадастровий номер конкретної земельної ділянки, її площу та цільове призначення, а також вид власності. Ця карта розміщена на офіційному веб-сайті Державного агентства земельних ресурсів України, тому доступна для всіх користувачів мережі Інтернет. Це робить земельний кадастр прозорішим і захищає його від будь-яких махінацій у землекористуванні.
Крім того, цифрові носії є ще одним засобом збереження інформації про земельні ділянки. І хоч документи в паперовому вигляді мають пріоритет над електронними, зберігати останні набагато простіше. Навіть якщо ви згубили свій державний акт, за наявності його електронної копії зможете підтвердити право власності.
Спрощується й процес пошуку ділянки державним реєстратором. Тобто електронна система земельного кадастру покликана значно полегшити всі процедури, що стосуються землекористування в Україні.
— Чи всі завдання цього проекту виконано? Можливо, доводиться «дотягувати» систему в ході роботи?
— Звісно, система ще не досконала — працює всього-на-всього півроку. Проте ми визначили пріоритети: спершу забезпечили основну її функціональність. Другорядне буде вдосконалюватись уже в процесі роботи. Але я з упевненістю можу сказати: наша публічна карта не гірша за ті, що діють в інших державах, хоч роботи над нею ще дуже багато.
Проблем виникає чимало, але ж і система наша молода. Передусім нам потрібно доопрацювати процедуру видачі довідок, які засвідчують право власності в громадянина на землю, а також спонукати власників землі якомога активніше брати участь у процедурі одержання кадастрових номерів. Ще одна з нерозв’язаних проблем — удосконалення нормативної бази. Тобто наша система зараз — як маленька дитина, котру ще багато чому треба вчити.
— Скільки земельних ділянок уже зареєстровано в системі електронного земельного кадастру?
— Взагалі переводити дані про земельні ділянки в електронний вигляд та видавати кадастрові номери в Україні почали на межі 2003-2004 років. До цього не існувало навіть поняття кадастрового номера. Тому поки що до електронної кадастрової системи внесені лише ділянки з присвоєними кадастровими номерами. Близько семи мільйонів земельних ділянок таких номерів ще не мають, тому на публічній карті їх видно не буде. Сім мільйонів — цифра, звісно, немала, проте вона поступово зменшуватиметься. Так, із січня по липень 2013 року було опрацьовано близько 650 тис. заяв на реєстрацію земельних ділянок та 400 тис. заяв на надання витягу, що, відповідно, на 90 тис. та 230 тис. більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
— Читачі нашої газети, зокрема жителі села Кривоносівка Золотоніського району Черкаської області В. Моторний, О.Курятник, З. Моторна, цікавляться, чи обов’язково їхні земельні ділянки (паї) повинні мати кадастрові номери. Які ризики в тому, що їх немає, та що треба зробити, аби їх присвоїли?
— Як я вже казав, кадастрових номерів не мають, як правило, ті ділянки, що оформлялися до 2003-2004 років. Відповідно, такі наділи на публічній карті не відображаються. Проте це не означає, що їх немає або вони нікому не належать. Право власності на земельну ділянку залишається за громадянином, навіть якщо в нього нема кадастрового номера. Головне — мати державний акт, який підтверджує таке право. Проблеми виникнуть лише тоді, коли громадянин захоче продати, здати в оренду чи подарувати свою земельну ділянку, тобто здійснити операцію з юридичним оформ-ленням. Не маючи кадастрового номера, зробити це буде неможливо.
Процедура ж його отримання, що передбачає і реєстрацію земельної ділянки в електронній системі кадастру, нескладна. По-перше, громадянин повинен зробити нам заявку на створення обмінного файла, тобто перевести дані про свою земельну ділянку в електронний варіант. Одержавши такий обмінний файл, він приносить його, а також оригінал державного акта до кадастрового реєстратора, а той, у свою чергу, вносить відомості про земельну ділянку до електронної системи кадастру. Потім громадянину надається витяг, який підтверджує, що його земельна ділянка є в системі державного земельного кадастру і їй присвоєно кадастровий номер (його у витязі також вказують).
