Договір підряду — укладаємо й виконуємо правильно

«Послуги» та «підряд» стають дедалі важливішим компонентом лісового господарства. Тому цей матеріал має знайти свого читача. Дуже сподіваюся, що Держлісагентство перейметься «системним» вивченням проблеми та узагальнить матеріали щодо послуг і підряду в лісовому господарстві. Окрема подяка Олегу Сторчоусу, який знаходить потрібні й цікаві матеріали. М.П.

Досить часто для виконання певних робіт виникає потреба залучити «сторонню допомогу» — професіоналів тієї чи іншої галузі. Для оформлення подібних відносин може придатися правова конструкція договору підряду. Під час підписання й виконання договорів цього виду слід пам'ятати про особливості їхньої юридичної природи та не плутати їх зі схожими видами договорів (про надання послуг, трудовими тощо). Отже, про основні нюанси правової природи договорів підряду, тонкощі їх укладення й виконання йтиметься в нашій статті

Загальна характеристика договору підряду

Правовому регулюванню відносин за договорами підряду присвячено главу 61 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ), яка регулює загальні положення про підряд і особливості правового регулювання договорів підряду окремих видів (побутовий, будівельний, підряд на проєктні та пошукові роботи). Крім того, на підрядні відносини в капітальному будівництві поширюються спеціальні положення Господарського кодексу України (далі — ГКУ), зокрема глави 33.

Нагадаємо!

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦКУ).

Сторонами в договорі підряду є замовник і підрядник.

Замовником, як правило, може виступати будь-яка особа, наділена необхідним обсягом цивільної дієздатності для укладення й виконання таких договорів. При цьому слід пам'ятати, що виконання низки робіт потребує попереднього одержання підрядником відповідних дозвільних документів (ч. 3 ст. 837 ЦКУ).

Зверніть увагу!

Відсутність у підрядника необхідного дозволу може потягти не лише його юридичну відповідальність (у т.ч. й кримінальну), а й негативні наслідки для замовника. Адже, як свідчить практика, однією з підстав визнання податковими органами договорів нікчемними може бути та обставина, що підрядник/виконавець не має необхідного дозволу (ліцензії) для виконання замовлених робіт. Хоча зазвичай ця обставина не розглядається як єдина самостійна причина для висновку про нікчемність того чи іншого правочину, однак додатково «підкріплює» переконання податківців у відсутності реальних господарських операцій. Види діяльності, для здійснення яких необхідна ліцензія, передбачені ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 р. № 1775-III.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників). У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником — як замовник (ст. 838 ЦКУ).

Відповідно до ч. 2 ст. 838 ЦКУ, генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником — за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Як наслідок — замовник і субпідрядник не вправі пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним із них із генпідрядником, якщо інше не встановлено договором або законом. На цьому акцентують увагу й суди, зазначаючи, що відповідальною стороною перед замовником у разі порушення субпідрядником своїх зобов'язань є генпідрядник; замовник і субпідрядник не вправі пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним із них із генеральним підрядником (постанова Вищого господарського суду України від 14.05.2008 р. у справі № 13/2-18/32).

За юридичними характеристиками договори підряду належать до консенсуальних, двосторонніх і оплатних. Договір підряду вважається укладеним із моменту досягнення сторонами згоди щодо його істотних умов; правами й обов'язками наділені обидві сторони договору — як замовник, так і підрядник. Оплатність як істотна ознака підряду означає, що роботи підрядника в будь-якому разі вважаються оплатними. Так, навіть у разі, якщо в договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, вона встановлюється за рішенням суду на підставі цін, які зазвичай застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами (ч. 2 ст. 843 ЦКУ).

Відмінність договорів підряду від суміжних видів договорів

Досить часто виникає запитання — який договір краще укласти в разі використання найманої праці? Найчастіше розглядаються договори підряду, надання послуг або трудові договори. Зазначимо: неправильний вибір того чи іншого договору може потягти для сторін небажані наслідки, тому до цього вибору слід підходити виважено, враховуючи особливості правової природи кожного з указаних договорів. Нижче з'ясуємо, у чому полягають їхні основні відмінності.

