Конфлікт навколо майбутнього парку

фото Інтернет. У четвер, 10 жовтня, Департамент екології та природних ресурсів облдержадміністрації мав намір обговорити з херсонцями плани створення національного природного парку “Нижньодніпровський” і Центру олімпійської підготовки з водних видів спорту. Але ці “громадські слухання” були гучно зірвані.

Ні, ніхто не сперечався, що національний парк — це погано. Навпаки, херсонці вже давно, мало не з початку минулого століття, обстоюють його створення. Та й як інакше — рідко де ще у світі збереглося таке первозданне багатство й розмаїття. Ландшафти Нижнього Придніпров'я справляють на наших гостей мало не шокове враження (у позитивному сенсі). І зовсім не обов'язково, що приїхали у відпустку “діти асфальту”, які втекли з бетонно-скляно-паперового світу й набридлої фізіономії начальника.

У Херсоні частенько бувають міжнародні делегації, обізнані із заповідними парками Африки, Індії, плавнями Дунаю та Альпійськими луками. І від їхньої незворушності теж не залишається й сліду.

Може, для когось із нас дніпровські плавні не такі вже й дивовижні, але тільки тому, що ці дива природи бачимо мало не “з пелюшок”, живемо в них. Це як звичний для американців Великий каньйон, або для непальців — Гімалаї, для сибіряків — тайга. Але варто самому приїхати на відпочинок до наших “звичайних” плавнів, а замість цього вперезтися носом у високий паркан, як одразу стає дуже боляче і за себе, і за країну — ну ось, і тут “відхапали”…

А адже наші береги Дніпра та його приток — не лише краса. Це оселя унікальних рослин і тварин. Багато з них занесені до національних і міжнародних червоних списків, національної Зеленої книги, додатків до міжнародних конвенцій з охорони природи. А деякі взагалі живуть і ростуть лише тут, на кількох маленьких ділянках, і більше — ніде у світі!

Національний парк — це додатковий захист Законом унікальної території, це — гроші з бюджету країни на її охорону та розвиток, і це — прибуток від туризму до скарбниці Херсонщини. Чи вигідно це нам? Безумовно. Тим більше що під захист потрапляють 90 075,88 га від Каховської ГЕС до Дніпро-Бузького лиману.

І що не так?

А “не так”, як виявилося, дуже багато. Громадським діячам і журналістам на “слуханнях” показали бездоганні фотографії заповідної природи, розповіли про реліктові рослини, що дожили з часів льодовикового періоду, про надзвичайне ландшафтне розмаїття низин і висот. Назвали масштаби території, але — ні слова про конкретні межі. Ось тут-то й почався конфлікт. Згідно із законом, межі парку треба погодити з місцевими радами. А їх на цій території — близько 40. За словами організаторів, практично всі (за винятком Каховки) таке погодження вже дали. Але ні документів, ні докладних карт, що саме відійде до національного парку, а що ні — не показали. А адже там зачіпаються інтереси і тих, хто вже там забудувався, і тих, хто тільки хоче.

Постаралися організатори обійти й “складне питання” з лівим берегом Дніпра, що прямо навпроти Херсона, де в багатьох городян — дачі. Самим дачникам парк ніби нічим не загрожує. Навпаки, ніхто не зможе більше зазіхати там на первозданну природу й екологію. Бо “закон зворотної сили не має”. Раз у них ділянки були раніше, ніж парк, значить — так і буде. Але щойно землі стануть нацпарком, нового будівництва бути не повинно — ніяких портів, перевалок і заводів. Може, саме тому поспішає Херсон із Генпланом, де лівобережжя вже теж — частина міста?! А чому екологія в такому разі мовчить?

Організатори, за всієї ймовірності, не очікували такого бурхливого обговорення. І були змушені погодитися: це не офіційні “громадські слухання”, а лише перший крок до них. І пообіцяли підготуватися більш “документовано”.

«Нульовий» проєкт

Що стосується другого обговорюваного питання — Центру олімпійської підготовки з водних видів спорту, то до доповідача — головного архітектора області Григорія Ходіна не було практично жодного запитання. Він буквально шокував присутніх масштабами проєкту. Такого комплексу, напевно, немає ще в жодній країні світу. Мало того, що це якісно-продуманий проєкт, і на його реалізацію отримано всі дозволи. Передбачено мало не все — навіть те, що веслярі люди високі й їм потрібні довгі ліжка.

Але найголовніше, що під час будівництва екологія та природа не постраждають. Тут використовують найсучасніші міжнародні технології та врахують найсуворіші норми. Так, обігріватися комплекс буде за рахунок сонячних батарей, різниці температури повітря та глибин землі (у Європі є вже такі “нульові”, що не споживають жодної додаткової енергії будинки). Каналізацію “підводити” теж не будуть, а використають принцип біотуалетів. І ще, планування комплексу проводилося з урахуванням існуючої там рослинності. Тобто під час будівництва навіть не буде зрубано жодного дерева.

Ну що ж, поживемо — побачимо.