На чисту воду

Проблема незаконної забудови берегів водойм зачіпає інтереси всіх жителів України. У репортажі програми «Подробиці» її розглянуто на прикладі Київського водосховища в районі лісу Лютіж. Тут розташована Київська лісова дослідна станція, зі співробітниками якої (насамперед з Миколою Савущиком) ми співпрацюємо й дружимо багато років. Раніше, повертаючись із лісу, ми завжди заїжджали на берег водосховища, щоб скупатися, перекусити, просто посидіти на березі й поговорити…Тепер ці задоволення для нас і багатьох інших, на жаль, недоступні…До води не під'їхати, - навколо паркани…

Вода стає розкішшю. Відпочити біля річки, зокрема, під Києвом, - вже проблема. Доступ до узбережжя масово перекривають ті, хто хоче мати одноосібний вихід до води. Річка - за парканом. На чиєму боці закон - розслідування Олександра Акименка.

Ольга Начата, мешканка с. Лютіж: "Оце все продано. Ми вже сюди вийти не можемо".

Село Лютіж. 20 кілометрів від Києва. Вихід до води стає майже розкішшю ось через ці будинки на березі.

Закон забороняє починати будівництво ближче, ніж за сто метрів від води. Але власники цих будинків всупереч нормам обгороджують річкові береги.

Це - чи не єдиний вихід до Дніпра у Лютіжі під Києвом. Люди виявилися відрізаними від води приватним підприємцем, що торгує землею.

Селянам лишається спускатися до води ось такими схилами.

Ольга Начата, мешканка с.Лютіж: "Аж до самих Козаровичів ви не підійдете ніде до моря. Там, далі, за Туровчою, повністю загороджений ліс, повністю все загороджено. Ось будинки побудовані, ви ж бачите, ось подивіться туди. Сто метрів є від моря, як ви думаєте? Тут, по-моєму, в 10 метрах від моря стоїть будинок.

Як приходимо на пляж - починається скандал. І починається: "Чого ви прийшли, це моя територія, ви не маєте права". Він поставив охорону, взяв пістолет охоронець. Ми прийшли на пляж, і він почав розмахувати".

А це приїхала голова сільради Лютіжа.

Жінка просить не знімати дорогу машину. Мовляв - вона чоловікова. Голова села розповідає про те, як через суд повертає берег.

Тамара Савинок, голова Лютізької сільської ради: "Тобто, раніше отут була земля, був прохід до моря. А потім його виділили взяли. На даний момент зараз ведеться, у суді слухається справа. Ми хочемо забрати його для села".

До розмови приєднується чоловік…

- А тут, хто вас не пускає?

- Воно не повинно бути загорожено. Воно не повинно бути загорожено.

- А що, пляж має бути не загороджений?

…Який і є тим самим власником пляжу.

- А ви тут живете?

- Ну, це господар.

- Тобто, це ваше?

- Що означає - наше? У нас є державний акт володіння землею. Ми людям дозволяємо, і купаються, і відпочивають тут, і все роблять.

Він планує побудувати на березі яхт-клуб.

- Тобто, ви хочете її викупити?

- Так, хочемо за законом викупити. І тут зробити нормальний там яхт-клуб.

Голова Лютізької сільради відповідальним за забудову берегів називає головного архітектора району.

- На будівництво дається погодження в архітектурі.

"Агенти Впливу" прийшли до головного архітектора Вишгородського району.

- Добрий день, я перепрошую, а можна поспілкуватися з Андрієм Миколайовичем?

- І тут знайшли?

- Так.

Він направив нас до сільради.

Андрій Пономарьов, головний архітектор Вишгородського району: "У разі виділення земельної ділянки рішення приймає сесія сільської ради. У разі будівництва на цій земельній ділянці - рішення приймає виконком сільської ради".

Чиновник знає схему, за якою незаконні будівлі стають законними:

- Ні для кого не секрет, що є такий спосіб легалізації самочинно збудованих об’єктів, як через судові рішення.

- Тобто, через незаконні…

- Я такого не казав.

Олена Данчина, депутат Лютізької сільради: "Однією з найголовніших причин, чому я пішла в депутати, була, звичайно, боротьба за пляж, за вихід до води".

Ця жінка - голова земельної комісії і депутат сільради Лютіжа. Рахує, скільки коштує пляж.

- Там ідеться про два з половиною гектари. Ось я зараз вам порахую. Щось багато виходить.

- Багато? А скільки?

- Я не буду це називати вголос. Порахуйте самі.

Ринкова ціна цього берега - 7 мільйонів доларів.

За таку ж суму у Києві збираються відремонтувати теплові і газові мережі по всьому місту.

Олена Данчина, депутат Лютізької сільради: "У теплу пору року, коли особливо вихідні дні, регулярно приїжджають джипи дивитися це місце".

"Агенти впливу" вирішили з’ясувати масштаби незаконної забудови берегів Дніпра.

Хто власник цього маєтку під Києвом? Будівельники не хочуть відповідати.

- Є фірма, дізнавайтеся, будь ласка, господар є, блін, господар є. Дізнавайтеся господарів.

- А який телефон фірми, як звати господаря?

- Я не знаю.

Власники вже зведених будинків тікають від "Агентів впливу".

На рибалку вийти – теж проблема.

- Повністю паркани вздовж Дніпра. Уже немає Дніпра, уже все. Для онуків навіть не залишиться абсолютно нічого.

Олексій Уралов, начальник управління комплексного використання водних ресурсів України Держводгоспу України: "Нажаль, більша частина цієї території забудована напівлегально".

Цей чоловік знає все про річки і озера в Україні. Каже: тим, хто загородив берег і порушив закон, загрожує мізерний штраф.

- Від 3 до 8 неоподаткованих мінімумів громадян. А це, ви знаєте, 134 гривні максимум.

Вирішити проблему може рішення суду.

- Я так гадаю, що судове рішення буде таке, щоб припинити діяльність цих об’єктів на цій території.

- Тобто знести?

- Тобто знести!

Ольга Начата, мешканка с.Лютіж: "Ми спеціально поставили прапор. Ми в Україні живемо. Ми маємо право вийти кудись, щось мати. Ну, наше право є, записано в конституції".

На прибережних будинках стоять такі ж прапори.