Путін отримає $40 мільярдів української допомоги

Головними інвесторами російської економіки в 2014 р. стануть представники «родини» Януковича та інші «сино-білі» VIP-персони

В умовах жорсткого згортання іноземних інвестицій у Росію з боку країн «золотого мільярда» та небажання партнерів Москви за неформальним клубом БРІКС вкладати мільярди в економіку держави-ізгоя у Кремля все ж знайшлися кредитори, причому на дуже вигідних умовах. Де-юре - це гроші, що належать топовим персонажам поваленого Майданом колишнього українського режиму, але де-факто - це кошти простих українців, які через безцеремонні корупційні схеми в особливо великих розмірах роками «запозичувала» псевдоеліта, що розкрадала.

Тепер ці заощадження активно «запозичує» режим Володимира Путіна за тією самою схемою експропріації, як це раніше відбувалося з українським народом. Щоправда, старе більшовицьке гасло «грабуй награбоване» реінкарнувалося в м'якшій формі: кредиторам дозволяється залишити собі частину власної суми на облаштування побуту на новій батьківщині, наприклад, шляхом купівлі якоїсь нерухомості на якійсь Рубльовці, а також для допомоги терористам на батьківщині колишній. Решту ж готівки суворо-насуворо не рекомендується тримати в себе, адже гроші мають працювати. І працювати виключно на економіку Росії, яку Кремль гарячково рятує від повного краху.

За оперативними даними Генпрокуратури, лише родина втеклого до РФ

Услід за ексспікером ВР Рибаком «евакуюватися» через Крим до Росії поспішає лідер фракції ПР Єфремов
колишнього українського президента Віктора Януковича вивезла з собою щонайменше $32 млрд. Ще кілька мільярдів кешем вивели до Москви ті самі Віктор Пшонка, Микола Азаров, Андрій Клюєв, Олександр Захарченко, Сергій Арбузов, Олександр Клименко, Микола Присяжнюк, Юрій Іванющенко, Сергій Курченко та інші менш знакові «наднові росіяни» на кшталт нещодавно позбавленого депутатської недоторканності Олега Царьова. Наступний на черзі - ексспікер Верховної Ради Володимир Рибак, який днями виїхав «на відпочинок» до Криму, і ще чинний голова парламентської фракції Партії регіонів Олександр Єфремов, який остаточно загрався в сепаратизм під брендом «Луганської народної республіки».

Те, що Єфремов готується до еміграції до Росії, стало зрозуміло після того, як організувати 11 травня псевдореферендум про «незалежність ЛНР» йому вдалося лише в половині районів Луганщини, а виплекані ним же бойовики-терористи вийшли з-під контролю, сіючи тотальний бандитизм і міжусобні війни на знищення. Підконтрольна Єфремову Луганська облрада втратила кворум і будь-який вплив на процеси, перетворивши свого шефа на банального торговця повітрям. Цей новий «торговий» статус одного зі стовпів ПР чітко усвідомив Петро Порошенко, тому приїзд «луганських» на уклін до новообраного Президента закінчився нічим, а Генпрокуратура оголосила про розслідування фактів причетності Єфремова та його почту до організації та фінансування сепаратистів у Луганській області.

Наступним кроком ГПУ щодо Олександра Сергійовича, найімовірніше, стане подання на позбавлення депутатської недоторканності, що з великою часткою ймовірності успішно пройде за апробованим на Царьові сценарієм. Тим більше що сам Єфремов продовжує підливати масла у вогонь. То нібито віддасть наказ начальнику Луганського аеропорту вивести з ладу злітно-посадкову смугу, щоб на неї не сів літак з українськими нацгвардійцями (сам Єфремов називає цю інформацію, озвучену у Верховній Раді, брехнею). То зареєструє законопроєкт від свого імені про визнання юрисдикції Гаазького трибуналу для розслідування загибелі представників ЛНР у будівлі захопленої ними Луганської обладміністрації 2 червня. За версією Єфремова, яка цілком у дусі путінської пропаганди, українська військова авіація завдала удару по будівлі ОДА, що є «безпрецедентно жорстоким воєнним злочином», хоча на відео з установлених у центрі Луганська веб-камер було чітко видно: постріл по «білому дому» зробили самі терористи з території сусіднього скверу. Тобто тепер будь-яке слово, вимовлене Олександром Сергійовичем, уже повністю працює проти нього. Як це, до речі, сталося з вищезгаданим Царьовим, який не вловив межу між клоунською епатажністю та реальним злочином.

Ось уже кілька останніх місяців Єфремов активно або розпродує, або банкрутує свої активи й намагається заплутати сліди через серію новостворених фірм. А те, що можна, швиденько обналічує в кеш і веде переговори зі знайомими прикордонниками щодо створення «зеленого коридору» для вивезення готівки до РФ. Сам він нібито готується піти за прикладом Рибака й «евакуюватися» через Крим. При цьому Олександр Сергійович не така дурна людина, щоб не розуміти про подальшу експропріацію «гебістським» режимом «нажитого непосильною працею» у соціально близького колишнього комсомольця. Але іншого виходу в Єфремова, по суті, немає, а в деяких його колег по «сино-білому» таборі ситуація гірша: увесь стан ґрунтується на конкретних підприємствах та інших об'єктах нерухомості, вивезти які з собою до Росії не видається можливим. Залишається хіба що «гуляти» й анонсувати суботники з ліквідації наслідків «донецько-сомалійського піратства».