Картинки з виставки «Лісдревтех-2014»
Читаю й думаю, коли я побачу на лісовій виставці щось вітчизняне й високотехнологічне? М.П.
ІНСТИТУТ ЛІСУ ПРЕДСТАВЛЯЄ
Олександра КВІТКЕВИЧ
Інститут лісу Національної академії наук Білорусі представив свої останні розробки на 15-й Міжнародній спеціалізованій виставці «Лісдревтех-2014».
Одна з них — технологія вирощування базидіальних грибів.
— Ми вже не перший рік працюємо в цьому напрямі й досягли істотних результатів. Інститут лісу успішно вирощує базидіальні гриби, до яких належать як їстівні, так і лікарські, — розповідає Андрій Навойчик, завідувач відділу інформаційного забезпечення та інноваційної діяльності Інституту лісу НАН Білорусі. — Їстівні — це шиїтаке та глива. До лікарських належать такі гриби, як трутовик, ареол різнобарвний, аурикулярія вушкоподібна, герицій гребінчастий.
Також Інститут лісу представив на виставці колекцію штамів базидіальних грибів. Вона заснована в 1973 році. Сьогодні колекція налічує близько 300 штамів їстівних і лікарських грибів. Найширше представлена глива — понад 100 штамів. Є й досить рідкісні гриби. 13 видів занесено до Червоної книги. Ця колекція допомагає виявити більш і менш продуктивні штами. Такі напрацювання важливі для промислового вирощування грибів, яке налагоджено в нашій країні. Торік колекцію штамів грибів Інституту лісу визнано національним надбанням Республіки Білорусь.
На виставці також можна було побачити колекцію культур, отриманих способом мікроклонального розмноження — осику, березу далекарлійську, березу повислу, дуб звичайний і гібрид малини та ожини сорту «тайберрі». Зараз в інституті ведеться робота з мікроклонального розмноження хвойних порід.
— Крім усього іншого, ми показали на виставці препарати вітчизняного виробництва для дражування насіння «Полісил-1» і «Полісил-2». Вони використовуються для отримання однорідної форми посівного матеріалу, — ділиться фахівець. — Також були представлені біологічні препарати «Бревесин», який використовується для обробки хвойних порід для запобігання їх полягання, і наш композиційний препарат «Карпансил» для захисту кореневої системи від висушування. Він сприяє збільшенню терміну транспортування рослин.
http://www.lesgazeta.by/archives/articles/6646.html
НОВА ТЕХНІКА — НОВІ МОЖЛИВОСТІ
Євген ЖИБУЛЬ
Мінський тракторний завод представив на виставці «Лісдревтех-2014» дослідний зразок канатної дороги для заготівлі деревини. За розрахунками конструкторів, вона дозволить заготовляти деревину на заболочених ділянках, де не може працювати колісна техніка. Поява таких машин вітчизняного виробництва допоможе лісгоспам уникнути сезонності проведення робіт на складних лісосіках і повніше освоювати розрахункову лісосіку.
Активне технічне переоснащення лісгоспів заступник прем'єр-міністра Білорусі Михайло Русий назвав одним із головних досягнень лісової галузі останніх років. Хоча це й дороговартісний процес, але вкладені інвестиції себе повністю виправдовують. Це підтверджують і економічні підсумки діяльності лісгоспів. Наприклад, за січень—квітень поточного року обсяг заготівлі деревини збільшився на 13 відсотків порівняно з аналогічним періодом минулого року. Заготовлено 4,3 млн кубометрів проти 3,8 млн кубометрів торік. Виступаючи на нещодавній конференції «Інвестиції та інновації в лісову галузь» заступник міністра лісового господарства Леонід Дем'яник звернув увагу і на якісне зростання робіт із заготівлі деревини. Механізована заготівля поступово замінює ручну працю на всіх видах рубок. Сьогодні в лісгоспах працює понад 170 харвестерів, близько 220 форвардерів, 540 сортиментовозів і понад 1100 вантажно-транспортних машин.
Як зазначають генеральні конструктори білоруських машинобудівних заводів, основну гаму машин для лісової галузі в Білорусі вже створено. Тепер основні зусилля спрямовано на підвищення надійності та строку служби наявних зразків і розроблення нових машин вужчого призначення. До таких належить і згадана вище канатна дорога. Принцип її роботи ґрунтується на системі тросів, які з одного боку кріпляться на щоглу канатної дороги, а з другого — на дерево, розташоване на відстані до 200 метрів. Троси слугують своєрідною дорогою, по якій у напівзануреному стані можна переміщувати сортименти до місця, куди може під'їхати колісна техніка.
Розширення потребує й гама машин для виробництва паливної тріски. Перша вітчизняна техніка такого призначення створювалася скоріше як експериментальні зразки. Паливна тріска була новою продукцією як для лісгоспів, так і для підприємств, які використовували її як паливо. Сьогодні в лісгоспах створено вже 49 виробництв паливної тріски загальною потужністю 1,25 млн кубометрів на рік. Експорт цієї продукції в першому кварталі зріс більш ніж на 50 відсотків. Водночас такий немалий ресурс, як порубкові залишки, лише починає залучатися до господарського обігу. Однією з основних причин, що гальмують цей процес, фахівці називають відсутність необхідної техніки для механізації цих робіт.