Відмінності між договором підряду та договором про надання послуг

Предметом договору підряду є оплатне виконання робіт на замовлення. Що стосується договору про надання послуг, то згідно з ним одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцю зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦКУ).

Отже, відповідно до договору підряду на користь замовника виконуються роботи: створюється певний матеріальний результат (виготовлення чи ремонт речі, будівництво об'єкта нерухомості тощо), відокремлений від особи підрядника й, як правило, здатний до фізичної передачі замовникові.

Зазвичай у відносинах між підрядником і замовником не принципово, хто саме виконує ту чи іншу роботу. При цьому підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання робіт інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. І лише в тому разі, якщо в договорі підряду сторони окремо зафіксують умову про те, що робота за цим договором має виконуватися виключно певними особами, для підрядника діятиме відповідне обмеження — заборона залучати до виконання роботи субпідрядників.

На противагу наведеному, за договором про надання послуг замовникові надаються послуги, а предметом договору при цьому є не матеріальний результат певних робіт, а саме процес надання замовникові певного блага. Як правило, послуги споживаються замовником фактично під час їх надання (наприклад, перевезення, прибирання територій, юридичні, посередницькі послуги). Іншими словами, замовник «набуває» не уречевлений результат певних робіт, а саму діяльність виконавця. Саме тому під час виконання договорів про надання послуг, якщо сторонами не передбачено інше, вважається, що виконавець зобов'язаний надавати послугу особисто, власними зусиллями, без залучення до цього сторонніх осіб і не перепоручаючи отримане замовлення.

Такі особливості мають значення й для ведення податкового обліку. Оскільки договір підряду вважається виконаним, коли замовникові передано матеріальний результат, із цього моменту в замовника виникають підстави для віднесення витрат за таким договором до податкових. Одержання подібного результату має бути документально підтверджене (як правило, актом приймання-передачі). Також залежно від характеру виконаних робіт може виникнути потреба документально зафіксувати зміни, яких зазнало майно замовника (скажімо, збільшилася балансова вартість основного засобу внаслідок його капітального ремонту підрядником тощо).

Виконання договорів про надання послуг також потребує відповідного документального підтвердження, яким можуть бути акт приймання-передачі наданих послуг, звіт виконавця тощо. Проте в будь-якому разі чітко встановити, якими документами в тій чи іншій ситуації краще підтвердити належне виконання відповідного договору, можна лише знаючи про конкретний вид послуг, які надавалися (комісійні чи інші посередницькі послуги, послуги з перевезення, юридичні послуги тощо) і ознайомившись зі змістом конкретного договору. Те саме можна цілком справедливо сказати й про договори підряду.

Відмінності між договором підряду та трудовим договором

Не секрет, що іноді, щоб «вивести» відносини з особами, які фактично виконують трудові функції, з поля правового регулювання трудового права, підприємства вдаються до укладення договорів підряду. Часом ці договори можуть перезаключатися по кілька разів, при цьому фактично режим роботи такого «підрядника» нічим не відрізняється від режиму роботи осіб, які працюють за трудовими договорами. Проте слід пам'ятати, що подібна «підміна» може бути розцінена уповноваженими органами (якими саме, залежить від ситуації — перевіряльниками Держпраці, податківцями, судами або міліцією чи прокуратурою) як правопорушення.

Щоб уникнути таких ситуацій, слід звернути увагу на найтиповіші відмінності між трудовим договором і договором підряду. По-перше, трудовий договір передбачає здійснення працівником певної трудової функції, тобто предметом договору є сам процес праці, його організація, тоді як за договором підряду передається конкретний матеріальний результат. При цьому для замовника суттєве значення має не процес досягнення результату, а лише факт його готовності, кількісні та якісні характеристики.

З цієї відмінності випливають і інші: відносини між працівником і роботодавцем регулюються нормами трудового законодавства, між замовником і підрядником — цивільного; існують відмінності й у порядку оформлення відносин, у правових підставах і порядку їх припинення; відмінності в правовому регулюванні вирішення конфліктів між сторонами, їхньої відповідальності одне перед одним тощо.

