Ліс для прокурора
Мальовниче соснове урочище на березі Бузького лиману в Корабельному районі Миколаєва облюбували генерали служби безпеки, прокурори, міліціонери, чиновники й навіть Герої України. Тут сильні світу цього вже вовсю рубають ліс і будують котеджі.
Сосновий бір під сокиру
Хто хоч раз відпочивав біля Маяка, що в Корабельному районі на березі Бузького лиману, той, напевно, запам'ятав це місце. Багаторічні сосни, посаджені там ще в 60-х роках минулого століття, пляж, що прилягає до лісу, річка — усе це як магнітом тягне до себе миколаївців, які прагнуть відпочити від щоденної метушні спекотного й задушливого міста.
Завдяки рясноті хвої тут не лише відпочивають, а й лікуються. Недарма саме в цьому місці розташований санаторій-профілакторій «Перемога», що спеціалізується на лікуванні легеневих захворювань. Адже головний лікувальний чинник, за словами медиків, — це хвойні дерева, що тут ростуть.
Але така ідилія в наш час, мабуть, не може тривати вічно. Нещодавно до журналістів звернулися жителі прилеглих будинків, які з обуренням розповіли про те, що гарний сосновий бір почали нещадно вирубувати, а на його місці зводити величезні кам'яні котеджі.
Щоб переконатися в достовірності інформації, Центр журналістських розслідувань виїхав на місце. Побачене — вразило.
На самому краю лісу, серед гарних сосен, височіли три особняки, у четвертого було викладено лише фундамент. Біля кожного з об'єктів робота кипіла повним ходом, причому, крім робітників, була задіяна й техніка.
Поспілкуватися вдалося з будівельниками. Робітники стверджували, що ділянки виділено законно і у власників є всі права тут будуватися.
— Хто господар будинку, я точно не знаю, але кажуть, що важлива цяця — прокурор, — відверто розповів один із будівельників.
Далі він зізнався, що прокурор живе в Києві, зрідка навідуючись контролювати хід будівництва.
По сусідству з прокурором, за визнанням іншого будівельника, розташувалася ділянка ще однієї великої людини — Героя України.
За версією будівельників саме цей скромний будиночок прокурора
Що стосується дерев, то з ними, за словами будівельника, вони поводяться акуратно — під час зведення особняка жодного не спиляли. Ті три десятки сосен, які автор нарахував на ділянці, власники будівлі пиляти не збираються, переконував будівельник. Акуратно обнесуть парканом і залишать у дворі, мабуть, щоб господар милувався. Щоправда, у це вірилося насилу: як можна в лісі будувати будинки, не чіпаючи дерева?
— Повторюю, жодної сосни не знесли. Це он ті, хто зараз фундамент закінчують, перед початком будівництва десятка зо три дерев зрубали, — показав у бік сусідньої будівлі робітник.
Поспілкуватися з господаркою ділянки, про яку говорив будівельник, не вдалося. Побачивши журналіста з фотоапаратом, що наближався, жінка стрибнула у свою машину й помчала…
До речі, не встигши забудуватися, деякі власники ділянок уже продають їх. На одному з дерев висіла табличка «Продаю ділянку». За 12 соток ділянки в лісі, згідно з розміщеними в мережі оголошеннями, просять 207 тисяч гривень.
Ліс, що став провулком
Як з'ясувалося, чотири котеджі на території соснового урочища — це лише квіточки. Починаючи з 2008 року, депутати міської ради, більшість з яких, як відомо, становлять представники Партії регіонів, планомірно відщипували від лісового масиву ділянку за ділянкою.
Проаналізувавши рішення сесій міської ради № 22/57 від 14.03.08, № 23/44 від 25.04.08, № 31/52 від 19.12.08, № 33/48 від 25.03.09, № 47/51 від 25.06.10, ми нарахували 43 ділянки приблизно по 1000 квадратних метрів, виділених приватним особам для будівництва й обслуговування індивідуального житла. Причому в проєктах рішень сесій ніде не сказано, що ділянки роздаються в зеленому масиві. Скрізь фігурує провулок Менделєєва.
