Ми всі – діти природи

Дві дуже далекі від політики  публікації про природу від майстра лісу з Одеської області. Михайлові треба починати писати фотонариси про рідну природу та її охорону й публікуватися. М.П.

Я розумію, що в цей нелегкий для нашої Країни час можливо не доречно комусь покажеться, що я говорю про навколишнє середовища про нашу з вами природу, яка навколо нас. Але, щоб там не було, яка б ситуація не була б в Державі ми з вами є дітьми цього навколишнього середовища. Нажаль ми зовсім перестали піклуватися про навколишнє середовища, і це дуже погано.

Адже природа - це наше життя. Природа – це наше майбутнє нашої планети. Нажаль сьогодення показує іншу картину. Всюди іде знищення тварин, рослин, річок і озер, масштабні отруєння повітря, сміття, мотлох, хімічні удобрення полів, садів. Земля стає все брудніше і брудніша з кожним днем. А в усьому цьому винні ми люди.

Природу ми повинні берегти, дякувати їй і найголовніше - захищати. Природа створила людину, але не людина природу. Кожний з нас є невід'ємною частинкою природи. Нам подобається спостерігати за першою капеллю, що передвіщає початок весни, за співом солов’я, за першим снігом, що перетворює ліс в білу казку за осіннім листопадом, що встеляє землю золотим килимом.

Однак все частіше ми забуваємо, що вся ця краса великою мірою залежить від нас, від того, як ми до неї ставимося. Важливо берегти природу, адже ми передамо цей світ нашим дітям, які повинні побачити його таким, яким бачимо його ми. Для них світ повинен бути чистим. У ньому не повинне бути сміттєвих пакетів, що валяються уздовж доріг. Вони не повинні бачити пивних пляшок, що на кожному куті. 

Наші діти повинні вчитися в нас, зберігати цей світ - природи, переймаючи в нас корисну звичку, не смітити, берегти цю красу, яку дала нам матінка-природа. Якщо вони цьому навчаться, то у свою чергу постараються передати вже своїм дітям той світ, що їм показали ми. Без природи ми всі загинемо, але сьогодні поки, що гине природа від нас. Люди вже витоптали всі поля, луги,ліси, річки і моря. До чого живого торкається людина все гине. Після таких «бережінь природи» останеться мабуть одне сміття, та пивні пляшки нашим дітям. Таке враження, що людина хоче сама себе знищити. 

«Хмиз під ногами залпом тріщить, 
 
в траві пале листя пахне вогко,
і пробиває дзьобом дятел щит
кори живої,
як маестро, ловко.
 
Гайне змарніле сонце між дерев
і по вершках майне рудою білкою -
і жаль мене бере,
і плаче ліс пастушою сопілкою…» ( Підпалий В.О.)

Люди любіть і захищайте матінку-природу, і вона відплатить нам добром.

Автор: Михайло ЛЕВИЦЬКИЙ. Фото автора.

Ще в рубриці «Природа і заповідники»

Усі матеріали →