Співпраця фахівців Міністерства лісового господарства з вітчизняними машинобудівниками триває. Як зазначив заступник генерального конструктора ВАТ «Амкодор» Андрій Герман, взаємодія з фахівцями лісового господарства допомагає не лише на стадії проєктування, а й у подальшій експлуатації. Багато лісгоспів зацікавлені брати на випробування машини й активно працюють із машинобудівниками щодо їх удосконалення.
http://www.lesgazeta.by/archives/articles/6644.html
ШВИДШЕ, ВИЩЕ, ТОЧНІШЕ
Геннадій ОРЛОВ
У рамках 15-ї Міжнародної спеціалізованої виставки «Лісдревтех-2014» відбулися змагання вальників лісу, операторів форвардерів і гідроманіпуляторів.
«Тімбер-шоу» принесло несподівані сюрпризи. Наприклад, команда вальників Гродненського ДЛГО обійшла в естафеті колишніх лідерів змагання — збірну Республіки Білорусь, ставши переможцем.
В естафеті брали участь дві збірні республіканські команди й шість обласних, по 4 людини в кожній. Учасникам потрібно було показати свою швидкість і точність у відрізанні бензопилою диска від двох вертикально стоячих і двох горизонтально лежачих колод. Місце пропилу було позначено червоною фарбою завширшки 5 сантиметрів.
У команді Гродненського ДЛГО поєднувалися досвід і молодий азарт. До неї увійшли лісник Волковиського лісгоспу Мечислав Гирень, вальник лісу з того ж лісгоспу Едуард Півоварчик, майстер Сергій Гончаревич і вальник Павло Войтик з Гродненського лісгоспу.
В іншому змаганні з вмілого володіння гідроманіпулятором форвардера кипіли свої пристрасті. Потрібно було стрілою форвардера «Амкодор 2662-01» скласти піраміду з п'яти дерев'яних чурок, дві з яких було розпиляно надвоє. Брали участь 6 осіб. Цього разу переможцем виявився оператор Молодечненського лісгоспу Олексій Синявський. Він виконав операцію за половину відведеного часу. Недарма його особистий рекорд за зміну на виробництві становить у середньому 58,4 кубометра деревини. Оператор Малоритського лісгоспу Володимир Шпак посів почесне друге місце. Володимир Григорович склав піраміду за 3 хвилини 23 секунди, відставши від переможця лише на 20 секунд. Третє місце з часом 3,37 хвилини дісталося лідеру минулорічної гонки оператору Суразького лісгоспу Сергію Леоненку.
На іншому майданчику проходив конкурс «Найкращий оператор гідроманіпулятора-2014». Брали участь 7 операторів з усієї республіки. Вони представляли Лепельський, Воложинський, Гомельський, Новогрудський, Берестейський, Узденський і Глуський лісгоспи. Потрібно було маніпулятором російського виробництва «Велмаш ОМТЛ-97-04» зняти із сортиментовоза колоди й збудувати з них конструкцію у вигляді колодязя, а після цього завантажити їх назад у машину. Такий конкурс у Білорусі проводився вперше, хоча давно став традиційним на пострадянському просторі. Як розповіли організатори заходу, переможець минулого конкурсу, проведеного у Вологді, поїхав додому на подарованому квадроциклі. У нас теж були свої переможці. Перше місце посів Олександр Новіков, водій сортиментовоза Новогрудського лісгоспу. Щороку він вивозить 15—16 тис. кубометрів деревини за середньої відстані вивезення 44 км. Переможець як приз отримав Led-телевізор із діагоналлю 42 дюйми. Друге місце посів Сергій Лейко (Лепельський лісгосп), третє — Віктор Ракецький (Узденський лісгосп).
http://www.lesgazeta.by/archives/articles/6653.html
КОМП'ЮТЕР ПРИЙШОВ НА ЛІСОСІКУ
Обсяги заготівлі деревини в країні вже найближчими кількома роками перевищать 20-мільйонний рубіж. Усе йде до того, що з кожним роком облік сировини, що заготовляється, стає дедалі об'ємнішим і потребує більших трудовитрат.
На допомогу лісівникам приходять сучасні засоби обліку. Одну з таких систем було представлено на конференції «Інвестиції та інновації в лісову галузь», що пройшла в рамках виставки «Лісдревтех-2014». Програмний продукт «СофтСервіс: Лісокористування» створювався спільно з фахівцями лісового господарства для розв'язання всього комплексу завдань з управління лісосічним фондом. Насамперед це планування та відведення лісосік, розрахунок попінної плати, формування й контроль виписування дозвільних документів, контроль заготівлі деревини й огляд лісосік.
Розробники впевнені, що для підприємств, які виконують заготівлю деревини, необхідне сучасне програмне забезпечення для автоматизації робіт із лісокористування із застосуванням сучасних технічних засобів — смартфонів, планшетів. Мобільне робоче місце нового програмного продукту дозволяє фахівцям лісового господарства безпосередньо вводити первинні дані на лісосіці, а також отримувати інформацію щодо матеріально-грошової оцінки лісосік, кількості дерев, що вирубуються, за породами, діаметрами тощо.