— Землевласники іноді нарікають на так звані «накладки» та інші помилки під час внесення даних про земельні ділянки до електронної бази. Як таке трапляється і який порядок виправлення цих неточностей?
— Причин цих помилок кілька. Це пов’язано із застарілою технічною базою та відсутністю оновлених карт, які використовувались у минулі роки при вимірюваннях на місцевості. Також багато неточностей пов’язано із застосуванням великої кількості умовних систем координат, які не мали жодного зв’язку із державною системою координат.
Складність процедури виправлення помилки залежить від того, наскільки вона серйозна. Якщо, наприклад, під час присвоєння кадастрового номера реєстратор у базі даних написав замість однієї цифри іншу, то таку помилку він може швидко виправити самостійно. Помилки ж, які стосуються конфігурації, місцезнаходження, площі земельної ділянки, виправляються на підставі технічної документації з установлення й відновлення меж.
Проблема ще й у тому, що під час створення публічної карти ми користувалися даними різних років, що збиралися з допомогою різних технологій. Тому звести всю наявну інформацію в єдину систему було надзвичайно складно. І це ще одне завдання електронної публічної карти — систематизувати інформацію про землі України.
— Чи передбачає нова кадастрова система скасування та присвоєння нового реєстраційного номера в разі поділу чи об’єднання земельних ділянок?
— Якщо, наприклад, відбувається поділ земельної ділянки, то кожній її частині присвоюється новий кадастровий номер. Те саме стосується й об’єднання кількох ділянок в одну. В такому разі кадастрові номери всіх ділянок, що об’єдналися, закриваються та переносяться до архіву, а новоутвореній присвоюється інший номер. Усі старі номери, перенесені в архів, зберігаються, щоб потім можна було знати їхню історію. Повторно вони вже не використовуються.
— Наскільки тісний зв’язок електронної системи земельного кадастру з новою системою реєстрації нерухомості? Як вони взаємодіють?
— Зрозуміло, що і Державний реєстр прав на нерухоме майно, і Державний земельний кадастр мають свої завдання і виконують різні функції. Якщо перші реєструють право власності на земельну ділянку, то другі фіксують інформацію про неї. Але без взаємодії цих двох систем їхня робота неможлива. Було навіть розроблено спеціальний протокол, за яким системи обмінюються даними. Тобто після отримання всіх необхідних даних про земельну ділянку та її реєстрації в земельному кадастрі вся інформація надсилається до Державного реєстру прав на нерухоме майно. Той, у свою чергу, закріплює право власності на цю ділянку за тим чи іншим громадянином і надсилає нам уже оновлену інформацію з даними про власника цієї земельної ділянки.
Новизна полягає в тому, що раніше реєстрація ділянки проводилася тільки після того, як виносилось рішення про надання права власності на неї. Тепер же потрібно спочатку «зарезервувати» земельну ділянку в кадастрі, щоб не вийшло так, що ви оформляєте право власності, а на неї тим часом уже претендує хтось інший.
— Багато аграріїв нарікають на утруднення процедури реєстрації угод оренди земельних ділянок. Чи не можна її спростити?
— Із набранням чинності законів України «Про державний земельний кадастр» і «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» оренда розглядається як майнове право, що закріплюється за громадянином у Державному реєстрі прав на нерухоме майно. Так вимагає законодавство і нові правила реєстрації. Земельну ділянку не можна здати в оренду, якщо вона не зареєстрована або її немає в електронній системі кадастру. Звісно, якщо громадянин хоче орендувати ще не зареєстровану земельну ділянку, відповідно до цих вимог, то її потрібно спершу зареєструвати в кадастрі. Це забезпечить наповнення кадастру інформацією про земельні ділянки, права на які виникли до 2003-2004 років, та належно їх захистить.