Як живе і що чекає найближчим часом Чорнобильську АЕС (фото)

У Зоні з’являться заповідник, дерева-клони та сафарі для туристів  /знімки мої, причому всі старі, плівкові, зняті до 2004 року...Цифрові пред’являти  ще не час... Хочеться дещо перевірити й  дознімати... М.П.)

Прийнято вважати, що Чорнобильська зона — це місце запустіння, земля тут іще багато років буде отруєна радіонуклідами, а з мешканців у Зоні лише працівники атомної електростанції та старенькі-самосели. Насправді тут вовсю вирує життя — зона відчуження поступово перетворюється на резерват для життя рідкісних тварин. Більше того: порожні після аварії землі можна успішно й безпечно використовувати на благо української природи та людей. Учені Інституту клітинної біології та генетичної інженерії Національної академії наук України, Чорнобильського центру з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології, а також фахівці Мінекології та охорони природних ресурсів розповіли «Сегодня», що можна вирощувати на спорожнілих землях, які рідкісні види тварин і птахів тут можна захистити від вимирання і чи є перспективи в туризму в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, що становить не багато не мало 2,6 тис. кв. км.

Біопаливо із сої та льону

«Льон і соя мало уражаються радіонуклідами та стійкі до радіаційного випромінювання. Це ми з’ясували в ході низки експериментів разом з нашими словацькими й американськими колегами. Олії, які з них віджимаються, практично не містять радіонуклідів. Тож з них можна робити біопаливо для авто. Насамперед для вирощування льону та сої підходять поля, що залишилися в зоні від радянських колгоспів. А тополі й осики можна вирощувати у вологій місцевості, біля річок і озер», — каже доктор біологічних наук Намік Рашидов. Причому, говорячи про сільськогосподарське використання Чорнобильської зони, біолог має на увазі не окремі плантації, а експлуатацію великої території в промислових масштабах.

Клонують тополі й осики

На думку доктора біологічних наук, завлабораторією біофізики та сигнальних систем Інституту клітинної біології та генінженерії Наміка Рашидова, вирощувати в зоні звичні сільгоспкультури для їжі чи займатися тваринництвом не можна. «І рослини з їхніми плодами, і, природно, тварини, яких вирощували б тут, накопичували б у собі радіонукліди. Проте є дерева й технічні культури рослин, які за час росту або просто не встигають накопичити в собі небезпечні для здоров’я речовини, або ж просто дуже стійкі до радіації», — каже вчений. Безпечними в сенсі радіоактивності вважаються тополі й осики. «Деревину дерев, висаджених у зоні відчуження, можна було б, наприклад, використовувати для виробництва меблів, паперу чи як паливо для ТЕС», — розповідає Рашидов.

Щоправда, ідеться не про звичайні дерева, а про швидкорослі — це досить рідкісна мутація. Якщо зазвичай тополі й осики виростають за 15—20 років, то ці можуть вимахати всього за сім. Перш ніж висадити такі дерева в зоні, їх спочатку треба виділити з-поміж звичайних побратимів, а потім клонувати. Для цього з тополь зрізають кілька гілочок, які поміщають у спеціальне лабораторне середовище. У ньому клітини починають активно ділитися, а саджанці — бурхливо рости, випускаючи бруньки. Після цього ті бруньки знімають і поміщають в інше середовище. Там вони продовжують рости й утворюють паростки, які зрештою перетворюються на саджанці.

З однієї гілочки, за словами Рашидова, можна отримати близько тисячі саджанців, які, по суті, будуть клонами материнського дерева. Навесні наступного року вчені планують висадити в Зоні кілька гаїв таких клонів. Після того як дерева виростуть, їх зрубають, зніматимуть з них кору, а отриману деревину можна буде спокійно використовувати — вчені запевняють, що радіаційний фон її не перевищуватиме норму.

Створять заповідник

У Міністерстві екології та охорони навколишнього середовища з більшої частини зони, загальна площа якої становить 2,6 тис. кв. м, планують зробити заповідник.

«Упродовж кількох років проводяться заходи зі створення «Чорнобильського біосферного заповідника». Бо цей регіон — по-своєму унікальне місце, де дикій природі ніщо не заважає жити за своїми законами. Тут дуже мало людей з їхньою не завжди творчою діяльністю. До заповідника має увійти вся територія зони відчуження, окрім тієї, що належить до самого Чорнобиля, Прип’яті та місць, де живе й працює обслуговуючий персонал. Коли проєкт пройде всі організаційні та дозвільні процедури в держорганах і отримає наукові обґрунтування, заповідник буде офіційно створено. Коли це може статися? Якщо все буде добре — 2014 року», — каже головний спеціаліст відділу розвитку природно-заповідного фонду Департаменту заповідної справи Мінекології Анастасія Драпалюк. За словами фахівців міністерства, головні цілі створення заповідника — охорона унікальної природи зони, збереження видового різноманіття, еколого-освітня діяльність і популяризація знань про Чорнобиль.

Червона книга під боком

Про природне багатство Зони нам розповів кандидат біологічних наук, заступник директора з науки Чорнобильського центру з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології Сергій Гащак.

