Податкооголення

Спроба посилити податковий тиск на бізнес обернулася відставкою прем'єр-міністра
Виконуючи вимоги МВФ щодо збільшення дохідної бази бюджету, Кабмін 21 липня зареєстрував у Верховній Раді “фатальний” законопроєкт №4309а “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України” (далі - законопроєкт). Народні депутати відмовилися включати його до порядку денного, що стало однією з причин відставки прем'єр-міністра Арсенія Яценюка. Аналогічні заходи зі збільшення податкового тиску, ухвалені знову ж таки під тиском МВФ у березні поточного року, призвели до скорочення бюджетних надходжень.

Схоже, обрати шлях закриття схем ухилення від сплати податків і тому подібне влада не зовсім готова. Не можна сказати, що всі запропоновані законопроєктом заходи зі збільшення збору податків шкідливі. Наприклад, деякі з них спрямовані на усунення давно відомих офіційних схем мінімізації. Проте робити це за активного використання нелегальних схем ухилення від сплати податків, які влада ніби не помічає, дещо дивно. Нарешті, поряд із корисними нормами пропонується затвердити й відверто шкідливі для економіки.

Вуглеводні
Напевно, найінтригуючіші поправки можуть стосуватися підвищення плати за користування надрами для видобутку вуглеводнів. Нагадаємо: під час внесення березневих змін влада підвищила ставки цієї плати для більшої частини видів корисних копалин (щоправда, у різних пропорціях), а от щодо вуглеводнів, більшу частину видобутку яких у країні контролює Ігор Коломойський, ставки було демонстративно збережено практично на колишньому рівні. Тепер же в Києві наважилися «подоїти» і його. Щодо газу (видобуток якого підконтрольний пану Коломойському меншою мірою, ніж видобуток нафти та газового конденсату) пропонується:

• збільшити базу нарахування з нинішньої середньої митної вартості імпортного природного газу до граничного (максимального) рівня ціни на природний газ, що реалізується промисловим споживачам, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ);
• підвищити ставку з 28% (15% - для газу, що видобувається з глибин понад 5 км) до 70% вартості товарної продукції;
• залишити пільгові ставки (20%, 14% і 11%) для газу, який реалізується уповноваженому Кабміном суб'єкту для формування ресурсу газу для населення, а також для газу, що видобувається на шельфі.

З нафтою та конденсатом складніше. Як базу автори законопроєкту залишають середню ціну нафти Urals станом на 1-е число місяця, наступного за звітним. А ось ставки пропонують знову змінити з виражених у відсотках від вартості нафти (39% і 18% - для нафти, видобутої з глибини понад 5 км) на виражені у твердих сумах (5261 грн. і 2160 грн. відповідно). У чинних умовах за ціни на 1 барель нафти Urals у 1200 грн. у перерахунку на відсотки ставки становлять 58,6% і 24,4% відповідно. Фіксовані в національній валюті ставки, щоправда, небезпечні своїм зниженням у разі девальвації цієї самої валюти. Проте тут автори передбачили запобіжник - коригувальний коефіцієнт. Щоправда, застосовувати його почнуть, лише якщо ціна Urals перевалить за 1287 грн. за 1 барель. Цікаво, що, за даними Мінфіну, озвученими 23 липня на засіданні Комітету ВР з питань податкової та митної політики, втрати бюджету від застосування нинішніх ставок порівняно з пропонованими становлять 6-8 млрд грн. на рік. Тобто лише в першому півріччі поточного року повз бюджет у чиюсь кишеню осіло 3-4 млрд грн. Ще цікавіше, що в Росії рента на видобувану нафту становить 75%.

Сільське господарство
Можливо, ще важливішими для нинішньої української економіки є “сільгоспініціативи” Кабміну. Відповідно до них планується:
• перевести великих сільгоспвиробників (оборот - 20 млн грн. за рік і більше або площа сільгоспугідь — 1 тис. га і більше) на загальну систему оподаткування ПДВ;
• дрібніших сільгоспвиробників теж “пощипати”: у своєму розпорядженні вони зможуть залишати не всю суму ПДВ, а лише 80% - решту доведеться сплатити до бюджету;
• скасувати фіксований сільгоспподаток для великих сільгоспвиробників;
• продовжити до кінця року звільнення від оподаткування ПДВ експорту зернових (що означає заборону на відшкодування ПДВ; див. стор.12,13);
• відмовитися від підтримки виробництва м'яса й молока шляхом надання сільгоспвиробникам права залишати у своєму розпорядженні ПДВ на підтримку виробництва тваринницької продукції.
Якщо в інших питаннях МВФ надавав українській владі право самостійно шукати шляхи балансування бюджету, то у випадку із сільським господарством серйозний тиск для скасування пільг чинився ще навесні. Тоді українська влада відбилася. Сенс нинішніх дій Фонду, загалом-то, зрозумілий. Незрозуміло, як українська влада, що оголосила сільське господарство мало не “нашим усім”, збирається його серйозно розвивати в умовах мінімальної та постійно знижуваної дотаційної підтримки, а тепер ще й відмовившись від податкових пільгових режимів.

