Крамниця очевидностей

Цікава стаття. Звісно, у осіб, яких цитували, а також  тих, хто побажав залишитися невідомим, можуть бути претензії. Але загалом - добре. Крім того, дуже важливо не те, що ти хотів сказати, а те, що почули люди...(Я набрався нахабства й супроводив деякі абзаци своїми коментарями. Олено - вибачте. Вони виділені синім, усі зрозуміють, що це вже обговорення).З повагою, М.П.

Зі зміною керівництва лісової галузі деревообробники відкрито заговорили про корупцію та стали активніше пропонувати проєкти реформування галузі (з цього випливає, що зміна керівництва не вплинула на лісників? Мабуть, серед них корупції немає й не було... Як у пісні: «Загін не помітив втрати Сівця, і яблучко пісню доспівало до кінця... Ах..)

Квітень виявився плідним щодо зустрічей, проведених Світовим банком у межах програми ФЛЕГ II “Вдосконалення систем правозастосування та управління в лісовому секторі країн східного напряму європейської політики добросусідства та Росії”. Перша з них, що відбулася в середині квітня, була присвячена проблемам законодавчого регулювання рубок і зорієнтована на лісівників-практиків, чиновників Держлісагентства, представників лісової науки та системи освіти, а також неурядових організацій у сфері охорони природи. Лейтмотивом другої зустрічі, що відбулася 29 квітня, стали проблеми лісопромислового комплексу України та пошук шляхів їх розв'язання. Участь в обговоренні взяли представники органів державної влади, бізнес-асоціацій деревообробників, лісопромислових і лісових підприємств.

Нормативна лексика

Одна з наймасштабніших проблем лісового господарства України, яку відзначили учасники заходів, - у країні не повністю використовується ресурсний потенціал лісів, при цьому деревообробники потерпають від нестачі сировини (див. нижче діагр. “Заготівля&raquo.

“Посідаючи провідні позиції в Європі за запасом деревини, Україна - одна з останніх за показниками її щорічного вилучення та заготівлі з одного гектара. Але біда не в тому, що в Україні рубають мало, а в тому, що рубають неправильно, і поки це не буде виправлено, збільшення заготівель лише зашкодить лісу”, - вважає експерт програми ФЛЕГ II Михайло Попков. З екстенсивною експлуатацією безпосередньо пов'язане спостережуване зниження якості українських лісів: погіршилася товарна структура насаджень, призначених для рубки; у лісовому фонді накопичуються стиглі та перестійні деревостани, придатні хіба що на дрова; значно збільшилася частка загущених насаджень, нестійких до вітровалів і сніголомів; швидко скорочуються площі старовікових природних лісів. У ряді областей спостерігається тенденція до скорочення площ дубових насаджень. За період між останніми обліками лісів (між 2002 р. і 2010 р. - Ред.) “зникли” близько 25 тис. га високостовбурного дубняку. Крім того, іде швидке старіння лісів. За всіма породами середній вік значно вищий за вік кількісної стиглості (вік дерева чи лісу, який дає найбільший середній річний приріст за масою. - Ред.), чим і пояснюється загальне зниження показника середнього приросту лісів. Дедалі більшою мірою виявляються й наслідки неналежного планування розміщення рубок.

На думку експертів-лісівників, українське законодавство, що регулює рубки, далеке від досконалості та містить застарілі й помилкові норми. Наприклад, пан Попков вважає помилками виключення з розрахунку рубок головного користування майже половини лісів країни; відсторонення лісничих від процесу призначення рубок та обмеження їх численними заборонами; призначення вибіркових санітарних рубок виходячи з наявності в лісі мертвої деревини; використання показника відносної повноти деревини як критерію призначення рубок догляду; думку, що низькоповнотні насадження й рідколісся повинні повсюдно вирубуватися, тощо.