Як свідчить судова практика, обставини, які можуть трактуватися судом як доказ того, що насправді роботодавець «завуалював» трудові відносини під формою цивільно-правового договору, у т.ч. й підряду, можуть бути такими: виконавець був зобов'язаний дотримуватися встановленого роботодавцем режиму роботи, внутрішнього трудового розпорядку, умов праці, у т.ч. був ознайомлений (усно чи письмово) з такими умовами під розписку; виконував свої функції згідно зі встановленим на підприємстві робочим часом, велося табелювання його робочого часу; характер роботи та тривалість її виконання свідчить про те, що ніякого «матеріального результату» внаслідок такої роботи не створювалося, зате систематично виконувалися трудові функції; цивільно-правовий договір кілька разів перезаключався, проте з боку підприємства-замовника не надано належного обґрунтування наявності реальної потреби в такому перезаключенні. Проте слід пам'ятати, що контролери, які ставлять у провину підприємству ці порушення, у кожному випадку повинні подати їх конкретні докази — інакше ці звинувачення залишаться просто словами.

Права й обов'язки сторін договору підряду

Очевидно, що конкретний обсяг прав і обов'язків сторін договору підряду визначається в тексті договору та залежить від виду виконуваних робіт (будівельні, побутові та ін.). При цьому ЦКУ встановлює загальні правила, які діятимуть, якщо договір або спеціальні норми, присвячені певному виду договору підряду, не встановлюють іншого.

Права замовника за договором підряду

Отже, за загальним правилом, замовник за договором підряду має право:

      - у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись при цьому в діяльність підрядника (ч. 1 ст. 849 ЦКУ);
    - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що завершення її в строк стає явно неможливим (ч. 2 ст. 849 ЦКУ);

Важливо !

Навіть якщо з боку підрядника відсутні будь-які порушення, замовник вправі в будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, здійснивши оплату за виконану частину роботи та відшкодувавши збитки, завдані підрядникові розірванням договору (ч. 4 ст. 849 ЦКУ).

Це саме констатують і суди, зазначаючи таке: незважаючи на те що згідно зі ст. 525 ЦКУ одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, у процесі реалізації договорів підряду це можливо. Адже це прямо передбачено ч. 4 ст. 849 ЦКУ. Причому в такому разі одностороння відмова замовника від договору підряду не ставиться в залежність від наявності порушення договірних відносин з боку підрядника, тобто є безпідставною з погляду закону й не може бути обмежена. Тому доводи сторін про те, що договір підряду може бути розірваний лише в судовому порядку у зв'язку з істотним порушенням умов договору (ст. 651 ЦКУ) або істотною зміною обставин (ч. 2 ст. 652 ЦКУ), ВГСУ в постанові від 23.05.2012 р. у справі № 5010/1495/2011-18/65 визнав помилковими.

    - визначити підрядникові строк для усунення недоліків, якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги — відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (ч. 3 ст. 849 ЦКУ);
     - у разі порушення підрядником умов договору, якщо це погіршило роботу, або допущення ним інших недоліків у роботі, на вибір замовника:

1) вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк, або

2) виправити недоліки за свій рахунок із правом на відшкодування власних витрат на виправлення недоліків або відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором (ст. 852 ЦКУ).

Зверніть увагу!

Доведення неякісного виконання робіт і обґрунтування розміру збитків потребує від замовника попередньої підготовки цілого комплексу доказів. Адже під час розгляду справ про стягнення збитків за договором підряду суди насамперед встановлюють причинний зв'язок між порушенням зобов'язання за договором підряду та збитками, що виникли. І, звісно, необхідно належним чином підтверджувати розмір збитків.

При цьому висновок експерта, зроблений у справі, не має заздалегідь встановленої сили та переваги перед іншими джерелами доказів і підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в сукупності (постанова Вищого господарського суду України від 06.07.2010 р. у справі № 11/367). Тому для досягнення позитивного результату в разі відстоювання своїх прав у суді замовникові не слід обмежуватися одним висновком експертизи, який, до того ж, не завжди може бути однозначним.

