До проблеми густоти дубових культур
Розміщую продовження обговорення теми вирощування дуба, розпочатої статтями "Якого професора слухати?" і "Запитай у його Величності лісу". Вона далеко не вичерпана. Дуже сподіваюся, що обговорення буде продовжено. Трохи звільнюся - обов'язково візьму в ньому участь. На жаль, марно чекати відгуків від офіційної науки: її представники здебільшого надимають щоки й самі себе вихваляють. Спілкуватися з простими лісівниками нижче їхньої гідності. А може, сказати нічого? Адже якби всі в галузевій науці зробили, як Гуттенберг, то Віктору Корнієнку не було б ким керувати: без плагіату більшість - як без рук. А ось лісники і лісовпорядники-практики, а також ті нечисленні наукові співробітники, які самі щось робили й думали,- Павло Гаврилович Вакулюк, Анатолій Омелянович Бондар, Микола Васильович Чернявський...(Кого забув - пишіть теж) можливо напишуть. Вам, Григорію Андрійовичу, окреме дякую. Пишіть і спонукайте писати тих, кому є що сказати. М.П.
Віктор Мельхіорович, як науковець, досить м’яко, можна навіть сказати, делікатно виклав свою думку по даному питанню. Дійсно кожен науковець має право на помилку. Не помиляється той, хто нічого не робить.
ле справа не в цьому. Можливо, це недоречно, але я порівняв сівозміну зі зміною порід для того, щоб підкреслити важливість дотримання лісоводом тих
елементарних правил, яких нас навчали професори-лісоводи.
На скільки я пам’ятаю, вони нам заповідали, щоб ми прагнули вирощувати максимально змішані насадження тому, що вони стійкі до хвороб, а головне
максимально покращують грунт, створюють оптимальне середовище для живих організмів.
Напевно, було б доцільним нагадати про вчення В.В. Докучаєва про грунт. Він казав, що грунт – самостійне природне тіло, що утворилося в результаті
сукупної діяльності п’яти факторів грунтоутворення: материнської породи, рослинних і тваринних організмів, клімату, рельєфу місцевості, віку країни.
Таким чином зрозуміло, що чим різноманітніший рослинний й тваринний світ, тим родючиші будуть грунти. А рослинний світ може бути різноманітнішим
в змішаному лісовому насадженні. Відповідно, різноманітнішим буде і тваринний світ у ньому. Якщо німці масово й створюють насадження дуба з
ущільненням, то, як кажуть, на здоров'я - будуть з часом у нас купувати вагонами грунт. Досвід у них є ще з другої світової війни. Тепер вже даремно, ми їм не дамо.
Тепер шодо економічної доцільності експериментів. А саме, на матеріалах докторської дисердації, в співавторстві з професором М.І Гордієнком, А.О. Бондар видав монографію в 2006 році «Формування лісових насаджень у дібровах Поділля». В якій вказано, що «на основі детального вивчення природних і штучних насаджень дано пропозиції для виробництва щодо створення культур дуба на зрубах». У «Заключенні» цієї монографії робиться головний висновок: у чому вигода нововведення міжряддя дуба 2,3,4м цитую дослівно: «...Запас стовбурової деревини дуба звичайного в 95-111-річних часткових культур із 6-метровими міжряддями у середньому становить 147 м3, насадження в цілому – 445м3 на 1 га, а вартість дуба 8572грн (100%),
насадження – 9694грн (100%), у культурах із 4-метровими міжряддями запас деревини дуба – 304 м3, насадження – 404м3, вартість деревини дуба – 10538 грн (123%), насадження – 10624 грн (110%)...» Так зрозуміло, що даний розрахунок зроблений в цінах 2006 року.
На мою думку тут не враховані затрати на вирощування лісових культур. Чому? Якщо взяти ціни на вирощування лісових культур до моменту зімкнення
/газета «Лісове господарство Вінничини № 34-35 від 30.11.2006р/, то ціна одного гектара при схемі 4×0,7м становила 5 554 грн, відповідно при схемі 6×0,7 м цінавирощення 1 га становила 4 165,5 грн. Різниця кінцевої вартості деревини і витрат при схемі 4 ×0,7 м буде 10624грн - 5554 грн = 5070 грн
Різниця кінцевої вартості деревини і витрат при схемі 6 ×0,7 м буде 9694 грн – 4165,5грн = 5528,5грн. Як бачимо, різниця вартості деревини і витрат на її вирощування, не на користь схеси змішування 4 ×0,7м., тим більше 3-2×0,7м. Витрати на вирощування і вартість деревини у цінах 2006 року взяті мною з офіційних джерел.
Виникає питання, чи має право державний чиновник на помилку? Відповідь на це питання близька до відповіді на питання, чи має право на
помилку військовий в зоні АТО? І скільки захисної амуніції можна було б закупити на кошти, що розтрачені на ці так звані «експерименти»?
Знаю, Віктор Мільхіорович в Сторожинецькому лісовому технікумі не лише добре грав у футбол, але й вільно володів німецькою мовою. А в ті часи це
було ознакою великої прогресивності, адже іноземні мови так широко не вивчалися, як зараз… Тепер Віктор Мільхіорович, напевно, читає іноземну пресу. Тому, можливо, він знайомився з інформацією про те, що глава Міноборони ФРН Карл-Теодор цу Гуттенберг після скандалу з дисертацією, яку звинуватили в плагіаті, подав у відставку. При цьому, він є одним з найбільш популярних німецьких політиків. Але, гадаю, це не той приклад, який нам слід переймати. Скоріше, це ті помилки, на яких слід вчитись і які необхідно(!) виправляти. Говорячи словами древньої мудрості: «Єдина справжня
помилка — не виправляти своїх минулих помилок».
Вдячний Віктору Мельхіоровичу за виклад його вагомої і поважної думки. Також хочу висловити вдячність сайту за можливість обговорення лісівниками важливих питань лісоведення.
Григорій Гомель
