Злочинці на волі

В останньому номері журналу Бізнес опубліковано статтю «Щепські справи», яку поки я не отримав. Публікую авторський (до редакторської правки) варіант цієї роботи, переданий УЛ автором статті — відомою журналісткою, що висвітлює проблеми лісового сектору, — Оленою Середою. Олено, — Величезне Вам спасибі. Михайло Попков.

Плитним підприємствам вдалося виграти суди в АМКУ, але осад від судових перипетій залишився

Понад рік минув з того дня, коли Антимонопольний комітет України оштрафував Асоціацію «Меблідеревпром» та її 14 учасників на 419 млн грн за антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів на спеціальних аукціонах з продажу необробленої деревини (див. БІЗНЕС № 28 від 09.07.2012 р.). Наслідки рішення АМКУ компанії почали відчувати ще наприкінці минулого року. І хоча для оскарження рішення АМКУ плитні підприємства звернулися до судів, більшість з яких уже ухвалили рішення на користь деревообробників, загалом ситуація на ринку деревно-плитних матеріалів (ДСП, ДВП, МДФ і ХДФ), як і прогнозував БІЗНЕС (див. №52 від 24.12.12 р. с. 78-79), продовжує залишатися складною. Закупівлі лісоматеріалів скорочуються, інвестиції в галузь зведено «нанівець», внутрішнє виробництво плитної продукції падає, а її імпорт зростає.

Виробництво і споживання

За даними Держстату, виробництво фанери клеєної у 2012 р. порівняно з 2011 р. зменшилося лише на 2%, а виробництво деревностружкових необроблених плит — на 1%. Проте оператори стверджують, що падіння виробництва у 2013 р. буде істотнішим, ніж у 2012 р. — щонайменше на 10%. Деревообробники прогнозують, що у 2014 р. спад виробництва триватиме, а разом з ним скоротяться й закупівлі лісоматеріалів. Якщо вірити гравцям, у першому півріччі 2013 р. порівняно з аналогічним періодом 2012 р. вони скоротили закупівлі лісосировини, за різними оцінками, на 5-12%.

Деревообробники звинувачують підприємства Державного агентства лісових ресурсів України (Держлісагентства) у завищенні вартості лісоматеріалів. За їхніми словами, не враховуючи ринкової ситуації — стартові ціни на аукціонах з продажу необробленої деревини щокварталу збільшуються на 5-10%. «Оскільки ціни на аукціонах вищі за середньоринкові, то деревообробники купують лісосировину в мінімально необхідних обсягах, не створюючи складських запасів, оскільки не впевнені, чи вдасться продати готову продукцію. Річ у тім, що собівартість виробництва в Україні істотно зросла протягом останніх 2 років, що ставить під сумнів конкурентоспроможність вітчизняного виробника. Деревообробники від початку планують мінімальну купівлю на аукціонах і шукають нових постачальників лісоматеріалів, зокрема переходять на деревні відходи», — каже Сергій Сагаль, президент Української асоціації меблевих і деревообробних підприємств «Меблідеревпром» (м. Київ; з 1998 р.; 39 членів).

До слова, ні суди плитних підприємств з АМКУ, ні падіння виробництва плитної продукції не полегшують доступ до лісоматеріалів інших деревообробників. «Фактичне зростання цін на сосновий пиловник по підприємству Ванеса: середня ціна круглого лісу хвойних порід за 2012 р. становила 407 грн/м3, середня ціна круглого лісу хвойних порід за 7 місяців 2013 р. становила 496 грн/м3. Таким чином, маємо зростання середньої ціни на 22%. Але навіть за таких цін немає можливості повністю забезпечити виробництво деревною сировиною. Доводиться збирати потрібний обсяг лісу з усіх регіонів країни, несучи на цьому додаткові витрати і підвищуючи собівартість продукції, що випускається. Повне ж забезпечення сировиною дало б змогу підприємству збільшити кількість робочих місць у 2,5 раза й у стільки ж збільшити обсяг виробництва та приплив валюти за експортні поставки», — каже Валерій Подкоритов, директор підприємства «Ванеса» (м. Корюківка; виробництво і продаж обрізних пиломатеріалів; з 2002 р.; близько 100 осіб).

За оцінками деревообробників, і до рішення АМКУ, і після плитні підприємства придбавали близько 40% деревини, що реалізується підприємствами Держлісагентства на внутрішньому ринку. Як пояснюють деревообробники, загалом попит на продукцію деревообробки в країні падає, як наслідок, скорочується виробництво продукції та закупівлі лісоматеріалів у всіх деревообробників, у тому числі меблярів, виробників вікон тощо, відповідно, частка плитних підприємств у закупівлях лісоматеріалів у підприємств Держлісагентства залишається колишньою.

