Знайшлися винні в зриві реформ у країні

В уряді впевнені, що це корумповані чиновники. Не всі з цим згодні. /Від себе можу додати, що в уряді повно людей, які, обійнявши керівні посади, з багаторазовим запасом перестрибнули рівень своєї компетентності й у принципі не здатні на реформи. Реформи має проводити КОМАНДА, а створити на основі партійних та інших  квот, або принципів земляцтва й особистої довіри ключових фігур неможливо. М.П./

"За п'ять місяців роботи уряду можу чітко сказати, хто наші вороги у втіленні реформ", - заявив міністр Кабміну Остап Семерак. На його думку, це "корумповані чиновники, які не хочуть змін, а прагнуть зберегти старі схеми".

"ДС" поцікавилася в експертів - кого вони вважають ворогами реформування України.

Екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко:

Ця заява міністра Кабміну - тривожний симптом. Вирахувано "ворогів реформ" - чиновників-корупціонерів. Чи не є це спробою підготувати суспільство до складної ситуації, в якій ми опинимося, і заодно заздалегідь "перевести стрілки"?!

А хто залишав на своїх посадах чи набирав цих "ворогів"?! У нас за реформи відповідає уряд. А хто бачив коаліційну угоду? Вона так і залишилася таємницею за сімома печатками. За квотою якої партії прийшли до Кабміну ті чи інші міністри?! Наприклад, Шеремета, Гройсман, Шлапак?! Яка політична сила відповідатиме за бездіяльність в енергозбереженні та ЖКГ?! Нам уже оголошено про новий "план Маршалла" для України - хто його готуватиме?! Знову "Бейкер і Маккензі"?! Де в нас центр реформи - АП чи Кабмін?! Чи два, як за Януковича?!

Давайте візьмемо, наприклад, житлово-комунальне господарство країни. Що, у березні було незрозуміло, що ми без газу сидітимемо? Одразу треба було думати, чим замінити газ, як перейти на альтернативні джерела енергії. І лише в середині липня уряд розродився досить безграмотними постановами. Чому втратили чотири місяці?!

Візьмемо ще один найяскравіший приклад - енергозбереження. У середині липня Кабмін звільнив голову агентства з енергоефективності Олександра Тарана, який був призначений у січні цього року. Зрозуміло, що там "нуль на виході"! Хто замість нього, чому нікого немає?! Хто за це відповідає в уряді?! Що сьогодні може бути важливішим за енергозбереження в нашій країні? Так хто ж ці "вороги"?

А хто тримає в НКРЕ ставленика Ахметова й "доїть" населення через ціни на газ та електроенергію? А хто залишив у Мінрегіоні літніх "реформаторів"-корупціонерів?! Чому Гройсман, очоливши це міністерство, не провів аудит, не з'ясував, чому провалилася реформа ЖКГ?

А хто ще не розуміє "амебність" Мінекономіки?! Це одна говорильня. Те, що Шеремета добре говорить англійською, це чудово. Він сам гарний чоловік, робить гарні PR-ходи. Невже не зрозуміло, що там усе тягне Максюта й загинається?! І ще дуже багато "чому"!

Тому нинішньому уряду не треба ні на кого "переводити стрілки". Треба було думати, перш ніж іти до Кабміну по посади, задоволення марнославства чи ще по щось. Я не бачу виходу із ситуації, окрім як Президенту брати на себе повноваження з фактичного керівництва урядом. Я ще не розумію як! Але я розумію, що по-іншому неможливо. У нього є мандат довіри. Нехай бере повноваження й відповідальність. Парламентсько-президентська "болотяна" модель 2004 року точно не для воєнного часу та екстремальної ситуації в енергетиці й економіці!

Керуючий партнер юридичної фірми Kosovan Legal Group Анатолій Косован:

Поняття "ворог реформ" трохи ширше, ніж просто корупціонер. Відповідно до чинного законодавства України однією зі складових корупційного діяння є наявність вигоди, своєї чи близького бізнесу. Проте те, що вигідно бізнесу - не обов'язково має гальмувати реформи.

У цьому разі я розглядаю не правову чи моральну сторону вчинків, а саме їхній вплив на вибір та імплементацію змін. "Ворогів реформ" варто поділити на дві групи: справжні й удавані. Так, перші здебільшого є людьми старого гартування. Не принципово, де вони його проходили, за часів СРСР чи в незалежній Україні. Головне, що вони щиро вважають реформи абсолютним злом і не сприймають жодних форм розвитку держави, окрім уже випробуваних ними ж. Друга група "ворогів" - це люди, які часто справді зацікавлені в гальмуванні реформістських процесів на благо конкретних осіб чи груп. Обом групам не місце в управлінні державою, адже й перших, і других не змінити, хоча й з різних причин.