Обов'язки замовника за договором підряду

До обов'язків замовника входить, зокрема:

    сприяння підрядникові у виконанні робіт у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду (ст. 850 ЦКУ);
    прийняти роботу, виконану підрядником;

Зверніть увагу!

Замовник, приймаючи роботи, зобов'язаний оглянути їх і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо цього не зроблено, право посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі надалі втрачається. У разі якщо замовник прийняв роботу взагалі без перевірки, він позбавляється права посилатися на явні недоліки, тобто ті, які могли бути виявлені за звичайного способу її прийняття (ст. 853 ЦКУ).

Тому слід підходити дуже виважено до прийняття робіт за договором підряду, особливо тих, що стосуються складних або мають високу вартість (будівництво тощо). У цьому разі в договорі порядок приймання робіт слід прописувати якнайдетальніше (звісно, враховуючи реальну можливість його практичної реалізації).

    дотримуватися вказівок підрядника — щодо якості матеріалу, способу виконання роботи, інших вказівок, що стосуються якості та/або придатності результату роботи.

Права підрядника за договором підряду

Зазвичай підрядник наділений такими основними правами:

    відмовитися від договору підряду та правом на відшкодування збитків — якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок щодо способу виконання роботи або не усуне інших обставин, які загрожують якості чи придатності результату роботи (ст. 848 ЦКУ);
    не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо від замовника не отримано матеріалів, обладнання або речі, що підлягає переробці, і тому підрядник не може виконати договір (ст. 851 ЦКУ).

Обов'язки підрядника за договором підряду

Підрядник зобов'язаний:

    виконати роботу, визначену договором підряду, зі свого матеріалу та своїми засобами. Лише якщо сторони окремо домовилися, що весь або частина матеріалу надаватиметься замовником, підрядник повністю або частково звільняється від такого обов'язку (ст. 839 ЦКУ);

    своєчасно попередити замовника про недоброякісність або непридатність одержаного матеріалу; про те, що дотримання вказівок замовника загрожує якості чи придатності результату роботи; про наявність інших обставин, які не залежать від підрядника й загрожують якості чи придатності результату роботи (ст. 847 ЦКУ).

Наведений перелік прав і обов'язків сторін договору підряду не є вичерпним — їх перелік може бути доповнений за домовленістю сторін, а щодо окремих видів — спеціальними нормами законодавства.

Розподіл ризиків між сторонами договору підряду

Очевидно, що виконання підрядних робіт, особливо масштабних і дорогих, завжди пов'язане з низкою ризиків: втрати чи пошкодження матеріалу, самого предмета підряду, неможливістю завершити роботу тощо. Тому, укладаючи договір підряду, сторонам доцільно ознайомитися із законодавчим розподілом таких ризиків між підрядником і замовником.

Як випливає з норм ЦКУ, основні ризики покладено на підрядника, що не дивно, адже саме він є фахівцем у відповідній сфері діяльності, в якій виконуються роботи. Підрядник зобов'язаний вживати всіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, і відповідає за втрату чи пошкодження цього майна. Тому саме підрядник несе ризики в разі випадкового знищення предмета договору підряду або неможливості закінчення роботи.

Так, якщо предмет договору підряду до здачі його замовникові було випадково знищено або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу (ст. 855 ЦКУ).

Зверніть увагу!

Зазначене не стосується випадків, коли згадані проблеми виникли через недоліки матеріалу, переданого замовником, або внаслідок його вказівок щодо способу виконання роботи, або якщо таке знищення чи неможливість закінчення роботи виникли після спливу замовником строку прийняття виконаної роботи.

Щодо випадкового знищення або пошкодження (псування) матеріалів, з яких виконуються роботи, діють дещо інші правила: до настання строку здачі підрядником замовленої роботи ризик несе сторона, яка надала матеріал, після настання цього строку — сторона, яка прострочила, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 842 ЦКУ).