Багато проблем експерти пояснюють тим, що лісове законодавство змінюється з урахуванням змін природоохоронного законодавства. ‘‘Завдяки цьому з'явилися заборони на деякі види та способи рубок, складна структура поділу лісів на категорії й підкатегорії з окремим для кожної режимом ведення господарства тощо. Результати зайвих обмежень часто негативні. Наприклад, на Поліссі середньовікові сосняки здебільшого загущені, оскільки обмеження щодо зниження повноти насаджень обертаються забороною на рубки догляду. Ці ліси нестійкі до вітровалів і буреломів", - пояснює експерт програми ФЛЕГ II Віталій Сторожук.

До речі, з експертами згодні й деякі чиновники Держлісагентства. “Надто великі території лісів виключені з планової експлуатації, також необхідно вносити корективи до правил рубок. Але при цьому багато чого залежить як від уже ухвалених законів, так і від позиції чиновників, які стримують внесення змін, не погоджуючи законопроєкти, що подаються, тощо’’, - каже чиновник, який побажав залишитися безіменним.

Що стосується нового керівництва Держлісагентства, то в БІЗНЕСу склалося враження, що в нього немає серйозних пропозицій щодо змін до лісового законодавства .

Витрати управління

Серйозні претензії в деревообробників і до процедури торгівлі лісоматеріалами, яка утвердилася в останні роки. “Донедавна головним недоліком керівництва лісової галузі було авторитарне й “ручне" управління торгівлею деревиною. Керівники лісгоспів були позбавлені самостійності у веденні господарської діяльності всупереч чинному законодавству; усі рішення щодо торгівлі деревиною ухвалювало керівництво лісової галузі: обсяги продажу круглого лісу на внутрішній і зовнішній ринки, ціни, склад покупців-імпортерів тощо", - зазначає Валерій Подкоритов, директор ТОВ “Ванеса” (м. Чернігів; виробництво та реалізація продукції деревообробки; з 1993 р.; дані про кількість співробітників не надано).

Деревообробники нарікають, що донедавна на аукціони виставлялося 30-50% обсягу запланованої квартальної заготівлі деревини, хоча, згідно з п. 1.1 чинного Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, має виставлятися весь такий обсяг. “Решта обсягу йшла на експорт за прямими договорами, а весь процес регулювався в “ручному" режимі, що було живильним середовищем для корупції в лісовій галузі", - пояснює деревообробник, який побажав залишитися безіменним. При цьому експерти зазначають, що лісгоспам було вигідніше продавати лісосировину на внутрішньому ринку, оскільки при експорті продавець отримував не повну вартість лісоматеріалів, що експортуються. Різницю між фактичною вартістю та вартістю оплати лісгоспам покупці перераховували за надання так званих «маркетингових послуг», і лісгоспи цих грошей не бачили (див. таблицю з цінами нижче) /Були й інші ціни-схеми: у таблиці усереднені дані. За областями та лісгоспами вони дуже варіюються, - особливо внутрішній ринок./

“Експорт круглої деревини - зло. Але з 2006 р. він щороку збільшується на тлі закриття підприємств, які, своєю чергою, ліквідуються через відсутність сировини. Якщо лісгоспи продовжуватимуть експортувати круглий ліс, збережеться політика, через яку за останні три роки лише на території Івано-Франківської області було закрито 2 тис. підприємств. Необхідно відмовитися від експорту деревини, почати укладати довгострокові прямі договори на постачання лісоматеріалів, щоб інвестори були впевнені в завтрашньому дні", — вважає Ігор Соболевський, директор Асоціації деревообробних підприємств Прикарпаття (м. Івано-Франківськ; з 2005 р.; 25 членів). “До речі, у Білорусі керівництво лісової галузі планує з 2015 р. припинити експортувати круглий ліс", - зазначає пан Попков. Своєю чергою, пан Подкоритов пояснює: “Чи пройде нова влада випробування корупцією - покаже найближчий час. Якщо нічого не зміниться в організації експортної торгівлі – значить, вона піддалася корупційній спокусі. Якщо для імпортерів будуть запроваджені аукціони й створено конкурентне середовище, а лісоматеріалами вони забезпечуватимуться за залишковим принципом після вітчизняних споживачів, це свідчитиме про те, що нова влада насамперед думає про державні інтереси, а не про власні. І жодних заборон на експорт при цьому не потрібно".

