Європейська норка повністю зникла в Білорусі, американської лишилася половина від екологічно потенційного значення

Початок XXI століття для європейської норки в Білорусі став фатальним: вона повністю зникла. Чисельність американських норок за цей час скоротилася вдвічі. До 2003 року їхня щільність коливалася між 6-10 особинами на 10 кілометрів водойми, зараз 3-5. Таке заключення зробив професор кафедри зоології, доктор біологічних наук, головний науковий співробітник Науково-практичного центру НАН Білорусі з біоресурсів Вадим Сидорович.

Експерт зацікавився цими видами куницевих ще в студентські роки. Над своїми дослідженнями інтенсивно працював у 1985-1998 роках. Решту часу тримав руку на пульсі й вивчав інші теми, що опосередковано стосуються норок.

До аборигенної, європейської норки наприкінці 1950-х років на територію Білорусі підселили близько 2 тисяч американських норок. Причина бездумної дії – господарський інтерес: хутро звірків було чудовим матеріалом для шуб. Екологічну експертизу на той час так і не провели.

Американська норка. Фото Юрія Ємельянова

- Американські норки виявилися настільки екологічно пластичними, що легко пристосувалися до наших умов. Після чого вони стали витісняти європейських норок з їхніх місць мешкання. Причому цей процес відбувався досить швидко. Щойно в басейні «середньої» річки з'являлися американські норки, за 5-6 років популяція європейських значно знижувалася, а за 10-15 років цей вид у тому місці припиняв існування, - зазначив Вадим Сидорович.

Як це відбувалося? Самці інтродуцента фізично набагато сильніші за аборигенів, тому вони витісняли конкурентів із житлоплощі. А найзручнішим місцем мешкання для обох видів були береги невеликих річок. Часом «загарбники земель» виганяли європейських норок навіть на сушу. Там нещасні не могли прогодувати своє потомство, чим знижувалася їхня репродукція та збільшувалася смертність.

Восени 2003 року в американських норок почалася епідемія, яка зачепила й без того слабких європейських. Якщо перші через чотири роки після хвороби відновили свою звичайну популяцію, то другі зникли зовсім. Останні локальні місця перебування виду, що вимирає, виявлено в басейні річок Ловать, Лучоса (у її притоках - Верхиті, Чорниці, Касплі), а також річок Льва і Ствіга.

Норка європейська. Фото: SKY Радіо

У 2007 році норок знову накрила «хвиля» мору. За словами Вадима Сидоровича, кілька тушок віддали на аналіз в епідстанцію.

- Хворобу не виявили. Проте з'ясували, що не було факту отруєння та бактеріальної зарази. Не було також виявлено й чуми, - зазначив учений.

За його словами, для детального вивчення таких епідемій у тварин у Білорусі не створено достатніх умов. Подібними питаннями займаються оснащені ветеринарні лабораторії, де вивчається вірусне середовище живих організмів. Крім того, такі дослідження коштують немалих грошей. Наприклад, естонські вчені не змогли знайти фінансування на ці цілі. До того ж було недостатньо часу, щоб вивчити інфекцію: епідемія минула миттєво.

Вадим Сидорович припускав, що наступний мор станеться через чотири роки. До цього часу популяція американських норок мала досягти найвищого піку. Проте ця теорія не підтвердилася.