Корисне та малокорисне
За оцінками фахівців, окремі норми законопроєкту справді скасовують непрацюючі пільги. Наприклад, у готельному бізнесі. Пільга щодо звільнення на 10 років від сплати податку на прибуток закладів категорії 3 “зірки” і вище, передбачена Податковим кодексом (ПК) починаючи з 1 січня 2011 р., мала на меті стимулювати інвесторів вкладати кошти в будівництво та модернізацію готелів напередодні Євро-2012. Проте, за словами Дмитра Заруби, президента Асоціації малих готелів і апартаментів (м.Київ; з 2004 р.; 24 члени), для цього їм необхідно було не лише отримати категорію за гранично забюрократизованою процедурою, а й щороку інвестувати в модернізацію об'єктів. З огляду на непрозорість застосування цю пільгу, мабуть, отримали одиниці. Говорити ж про її застосування зараз не доводиться, оскільки завантаження готелів не перевищує 25-30%, а деякі з них у кризу “заморозили” близько 50% номерного фонду.
Для ринку нафтопродуктів до корисних можна віднести зміни, що встановлюють ставку акцизного податку на “паливо моторне альтернативне” в розмірі EUR139 за 1 т. Як пояснює Сергій Куюн, директор ТОВ “Консалтингова група А-95” (м.Київ; з 1997 р.; 15 осіб), ідеться про бензини з додаванням біоетанолу в обсязі 30% і більше. Досі ця категорія палива (на відміну від біопалива) необґрунтовано “випадала” з поля зору законодавців: на сам біоетанол встановлено нульову ставку податку, а отриманого внаслідок цього палива в переліку ПК немає. “Це дуже правильна ініціатива, оскільки під виглядом так званих змішаних бензинів зараз або продають звичайний бензин без податків, або “бодяжать" - каже пан Куюн. Зазначимо, що нову ставку акцизного податку законопроєктом встановлено в розмірі близько 70% акцизу на звичайний бензин (EUR198 за 1 т).
Крім того, перелік підакцизних продуктів може поповнитися ще однією категорією - з вмістом спирту етилового 8,5% об'ємних одиниць і більше”. Такими запропоновано вважати гіркі ароматичні настоянки та складні спиртові продукти, на які передбачається встановити ставку акцизного податку, як і на весь етиловий спирт, - 70,53 грн./л 100%-ного спирту. Що, як пояснив БІЗНЕСу Володимир Демчак, президент Союзу виробників підакцизних товарів “СОВАТ” (м.Київ; з 2014 р.; понад 50 учасників), покликано вивести з нелегального обігу алкогольні напої, настоянки та бальзами, що реалізуються в аптечних мережах і роздрібній торгівлі без сплати акцизу. Щоправда, деякі з цих продуктів використовуються як есенції, добавки тощо в кондитерській промисловості.
Законопроєктом запропоновано скасувати нульову ставку ПДВ на залізничні квитки на швидкісні поїзди “Інтерсіті+”, яку було запроваджено влітку 2012 р. з метою знизити ціни на ці квитки на 16%. І зараз ПДВ за них відшкодовується з держбюджету. Інакше кажучи, пропонується збільшити надходження до бюджету.