До негативних наслідків політики, що проводилася попереднім керівництвом Держлісагентства, деревообробники відносять: штучне створення дефіциту сировини на аукціонах, що викликає ажіотажний попит; немотивоване підвищення цін, що змушує покупців до змови; відсутність можливості для середніх і великих підприємств придбати сировину за місцем їх дислокації та збільшення витрат на її доставку з інших областей; відсутність гарантій сталих постачань сировини й зростання пов'язаних із цим ризиків. Як результат, останніми роками майже повністю припинилося інвестування у створення та розвиток лісопереробки, низка підприємств закривається, левова частка учасників ринку не повною мірою використовує раніше створені потужності, за більшістю видів продукції переробки деревини обсяг виробництва катастрофічно впав.

Своєю чергою представники Держлісагентства запевняють, що українські деревообробники не можуть переробити всю деревину, яку заготовляють лісгоспи. За словами Віталія Атаманчука, заступника голови Держлісагентства, у I та II кварталах 2014 р. на загальних аукціонах було викуплено близько 66% виставленої лісгоспами деревини, на спеціалізованих - близько 53%. І це при тому, що ціни на аукціонах зберігалися на рівні цін IV кварталу 2013 р., а в деяких регіонах лісгоспи навіть знизили їх. “Що робити лісгоспам із лісоматеріалами, які не продані на аукціонах? - питає пан Атаманчук. - Варто також урахувати, що для споживачів внутрішнього ринку лісова галузь є донором - вони розраховуються з лісгоспами протягом 90 днів, тоді як експортери купують ліс зі 100%-ною передоплатою. При цьому не можна сказати, що багато лісоматеріалів експортується: із 14,3 млн куб. м, заготовлених у 2013 р., 73% було реалізовано на внутрішньому ринку й 27% - на зовнішньому".

Децентралізація

Ще одна проблема, що стоїть перед керівництвом галузі, - перспектива децентралізації влади, за якої лісгоспи підпорядковуватимуться місцевій владі. Дехто сприймає це як загрозу українському лісовому господарству. “Має бути єдина лісогосподарська політика. У різних регіонах країни різна лісистість. Є регіони, де лісистість становить 30%, а є регіони з лісистістю до 5%. Відповідно, є дотаційні регіони. Яка ймовірність того, що місцева влада цих регіонів повністю фінансуватиме державні лісгоспи? Адже якщо підприємства не ведуть рубок, усе одно потрібно платити зарплату лісникам. При цьому місцевій владі цікаве управління комунальними землями й лісами, для яких вона може змінювати їхнє цільове призначення”, - каже пан Сторожук.

А деякі деревообробники та експерти вітають цю ідею.  (яку ідею? Сторожук говорив про єдину політику...)“У нашому регіоні проблем з експортом деревини не було, лише коли голова Івано-Франківської облдержадміністрації Михайло Вишиванюк заборонив експортувати круглий ліс (про губернаторство пана Вишиванюка див. на www.business.ua БІЗНЕС №22 від 30.05.11 р., стор. 27-29. - Ред.). Після цього почала збільшуватися кількість деревообробних підприємств’, -каже пан Соболевський. “Децентралізація влади - не загроза, а насущна необхідність для кластерного підходу в економіці. Ідеться про створення регіональних кластерів - об'єднань лісогосподарських підприємств із підприємствами деревообробки, торговельними, транспортними, юридичними та іншими організаціями, малим, середнім і великим бізнесом. Ідеться про об'єднання не організаційне, а географічне, за якого кожне підприємство діє самостійно, але координує свої дії з іншими підприємствами відповідно до загального плану розвитку регіону”, - вважає пан Попков /Правду кажучи, я цього ніби не говорив, але думку поділяю. Географія – визначає основні ринки та підходи до стратегії розвитку лісового сектору. В Україні вони не можуть  бути універсальними. До речі, децентралізацію далекоглядно реалізував В. Сівець, який начальників ресурсних («багатих» ОУЛМГ інструктував сам, а інструктаж решти  - перепоручав першому заступнику … М.П./

