Ампутація від купюр. БЕЗГОТІВКОВІ РОЗРАХУНКИ

Обмеживши готівкові розрахунки сумою 150 тис. гривень, Нацбанк разом із Міндоходів готуються до тотального контролю доходів і витрат українців

Небажання українців переходити на безготівкові розрахунки добровільно призвело до того, що Національний банк вирішив відучити громадян від кешу примусово. З 1 вересня набула чинності постанова Нацбанку №210, згідно з якою розмір платежу при готівковому розрахунку між фізичною особою та підприємством (підприємцем) за товари (роботи, послуги) не повинен перевищувати 150 тис. гривень. Крім того, фізичні особи між собою за договорами купівлі-продажу, що потребують нотаріального посвідчення, також не зможуть розраховуватися кешем, якщо сума операції буде більшою за 150 тис. гривень. Обмеження для розрахунків між юридичними особами та підприємцями ще нижче: не більше десяти тисяч гривень готівкою на день.

І хоча юристи запевняють, що запроваджені обмеження цілком можливо обійти, тепер заощадження громадян опиняться під наглядом не лише НБУ, а й податкової служби. І приховувати свої доходи стане набагато важче. Тим більше Нацбанк уже натякнув, що планка в 150 тис. — тимчасова і знижуватиметься.

А в Європі — менше

Попри критику на адресу НБУ та Міністерства доходів і зборів, які, мовляв, хочуть забратися в гаманці українців, скорочення ролі паперових грошей в обігу — нормальна світова практика. Наприклад, за оцінками того самого Нацбанку, частка готівки в загальному грошовому обороті України становить 28%, тоді як у країнах Європи — 10–15%, у США — десять відсотків, а в Південній Кореї — лише два (див. «Чіп без Дейла»).

Обсяг готівки поза банками сягає 224 млрд гривень. Це — невраховані заощадження і доходи, і запровадження нового обмеження дасть змогу владі взяти під контроль хоча б частину цих коштів

Причому за кордоном обмеження на готівкові операції набагато нижчі, ніж у нас. «У таких країнах, як Франція, Іспанія, Італія, Литва, Бельгія, Болгарія, Німеччина, уже запроваджено обмеження щодо розрахунку готівкою від однієї до восьми тисяч євро. А в Швеції взагалі обговорюється питання про повне скасування готівкових платежів», — каже член правління ПАТ «Укрсоцбанк», UniCreditBank Любомир Пунчев.

Новації пов’язані не лише з примхою НБУ: міжнародна група з розроблення заходів боротьби з відмиванням злочинно отриманих доходів (FATF) для європейського регіону рекомендує національним службам фінмоніторингу відстежувати всі операції, сума яких перевищує 15 тис. євро.

Певною мірою переведення розрахунків на безготівкові рейки справить позитивний вплив на загальну ситуацію в економіці, оскільки перенасичення її готівковою масою навряд чи є великим позитивом. Адже фізична емісія грошей призводить до зростання темпів інфляції, а відстежувати рух і перерозподіл кешу дуже непросто. Наприклад, обсяг готівки поза банками, за даними того самого НБУ, до серпня сягнув 224 млрд гривень, збільшившись з початку року на 10,4%. Говорячи примітивною мовою, це і є невраховані заощадження та доходи, які проходять повз державну казну. Теоретично спрощення контролю може призвести до легалізації доходів, а також поступової трансформації готівкової маси на безготівкову.

Крім того, Нацбанк націлюється і на подальше зниження залежності української економіки від іноземних валют (за оцінками фахівців Донецького національного університету, доларизація в нашій країні сягає 30%), чого не надто вдалося досягти, заборонивши валютне кредитування. «Обмеження готівкових розрахунків — це певний ресурс банківської системи для кредитування. Ми сподіваємося, що обсяги кредитування можуть збільшитися на 14 мільярдів гривень (на рік. — «Експерт»). Крім того, Нацбанк розраховує на пів відсотка зменшити показник доларизації», — каже заступник голови правління НБУ Віра Річаковська. Якщо врахувати, що за 2012 рік кредитний портфель банків «схуд» майже на десять мільярдів гривень, додатковий ресурс їм точно не завадить.

