Клони вже в продажу

В Україні (УкрНДІЛГА) теж уже 20-25 років займаються клонуванням. Але продавати поки нічого. МП.

Експеримент із клонування лохини вдався. Республіканський лісовий селекційно-насіннєвий центр готує до продажу у фірмовому магазині однорічні саджанці, отримані шляхом мікроклонального розмноження.

Біотехнологічна лабораторія в Республіканському лісовому селекційно-насіннєвому центрі відкрилася в квітні 2013-го. За рік роботи було створено близько ста тисяч клонованих рослин, отримано чималий досвід у цій справі.

— Ми добре вивчили етап клонального розмноження, пересадки отриманих цим шляхом рослин у ґрунт. Тепер перейшли до етапу реалізації клонів, — ділиться Наталя Павловська, начальниця науково-дослідного відділу. — За період із моменту створення лабораторії й донині ми чимало досягли. Наприклад, співробітники відділу клонували 15 сортів лохини високої. Експеримент вдався. Ми вже готові до продажу однорічних саджанців цієї рослини. Найближчими днями саджанці клонованої лохини можна буде купити у фірмовому магазині РЛССЦ. Один саджанець коштуватиме приблизно 12 тисяч білоруських рублів. Через 2—3 роки кущики почнуть плодоносити. Крім того, ми клонували два сорти тополі та два — берези.

Два роки тому в ДЛГУ «Столбцівський дослідний лісгосп» було висаджено експериментальну плантацію цих беріз. Співробітники лабораторії спостерігають, як дерева приживаються, як вони себе поводять.

— Рослини, висаджені торік, почуваються добре в звичайних природних умовах, — підтверджує фахівчиня. — Приживлюваність стовідсоткова.
Також лабораторія займається мікроклональним розмноженням хвойних декоративних рослин, наприклад смарагдів або кипарисовиків.

— Це свого роду обкатка технології, щоб перейти до основного завдання: розмноження мікроклональним шляхом ялини, однієї з основних лісотвірних порід у Білорусі.

Досягти успіхів у мікроклональному розмноженні вкрай важливо для Білорусі. Особливо — навчитися клонувати хвойні рослини, оскільки вони погано розмножуються вегетативним шляхом, живцюванням або щепленням. Це дуже складний і довгий процес.

— Для того щоб виростити повноцінну ялину чи сосну з живця або щепи, потрібно багато часу, — розповідає Наталя Вікентіївна. — Ми ж за допомогою клонування приблизно за місяць можемо отримати з материнської нову рослину. Перевагою мікроклонального розмноження є й те, що ми отримуємо генетично однорідний матеріал, усі рослини — точні копії материнської рослини, вони несуть лише ті гени, які були в неї. Клони не заражені вірусними й бактеріальними хворобами. Вони не нестимуть у собі прихованої хвороби, яка може виявитися через 10—15 років, тому що на етапі введення рослин у культуру проводиться обробка речовинами, які позбавляють їх хвороб. Ми можемо бути на сто відсотків упевнені, що отриманий садивний матеріал цілком здоровий. Природно, щоб насадження залишалися здоровими, необхідно висаджувати їх ізольовано від інших рослин, які не проходили лабораторного оброблення.

— Клонування ялини європейської та ялини колючої перебуває на стадії укорінення, — продовжує завідувачка. — Тобто ми підбираємо середовища, в яких рослини вже дадуть коріння, стануть повноцінними й будуть готові до висаджування в ґрунт — торф або агроперліт, робитимемо потім висновки залежно від приживлюваності. Далі їх можна буде вирощувати у відкритому ґрунті й закритих приміщеннях.
Для клонування й укорінення ялини РЛССЦ уже закупив спеціальне обладнання.

— Ми придбали фітотрон — спеціальну камеру, в якій можна створити оптимальні умови для росту ялини. Я думаю, що за допомогою кліматичної камери в нас буде непоганий вихід клонованих рослин, — упевнена Наталя Павловська.