Варто також зазначити, що ділянки в цьому провулку отримали аж ніяк не прості смертні. Серед щасливців — колишній начальник СБУ Миколаївської області контр-адмірал Юрій Парамонов, колишній перший міліціонер області генерал-майор Микола Пихтін, колишній прокурор Центрального району Миколаєва Василь Кирієнко, дружина колишнього начальника Миколаївського УБОЗу Олена Лупащенко, сват колишнього міського голови Володимира Чайки — Сергій Бергман, син (імовірно) депутата міської ради скликання 2006–2010 року від БЮТ В'ячеслава Ніколаєва — Руслан, колишній начальник обласного управління екології Олександр Седлецький. На момент роздачі ділянок згадані люди перебували при владі або ж були наближені до неї.
До цієї ж компанії потрапив і найбагатша людина області — мільярдер, Герой України Олексій Вадатурський. З маловідомих прізвищ впала в очі родина Коржовських, яка отримала одразу три ділянки, а також родина Костенків, що заволоділа двома земельними наділами.
Яким чином готувалися ці дивні рішення, згідно з якими підлягали знищенню кілька гектарів лісу, в управлінні земельних ресурсів міської ради вже не пам'ятають. Єдине, що повідомили в управлінні: рішення міськради опротестовувала прокуратура. Але власники ділянок правдами й неправдами все ж домоглися одержання держактів на землю. У міськраді стверджують, що через суд.
Навіть неозброєним оком видно, що ці рішення ухвалювалися з явною тенденційністю. Яким чином землі ДП «Миколаївське лісове господарство» опинилися віддані під забудову? Хто давав право знищувати дерева, що перебувають на них?»
Цікаво, що досі цей сосняк у звітах міськради значиться як рекреаційна зона з офіційним формулюванням «Соснове урочище по вулиці Менделєєва площею 120 тисяч квадратних метрів» (рішення 27 сесії від 04.04. 2013 р.). А згідно з планом зонування міста ця територія теж віднесена до рекреаційно-розважальної зони Р-5.
Виходить, що права рука не знає, що робить ліва: з одного боку міськрада роздає ділянки соснового бору під забудову, з другого боку — показує її як рекреаційну зону.
Плутанина на цьому не закінчується. В управлінні земельних ресурсів Центрові журналістських розслідувань продемонстрували топоплан, згідно з яким лише половина лісового масиву підлягає забудові. Водночас на Публічній кадастровій карті України все соснове урочище поділене на ділянки — збережені лише невеликі «острівці» лісу. Загалом ми нарахували понад 40 ділянок.
У Багдаді все спокійно
Відомо, що законодавство в екологічній та природоохоронній сфері досить суворе. Наприклад, щоб зрубати дерево в межах міста, необхідно зібрати цілу купу документів і дозволів. Потрібно «пройти» виконком, зробити експертизу, компенсувати вартість зелених насаджень. І це все для того, щоб знести одне дерево. А тут ідеться про цілий лісовий масив, що налічує тисячі дерев.
Наскільки правомірне знесення здорових дерев у сосновому урочищі? З цим запитанням Центр журналістських розслідувань звернувся до Держекоінспекції в Миколаївській області. У відомстві пообіцяли розібратися та повідомити Центру результати перевірки. Яке ж було наше здивування, коли наступного дня головний спеціаліст відділу екологічного контролю природно-заповідного фонду рослинного й тваринного світу Олександр Чумак відрапортував нам, що рубка дерев проходить без порушень.
— У них є акт на землю, вони її викупили, — повідомив інспектор.
А значить, за логікою фахівця, власники ділянок можуть робити з деревами, що хочуть.
Проте на наше запитання, чи виїжджав він на вказане місце будівництва, Олександр Григорович відповів заперечно. За словами інспектора, начальство (заступник начальника інспекції Ірина Заворотня — прим. авт.) наказало не виїжджати, оскільки й так усе зрозуміло. Олександр Чумак порадив нам за інформацією звернутися до земельного відділу адміністрації Корабельного району. «Усі документи оформлював земельний відділ району. У них уся інформація», — заявив інспектор. Ми зателефонували до адміністрації Корабельного району, але там нам повідомили, що земельного відділу в них уже давно немає, а землею вони ніколи не займалися.