Інвестиції

Оператори плитного ринку найнегативнішим результатом «розборок» з АМКУ вважають зменшення інвестицій в Україну. Усі без винятку плитні підприємства переглянули інвестиційні плани й відклали інвестиції на невизначений час, а деякі й зовсім від них відмовилися. Про досить напружену ситуацію в галузі свідчить і те, що багато гравців, коментуючи її, віддали перевагу тому, щоб лишитися неназваними. «На початковому етапі конфлікту АМКУ запевняв, що втручається в ситуацію, що склалася між плитними підприємствами та підприємствами Держлісагентства на спеціальних аукціонах з необробленої деревини, щоб її виправити, а вийшло навпаки», — заявив БІЗНЕСу один із таких анонімів. За словами деревообробників, проблема недосконалості законодавства про торги з необробленої деревини залишилася, жодних кроків назустріч деревообробникам Держлісагентство не робить. «Незважаючи на те що у 2012 р. до галузі було залучено багато уваги, підприємства Держлісагентства продовжують продавати лісоматеріали за максимально високою ціною, часом із збитком для деревообробників. Крім того, як і раніше, необроблена деревина вивозиться з країни, а це десятки тисяч невідкритих робочих місць», — каже директор плитного підприємства, який побажав лишитися неназваним.

За словами деревообробників, почасти результатом війни між плитними підприємствами та підприємствами Держлісагентства й АМКУ є поява нових плитних підприємств у сусідніх країнах. Наприклад, концерн «Кроноспан» уже практично завершив інвестиційний проект зі спорудження двох плитних заводів у Білорусі в м. Сморгонь. Відкриття підприємств на 2 тис. робочих місць з обсягом інвестицій близько 300 млн USD заплановано на кінець цього року. «Інвестори не розуміють, що діється в Україні. Мало того, що ситуація із законодавством не викликає впевненості в завтрашньому дні, сьогодні, без жодних на те причин, на підприємство можуть увірватися силові структури й робити там те, що забажають. В умовах загального негативного інвестиційного клімату в країні, плюс відсутності чинної державної програми розвитку деревообробної галузі інвестори воліють вкладати кошти у виробництво в сусідніх країнах», — сказав БІЗНЕСу представник компанії «Кроноспан УА» (м. Нововолинськ, Волинська обл.; виробництво і продаж деревно-плитних матеріалів; з 2004 р.; понад 250 осіб).

Як правило, під час будівництва плитних виробництв планується, що 30-50% продукції, що випускається, експортуватиметься. Усі плитні підприємства, які збудовані та реконструйовані за останні 20 років в Україні, також частково орієнтувалися на експорт у близькі країни. До слова, за оцінками операторів, у деяких вітчизняних плитних підприємств на сьогодні обсяг експорту становить 15 – 40%. До речі, як розповіли оператори, оскільки внутрішнє споживання продукції в Україні падає, особливого значення набуває експорт готової продукції. «Якщо вітчизняний виробник стане неконкурентним на експортних ринках, обсяг експорту почне критично падати, внаслідок чого можлива зупинка деяких заводів, які зіткнуться з відсутністю ринків збуту», — каже директор плитного підприємства, який побажав лишитися неназваним. Заводи концерну «Кроноспан», що будуються в Білорусі, не виняток, вони також частину своєї продукції планують експортувати. Іншими словами, замість того, щоб будувати заводи в Україні та продовжувати експортувати до Білорусі, іноземний інвестор віддав перевагу будівництву в Білорусі. Для українських плитних підприємств це загрожує, по-перше, скороченням експорту і, як наслідок, внутрішнього виробництва. По-друге, з’явилася загроза зростання імпорту, у тому числі з Білорусі, що також загрожує скороченням виробництва. Якщо збережеться тенденція ігнорування бізнесу, у тому числі з іноземними інвестиціями, українськими державними органами, то це призведе до знищення плитної галузі в країні.

Виробник про…..

Валерій Подкоритов, директор підприємства «Ванеса» (м. Корюківка; виробництво і продаж обрізних пиломатеріалів; з 2002 р.; близько 100 осіб.)

З різних причин обсяги поставок круглого лісу за сім місяців 2013 р. коливалися від 1,2 тис. до 6 тис. за потрібних щомісяця 8 тис. куб. м круглого лісу. Головна причина такої циклічності — чинна аукціонна система торгівлі необробленою деревиною. У гонитві за примарними цінами на аукціонах було порушено постійно чинні зв’язки між постачальниками та виробниками. Сировину стали отримувати лотерейним способом через лісові аукціони. За безальтернативної аукціонної системи торгівлі круглим лісом часто виникають ситуації, коли середнім і великим підприємствам не вистачає ресурсів, а багато малих підприємств, придбавши на аукціонах ліс, потім його не викуповують. Створюється уявна видимість насиченості внутрішнього лісового ринку сировиною та мотивація для збільшення експорту необробленої деревини. Таким чином, на сьогодні ми маємо поставки необробленої деревини на внутрішньому ринку циклічні за обсягами за постійно зростаючих цін. Водночас експорт здійснюється планово, за встановленими квотами та фіксованими цінами. Висновок: Експортери користуються пріоритетом перед вітчизняними виробниками в забезпеченні необробленою деревиною.

Пропозиція щодо поліпшення ситуації на внутрішньому лісовому ринку України: по-перше, запровадити плановість у забезпеченні необробленою деревиною національних виробників через Мінпромполітики, Держлісагентство лісових ресурсів і обласні управління лісового господарства на підставі заявок на сировину на наступний рік, що подаються деревообробними підприємствами. По-друге, на основі узагальнених потреб національних виробників можна було б здійснювати планову заготівлю та постачання потрібної сировини, а всі надлишки деревної сировини реалізовувати на експорт і таким чином не на словах, а на ділі підтримати вітчизняного виробника. По-третє, аукціони залишити для реалізації високоякісної та рідкісних порід деревини.