Незважаючи на наведені правила, сторони, звісно, мають право врегулювати всі питання щодо цих та інших ризиків у договорі за власним бажанням, у т.ч. змінити встановлені законодавцем принципи розподілу ризиків.

Ціна та порядок розрахунків за договором підряду

Нагадаємо!

Договір підряду є оплатним, тому підрядник має право на оплату своєї роботи. Щоб не ускладнювати собі життя, доречно в договорі підряду одразу встановити ціну роботи або хоча б спосіб її визначення. Інакше ціна встановлюватиметься за рішенням суду на основі цін, які зазвичай установлюються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Ураховуючи специфіку договорів підряду, законодавець передбачив, що ціна може визначатися в кошторисі. Як правило, кошторис підписується обома сторонами під час підписання договору підряду й є його невід'ємною частиною.

До відома!

Якщо кошторис складено підрядником, він набирає чинності й стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником (ч. 1 ст. 844 ЦКУ).

ЦКУ дає змогу сторонам обирати між приблизним і твердим кошторисом. Якщо сторони в договорі підряду не вкажуть, яким саме є кошторис, він вважається твердим (тобто зміни до нього можуть вноситися лише за погодженням сторін). Якщо ж підрядник перевищить твердий кошторис, усі пов'язані з цим витрати йому доведеться нести самостійно, якщо інше не встановлено законом.

Підрядник не вправі вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник — його зменшення, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.

У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, обладнання, які мають надаватися підрядником, а також вартості послуг, які надаються йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. Відмова замовника від такого збільшення може стати підставою для розірвання договору (ч. 5 ст. 844 ЦКУ).

Зверніть увагу!

Визначення поняття «істотне зростання (збільшення) вартості» не містять ні ЦКУ, ні ГКУ, тому придатися може, скажімо, норма ст. 652 ЦКУ, згідно з якою зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Такої самої думки дотримуються й фахівці Мін'юсту в листі від 20.02.2004 р. № 19-5-135.

У разі виникнення потреби у визначенні виду кошторису в суді (твердий чи приблизний) стороні слід пам'ятати про правильний вибір способу захисту, оскільки ст. 16 ЦКУ не передбачено такого способу захисту порушеного права, як встановлення факту, що вартість робіт, виконаних за договором підряду, є твердою договірною ціною та становить певну суму. До такого висновку дійшли й судді Вищого господарського суду України (постанова від 22.03.2012 р. у справі № 33/302-47/115). Тому в разі заявлення подібних позовних вимог господарським судам слід припиняти провадження у справі в цій частині позову на підставі п. 1 ст. 80 ГПКУ у зв'язку з непідвідомчістю такого спору господарським судам.

Важливо!

Сторонам необхідно уважно підходити до вибору виду кошторису, враховуючи об'єктивну можливість оцінити обсяг роботи або необхідні для цього витрати. Так, якщо в момент укладення договору підряду такої можливості немає, укладати твердий кошторис небажано. Тим більше що згідно з ч. 5 ст. 844 ЦКУ в такому разі підрядник не вправі вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник — його зменшення.

Приблизний кошторис також є приблизним лише до певної міри. Адже якщо виникла потреба у проведенні додаткових робіт за договором підряду, у зв'язку з чим ціна, визначена в приблизному кошторисі, істотно збільшиться, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник вправі відмовитися від договору підряду, якщо таке перевищення його не влаштовує, за умови оплати підрядникові виконаної частини роботи (ч. 4 ст. 844 ЦКУ).

Важливо!

Якщо підрядник своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, він зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором.

Зазначена норма сформульована таким чином, що містить одночасно кілька оціночних термінів, які можуть призводити до спорів між сторонами. Ми лише зазначимо, що, наприклад, зміст «своєчасності попередження замовника про необхідність проводити додаткові роботи» слід чітко визначити в договорі. Це саме стосується й «істотного чи неістотного перевищення кошторису». Тому в договорі підряду слід не забути про положення, які визначили б чіткі показники «своєчасності» й «істотності».

