100 днів уряду: що змінилося для українського агробізнесу за міністра Швайки

Українська аграрна асоціація на запит Delo.UA підготувала огляд законодавчих змін за 100 днів роботи міністра аграрної політики та продовольства Ігоря Швайки, що змінюють правила ведення бізнесу в українському АПК.

Початок 2014 року приніс цілий ряд змін у законодавстві, що суттєво впливають на агробізнес. Зміни, за оцінками аграрних асоціацій, мають як позитивні, так і негативні наслідки.

Що ухвалено

З-поміж законів, що різко негативно впливають на агробізнес, варто відзначити закон «Про запобігання фінансовій катастрофі та створення передумов для економічного зростання в Україні», який набув чинності з 1 квітня 2014 року. Він приніс аграріям одразу три проблеми:

1. Запровадження цінового регулювання на ринку оренди землі. Якщо раніше для земель сільгосппризначення мінімальний розмір орендної плати був прив'язаний до розміру земельного податку, то тепер орендна плата за землю не може бути меншою за 3 відсотки від нормативної грошової оцінки землі для всіх категорій земель.

Ця зміна фактично означає запровадження цінового регулювання на ринку оренди землі, оскільки нормативно-грошова оцінка землі жорстко регулюється постановами Кабінету Міністрів України. Тобто тепер простим рішенням збільшити на папері грошову оцінку землі уряд може диктувати орендарям ціни на оренду, при цьому стягуючи більше податків.

2. Тимчасове припинення дії чинної системи повернення ПДВ при експорті зерна. Практика повернення ПДВ при експортних операціях із зерновими та технічними культурами (за умови, що їх здійснюють сільгоспвиробники або підприємства, які безпосередньо купили в них зернові/технічні культури) фактично призупинена на період з 1 квітня 2014 року по 1 жовтня 2014 року.

3. Збільшення фіксованого сільськогосподарського податку. Законом запроваджується збільшення фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП) щонайменше в 5,6 раза з 1 січня 2015 року. Якщо раніше ФСП (0,15%) стягувався від нормативної грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь, проведеної станом на 1 липня 1995 року, то тепер він враховуватиме щорічний коефіцієнт індексації.

Поки невідомо, яким буде коефіцієнт індексації у 2015 році. Загалом по країні обсяги сплати ФСП зростуть зі 130 млн грн на рік до щонайменше 730 млн грн.

Оскільки і коефіцієнт індексації, і розмір нормативної грошової оцінки землі вручну встановлюється Кабміном, існує загроза подальшого зростання податків без внесення змін до Податкового кодексу.

Крім того, ухвалено закон про скорочення держбюджету (1128-VII від 17.03.2014), який, нехай і лише на 5,5%, але зменшує загальні державні видатки.

До позитивних рішень варто віднести скасування Верховною Радою двох найбільш грошових корупційних схем, що існували в сільському господарстві: обов'язкову сертифікацію зерна та зерносховищ, а також техогляд сільгосптехніки.

«Якщо техогляд забирав в аграріїв близько 100 млн грн на рік і був менш витратним, то сертифікація зерна вже давно стала справжнім символом корупції на аграрному ринку. Отримання, по суті, нікому не потрібних сертифікатів щороку обходилося українському агробізнесу в сотні мільйонів доларів», - коментує голова Української аграрної асоціації Володимир Макар.

Що не ухвалено

До числа законопроєктів, ухвалення яких найбільше очікують аграрії, можна віднести такі нормативні акти - «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безпеки харчових продуктів», «Про корми», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин», «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною», «Про державний контроль у сфері забезпечення безпеки та якості харчових продуктів і кормів, благополуччя тварин».

Розробленням цих документів займалося міністерство ще за Миколи Присяжнюка. Документи лише зараз починають реєструвати у Верховній Раді.

Зазначимо, що ухвалення цих документів необхідне, зокрема, для відкриття експорту української тваринницької продукції на європейський ринок.

Що варто було б ухвалити

Водночас у ВР є низка законопроєктів, які мають розв'язати реальні проблеми аграріїв, проте поки що парламент не приступав до їх розгляду навіть у першому читанні.

Їх можна розділити на 2 групи: такі, що спрощують ведення бізнесу, та такі, що заважають створювати нові корупційні схеми.

До першої групи варто віднести законопроєкт № 3237 (суттєво спрощує процес реєстрації прав на землі сільгосппризначення) та № 3316 (еколого-економічне обґрунтування сівозміни замінює контролем ґрунтовтоми, кардинально скорочує перелік документів, необхідних для укладення договору оренди).

До другої групи належать:

• 3469 (гарантує аграріям свободу вибору: продавати сільгосппродукцію на біржі чи поза нею);
• 2513а (не дає загнати зерносховища в обов'язковий «Гарантійний фонд», що обіцяє власникам елеваторів астрономічні втрати в 10 млрд грн);
• 3140 (прибирає із законодавства можливість облдержадміністрацій блокувати зерно в межах області).
• Проблеми комунікації

Профільні аграрні асоціації неодноразово заявляли, що міністр Ігор Швайка не зміг побудувати нормальних відносин із бізнесом і громадськими організаціями.

Відкрите протистояння почалося з того, що міністр не прийшов на третій Всеукраїнський аграрний форум. Представники президії Всеукраїнського аграрного форуму - голови Клубу аграрного бізнесу, Спілки птахівників України, Аграрного союзу України, а також Української аграрної конфедерації та Асоціації фермерів і приватних землевласників України - висловили міністру недовіру.

У відповідь міністр вирішив створити новий аграрний форум - Всеукраїнську аграрну раду, до складу якої зазначені вище асоціації не ввійшли.

«Для міністерства важливо, щоб в аграрному секторі був інститут, який займався б напрацюванням рішень і подавав би їх для спільної реалізації з міністерством, урядом і Верховною Радою. Що стосується тих асоціацій, які діють на сьогоднішній день, то рівень їхніх пропозицій, оформлення їхніх експертних висновків і проєктних рішень не задовольняє потреби міністерства», - заявив міністр Швайка.

Профільні асоціації у свою чергу заявили, що багато ініціатив міністерства та координованих ним відомств поки що існують лише на словах. Частина з них потенційно небезпечна для аграрного бізнесу - обмеження земельного банку агрохолдингів, кардинальне збільшення штрафів за недотримання затвердженої державою сівозміни та деякі інші.

Аграрні асоціації вважають, що міністерству АПК потрібен новий голова.

За словами генерального директора Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимира Лапи, міністром АПК необхідно призначити людину з глибоким розумінням галузі або того, хто в стислі строки освоїть ці знання.

«Людина, яка глибоко володіє питаннями аграрної політики, зокрема й історією формування аграрної політики в Україні, а з іншого боку - людина з глобальнішим мисленням і зі знанням специфіки регулювання та роботи аграрного сектору в ЄС. Оскільки найближчим часом на нас чекає дуже напружена робота з адаптації законодавства в різних сферах. Очевидно, що це має бути міністр, який володіє цими питаннями або може сформувати команду, яка займатиметься цими питаннями», - переконаний Володимир Лапа.

Чи стануть перші 100 днів міністра Ігоря Швайки початком чи кінцем його кар'єри в аграрному відомстві, покаже час. Можна зазначити, що відбувся рух у бік спрощення ведення бізнесу аграріїв. З іншого боку, говорити про початок системних реформ в аграрному секторі не доводиться.