Не рубайте, чоловіки, не рубайте
У Миколаївському обласному управлінні лісового та мисливського господарства були однозначні: навіть за наявності держакта на землю нікому не дозволено зносити дерева. І вся відповідальність лягає на той орган, який ухвалив рішення про виділення землі. У рішенні про надання ділянки має бути зазначено, що робити з деревами: зносити чи не зносити. Як сказано в статті 58 Лісового кодексу України «У разі зміни цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних із веденням лісового господарства, органи, які ухвалюють таке рішення, одночасно вирішують питання про збереження або вирубку дерев і чагарників та про порядок використання одержаної при цьому деревини».
До речі, у жодному з рішень сесій (оприлюднених на сайті міськради), що стосуються провулку Менделєєва, про право вирубки не сказано ні слова. Виходить, жодного права власники ділянок вирубувати хвойні дерева не мають?!
Але це ще не все. Як повідомили Центру журналістських розслідувань в Управлінні екології Миколаївської області, ще в квітні 2008 року Кабінетом Міністрів України було видано розпорядження №610, що забороняє відчуження та зміну цільового призначення земельних лісових ділянок. У ньому, зокрема, сказано: «З метою уникнення порушення інтересів держави та суспільства при відчуженні та зміні цільового призначення земельних лісових ділянок (далі — ділянки) Мінприроди, Мінагрополітики, Міноборони, Держкомлісгоспу та Держкомзему до законодавчого врегулювання питань запобігання зловживанням у цій сфері: зупинити ухвалення рішень про надання згоди на вилучення ділянок, їх передачу у власність та оренду зі зміною цільового призначення».
Виходить, що сесія міської ради взагалі не мала повноважень дерибанити землі лісового господарства. Як ми вже згадували, прокуратура намагалася опротестувати ухвалені міськрадою рішення, проте успіху не домоглася. Мабуть, прокурори були не надто зацікавлені в збереженні соснового лісу в Корабельному районі.
«Я б узяв бензопилу й пиляв би сам»
Не треба мати сім п'ядей у лобі, щоб зрозуміти, що головним завданням лісових господарств є збереження та примноження лісу. Для цього вони й існують. Проте чому власник земель — ДП «Миколаївське лісове господарство» так легко розлучилося з сосновим урочищем і передало його на поталу депутатам міськради? Що нині роблять лісники, щоб урятувати хоча б рештки лісу? Скільки лісорубних квитків на вирубку соснових дерев в урочищі видало підприємство?
Отримати офіційним шляхом відповіді на ці запитання від директора держпідприємства Миколи Гордієнка не вдалося. Два дні він ховався від журналістів, посилаючись на велику зайнятість. Інформаційний запит у відомстві також відмовилися реєструвати, оскільки його було надіслано факсом, що, на їхню думку, робить документ нелегітимним.
Тоді кореспондент Центру журналістських розслідувань вирушив до лісгоспу, щоб дізнатися, наскільки клопітка справа — знесення дерев. Яке ж було наше здивування, коли фахівці лісгоспу запевнили кореспондента, що знесення дерев — справа дрібниця. За словами одного з начальників відділів лісгоспу, якщо в рішенні сесії надано право рубати дерева, то лісгосп запросто дає дозвіл і своїх фахівців для знесення дерев. А один із фахівців лісгоспу й зовсім порадив діяти за простою схемою: узяти бензопилу й самому зрізати непотрібні дерева. Так набагато простіше, сказав фахівець.
У лісгоспі запевнили, що складність полягає не в одержанні лісорубного квитка, а в питанні, кому дістанеться деревина: рубачеві чи підприємству.
Виходить, що лісгоспові абсолютно байдужа доля зелених насаджень і відомство не зацікавлене в їх збереженні. Щоправда, застерегли в лісгоспі, якщо в рішенні сесій не зазначено право вирубки, то процедура знесення дерев суттєво ускладнюється. Але все одно, запевнив начальник відділу, питання вирішуване. «Коли збиратиметеся, то підходьте до мене, і ми поговоримо конкретно», — напутив лісник.
У публікації Центр журналістських розслідувань порушив багато запитань. Відповіді на них має, за ідеєю, дати прокуратура. Ось тільки чи зацікавлена вона в цьому?
Джерело: «Миколаївський центр журналістських розслідувань»
Автор: Олег Оганов, Ярослав Чепурний, «Центр журналістських розслідувань»
Джерело: Вгору, 15.10.2013