«Більшість українців, які жодного разу не відвідували Чорнобильську зону, і не підозрюють, які природні багатства вона має. Більшість видів тварин і птахів тут жили й до аварії, але їх було значно менше. Тоді тут жило багато людей, було дозволено полювання і дуже часто навідувалися браконьєри. Після аварії для всієї живності настало роздолля, і вона стала активно розмножуватися. Мабуть, це один з небагатьох плюсів страшної катастрофи 1986 року. Зараз у Зоні можуть існувати й процвітати ті види, яким потрібні великі території для мешкання (радіаційний фон не заважає їхньому нормальному життю). Якщо їх не буде, зберегти ці види буде неможливо», — пояснив учений.

КОГО МОЖНА ЗУСТРІТИ. Основними мешканцями Чорнобильської зони нині стали козулі, лосі, шляхетні олені, кабани, зайці (біляк і русак), борсуки, видри та бобри. З хижаків часто можна зустріти вовків, лисів і єнотовидних собак, які стали головними конкурентами лисиць за їжу. Тут можна зустріти навіть граційну рись, яку, за визнанням учених, рідко кому вдається побачити наживо. Здебільшого обережні дикі кішки потрапляють у поле зору фотопасток, які розставляють у найдикіших лісистих місцях дослідники Центру радіології. Навідуються до Чорнобиля й бурі ведмеді з Білорусі.

Попри велику кількість хижаків, популяції їхньої основної здобичі не лише не зменшилися, а й у кілька разів зросли. На думку вчених, це свідчить про те, що і їжі в Зоні, і території всім вистачає, а отже, склалися дуже сприятливі умови для життя.

КІЛЬКА СЛІВ ПРО ПТАХІВ. Тут живуть тетерук, рябчик, сірий журавель, чорний лелека, бородата сова, пугач, дуже рідкісний змієїд, осоїд і навіть величезний орлан-білохвіст. Також успішно прижилися в Чорнобилі коні Пржевальського, яких завезли сюди 15 років тому. За ці роки їхній дикий табун виріс утричі — до 70 голів. Коли Зона стане заповідником, достеменно так само вчені планують завезти сюди зубрів. Тоді життя всіх диких мешканців Зони вчені зможуть вивчати пильніше й розповідати про це не лише українцям, а й іноземним туристам.

Туризм: сталкери та вчені

За інформацією Держагентства з управління зоною відчуження, кількість людей, які відвідують Чорнобиль із туристичною чи науковою метою, щороку зростає. Якщо 2007 року Зону відвідали 4112 осіб з 55 країн світу, то 2012-го тут побувало 14 128 осіб з 88 країн світу.

«Більшість відвідувачів Чорнобиля — люди, які цікавляться постапокаліпсисом: фотографи, любителі комп’ютерних ігор із розряду «Сталкер» та шанувальники занедбаних місць. Туди також прагнуть потрапити вчені, студенти атомних та екологічних факультетів і архітектори. Їм цікаво, як українці борються з наслідками аварії на ЧАЕС і як швидко можна відновити інфраструктуру після катастрофи, подібної до чорнобильської. Упродовж останніх двох років до нас почастішали японці, які зацікавилися Зоною після подій у Фукусімі», — розповів нам координатор проєктів агентства «Чорнобиль-тур» Ярослав Омеляненко. Візит до Чорнобиля коштує від $90 на день.

На думку Омеляненка, інтерес до зони відчуження зростатиме й далі. А якщо тут з’явиться заповідник, потік туристів ще більше збільшиться, адже тоді в Чорнобилі можна буде проводити справжні виїзні сафарі, як в африканській савані, і спостерігати за тваринами в умовах природного мешкання. Але для цього знадобиться набагато організованіший туристичний напрям.

Що загрожує браконьєрам

Уся Чорнобильська зона охороняється законом: полювання, риболовля і навіть просте відвідання території без дозволу Держагентства з управління зоною відчуження суворо заборонені. Але велика кількість живності постійно приваблює сюди мисливців і рибалок. За інформацією пресслужби ГУ МВС у Київській області, за незаконне полювання чи вилов риби в Чорнобильській зоні браконьєрам загрожує від 3 до 5 років в’язниці, конфіскація знарядь і засобів полювання, самої здобичі та штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (близько 1700—3400 грн). Це в тому разі, якщо при них виявлять здобич. Якщо ж мисливців чи рибалок міліція спіймає в момент проникнення в зону або вони зуміють позбутися здобичі, порушників чекає не кримінальна, а адміністративна відповідальність: конфіскація знарядь і засобів полювання, а також штраф від 340 до 510 грн.

А це шедеври Сергія Гащака... Не втомлююся дивитися...

2012 року працівники відділу зони ЧАЕС ГУ МВС України в Київській області порушили дві кримінальні справи проти чотирьох осіб за незаконне полювання та риболовлю. А за дев’ять місяців 2013 року міліція виявила два випадки незаконного полювання і чотири — риболовлі. За цими справами було затримано шістьох браконьєрів.