Так само варто розрізняти розроблення, вибір вектора розвитку та його реалізацію. Маючи справу з інноваційними підходами, а іноді й непопулярними рішеннями, необхідно замислитися не лише про зміну топменеджерів державних структур. Такі точкові зміни не дадуть можливості ефективно втілити задумане. Як показує практика, проблеми виконання можуть знизити результативність будь-якої ідеї більш ніж на 50 %. Тобто найбільша кількість "ворогів реформ" саме серед виконавців. Необхідно насамперед змінити їхнє ставлення до покладених на них функцій. Поки служителі держави не зрозуміють, що вона існує для людей, а не навпаки, поки вони не відчують себе найманими працівниками на службі в народу, навряд чи нам вдасться реалізувати неймовірний і поки прихований потенціал України.

Політолог Артем Біденко:

Міністр Кабінету міністрів Остап Семерак дуже точно підмітив головного ворога реформ в Україні - корупцію. Проте в корупції є два надійні друзі, які намагаються знищити будь-які якісні починання в будь-якій країні.

Перший друг корупції - це бюрократія в її радянському прояві. Не йдеться про роботу апарату, що системно відпрацьовує суспільні запити й вибудовує зони відповідальності. Такий держапарат, на жаль, у наших умовах перетворився на величезну гідру, що працює виключно на забезпечення самої себе. Майже чотириста тисяч чиновників здебільшого працюють виключно для того, щоб довести, що вони вкрай потрібні, і без них усе в державі зупиниться.

Будь-які форми оптимізації, раціоналізації - смерть для апарату, який перетворився на якогось кафкіанського монстра, що вимагає оформити один папірець, щоб отримати інший папірець, який дозволить зробити копію третього. Уже ходить легенда про одного з нових заступників глави АП, який рве всі документи - включно з грифами "цілком таємно" - до жаху працівників структури. На їхні вигуки він відповідає - "Чекаю, де ж проб'є". А оскільки більша частина цих папірців не потрібна, ніде й не проб'є. Як на мене, дієвий механізм боротьби з бюрократією.

Звісно, якщо говорити про масштаби країни, то так просто армію непотрібних чиновників не зменшити. Бюрократія - це дуже складна проблема, адже людей справді не можна просто так звільнити, необхідно шукати шляхи їх працевлаштування, надання другої освіти, перекваліфікації. Де зв'язок із корупцією? Дуже простий - людський чинник. Корупція виникає там, де необхідно "підмастити", "прискорити", "оптимізувати". Щойно ми переходимо на рейки електронного управління, контролю чиновника з дому, спрощення ведення бізнесу, переходу з дозвільної системи на заявну, корупція одразу ж зменшується до нормальних 5-7%. Але це означає, що треба знищувати мутанта вітчизняної бюрократії.

А цьому заважає другий надійний друг корупції - відсутність політичної волі. Вкрай бракує команди, групи однодумців, готових ухвалити непопулярні рішення та втілити їх у життя, підтримуючи один одного, створювати системні, а не точкові рішення.

Яким би розумним і сміливим не був політичний лідер, він не може передбачити всіх наслідків тієї чи іншої реформи. Податкові зміни, наприклад, тягнуть за собою дуже сильні наслідки за всіма напрямами, навіть демографічним. І вкрай важливо, щоб гравці однієї команди могли передбачити ці зміни, проконтролювати їх і відкоригувати.

Голова громадської організації "Зелений Фронт" Олег Перегон:

Головний ворог реформ - це справді корупціонер, тому що йому не хочеться нічого змінювати, а хочеться контролювати фінансові потоки. Другий ворог - це некомпетентність чиновників вищої та середньої ланки.

У нас були лічені міністри екології та природних ресурсів, які розуміли, про що йдеться. Міністрами охорони здоров'я в нас призначають людей, які хоча б трохи розбираються в медицині. А міністрами екології в нас можуть бути люди, які ніколи не здобували екологічної освіти. Вони навіть до кінця терміну своєї служби на цій посаді не можуть розібратися в структурі міністерства, не кажучи вже про те, щоб проводити якісь реформи.

Третій ворог реформ - відсутність налагодженої системи державного інформування. У нас, на жаль, ЗМІ перетворилися на засоби державного рекламування, а не інформування. У нас влада може розповісти, яка вона хороша, наскільки підвищилися надої молока й збільшилися площі посівів і так далі. Але вона не може пояснити, чого вона хоче.

Ще один ворог - відсутність системи громадського обговорення тих чи інших питань. Ось, у США, наприклад, жоден закон не ухвалюється, поки він не пройшов найширшого обговорення. Ось колишній спікер ВР Володимир Литвин вирішив, що треба знищити в Україні всіх бакланів і розробив відповідний законопроєкт. Чому не порадилися з науковими колами, громадськістю - незрозуміло. У нас прийнято топтати думку вчених, експертів, а не дослухатися до неї.