Справа – дрова

Експерти зазначають, що політико-економічна ситуація, яка склалася в країні, диктує галузі нові завдання. Зокрема, загроза паливної кризи стимулюватиме інтерес до деревини як альтернативного виду палива. “Дефіцит традиційного палива може стати поштовхом для розвитку галузі, принаймні дати додатковий дохід лісгоспам. Уже зараз лісгоспи можуть запропонувати близько 1 млн куб. м лісоматеріалів на рік для цих цілей. Це відходи після заготівлі деревини, які не використовуються й можуть придбаватися деревообробниками для виробництва тріски та пелет”,- каже Юрій Марчук, координатор програми ФЛЕГ II, перший заступник голови Держсільгоспінспекції. До речі, за словами керівництва Держлісагентства, деревообробники вже цікавляться можливістю придбання відходів заготівлі деревини (про досягнуті успіхи див. на www.business.ua БІЗНЕС №47 від 25.11.13 р., стор. 42-44). Чиновники впевнені, що надалі лісгоспи зможуть збільшити площі лісів, що вирощуються для “паливних” цілей. “Ця робота в Україні лише починається, тоді як у багатьох країнах Європи, зокрема в Німеччині, широко поширені вирощування лісів для паливних цілей і використання тріски та пелет тепловими електростанціями", - додає пан Марчук.

Кадри

Згідно з експертними оцінками, в Україні фахівців лісового господарства готують уже 20 навчальних закладів. За радянських часів, за словами пана Попкова, із завданням упорювалися лише два виші. Головна проблема в тому, що навчальні заклади готують дедалі менше лісівників. Переважають лісові адміністратори. “Лісівник націлений на досягнення довгострокових цілей, переймається вирощуванням якісного лісу й усвідомлює, що результатами його праці скористаються інші, а він цього не побачить... Лісовому адміністраторові треба виконувати план за показниками, здебільшого економічними, причому щомісяця. Для нього чинні нормативи дуже зручні. Завжди можна під виглядом вибіркової санітарної рубки повалити п'ять-шість крупномірних і прямоствольних дубів і “поправити” економічну ситуацію на підприємстві... Не для себе - щоб людям зарплату вчасно виплатити й податки до державної скарбниці перерахувати. Після вивезення деревини з лісу довести наявність порушення вже неможливо...’’- міркує пан Попков. /Подальше вирощування середньовікових  дубняків, які не мають у структурі 60-100 прямоствольних, крупномірних  і якісних стовбурів дуба на гектарі  - позбавлене сенсу. У більшості українських дубняків 70-100-річного віку  на гектарі вже немає й двадцяти...більш-менш пристойних стовбурів...Що ми "подаруємо" "майбутнім поколінням"? /

На думку експерта, головне завдання - повернути в ліс лісівників. Для цього треба створити систему, у якій лісничий наділений свободою ухвалення рішень, правом на експеримент, відповідає за якість лісу, що вирощується, позбавлений рутини, /може гідно заробляти, не переходячи з місця на місце: в ОУЛМГ отримують більше й пільг більше, але там в останнє десятиліття "осідають" далеко не найкращі/. Саме тому деякі експерти радять зробити законодавство рамковим. Нехай рішення, що стосуються вирощування лісу, ухвалює фахівець, який має профільну освіту, добре знає свій регіон і свій ліс. “Нинішні нормативи закріплюють шаблон, позбавляють лісничого самостійності, змушують брехати й хитрувати", — резюмує пан Попков.