«Розраховували ми і вплив на ВВП. За розрахунками наших фахівців, це сприятиме зростанню валового продукту на 0,2 відсотка», — додає Річаковська. І підкреслює, що навіть до запровадження нової норми спостерігалося значне зростання безготівкового обороту: за перше півріччя 2013-го він становив 72 млрд гривень, тоді як за весь 2012 рік — 92 млрд гривень.

Шукати й виявити

Запроваджене обмеження — все ж лише зовнішній бік медалі. Адже «прогін» через банківські рахунки майже всіх угод між фізособами з нерухомості та купівлі авто, які, згідно з пунктом 1 постанови НБУ №210, потребують обов’язкового нотаріального засвідчення, дасть податковим органам відносно чітку картину того, хто і скільки ховає «під матрацом» (хоча «безнотаріальні» угоди сьогодні відловити майже неможливо). А це може потягти за собою як запровадження нових податків, що вже підтвердила поява трансфертного оподаткування (див. «Погоня за чесною ціною») та плани запровадити податок з обороту, так і підвищення ставок уже наявних зборів.

До того ж в адміністрації президента вже з’явилася інформація, що бюджет на 2014 рік передбачає значне збільшення соціальних виплат. Відповідно, такі витрати треба за рахунок чогось фінансувати. Тому вся ця готівкова маса, розсована по кишенях, може стати непоганим джерелом поповнення держказни.

З іншого боку, це й додатковий заробіток для банків, і стимул для розвитку інфраструктури. Адже в Україні випущено 63,7 млн платіжних карток, проте частка активних карток, за якими хоча б раз на три місяці проводиться одна операція, не перевищує 50%. І більшість із них використовується виключно для зняття готівки. А Нацбанк сподівається переломити цю тенденцію.

Віра Річаковська запевняє, що українці, проводячи угоди на великі суми, жодних зайвих витрат не нестимуть. Банкіри з цим не згодні. «Послуги банків можуть подорожчати, що пов’язано з відкриттям і обслуговуванням рахунків, переказом грошей, обміном валюти», — каже Любомир Пунчев. Це відповідає дійсності: НБУ не встановлює вимог до розмірів комісій, адже тарифи на обслуговування обумовлюються між банком і клієнтом.

Щоправда, існує певний ризик того, що все піде зовсім не так, як очікує Нацбанк. Тобто ще більше грошей піде в тінь, оскільки українці розуміють: засвітити свої витрати — означає потрапити під пильний погляд Міндоходів. Втім, способи обійти нове обмеження, не порушуючи норми законодавства, залишилися. «Найпростішим і найдоступнішим є розбивка платежу на кілька сум, що виплачуються протягом кількох днів. Великий платіж, що перевищує встановлену норму, також може бути здійснений кількома пов’язаними особами (наприклад, членами однієї родини)», — пояснила начальник відділу рейтингів фінансової сфери IBI-Rating Анна Апостолова.

До слова, саме остерігаючись того, що замість додаткових надходжень до бюджету ще більші суми осідатимуть у кишенях громадян, Держдума Росії відмовилася від запровадження з 1 січня 2014 року обмеження в 600 тис. рублів.

Взагалі, слід міркувати здраво: обмеження в 150 тис. гривень — своєрідний «перший млинець», оскільки воно стосується виключно дорогих покупок і поширюється на вузький перелік угод, не розв’язуючи при цьому масу інших проблем. Наприклад, не стосується виплат зарплат у конвертах, через що на рік близько 150 млрд гривень проходить повз Міністерство доходів і зборів.

Відповідно, українцям, найімовірніше, дадуть час, щоб звикнути до механізму платежів, що змінився. А потім можна очікувати плавного зниження обмеження аж до рівня, який зачепить не лише великі, а й повсякденні витрати. А там уже й недалеко до тих методів, за якими працюють податкові органи більшості розвинених країн, оцінюючи не стільки доходи громадян, скільки їхні витрати.