Катастрофічне
Але є в законопроєкті норми, які косять цілі галузі, наприклад, в АПК. За даними Асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” (“УКАБ”; м.Київ; з 2007 р.; 30 осіб), середня площа угідь, що перебувають у власності або користуванні сільгосппідприємств, перевищує 2 тис.га. Таким чином, вищевказані пропозиції  стосуються переважної більшості суб'єктів господарювання. Володимир Лапа, генеральний директор “УКАБ” вважає, що зміни до ПК поставлять у нерівні умови великі та середні компанії: якщо перші зможуть частково перекрити втрати відшкодуванням експортного ПДВ, то другі цієї можливості позбавлені, оскільки не є експортерами. Навряд чи трейдери закладатимуть відшкодування ПДВ у закупівельну ціну на внутрішньому ринку, зважаючи на специфіку відшкодування цього податку. “Основними реципієнтами зміни системи стануть банки та “вирішали” у сфері відшкодування ПДВ. Підприємствам потрібно буде перекривати втрати додатковим кредитуванням. Але оскільки ставки кредитування становлять 25%, а ставки з відшкодування експортного ПДВ - 50%, понад 50% експортного ПДВ аграрний сектор втратить”, - каже аналітик.
У нерівних умовах опиняться тваринництво та рослинництво, оскільки рослинницькі компанії зможуть частково компенсувати втрати завдяки відшкодуванню ПДВ під час експорту, тоді як тваринницька продукція реалізується переважно на внутрішньому ринку. Під ударом і вітчизняне птахівництво та рибне господарство. За даними Олександра Бакуменка, голови ради директорів Асоціації “Союз птахівників України” (м.Київ; з 2003 р.; об'єднує близько 70 компаній і обласних асоціацій), усі 120 працюючих в Україні птахофабрик, 80 свинарських комплексів, а також усі молочні комплекси виводяться з режиму пільгового оподаткування. “Середня рентабельність тваринництва зараз становить 5-15%, є й збиткові підприємства. Пільги з ПДВ і фіксованого сільгоспподатку становлять 8-12%. Якщо прибрати їх, понад 60% тваринницьких підприємств стануть планово збитковими”,- стверджує пан Бакуменко.
Рибоводів серйозно стурбувала норма, згідно з якою спеціальний режим оподаткування зберігається для підприємств, площа угідь яких не перевищує 1 тис. га. “Але є внутрішні водойми, які використовуються в риборозведенні, площею 5 тис. га і більше. А що робити зі спеціальними товарно-рибними господарствами, які ведуть свою діяльність у водосховищах? Для них ці новели - вірна фінансова смерть”, - обурюється Олександр Чистяков, голова Асоціації рибалок України (м.Київ; з 2008 р.; понад 10 тис. осіб). Рибоводи не сприймають також норму законопроєкту, згідно з якою підприємство, що не продає протягом 12 місяців сільгосппродукцію, не вважається сільськогосподарським, оскільки рибні фермерські господарства починають реалізацію через два-три роки.

Загалом, в “УКАБ” зазначають, що бюджетний ефект від запропонованих новацій сумнівний. Теоретично в цінах 2013 р. сума акумульованого ПДВ становить 16 млрд грн., тоді як на невідшкодуванні ПДВ під час експорту бюджет заощадив 10 млрд грн. Тож якщо встановити загальну систему оподаткування, позитивний ефект має становити 6 млрд грн. Проте, за словами пана Лапи, бюджет навряд чи отримає ці кошти. “Деякі господарства залишаться на пільговій системі оподаткування. Можна прогнозувати, що через кілька років кількість господарств, які обробляють менше 1 тис. га, суттєво зросте, що значно скоротить базу оподаткування”,- запевняє він.
Не врятує й перехід на прямі бюджетні дотації. “Україна відстояла можливість використання податкових пільг перед СОТ. Але суттєво наростити обсяги бюджетної підтримки не вийде: ліміт фінансування за “жовтим кошиком" (заходи з держпідтримки агровиробництва. - Ред.) становить близько 3 млрд грн., що суттєво нижче за розмір пільг з ПДВ. Розподіл програм підтримки непрозорий, тоді як пільгами з ПДВ користуються всі, незалежно від примхи чиновника”, - пояснює пан Лапа. Лариса Старікова, координатор Аналітичного центру Аграрного союзу України (м.Київ; з 1971 р.; об'єднує близько 14 тис. сільгосппідприємств), підсумовує: “На тлі вкрай нерозвиненої системи фінансування сільгосптоваровиробника, посилення конкуренції на ринках на етапі вступу України до ЄС такий удар по ядру галузі може виявитися фатальним”.
Не менш негативно на законопроєкт відреагували й учасники газового ринку. “Уряд і керівництво ПЕК удруге за місяць роблять кроки до знищення приватного сектору української нафтогазовидобутку, — обурюється Андрій Закревський, виконавчий директор компанії “Ньюфолк” (м.Київ; консалтинг у нафтогазовій сфері; з 2013 р.; 5 осіб). - Уперше вони виступили з ініціативою забрати половину добутого приватниками газу для закачування в ПСГ, удруге - підвищити платежі за користування надрами до точки беззбитковості видобутку вуглеводнів”. За його словами, загальна сума фіскальних платежів підвищилася до 4557 грн. на 1 тис.куб.м добутого газу, практично досягнувши при цьому граничної ціни НКРЕ в 4724 грн. за 1 тис.куб.м, оскільки компанії продають газ із певним дисконтом. ■
Сергій Саливон, Сергій Крапива, Геннадій Кобаль, Галина Татаренко, Олена Середа, Еліна Московчук, Михайло Дикаленко