ЦКУ допускає й протилежну ситуацію, коли підрядник не лише не перевищив кошторис, а й зумів заощадити. Така економія цілком допустима, але лише за однієї обов'язкової умови — забезпечення належної якості робіт.

Як показує судова практика, зокрема, постанова ВГСУ від 11.06.2009 р. у справі № 43/83, судам під час розгляду спорів щодо дбайливості підрядника (дбайливість — це зниження фактичних витрат підрядника порівняно з кошторисом) необхідно детально досліджувати, за рахунок чого така дбайливість відбулася. Так, у згаданій справі ВГСУ дорікнув суду першої інстанції в тому, що ним не були досліджені акти виконаних підрядних робіт і довідок про їх вартість (зокрема, типової форми КБ-2в, КБ-3)​​, а отже, не ясно, які роботи за проєктно-кошторисною документацією були виконані позивачем і на яку суму, а які не виконувалися останнім.

Якщо виявиться, що економія стала можливою через те, що частина робіт узагалі не була виконана або виконана в менших обсягах, ніж це було передбачено договором, дії підрядника можуть бути кваліфіковані як одержання грошових коштів без достатніх правових підстав (ст. 1212 ЦКУ).

Види договорів підряду: дайджест

ЦКУ розрізняє такі специфічні види договорів підряду, як договір побутового підряду, договір будівельного підряду, договір підряду на проведення проєктних і пошукових робіт. При цьому сторони не обмежені в можливості укласти й будь-який інший договір підряду.

Побутовий підряд

За цим договором підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізособи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу (ст. 865 ЦКУ). Слід зауважити, що до відносин за договором побутового підряду, не врегульованих ЦКУ, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Будівельний підряд

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати й здати в установлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проєктно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проєктно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ст. 875 ЦКУ).

Підряд на виконання проєктних і пошукових робіт

За договором підряду на проведення проєктних і пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проєктну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити їх (ст. 887 ЦКУ).

Позовна давність за вимогами, що випливають із договорів підряду

У разі виникнення розбіжностей між сторонами договору підряду, які не можуть бути вирішені шляхом переговорів, слід пам'ятати про особливості перебігу строків позовної давності для вимог, що випливають із договорів цього виду.

Так, до вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду, застосовується позовна давність в один рік, а щодо будівель і споруд — три роки з дня прийняття роботи замовником (ч. 1 ст. 863 ЦКУ). При цьому, якщо договором підряду або законом встановлено гарантійний строк і заяву з приводу недоліків роботи зроблено в межах гарантійного строку, перебіг позовної давності починається з дня заяви про недоліки. Якщо відповідно до договору підряду роботу було прийнято замовником частинами, перебіг позовної давності починається з дня прийняття роботи в цілому (ч. 2 ст. 864 ЦКУ).

Для договорів підряду на капітальне будівництво спеціальні строки позовної давності встановлює ГКУ. Зокрема, для вимог, що випливають із неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво, позовна давність визначається з дня прийняття роботи замовником і становить:

    один рік — щодо недоліків некапітальних конструкцій, а в разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи — два роки;

    три роки — щодо недоліків капітальних конструкцій, а в разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи — десять років;

    тридцять років — щодо відшкодування збитків, завданих замовникові протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань або аварій (ч. 3 ст. 322 ГКУ).

Тому, передбачаючи необхідність звернення до суду, важливо не пропустити встановленого для цього строку або ж, навпаки, знати про те, що в конкретній ситуації він буде довшим, ніж загальний.

Підсумуємо

Договір підряду, зважаючи на характер виконуваної роботи, у багатьох випадках є досить складною конструкцією й потребує детального опрацювання перед укладенням. Тому для створення надійної правової основи відносин між сторонами до укладення таких договорів слід підходити виважено, приділяючи належну увагу врегулюванню їхніх умов, щоб у майбутньому не виникло проблем під час їх виконання.

Зразок договору підряду див. тут.

Джерело — «Інтерактивна бухгалтерія»